Номер провадження: 33/813/1363/23
Номер справи місцевого суду: 522/8111/23
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Толкаченко О. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Соколовської Є.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Івуса П.В., перекладача Кулешової К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
зазначеною постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Турецької Республіки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Крім того стягнутий судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Обставини справи та вимоги апеляційної скарги
Оскарженою постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 16 квітня 2023 о 01 год. 36 хв. в м. Одесі, по вул. Тираспольська, 26, керував автомобілем BMW, державний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом та вчинив повторно дане правопорушення. Попередньо було винесено постанову ЕАС 6598234 від 25 лютого 2023 року за ч.2 ст.126 КупАП.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Івус П.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, за кермом перебувала його дівчина.
За кермо автомобілю він сів виключно з метою його перепаркування на узбіччя, оскільки працівники поліції відмовились це робити.
Позиції учасників апеляційного розгляду
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник Івус П.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду..., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення. додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №027509, з фабули якого убачається, що ОСОБА_2 16 квітня 2023 о 01 год. 36 хв. в м. Одесі, по вул. Тираспольська, 26, керував автомобілем BMW, державний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху.
Таким чином ОСОБА_2 вчинив повторно дане правопорушення, так як попередньо відносно нього було винесено постанову ЕАС 6598234 від 25 лютого 2023 року за ч.2 ст.126 КУпАП.
В матеріалах справи містяться копія постанови серії ЕАС №6598234 від 25 лютого 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом).
В свою чергу диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП, за якою ОСОБА_4 притягається до адміністративної відповідальності у дані справі, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду справи сторона захисту наголошувала про те, ОСОБА_2 не керував автомобілем, за кермом перебувала його дружина ОСОБА_5 .
Про це також зазначали допитані під час апеляційного розгляду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вказана версія сторони захисту спростовується відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення.
На відеозаписі №474908 (диск № 2, назва файлу ААД 027509 Атай Ефкан - 2of2) зафіксовано як ОСОБА_5 , яка перебувала поруч з ОСОБА_7 , неодноразово пояснювала поліцейським про те, що вона не керувала автомобілем (позначка часу на відеозаписі 01:37:23 та 01:38:38).
Крім того, на відеозаписі зафіксований момент, як ОСОБА_5 дістаючи водійське посвідчення для пред'явлення поліцейському повідомила його, що не була за кермом, за кермом перебував її чоловік (позначка часу (01:37:41).
Під час апеляційного розгляду сторона захисту зазначала, що ОСОБА_2 сів за кермо автомобілю виключно з метою перепаркувати його на узбіччя дороги, оскільки працівники поліції відмовились це робити.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що в абзаці 3 пункту 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено поняття «Керування транспортним засобом», під яким слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Тобто навіть, якщо ОСОБА_2 лише перепарковував свій автомобіль, він все одно здійснював функції керування транспортним засобом, при цьому не маючи водійського посвідчення, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення.
Разом з тим, доводи про те, що ОСОБА_2 лише перепарковував свій автомобіль є неспроможними.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що за півтори години до розглядаємих подій, іншим екіпажем патрульної поліції, відносно дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_5 був складний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за тими обставинами, що ОСОБА_5 , о 23 годині 55 хвилин 15 квітня 2023 року в м. Одеса, вул. Тираспольська 4, керувала автомобілем BMW 428І, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (копія протоколу була надана в судовому засіданні захисником).
Учасники процесу зазначали, що після складання відносно ОСОБА_5 протоколу поліцейські відмовились підвезти їх додому і автомобіль знаходився на дорозі.
У зв'язку з цим ОСОБА_8 був вимушений сісти за кермо автомобілю, для того щоб перепаркувати автомобіль на узбіччя проїжджої частини, задля того, щоб у темну пору доби інші автомобілі не допустили з ним зіткнення.
Таким чином на думку сторони захисту ОСОБА_8 діяв у стані крайньої необхідності, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що спочатку автомобіль був зупинений першим екіпажем патрульної поліції за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, 4.
Другий екіпаж поліцейських через півтори години зупинив автомобіль вже під керуванням ОСОБА_8 за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська, 26.
Відповідно до даних з безкоштовного картографічного веб-сервісу Google Maps відстань між першою точкою зупинки вул. Тираспольська, 4 та другою точкою вул. Тираспольська, 26, становить близько 550 метрів.
Вказану дистанцію ОСОБА_8 проїхав на автомобілі у напрямку свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 лише перепарковував свій автомобіль в стані крайньої необхідності, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки він проїхав на автомобілі щонайменше 550 метрів.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.245 КпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року (номер судового провадження: 3/522/6460/23) ОСОБА_2 був визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановою суду першої інстанції було встановлено, що 16 квітня 2023 року о 01 год. 36 хв. у м. Одеса, по вул. Тираспольська, 26, ОСОБА_2 керував автомобілем «БМВ», державні номерні знаки НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Вказана постанова була переглянута в апеляційному порядку.
За результатами апеляційного перегляду, постановою Одеського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року (номер провадження 33/813/2139/23), постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_3 змінена в частині накладення адміністративного стягнення, шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини посилання про застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
У зазначеній постанові апеляційний суд постановив вважати ОСОБА_3 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді стягнення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Тобто апеляційний суд змінив постанову лише в частині накладення адміністративного стягнення, підтвердивши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, а саме того, що 16 квітня 2023 року о 01 год. 36 хв. у м. Одеса, по вул. Тираспольська,26, ОСОБА_2 керував автомобілем «БМВ», державні номерні знаки НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння
Висновки викладені в постановах суду першої та апеляційної інстанції мають преюдиційне значення, тобто факти, викладені в вищевказаних постановах, вважаються встановленими та такими, що не потребують нового доведення, і загалом свідчать про те, що в день та час розглядаємих подій по даній справі, а саме 16 квітня 2023 року о 01 год. 36 хв. у м. Одеса, по вул. Тираспольська, 26, ОСОБА_2 керував автомобілем «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вищевказані постанови в сукупності з іншими доказами, які були досліджені апеляційним судом та містяться в матеріалах справи, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_9 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Івуса П.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Івуса П.В. - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2023 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко