ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
07.12.2023 Справа №905/1352/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро
до відповідача: Нікольської селищної ради, смт Нікольське Маріупольського району Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 2729,46грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
Акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Нікольської селищної ради, смт Нікольське Маріупольського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 2729,46грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не відшкодував витрати, які понесені позивачем за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з грудня 2021 по лютий 2022 року.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії договору №28 від 28.04.2021, листів №08-31-48 від 08.01.2022, №08-31-158 від 08.02.2022, №08-31-263 від 07.03.2022, розрахунків видатків на відшкодування витрат та актів звіряння розрахунків за період грудень 2021 року - лютий 2022 року, описів вкладення у цінний лист, рекомендованого повідомлення, скріншотів електронної пошти, примірника договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, вимоги №140 від 17.08.2023, листа Нікольської селищної ради №1/04/916/9-23 від 21.09.2023.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 92 Конституції України, ст.ст. 20, 91 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 11, 16, 96, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та про державні соціальні гарантії».
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1352/23 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1352/23. Справу №905/1352/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення - до 30.10.2023 включно.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача - Донецька обл., Маріупольський р-н, селище міського типу Нікольське.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».
Ухвала господарського суду від 13.10.2023 доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою.
Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.
У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
28.04.2021 між Нікольською селищною радою (далі - відповідач, розпорядник), Акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - позивач, підприємство) та Управлінням соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (далі - управління) укладено договір №28 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін щодо проведення розпорядником відшкодування витрат підприємства за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території Нікольської територіальної громади.
Підприємство зобов'язується надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, управління здійснювати перевірку правильності нарахованих підприємством пільг на послуги зв'язку та надавати відповідну інформацію для виплати розпоряднику, а розпорядник коштів місцевого бюджету зобов'язується здійснювати розрахунки з підприємством на підставі даних, зазначених у розрахунку витрат (п.2.2 договору).
Згідно з п. 2.3 договору відшкодування розпорядником витрат здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, передбачених у коді за (ТПКВКМБ/ТКВКБМС) 0113032 «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку» на відповідний рік, враховуючи необхідність виконання зобов'язань минулих років.
Ціна договору складається із сум витрат, які понесені підприємством з надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян на території Нікольської територіальної громади, розмір яких підтверджується щомісячними розрахунками видатків та актами звіряння розрахунків (п. 3.1 договору).
За приписами пп. 4.1.2, 4.1.3 п. 4.1 договору підприємство зобов'язано щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітнім, направляти на електронну адресу Управління розрахунок видатків в електронному форматі, у вигляді файлів DBF, щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян у звітному місяці; проводии звіряння розрахунків за телекомунікаційні послуги, надані пільговим категоріям громадян, та щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітнім, подавати розпоряднику акт звіряння розрахунків за формою, визначеною у додатку 2 до договору, в паперовому вигляді з підписом та печаткою.
Відповідно до пп.4.6.1, 4.6.2, 4.6.4 п. 4.6 договору розпорядник майна зобов'язаний передбачити у своєму кошторисі в необхідних обсягах кошти на відшкодування витрат підприємства за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у поточному році та за попередні періоди, щодо яких наявна заборгованість; після звіряння розрахунків з підприємством, повертати затверджений розпорядником примірник акту звіряння розрахунків в паперовій формі з підписом та печаткою; здійснювати розрахунки з підприємством за послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці, в порядки та строки, визначені розділом 5 цього договору.
Розрахунки проводяться щомісяця в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства за реквізитами, вказаними в цьому договорі (п. 5.1 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.9.1 договору).
У п. 11.10 договору визначено контактні дані уповноважених представників розпорядника та електронна адреса розпорядника, яка використовується для обміну документами в електронному вигляді.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Листом №08-31-48 від 08.01.2022 позивач направив на електронні адреси управління та розпорядника та засобами поштового зв'язку на адресу розпорядника розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за грудень 2021 року на загальну суму 574,92грн, акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2022 на загальну суму 574,92грн.
Вказані документи отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
До матеріалів справи долучено проект договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2022 рік.
Листом №08-31-158 від 08.02.2022 позивач направив відповідачу проект договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2022 рік, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень 2022 року на суму 1187,43грн, акт звіряння розрахунків станом на 01.02.2022.
Факт направлення вказаних документів підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком штемпеля АТ «Укрпошта».
Листом №08-31-263 від 07.03.2022 позивач направив відповідачу розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за лютий 2022 року на суму 967,11грн, акт звіряння розрахунків станом на 01.03.2022.
Вказані документи направленні відповідачу електронною поштою, на підтвердження чого надано скріншот з електронної пошти позивача.
Позивач направив відповідачу вимогу №140 від 17.08.2023 про сплату протягом семи днів з дня отримання даної вимоги витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року у розмірі 2729,46грн.
Від відповідача надійшла відповідь №21.09.2023 №1/04/916/9-23, за змістом відповідач повідомляє, що для погашення заборгованості у розмірі 2729,46грн вжито наступних заходів: згідно розпорядження селищного голови зроблено перерозподіл планових призначень на 2023 рік для забезпечення відповідних видатків; подано лист до фінансового управління щодо розблокування розрахункового рахунку, який відкрито для перерахування відповідних коштів за КПКВК 0113032 «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку».
Оскільки відповідач не здійснив оплату заборгованості з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у розмірі 2729,46грн, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір №28 від 28.04.2021 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, який є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав і обов'язків за договором.
Згідно з п. 9.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
До матеріалів справи долучено проект договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2022 рік, який не підписаний відповідачем.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про охорону дитинства» встановлені пільги з оплати послуг зв'язку для окремих категорій осіб.
Частиною 1 ст.144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Таким чином, враховуючи наведені приписи законодавства, обов'язок укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян не передбачено, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від волевиявлення сторін.
Акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.
За змістом ст. 178 Господарського кодексу України та ст. 633 Цивільного кодексу України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов'язаний здійснювати надання послуг зв'язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Таким чином, відповідно до приписів законодавства України фізичні особи, які мають визначений законами соціальний статус, мають право на отримання послуг зв'язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), що кореспондується обов'язком провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Частиною 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом.
За положеннями Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» представницьким органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Згідно зі частинами 1, 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, зокрема, беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відповідно п. 9 ч. 1 до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: соціальний захист та соціальне забезпечення (п. 3 ч. 1) та пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Перелік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, міститься у Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, який відповідно до положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003.
Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом, зокрема, проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Отже, державні соціальні гарантії певним категоріям громадян закріплені приписами законодавства, які є нормами прямої дії, у зв'язку з чим у оператора телекомунікаційних послуг виникає обов'язок надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, що в свою чергу кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.
З аналізу наведених приписів законодавства вбачається, що бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів.
Суд підкреслює, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України.
Тобто, стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, хоча й не передбачає прямого обов'язку всіх місцевих бюджетів на відшкодування послуг зв'язку. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема тієї ж статті 91.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі №904/138/21.
При цьому, 01 січня 2021 року внесено зміни до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (ст. 64) та складу доходів загального фонду районних бюджетів (ст. 64-1).
В результаті таких змін територіальні громади отримали фінансову незалежність від районних бюджетів та перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет (ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (пункт «а» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі №922/1418/22 дійшов висновку, що встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.
Виходячи з системного аналізу положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» саме представницький орган місцевого самоврядування, яким є в даному випадку Нікольська селищна рада, є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв'язку громадянам Нікольської територіальної громади за рахунок коштів місцевого бюджету.
Крім того відповідач взяв на себе зобов'язання з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за договором №28 від 28.04.2021.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян Нікольської територіальної громади у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 2729,46грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат та актами звіряння розрахунків за спірний період.
Факт направлення вказаних документів відповідачу підтверджується описами вкладення у цінний лист з відбитками штемпеля АТ «Укрпошта» та скріншотом електронної пошти позивача.
Відповідач будь-яких зауважень чи заперечень до наданих позивачем розрахунків видатків на відшкодування витрат та актів звіряння розрахунків не надав.
Крім того, відповідач у листі №21.09.2023 №1/04/916/9-23 повідомив, що для погашення заборгованості у розмірі 2729,46грн вжито наступних заходів: згідно розпорядження селищного голови зроблено перерозподіл планових призначень на 2023 рік для забезпечення відповідних видатків; подано лист до фінансового управління щодо розблокування розрахункового рахунку, який відкрито для перерахування відповідних коштів за КПКВК 0113032 «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку».
Наведене зумовлює висновок, що бюджетом Нікольської селищної ради передбачені видатки на надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку.
Відповідач факт наявності заборгованості не спростовує та розмір такої заборгованості не оспорює.
Докази оплати заборгованості у розмірі 2729,46грн з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро до Нікольської селищної ради, смт Нікольське Маріупольського району Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 2729,46грн, задовольнити.
Стягнути з Нікольської селищної ради, смт Нікольське Маріупольського району Донецької області (87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, селище міського типу Нікольське, вул. Свободи, будинок 87, ідентифікаційний код 04341614) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Дніпро (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 26, ідентифікаційний код 25543196) заборгованість в розмірі 2729,46грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 07.12.2023.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.