ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року справа №200/2259/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєв Є.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 р. у справі №200/2259/23 (головуючий І інстанції Голошивець І.О ) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначено, що у період з 28.10.2011 по 15.04.2021 року позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15.04.2021 позивача з 15.04.2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач зауважив, що при звільненні відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку, в тому числі не виплатив в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період проходження ним військової служби, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року по справі № 200/5914/21 позовні вимоги позивача до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: було визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 15.04.2021; зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 15.04.2021 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, врахувавши при підрахунку підвищення грошового забезпечення всі його складові, які не мають разового характеру, з урахування виплачених сум; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу у повному обсязі компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2021 роки, з відрахуванням раніше сплачених сум та з врахуванням суми індексації на день звільнення; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 по 15 квітня 2021 року нарахувати та виплатити компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Позивач зазначив, що 28.10.2021 року відповідач сплатив йому 87279,63 грн. та в подальшому у відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив його про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року по справі № 200/5914/21 в повному обсязі та надав відповідні розрахунки. Позивач зазначив, що не погодившись з проведеними відповідачем розрахунками та виплаченою ним на виконання рішення суду від 21 липня 2021 року по справі № 200/5914/21 сумою, він звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 200/16892/21 його позов до відповідача про визнання дії протиправними, визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо неналежного нарахування та виплати не в повному обсязі компенсації втрати частини грошового забезпечення позивачу; визнано протиправними дії відповідача щодо неналежного нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, без врахування фіксованої суми індексації; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати - за період з липня 2015 року по день фактичної виплати заборгованості, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, з урахуванням фіксованої суми індексації, на день виключення із списків особового складу, з урахуванням фактично виплачених сум. Позивач зазначив, що 20.04.2023 року відповідач виплатив йому 6629,28 грн. та станом на сьогоднішній день відповідачем не нараховано та не виплачено йому належну частину індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті йому в період з 01 березня 2018 по 15 квітня 2021 року включно індексації-різниці у сумі 4455,57 грн. щомісячно відповідно до абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 по 15 квітня 2021 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, в сумі 167083,87 грн. з відрахуванням військового збору і податку з доходів фізичних осіб з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.04.2021 року по день остаточного розрахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №200/2259/23 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягала у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 по 15 квітня 2021 року включно індексації-різниці у сумі 4463,15 грн. щомісячно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року включно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 в сумі 167 368,13 грн. з урахуванням вже виплачених сум індексації за вищезазначений період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що як зазначалось у відзиві, відповідно до довідки про суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 , за період з лютого 2018 року по березень 2018 року від 17.01.2022 № 3 14, позивачу нараховувались такі види грошового забезпечення:
Посадовий оклад - 760,00 грн. ( 3 170,00 гри. у березні 2018)
Оклад за військовим званням - 60,00 грн. (950,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за вислугу років - 164,00 грн. (1 236,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за виконання особливо
важливих завдань (ВОВЗ) - 984,00 грн. (0,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за особливі умови служби - 114,00 грн. 0,00 грн. у березні 2018)
Преміювання - 3 116,00 грн. (2 979,80 грн. у березні 2018)
Що разом склало - 5 198,00 грн. (8 335,80 грн. у березні 2018).
Тобто, сума збільшення грошового забезпечення з 01.03.2018 склала 3 137,80 грн., таким чином відбулось підвищення посадового окладу.
І відповідно сума можливої Індексації-різниці з 01.03.2018 складає 4 463,1 5 - З 137,80= 1 315,36 грн.
Відповідач наголошує, що суд не може підміняти орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення грошового забезпечення, у тому числі сум індексації, та на свій розсуд зобов'язати нарахувати суми індексації в конкретному розмірі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення суду по справі №200/5914/21 від 21 липня 2021 року, яке набрало законної сили від 23 серпня 2021 року відповідно до довідки про набрання законної сили від 07.09.2021 року та наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідачем відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №3271 від 27 жовтня 2021 року було виплачено на банківський рахунок позивача 87 279,63 грн., що також не заперечується сторонами по справі. В графі «призначення платежу» зазначено наступне - 1002030; 2112; індексація грошового забезпечення, грошова компенсація учасникам бойових дій, компенсація втрати частини доходів звільненого військовослужбовця у 10.2021 році, рішення Донецького окружного адміністративного суду 200/5914/21 від 25.07.2021.
Але з вищезазначеного платіжного доручення на суму 87 279,63 грн. суд не вбачає, яка саме сума індексації та за який період була нарахована та виплачена: чи з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, чи з 01.03.2018 по 15.04.2021 року на виконання рішення суду по справі №200/5914/21.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наявних в матеріалах доказів, наданих як позивачем так і відповідачем, а саме: довідкою розрахунком компенсації втрати частини грошового забезпечення позивача виданої відповідачем від 17.01.2022 року №113; довідкою розрахунком грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій позивача за 2015-2021 роки виданою відповідачем разом із своєю відповіддю від 29.10.2021 року №14/11877 на адвокатський запит представника позивача адвоката Анісімової Є.С.; довідкою розрахунком індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2015 по 15.04.2021 року виданої відповідачем від 17.01.2022 року №112 суд встановив наступне.
Відповідно до довідки розрахунку компенсації втрати частини грошового забезпечення позивача виданої відповідачем від 17.01.2022 року №113 - сума компенсації втрати частини грошового забезпечення разом за період з липня 2015 по лютий 2018 року становить - 26 461,24 грн.
Відповідно до довідки розрахунку грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій позивача за 2015-2021 роки виданою відповідачем разом із своєю відповіддю від 29.10.2021 року №14/11877 на адвокатський запит представника позивача адвоката Анісімової Є.С., в якій зазначено наступне в квітні 2021 року виплачена грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в розмірі 41 348,00 грн. Різниця між нарахованою та виплаченою сумами складає 1 357,00грн., яка виплачена в жовтні 2021 року.
Відповідно до довідки розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2015 по 15.04.2021 року виданої відповідачем від 17.01.2022 року №112, в якій зазначено наступне, що за період з 01.07.2015 по 15.04.2021 року в графі «виплачено» зазначено - жовтень 114 951,75 грн.
У той же час, відповідно до довідки розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2015 по 15.04.2021 року, наданої відповідачем від 06.06.2023 року №397 разом із відзивом на адміністративний позов по справі №200/2259/23 на виконання ухвали суду про відкриття провадження по вищезазначеній справі від 26.05.2023 року, з якої вбачається в графі «виплачено» жовтень 2021 року - 65 625,75 грн.
Судом встановлено, що відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2015 по 15.04.2021 року, наданої відповідачем від 06.06.2023 року №397 на виконання ухвали суду про відкриття провадження по справі, індексація відповідачем за спірний період з 01.03.2018 року по 15.04.2021 року була нарахована та виплачена позивачу наступним чином: березень 2018 року - 0 грн.; квітень 2018 року - 0 грн.; травень 2018 року - 0 грн.; червень 2018 року - 0 грн.; липень 2018 року - 0 грн.; серпень 2018 року - 0 грн.; вересень 2018 року - 0 грн.; жовтень 2018 року - 0 грн.; листопад 2018 року - 0 грн.; грудень 2018 року - 71,08 грн.; січень 2019 року - 71,08 грн.; лютий 2019 року - 71,08 грн.; березень 2019 року - 134,47 грн.; квітень 2019 року - 134,47 грн.; травень 2019 року - 134,47 грн.; червень 2019 року - 134,47 грн.; липень 2019 року - нараховано - 206,72 грн., виплачено - 0 грн.; серпень 2019 року - нараховано - 206,72 грн., виплачено - 0 грн.; вересень 2019 року - нараховано - 206,72 грн., виплачено - 0 грн.; жовтень 2019 року - нараховано - 206,72 грн., виплачено - 0 грн.; листопад 2019 року - нараховано - 206,72 грн., виплачено - 1033,60 грн.; грудень 2019 року - 216,51 грн.; січень 2020 року - 216,51 грн.; лютий 2020 року - 216,51 грн.; березень 2020 року - 216,51 грн.; квітень 2020 року - 216,51 грн.; травень 2020 року - 216,51 грн.; червень 2020 року - 216,51 грн.; липень 2020 року - 226,29 грн.; серпень 2020 року - 226,29 грн.; вересень 2020 року - нараховано - 226,29 грн., виплачено - 0 грн.; жовтень 2020 року - нараховано - 226,29 грн., виплачено - 0 грн.; листопад - нараховано - 226,29 грн., виплачено - 0 грн.; грудень 2020 року - нараховано - 233,81 грн., виплачено - 912,68 грн.; січень 2021 року - 331,41 грн.; лютий 2021 року - 331,42 грн.; березень 2021 року - 331,42 грн.; квітень 2021 року (з 1 по 15 квітня) - нараховано - 207,71 грн., виплачено - 23 604,31 грн.
За загальним підрахунком за період з березня 2018 по 15.04.2021 року відповідачем було виплачено 5 659,81 грн. індексації.
Відповідно до вищезазначеної довідки розрахунку відповідача від 06.06.2023 року, з якої вбачається в графі «квітень 2021 по 15.04.2021 року - виплачено 23 604,31 грн.; в графі жовтень 2021 року - 65625,75 грн.
У той же час відповідно до підрахунку нарахованої індексації за період з липня 2015 по 01.03.2018 року сума складає - 89022,35 грн.
Окрім цього, в матеріалах справи в наявності є розрахунково-платіжна відомість №248 від 26.10.2021 року за жовтень 2021 року (грошова компенсація додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, індексація грошового забезпечення та втрата частини доходів згідно рішень суду військовослужбовцям, виключеним зі списків частини), відповідно до якої по позивачу індексація була нарахована та виплачена на виконання рішення суду по справі №200/5914/21 наступним чином: грудень 2015 року - 1653,60 грн.; січень 2016 року - 1679,79 грн.; лютий 2016 року - 1679,79 грн.; березень 2016 року - 1679,79 грн.; квітень 2016 року - 1679,79 грн.; травень 2016 року - 1767,55 грн.; червень 2016 року - 1869,05 грн.; липень 2016 року - 1869,05 грн.; серпень 2016 року - 1869,05 грн.; вересень 2016 року - 1869,05 грн.; жовтень 2016 року - 1869,05 грн.; листопад 2016 року - 2053,30 грн.; грудень 2016 року - 2520,85 грн.; січень 2017 року - 2520,85 грн.; лютий 2017 року - 2520,85 грн.; березень 2017 року - 2703,25 грн.; квітень 2017 року - 2703,25 грн.; травень 2017 року - 2797,13 грн.; червень 2017 року - 2990,79 грн.; липень 2017 року - 2990,79 грн.; серпень 2017 року - 2923,43 грн.; вересень 2017 року - 3090,15 грн.; жовтень 2017 року - 3090,15 грн.; листопад 2017 року - 3090,15 грн.; грудень 2017 року - 3381,75 грн.; січень 2018 року - 3381,75 грн.; лютий 2018 року - 3381,75 грн.
За загальним підрахунком позивачу було виплачено за період з липня 2015 по лютий 2018 року (включно) індексації грошового забезпечення, що підтверджується вищезазначеними доказами та розрахунками на загальну суму 65 625,75 грн., у той же час, до цієї суми не ввійшла виплата відповідачем індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 15.04.2021 року.
Судом встановлена відсутність нарахування та виплати у відповідному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період проходження ним військової служби з 01.03.2018 року по 15.04.2021 року, він за захистом своїх прав звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції зазначив наступне.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2021 року у справі № 380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами.
Наявні в матеріалах справи: архівна відомість з січня 2018 по грудень 2018 року №11095 ОСОБА_1 ; архівна відомість військової частини НОМЕР_1 №366 від 30.04.2021 року; довідка про грошове забезпечення та інші види винагород за 2018 рік ОСОБА_1 надана відповідачем від 09.05.2022 року №292.
Судом встановлено, що відповідно до вищезазначених доказів наявних в матеріалах справи, наданих як відповідачем та за наявність яких не заперечується позивачем, з яких вбачається, що грошове забезпечення позивача:
- за лютий 2018 року складалось з:
посадового окладу - 760,00 грн.;
окладу за військовим званням - 60,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 164,00 грн.; преміювання - 3116,00 грн.;
винагорода постанова КМУ №889 - 3118,00 грн.;
винагорода АТО/ООС - 4500,00 грн.;
винагорода за бойове чергування - 38,00 грн.;
надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 984,00 грн.;
надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя - 114,00 грн.; разом - 12 854,80 грн.;
- за березень 2018 року складалось з:
посадового окладу - 3170,00 грн.;
окладу за військовим званням - 950,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 1236,00 грн.;
преміювання - 2916,40 грн.;
винагорода постанова КМУ №889 - 51,98 грн.;
винагорода АТО/ООС - 4500,00 грн.; разом - 12 824,38 грн.
Суд ставиться критично до зазначеного позивачем у його відповіді на відзив на адміністративний позов, в якому він зазначив, що винагорода АТО/ООС та винагорода за бойове чергування належать до складових, що не мають постійного характеру.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов наступного висновку, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року (що підтверджується вищеназваними доказами) становив 12 854, 80 грн.; а у березні 2018 року - 12824,38 грн. Отже, різниця становить 12 824,38 - 12 854,80 = - 30,42 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Також згідно ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Водночас, положеннями статті 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком № 1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Разом з тим, пунктом 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Крім того, положеннями пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Слід наголосити, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Так, положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для проведення індексації грошового забезпечення за відсутності бюджетного фінансування на означені цілі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №815/2465/17 від 17 лютого 2020 року.
Більш того, в рішенні Конституційного суду України № N 7-рп/2004 від 17.03.2004 по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 N 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 N 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 N 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Щодо застосування січня 2008 року в якості базового місяця для визначення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018.
Згідно п. 10-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній до 15.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Згодом, Порядок № 1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 526 від 13.06.2012, яка діє в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 (в редакції від 15.12.2015) встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Тож, з 15.12.2015 положення пункту 10-2 Порядку № 1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що з 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені, зокрема, Додатками № 1-7 до Постанови №1294.
01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
В постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого внаслідок внесених змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
В постанові Верховного Суду від 29.11.2021 по справі № 120/313/20-а, в якій колегія суддів зазначила, що Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17) та додатково зауважив, що за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця, отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений місяць підвищення доходу. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо наявності у нього дискреційних повноважень стосовно визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача є неприйнятними.
Підпунктом 3 п. 1 вказаної Постанови установлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено постановами зазначеними в цьому пункті.
В п. 3 вказаної Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Системно проаналізувавши приписи п. п. 1 - 3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року, місцевий суд дійшов правильного висновку, що приписи цієї Постанови містять визначений перелік осіб на яких розповсюджується її дія, тобто осіб посадові оклади яких затверджені постановами КМУ переліченими в п. 1, при цьому п/п 3 п. 1 містить виключення з цього кола осіб - крім військовослужбовців.
У переліку постанов КМУ, зазначених в п. 1 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 відсутні такі, що встановлюють посадові оклади військовослужбовців.
З аналізу п. 3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 вбачається, що дія п. 3 цієї Постанови поширюється на осіб, посадові оклади яких було збільшено цією постановою в грудні 2015 року, тобто базовим місяцем для проведення індексації їх грошових доходів буде січень 2016 року, що в повній мірі відповідає приписам п. 5 Постанови № 1078.
Поряд з цим, у вже неодноразово згадуваній постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 було сформовано цілу низку правових висновків щодо найпоширеніших проблемних питань правового регулювання проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі щодо непоширення на військовослужбовців дії Постанови КМУ №1013 в частині підвищення посадових окладів.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, а саме індексації-різниці позивачу за період з 01.03.2018 по 15.04.2021, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Як вже було зазначено вище, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до Постанови № 704.
Згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, колегія суддів дійшла висновку, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 не містять терміну «фіксована» індексація, тому з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Також Верховний Суд зауважив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатував помилковість незастосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Також Верховний Суд зазначив, що буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Згідно пункту 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 (чинної станом на лютий - березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Апелянт зазначив, що згідно довідок особового рахунку ОСОБА_1 , за період з лютого 2018 року по березень 2018 року від 17.01.2022 № 3 14, позивачу нараховувались такі види грошового забезпечення:
Посадовий оклад - 760,00 грн. ( 3 170,00 гри. у березні 2018)
Оклад за військовим званням - 60,00 грн. (950,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за вислугу років - 164,00 грн. (1 236,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за виконання особливо
важливих завдань (ВОВЗ) - 984,00 грн. (0,00 грн. у березні 2018)
Надбавка за особливі умови служби - 114,00 грн. 0,00 грн. у березні 2018)
Преміювання - 3 116,00 грн. (2 979,80 грн. у березні 2018)
Що разом склало - 5 198,00 грн. (8 335,80 грн. у березні 2018).
Тобто, сума збільшення грошового забезпечення з 01.03.2018 склала 3 137,80 грн., таким чином відбулось підвищення посадового окладу.
І відповідно сума можливої Індексації-різниці з 01.03.2018 складає 4 463,1 5 - З 137,80= 1 315,36 грн.
У справі, що наразі розглядається, суд встановив, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Розрахунок суду щодо обчислення величини приросту індексу споживчих цін (при розрахунку використано індекси споживчих цін до попереднього місяця за даними Держстату: https://ukrstat.gov.ua/): лютий 2008 - 102,7% = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% = 1,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% = 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) х 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 101,7% = 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101,1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010 - 101,9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100,9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100,3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,013; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100,2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% (червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100,2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99,9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4% = 101,0% (червень 2014) х 100,4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 - 102,4% = 1,024; Листопад 2014 - 101,9% = 1,019; Грудень 2014 - 103,0% = 1,030; Січень 2015 - 103,1% = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053; Березень 2015 - 110,8% = 1,108; Квітень 2015 - 114% = 1,140; Травень 2015 - 102,2% = 1,022; Листопад 2015 - 101,5% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 2015) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 2016) х 101,0% (березень 2016) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 - 104,1% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101,1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 2017) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,037; Липень 2017 - 103,13% = 101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 2017) = 1,031; Жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44% = 100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 2017) х 101,5% (січень 2018) = 1,034. 1,027 х 1,038 х 1,03х 1,013 х 1,013 х1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х1,037 х 1,024 х 1,019 х1,030 х 1,031 х 1,053 х1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 => 353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін).
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, тобто 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Судом першої інстанції зазначено, що сума індексації-різниці в березні 2018 року становить 4 463,15 грн; період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року включно складає 37 місяців 15 днів. Отже, сума індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року включно становить: 4463,15 грн х 37 місяців + (4463,15 грн. / 30 день х 15 днів) = 167 368,13 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з таким розрахунком представника позивача, виходячи з наступного.
Для правильного вирішення спірних правовідносин, слід визначити не суму грошового забезпечення, сплаченого у лютому та березні 2018 року, як зазначив апелянт, а безпосередньо розмір грошового забезпечення, встановлений позивачу у цих місяцях.
Так, згідно довідки про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року:
в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складалось з наступних видів:
посадового окладу - 760,00 грн.;
окладу за військовим званням - 60,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 164,00 грн.; преміювання - 3116,00 грн.;
винагорода постанова КМУ №889 - 3118,00 грн.;
винагорода АТО/ООС - 4500,00 грн.;
винагорода за бойове чергування - 38,00 грн.;
надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 984,00 грн.;
надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя - 114,00 грн.; разом - 12 854,80 грн.;
- за березень 2018 року складалось з:
посадового окладу - 3170,00 грн.;
окладу за військовим званням - 950,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 1236,00 грн.;
преміювання - 2916,40 грн.;
винагорода постанова КМУ №889 - 51,98 грн.;
винагорода АТО/ООС - 4500,00 грн.; разом - 12 824,38 грн.
Спершу слід зазначити, що винагорода за бойове чергування не входять до складу щомісячного грошового забезпечення як постійні складові, входять до складу одноразового додаткового грошового забезпечення, тому не враховується при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача в лютому та березні 2018 року.
Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на: 8324.38 грн - 8316.8 грн = 7,58 грн.
Відтак, у відповідача виник обов'язок з 01.01.2018 вираховувати індексацію-різницю в розмірі 4455,57 грн (4 463,15 грн - 7,58 грн).
Отже, позовні вимоги в цій частині, підлягають частковому задоволенню: не в розмірі 4 463,15 грн, як просив позивач, а в розмірі 4455,57 грн.
Так, сума індексації-різниці в березні 2018 року становить 4 455,57 грн; період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року включно складає 37 місяців 15 днів.
Отже, сума індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2021 року включно становить: 4455,57 грн х 37 місяців + (4455,57 грн. / 30 день х 15 днів) = 167 083,87грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення в цій частині допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції строк звернення до суду позивачем порушений не був, тому такі доводи апеляційної скарги не приймаються.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 р. у справі №200/2259/23 задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду змінити.
В резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 р. у справі №200/2259/23 внести такі зміни; - в абзаці другому слова і цифри «4463,15 грн.» замінити цифрами «4455,57 грн»; - в абзаці третьому слова і цифри « «167 368,13 грн» замінити словами і цифрами «167 083,87грн.».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв