Рішення від 07.12.2023 по справі 905/1343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

іменем України

07.12.2023 Справа №905/1343/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карпової Валентини Петрівни, м. Костянтинівка Донецької області

про стягнення 456881,81грн, з яких 313653,56грн - основний борг, 56038,18грн - пеня, 10898,78грн - 3% річних, 76291,29грн - інфляційні втрати,

без повідомлення (виклику) сторін,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Карпової Валентини Петрівни, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 456881,81грн, з яких 313653,56грн - основний борг, 56038,18грн - пеня, 10898,78грн - 3% річних, 76291,29грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №111/ПГ-1248-К від 28.12.2020 постачання природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 313653,56грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано належним чином засвідчені копії договору постачання природного газу №111/ПГ-1248-К від 28.12.2020, актів приймання-передачі природного газу, рахунків на оплату, скріншотів закриття обсягів споживання; списків згрупованих відправлень, податкових накладних, листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи» № 6674/2-2022 від 13.10.2022.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1343/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1343/23. Справу №905/1343/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення - до 25.10.2023 включно.

Відповідач про відкрите судове провадження повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду від 10.10.2023 на юридичну адресу відповідача, поштовий конверт повернувся на адресу суду з причини повернення - «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», відповідач не повідомив суд про інше місцезнаходження, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, судом направлявся запит до Міністерства соціальної політики України з метою отримання відомостей про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи Карпової Валентини Петрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У відповідь на запит до суду від Міністерства соціальної політики України надійшов лист, за змістом якого повідомлено адресу листування та фактичного проживання ОСОБА_1 з 06.10.2023 - АДРЕСА_1 . Копія ухвали суду направлялась на вказану адресу, однак конверт повернувся з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом передавалась телефонограма на засоби зв'язку, вказані у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, телефонограма не прийнята.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про відкрите судове провадження суд здійснив розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Карповою Валентиною Петрівною (далі - відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу №111/ПГ-1248-К (далі - договір), за змістом п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов'язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56XО0005GM8IU00P.

За цим договором обсяг споживання газу споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п. 4.4.6 не може перевищувати 10 тис.куб.м. (п.1.2 договору).

Фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених постачальником споживачу протягом строку дії цього договору (1.4 договору).

Згідно з п. 1.8 договору обов'язковою умовою для постачання газу споживачу за цим договором є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об'єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об'єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння споживачу (його об'єктам споживання) EIC-кодів.

За п. 1.9 договору місцезнаходження точки комерційного обліку - Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Братів Котельникових, буд. 4, назва точки виходу з газотранспортної системи - ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» Костянтинівське УГГ.

Постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом місяця (п. 2.1 договору).

Постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно п.п.1.2, 1.3 цього договору. Підписання споживачем даного договору є підставою для включення його постачальником до власного Реєстру споживачів у визначеному в договорі та додаткових угодах до нього розрахунковому періоді (п. 2.2 договору).

Відповідно до п.2.6 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявності) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператор ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п.п. 2.7, 2.8 договору).

Згідно з п.2.9 договору споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, ненадання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов'язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Ціна за 1 тис.куб.м газу протягом дії цього договору, публікується/оголошується постачальником на офіційному сайті постачальника відповідно до п.4.4.6 цього договору (п.3.1 договору).

Сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті постачальника, в порядку п.4.4.6 цього договору, є обов'язковою для сторін за цим договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 числа місяця, в якому здійснюється постачання природного газу постачальником, без оформлення додаткової угоди до цього договору (п.3.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.7-3.8 договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю). Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені п. 3.7 цього договору. При цьому споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «оплата за природний газ, згідно Договору від _____20__ №___, а т.ч. ПДВ__грн».

Згідно з п. 3.9 договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п. 3.1.1 договору.

За приписами п.6.2 договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно п. 9.1 договору сторони на підставі ч.3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків, пов'язаних із виконанням договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання (п. 10.1 договору).

У пп.10.1.1 п.10.1 сторони погодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових об'ємів постачання газу на продовжений строк.

Відповідно до п.10.13 договору уповноваженими особами споживача визначені - фізична особа-підприємець Карпова В.П. та бухгалтер Аветісова С.В.

Договір підписаний сторонами без зауважень та застережень, скріплений печатками.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу на загальну суму 395658,54грн природний газ відповідно до актів приймання-передачі природного газу:

- №1929 від 31.01.2021 в обсязі 2,49922 тис.м.куб. на загальну суму 19903,51грн;

- №3827 від 28.02.2021 в обсязі 2,40712 тис.м.куб. на загальну суму 21480,88грн;

- №5775 від 31.03.2021 в обсязі 2,47632 тис.м.куб. на загальну суму 20166,89грн;

- №7708 від 30.04.2021 в обсязі 0,00732 тис.м.куб. на загальну суму 59,62грн;

- №9473 від 31.05.2021 в обсязі 0,00062 тис.м.куб. на загальну суму 5,87грн;

- №13936 від 30.09.2021 в обсязі 0,01308 тис.м.куб. на загальну суму 247,01грн;

- №15040 від 31.10.2021 в обсязі 0,00892 тис.м.куб. на загальну суму 264,25грн;

- №17053 від 30.11.2021 в обсязі 0,55922 тис.м.куб. на загальну суму 20579,24грн;

- №29952 від 31.12.2021 в обсязі 1,07492 тис.м.куб. на загальну суму 40498,57грн;

- №1013 від 31.01.2022 в обсязі 2,55652 тис.м.куб. на загальну суму 136400,29грн;

- №2960 від 28.02.2022 в обсязі 2,11152 тис.м.куб. на загальну суму 92779,96грн;

- №5058 від 31.03.2022 в обсязі 0,76832 тис.м.куб. на загальну суму 32383,91грн;

- №6769 від 30.04.2022 в обсязі 0,24772 тис.м.куб. на загальну суму 10888,54грн.

Відповідачем підписані акти приймання-передачі природного газу №29952 від 31.12.2021, №15040 від 31.10.2021, інші акти приймання-передачі не підписані з боку відповідача.

Позивач виставляв відповідачу рахунку на оплату №2684 від 12.02.2021, №5008 від 11.03.2021, №8826 від 11.04.2021, №10892 від 10.05.2021, №13662 від 11.06.2021, №23023 від 09.10.2021, №25940 від 09.11.2021, №29758 від 09.12.2021, №491 від 09.01.2022, №5292 від 09.02.2022, №8867 від 09.03.2022, №12271 від 09.04.2022, №15054 від 09.05.2022.

Відповідачеві направлялась інформація щодо закриття обсягів споживання та рахунки та оплату в електронному вигляді та засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого надані скріншоти закриття обсягів споживання та списки згрупованих поштових відправлень.

Згідно з розрахунком позивача відповідач частково оплатив постачання природного газу в загальному розмірі 82004,98грн, зокрема, 01.02.2021 у розмірі 12280,00грн, 15.02.2021 у розмірі 10000,00грн, 18.02.2021 у розмірі 4281,00грн, 19.03.2021 у розмірі 10000,00грн, 29.03.2021 у розмірі 14176,00грн, 29.04.2021 у розмірі 7600,00грн, 21.05.2021 у розмірі 3300,00грн, 06.10.2021 у розмірі 258,39грн, 15.11.2021 у розмірі 986,59грн, 13.12.2021 у розмірі 213,00грн, 17.01.2022 у розмірі 10000,00грн, 07.02.2022 у розмірі 8910,00грн.

Залишок заборгованості у розмірі 313653,56грн відповідач не сплатив.

Також позивач зареєстрував податкові накладні на податок на додану вартість за результатами постачання природного газу споживачу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» №6674/2-2022 від 13.10.2022 обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-кодом 56XО0005GM8IU00P у вказаний період та внесений в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становить, зокрема, з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 2499,22 м.куб.; з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 2407,12 м.куб.; з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 2476,32 м.куб.; з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 7,32 м.куб.; з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 0,62 м.куб.; з 01.09.2021 по 30.09.2021 - 13,08 м.куб.; з 01.10.2021 по 31.10.2021 - 8,92 м.куб.; з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 559,22 м.куб.; з 01.12.2021 по 31.10.2021 - 1074,92 м.куб.; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2556,52 м.куб.; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2111,52 м.куб.; з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 768,32 м.куб.; з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 247,72 м.куб.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором №111/ПГ-1248-К від 28.12.2020 постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015.

Згідно з статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №111/ПГ-1248-К від 28.12.2020 є належно підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.

Матеріалами справи підтверджується про включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу - 56XО0005GM8IU00P, який внесений в алокацію постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до п.2.6 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявності) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, ненадання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов'язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Судом встановлено, що позивачем складені акти приймання-передачі природного газу №1929 від 31.01.2021 в обсязі 2,49922 тис.м.куб. на загальну суму 19903,51грн, №3827 від 28.02.2021 в обсязі 2,40712 тис.м.куб. на загальну суму 21480,88грн, №5775 від 31.03.2021 в обсязі 2,47632 тис.м.куб. на загальну суму 20166,89грн, №7708 від 30.04.2021 в обсязі 0,00732 тис.м.куб. на загальну суму 59,62грн, №9473 від 31.05.2021 в обсязі 0,00062 тис.м.куб. на загальну суму 5,87грн, №13936 від 30.09.2021 в обсязі 0,01308 тис.м.куб. на загальну суму 247,01грн, №15040 від 31.10.2021 в обсязі 0,00892 тис.м.куб. на загальну суму 264,25грн, №17053 від 30.11.2021 в обсязі 0,55922 тис.м.куб. на загальну суму 20579,24грн, №29952 від 31.12.2021 в обсязі 1,07492 тис.м.куб. на загальну суму 40498,57грн, №1013 від 31.01.2022 в обсязі 2,55652 тис.м.куб. на загальну суму 136400,29грн, №2960 від 28.02.2022 в обсязі 2,11152 тис.м.куб. на загальну суму 92779,96грн, №5058 від 31.03.2022 в обсязі 0,76832 тис.м.куб. на загальну суму 32383,91грн, №6769 від 30.04.2022 в обсязі 0,24772 тис.м.куб. на загальну суму 10888,54грн.

На підставі вказаних актів приймання-передачі природного газу позивач вистав відповідачеві відповідні рахунки на оплату.

Інформація щодо закриття обсягів споживання та рахунки на оплату направлялась відповідачеві електронною поштою, що підтверджується відповідними скріншотами. Також матеріали справи містять докази направлення рахунків на оплату за період грудень 2021 року - березень 2022 року засобами поштового зв'язку.

Також позивач на підтвердження здійснення господарської операції за період постачання природного газу листопад-грудень 2021 року та січень-квітень 2022 року надав податкові накладні за відповідний період.

Обсяги споживання природного газу підтверджується інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання та остаточної алокації відборів споживача.

Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем не спростовано.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 3.7-3.8 договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).

Згідно з п. 3.9 договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м, остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням п. 3.1.1 договору.

Отже, строк оплати постачання природного газу за актами приймання-передачі є таким, що настав.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач частково оплатив постачання природного газу в загальному розмірі 82004,98грн, зокрема, 01.02.2021 у розмірі 12280,00грн, 15.02.2021 у розмірі 10000,00грн, 18.02.2021 у розмірі 4281,00грн, 19.03.2021 у розмірі 10000,00грн, 29.03.2021 у розмірі 14176,00грн, 29.04.2021 у розмірі 7600,00грн, 21.05.2021 у розмірі 3300,00грн, 06.10.2021 у розмірі 258,39грн, 15.11.2021 у розмірі 986,59грн, 13.12.2021 у розмірі 213,00грн, 17.01.2022 у розмірі 10000,00грн, 07.02.2022 у розмірі 8910,00грн.

З урахуванням часткових оплат залишок заборгованості становить у розмірі 313653,56грн за постачання природного газу за період постачання природного газу листопад-грудень 2021 року та січень-квітень 2022 року

Доказів сплати заборгованості у загальному розмірі 313653,56грн суду не надано, факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань, позивач нарахував 56038,18грн пені, 10898,78грн 3% річних, 76291,29грн інфляційних втрат.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.6.2 договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано пеню:

- за зобов'язаннями у лютому 2021 року на залишок боргу 4823,39грн за період прострочення з 23.03.2021 по 28.03.2021 у розмірі 10,31грн;

- за зобов'язаннями у березні 2021 року на залишок боргу 10814,28грн за період прострочення з 21.04.2021 по 28.04.2021 та залишок боргу 3214,28грн за період прострочення з 29.04.2021 по 20.05.2021 у загальному розмірі 64,61грн;

- за зобов'язаннями у листопаді 2021 року на залишок боргу 19612,29грн за період прострочення з 21.12.2021 по 16.01.2022, на залишок боргу 9612,29грн за період прострочення з 17.01.2022 по 06.02.2022 та на залишок боргу 702,29грн за період прострочення з 07.02.2022 по 20.06.2022 у загальному розмірі 431,60грн;

- за зобов'язаннями у грудні 2021 року на борг 40498,57грн за період прострочення з 21.01.2022 по 20.07.2022 у розмірі 5614,32грн;

- за зобов'язаннями у січні 2022 року на борг 136400,29грн за період прострочення з 22.02.2022 по 21.08.2022 у розмірі 22496,71грн;

- за зобов'язаннями у лютому 2022 року на борг 92779,96грн за період прострочення з 22.03.2022 по 21.09.2022 у розмірі 17818,84грн;

- за зобов'язаннями у березні 2022 року на борг 32383,91грн за період прострочення з 21.04.2022 по 20.10.2022 у розмірі 6973,63грн;

- за зобов'язаннями у квітні 2022 року на борг 10888,54грн за період прострочення з 21.05.2022 по 20.11.2022 у розмірі 2628,16грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Відповідно до наданого розрахунку позивачем нараховано:

- за зобов'язаннями у лютому 2021 року 3% річних на залишок боргу 4823,39грн за період прострочення з 23.03.2021 по 28.03.2021 у розмірі 2,38грн;

- за зобов'язаннями у березні 2021 року 3% річних на залишок боргу 10814,28грн за період прострочення з 21.04.2021 по 28.04.2021 та залишок боргу 3214,28грн за період прострочення з 29.04.2021 по 20.05.2021 у загальному розмірі 12,92грн;

- за зобов'язаннями у листопаді 2021 року 3% річних на залишок боргу 19612,29грн за період прострочення з 21.12.2021 по 16.01.2022, на залишок боргу 9612,29грн за період прострочення з 17.01.2022 по 06.02.2022 та на залишок боргу 702,29грн за період прострочення з 07.02.2022 по 30.04.2023 у загальному розмірі 85,97грн та інфляційні втрати за період прострочення з січня 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 365,05грн;

- за зобов'язаннями у грудні 2021 року 3% річних на борг 40498,57грн за період прострочення з 21.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 1547,83грн та інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 11752,95грн;

- за зобов'язаннями у січні 2022 року 3% річних на борг 136400,29грн за період прострочення з 22.02.2022 по 30.04.2023 у розмірі 4854,36грн та інфляційні втрати за період прострочення з березня 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 36812,80грн;

- за зобов'язаннями у лютому 2022 року 3% річних на борг 92779,96грн за період прострочення з 22.03.2022 по 30.04.2023 у розмірі 3088,43грн та інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 19966,62грн;

- за зобов'язаннями у березні 2022 року 3% річних на борг 32383,91грн за період прострочення з 21.04.2022 по 30.04.2023 у розмірі 998,13грн та інфляційні втрати за період прострочення з травня 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 5785,89грн;

- за зобов'язаннями у квітні 2022 року 3% річних на борг 10888,54грн за період прострочення з 21.05.2022 по 30.04.2023 у розмірі 308,76грн та інфляційні втрати за період прострочення з червня 2022 року по квітень 2023 року у загальному розмірі 1607,98грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивачем допущена арифметична помилка в розрахунку інфляційних втрат на залишок заборгованості у розмірі 702,29грн за період прострочення з лютого 2022 року по квітень 2023 року, та правильний розмір інфляційних втрат за розрахунком суду за вказаний період становить 203,81грн, замість нарахованих позивачем 240,09грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 76255,01грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 456845,53грн, з яких 313653,56грн - основний борг, 56038,18грн - пеня, 10898,78грн - 3% річних, 76255,01грн - інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Карпової Валентини Петрівни, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 456881,81грн, з яких 313653,56грн - основний борг, 56038,18грн - пеня, 10898,78грн - 3% річних, 76291,29грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карпової Валентини Петрівни, м. Костянтинівка Донецької області ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 456845,53грн, з яких 313653,56грн - основний борг, 56038,18грн - пеня, 10898,78грн - 3% річних, 76255,01грн - інфляційні втрати; а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 6852,68грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 07.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.