Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року Справа№200/3804/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2023 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
визнати протиправною відмову у видачі сину - ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
зобов'язати оформити та видати ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР, також просить проставити штамп на відповідній сторінці паспорту з місцем його реєстрації, згідно з Положенням про паспорт громадянина України.
Відповідно до ухвали від 24 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
08 серпня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом надання квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою від 14 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де, в тому числі, зазначив, що для оформлення паспорта громадянина України, незалежно від форми, особа звертається до територіального підрозділу ДМС самостійно, заяву-анкету подає особисто, надає необхідний повний пакет документів. Дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, є обов'язковим. Через недотримання позивачем вказаних вимог відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Також відповідачем заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через те, що вона підписана неналежною особою.
Ухвалою суду від 24.11.2023 вказана заява залишена без задоволення.
Позивач направила до суду відповідь на відзив, до якого додала відомості про зміну прізвища та підтримала заявлені вимоги, послалася на неприпустимість втручання в реалізацію громадянами належних їм прав, неприпустимість дискримінації за будь-якою ознакою тощо.
Водночас позивач зазначила, що відповідач своєю відмовою в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки порушує її особисті права.
Третя особа ОСОБА_2 про своє ставлення до заявленого позову суд не повідомив.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
29.06.2023 позивач ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися із заявою складеною у довільній рукописній формі (вхідний реєстраційний №030/6/1211-23) до Шевченківського відділу у м. Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ в зв'язку з релігійними переконаннями.
З копій вказаної заяви, наданих сторонами, випливає, що візуально вона складена нерозбірливо, містить виправлення та дописки, а зі змісту заяви складно визначити, якої особи щодо оформлення паспорта вона стосується.
29.06.2023 Шевченкіськимм відділом у м. Дніпрі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області за вих.№С-30/6/121 1-23/1211/12674-23 на вищезазначене звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано відповідь з викладенням порядку оформлення паспорта громадянина України.
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив в оформленні паспорта громадянина України та розглянув подану заяву в порядку, передбаченому для звернень громадян, позивач звернулась до суду з цим позовом.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що не вчинення відповідачем дій щодо оформлення паспорта пов'язане з фактом відсутності подачі заяви встановленої форми та документів за встановленим переліком, а не у зв'язку з відмовою третьої особи від цифрової обробки персональних даних.
З урахуванням встановлених обставин вирішуючи справу, суд застосовує такі приписи законодавства.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Положеннями статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про громадянство України» №2235-ІІІ від 18 січня 2001 року документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VІ від 20 листопада 2012 року (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №5492-VI).
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування)особи.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. До документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, належить паспорт громадянина України.
Частиною 1, 2 статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 19 Закону №5492-VI передбачено, що до безконтактного електронного носія вноситься інформація, що знаходиться на сторінці даних документа, біометричні дані, параметри особи, а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії, з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), якщо інше не передбачено цим Законом. За згодою особи відцифровані відбитки пальців рук вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина У країни.
Частиною 4 статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Безконтактний електронний носій - це імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті З Закону №5492-VI).
Разом з тим, положеннями абзацу 1 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
В свою чергу, положеннями абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VІ, передбачено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 №302, а саме пунктом 1 вищевказаної постанови, затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
Положеннями пунктів 1-4 Порядку №302 передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта, особі, яка досягла 14-річного віку здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Перелік документів, які заявник подає для оформлення паспорта визначений в пункті 35 Порядку 302.
Відповідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:
1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви;
2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників.
Відповідно до частини сьомої статті 16 указаного Закону уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Крім того, враховуючи обґрунтування позовних вимог щодо відмови від отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, при вирішенні спору суд враховує зміст Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-XII).
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Згідно з пунктами 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 цього ж Положення визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Крім того, 03.04.2019 постановою КМ України №398 (яка набрала чинності 07.06.2019) доповнено пункт 3 постанови КМ України від 25 березня 2015 р. № 302 абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року."
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови КМ України № 302, постанови КМ України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок).
Положеннями пунктів 2-4 розділу 1 «Загальні положення» Тимчасового порядку, передбачено, що паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.
Зокрема, розділ III Тимчасового порядку регулює відносини пов'язані з оформленням паспорта вперше, відповідно до пункту 1 якого, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву: 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3.5 х 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
З аналізу наведених норм суд погоджує доводи відповідача, що, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, загальний порядок оформлення паспорта та подачі документів встановлений однаковий, а саме:
особа звертається до територіального підрозділу ДМС самостійно,
заяву- анкету подає особисто,
надає необхідний повний пакет документів.
У постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 380/5977/21, зокрема, зазначено:
«51. Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
52. Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
53. Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
54. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20».
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що всупереч наведеним вимогам, особа, яка повинна отримати паспорт громадянина України, а саме третя особа у справі ОСОБА_2 , не вчинив визначених законодавством обов'язкових дій для цього, зокрема, не звернувся до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка з додатком необхідних документів.
В даному випадку встановлена законодавством вимога заповнити заяву встановленого зразка та надати необхідні документи не містить жодних ознак дискримінації особи за певними критеріями. Тим більше, що подача заяви встановленого зразка з доданими документами та фотографіями для отримання паспорта передбачена і Положенням № 2503-XII, на застосуванні якого наполягає позивач.
Обґрунтовуючи заявлений позов численними посиланнями на норми національного та міжнародного законодавства, позивач заявляє про порушення саме своїх прав.
З цього приводу суд зауважує, що в ухвалі від 14 серпня 2023 року, мотивуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи, судом зазначено, що за приписами частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить також фізичним особам до досягнення повноліття у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Студьонов ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент виникнення спірних відносин досяг віку 16 років. Враховуючи, що отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки через відмову від цифрової обробки персональних даних може створювати певні незручності в реалізації можливостей особи у деяких сферах, така відмова повинна бути висловлена саме цією особою за своїми власними переконаннями. З наведеними обставинами було пов'язане залучення неповнолітнього ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, оскільки його волевиявлення на стадії судового розгляду може не співпадати з волевиявленням його матері, яка є позивачем у справі.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази волевиявлення саме цієї особи на отримання паспорта у формі паспортної книжечки.
За встановлених обставин суд не знайшов порушень з боку відповідача у справі, а спір виник через недотримання третьої особою звичайних правил подачі документів для отримання паспорта громадянина України.
Зміст відповіді від 29.06.2023 року на заяву позивача у цьому випадку суд не вважає доказом порушень з боку відповідача, оскільки з наведених вище причин подана позивачем заява не була підставою для оформлення паспорта ані в формі паспортної книжечки, ані у формі картки з електронним носієм.
Оскільки вимоги проставити штамп на відповідній сторінці паспорту з місцем його реєстрації є похідними, суд також не знайшов підстав для їх задоволення.
З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого у цій справі позову.
При цьому суд зауважує, що, незважаючи на судове рішення у цій справі, третя особа не позбавлена можливості звернутися з відповідною заявою встановленого зразка про видачу паспорта громадянина України саме у формі паспортної книжечки без використання відцифрованих даних відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.
Через відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл понесених позивачем судових витрат.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (вул. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 37806243), третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов