П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1304/23
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року адміністративний позов 07.03.2023 року задоволено повністю. Суд визнав протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ОТЦК), які виразились у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року, відповідно. Також, суд зобов'язав ОТЦК оформити і надати до ГУПФУ нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії у розмірах згідно з Додатками 1 до телеграм №248/291 від 14.01.2020 року та № 248/612 від 27.01.2021 року, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року та з 1 лютого 2022 року, відповідно. Рішення набрало законної сили 07.04.2023 року.
Ухвалою суду від 08.06.2023 року задоволено заяву представника позивача в порядку ст.382 КАС України за вхід. №18321/23 від 06.06.2023 року та встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 07 березня 2023 року по справі №420/1304/23 шляхом зобов'язання відповідача подати до суду у місячний строк звіт про виконання судового рішення по справі №420/1304/23 з дня набрання законної сили ухвалою суду.
08.08.2023 року за вх.№26987/23 до суду від ОТЦК надійшов звіт про виконання рішення суду щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року по справі №420/1304/23
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року встановлено ОТЦК новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року по справі №420/1304/23 та зобов'язано відповідача подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року по справі №420/1304/23 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Також, зобов'язано ОТЦК надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 27 лютого 2023 року по справі №420/1304/23, а саме: прізвище ім'я по-батькові; розрахунковий номер облікової картки платника податків; зареєстроване місце проживання.
Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про прийняття звіту.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виконання ОТЦК рішення суду по справі №420/1304/23 шляхом підготовки і надання до ГУПФУ оновлених довідок про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на перше січня 2020-2022 років шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн, є неналежним виконанням рішення суду.
Суд вказав, що відповідач не надав до суду доказів вжиття всіх залежних від нього дій для виконання рішення у даній справі.
Відтак, суд вважав за доцільне встановити відповідачу новий строк подання звіту про виконання рішення по даній справі.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на наступне.
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведеного вбачається, що положення статті 382 КАС України не передбачають заборону встановлення судового контролю вже після винесення рішення суду по суті спору.
Колегія суддів зазначає, що процесуальне законодавство містить наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду по справі №520/1744/18 від 30 грудня 2020 року.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» (заява11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), N 2132/02).
У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Шаренок проти України» (заява35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/0).
Колегія суддів наголошує, що кінцева належна мета будь-якого судового процесу та виконавчого провадження, як його наслідок, є виконання судового рішення в повному обсязі та без жодних штучних процедурних затримок.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було правильно не прийнято звіт про виконання рішення суду з тих підстав, що вказане рішення не виконано в повному та належному обсязі, оскільки вказаним рішенням суду було зобов'язано відповідача, зокрема, зазначити відомості про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року та 1 січня 2022 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови №704, а не застосовувати єдиний розмір 2102,00 грн..
Крім того, суд враховує, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року прийнято звіт ОТЦК щодо виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року по справі №420/1304/23.
Суд по вказаній ухвалі вказав, що 25.10.2023 року за вх.№36770/23 до суду від ОТЦК надійшов звіт про виконання рішення суду щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року по справі №420/1304/23.
До вказаного звіту надані копії довідок від 12.10.2023 року станом на 01.01.2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму 2102,00 грн, станом на 01.01.2021 року з урахуванням прожиткового мінімуму 2270,00 грн та станом на 01.01.2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму 2481,00 грн.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук