ОКРЕМА ДУМКА
суддів Малашенкової Т.М., Чумака Ю.Я. до постанови Верховного Суду від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22
01 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/9216/22
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
1. Вважаємо, що за результатами розгляду доводів і підстав касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія, відповідач, скаржник), беручи до уваги підстави передання справи об'єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наявні підстави для її часткового задоволення, скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи №910/9216/22 у скасованій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, виходячи з такого.
2. Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про участь у балансуючому ринку.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Компанії про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
4. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати отриманої електричної енергії на підставі договору про участь у балансуючому ринку, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, а також виникли підстави для стягнення з Компанії пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 закрито провадження у справі №910/9216/22 за позовом Товариства до Компанії у частині позовних вимог про стягнення 16 167 276,82 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023, у справі №910/9216/22 позов задоволено частково; стягнуто з Компанії на користь Товариства заборгованість у розмірі 116 328 573,29 грн, 3% річних у розмірі 888 064,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 845 601,79 грн; відмовлено в частині стягнення пені у розмірі 1 080 478,46 грн.
7. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №910/9216/22 у частині задоволених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
8. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Компанія із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- абзацу 3 пункту 4.2.1, пункту 7.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку);
- пункту 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку) в редакції, чинній з 01.02.2022 до 06.05.2022;
- частини другої статті 6, частини першої статті 7, статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» щодо створення електронного документа;
- статті 14 ГПК України, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв'язку з вищевказаними нормами законодавства.
9. Так, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій помилково визначили початок періоду прострочення оплати за надані послуги балансування, що призвело до незаконного та необґрунтованого стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача, адже позивач не вказував про направлення рахунків відповідачу та не надавав суду доказів дат їх направлення, підставою позову позивач вказував лише підписання актів купівлі-продажу, відповідно до яких і мала здійснюватися оплата.
10. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати коштів за поставлену електричну енергію на підставі Договору, відтак вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню;
- відповідач не спростував належними та допустимими доказами, розмір заявленої до стягнення суми заборгованості, при цьому, останні є меншими, ніж погоджені сторонами в актах приймання-передачі;
- оскільки, акти підписані, мотивовані зауваження не були висловлені, докази несвоєчасного направлення актів відсутні, а, отже, згідно з пунктом 4.3 Договору, остаточний розрахунок відповідача перед позивачем мав бути здійснений протягом 7 робочих днів, з дати виставлення актів;
- водночас порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів, зокрема у бік збільшення;
- при цьому з урахуванням приписів Правил ринку та умов Договору, що зобов'язують сторін при виставленні рахунків та здійсненні розрахунків керуватись Правилами ринку, відповідач зобов'язаний був оплатити позивачу вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення рахунку);
- позивач не був позбавлений права рахувати виникнення заборгованості згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, проте не скористався даним правом та визначив дати виникнення боргу за кожен місяць, з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, що зумовило зменшення періоду прострочення, оскільки, рахунки підлягали оплаті датами раніше, ніж акти;
- судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з приводу проставлення електронно-цифрових підписів на актах іншими датами, ніж дата їх складання, оскільки, відповідачем не зазначено обґрунтованих причин та не надано доказів в підтвердження правомірності підстав несвоєчасного проставлення на актах ЕЦП. Крім того, як уже було зазначено вище в рішенні, оскільки, акти підписані сторонами, заперечень щодо несвоєчасного направлення актів відповідачу не висловлено та мотивована відмова від підписання актів відсутня, оплата згідно з актами мала бути здійснена з урахуванням дати їх виставлення;
- суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що Компанія оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на те, що чинне законодавство не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання;
- посилання відповідача на форс-мажорні обставини, у зв'язку з воєнним станом та продовження строків виконання зобов'язань на час дії воєнного стану, судом не приймаються до уваги, оскільки, відповідачем не доведено, які саме обставини, пов'язані з воєнним станом вплинули на його можливість виконати свої грошові зобов'язання. Тобто відповідачем не доведено, що саме форс-мажорні обставини стали підставою неналежного виконання ним своїх зобов'язань перед позивачем;
- матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, а відтак у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів статті 625 ЦК України;
- суд перевірив розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню;
- суд не приймає контррозрахунок відповідача, зроблений з урахуванням дати проставлення на актах ЕЦП, оскільки, суду не наведено обґрунтованих підстав для несвоєчасного підписання актів приймання-передачі, зокрема, висловлення мотивованих зауважень, щодо даних, вказаних в актах. Тобто відповідачем не надано пояснень чи доказів в підтвердження причин підписання актів приймання-передачі не датою їх складання чи протягом 3 робочих днів з дати отримання. Відповідачем не надано доказів висловлення взагалі будь-яких заперечень позивачу щодо кількості та вартості придбаної електричної енергії. Суд відзначає, що згідно з Правилами ринку та умов Договору позивач мав право рахувати прострочення відповідача з урахуванням дат виставлення рахунків, проте не скористався своїм правом та здійснив розрахунок на підставі підписаних сторонами актів, що зумовили зменшення періоду нарахування санкцій. Проте, оскільки, суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, то перерахунок судом здійснювався в межах періодів прострочення, визначених позивачем.
Постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №910/9216/22 залишено без змін.
Постанова Верховного Суду, зокрема, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій встановили, а сторони спору не заперечували те, що на підставі укладеного Договору у період з лютого по липень 2022 року позивач поставляв, а відповідач отримував балансуючу електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу; факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за Договором також підтверджується матеріалами справи; Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору (на який посилається відповідач) застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів. Натомість суперечність між пунктами 4.2, 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку) в редакції, що діяла до 07.05.2022, та пунктом 7.7.4 Правил ринку, відповідно до якого оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка, відсутня. Отже, внесення зазначених вище змін до Типового договору про участь у балансуючому ринку не змінює регулювання щодо строків оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку; відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.
З ухваленим Верховним Судом судовим рішенням у цій справі не можемо погодитися з таких підстав.
11. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
12. Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закони України "Про ринок електричної енергії"," Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
13. За змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.
Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.
Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Команда оператора системи передачі постачальнику послуг з балансування на збільшення (зменшення) навантаження для відповідного постачальника послуг з балансування є прийняттям (акцептом) його відповідної пропозиції (заявки) на балансуючому ринку оператором системи передачі, зміною його акцептованого добового графіка електричної енергії та визначає взаємні зобов'язання оператора системи передачі та постачальника послуг з балансування з купівлі-продажу відповідного обсягу електричної енергії на балансуючому ринку за ціною, визначеною відповідно до правил ринку.
За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
14. Стаття 6 Закону передбачає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення.
15. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
16. Згідно з абзацом третім частини п'ятої статті 14 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
17. Правила ринку, як рішення Регулятора, є актом законодавства України, що входить в правову основу функціонування ринку електричної енергії визначає, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
18. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються види договорів, серед яких, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку (пункт 5 частини першої статті 4 Закони).
19. Типовий договір про участь у балансуючому ринку є додатком 7 до Правил ринку та НКРЕКП затвердила його одночасно з Правилами ринку.
20. Типовий договір про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку, в які неодноразово вносились зміни (зокрема, згідно з Постановами НКРЕКП від 28.02.2020 №516, від 04.12.2020 №2328, від 15.02.2021 №234, від 06.05.2022 №458, від 29.11.2022 №1592), має у структурі, зокрема, главу 4 «Порядок розрахунків», яка складалася із семи підпунктів стосовно порядку розрахунків, але в яку вносились зміни, в тому числі і Постановою НКРЕКП від 06.05.2022 №458.
21. Типовий договір про участь у балансуючому ринку є додатком до Правил ринку, який затверджений постановою як формою рішення Регулятора, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, та є обов'язковим для застосування учасниками ринку електричної енергії.
22. Відповідно до пункту 4.2.1 глави 4 розділу ІV Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті.
23. Як встановлено судами попередніх інстанцій між позивачем, як ППБ (постачальник послуг з балансування), і відповідачем, як ОСП (оператор системи передач) укладено Договір про участь у балансуючому ринку, шляхом приєднання позивача до типового договору про участь в балансуючому ринку, який встановлює порядок та умови здійснення балансування електричної енергії на завантаження або розвантаження об'єднаної енергетичної системи України.
24. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
25. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
26. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) установлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
27. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
28. Як вже зазначалося, НКРЕКП затвердила типовий договір про участь у балансуючому ринку як додаток 7 до Правил ринку, в якому містяться, зокрема, положення стосовно порядку розрахунку, і як встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами укладено договір про участь у балансуючому ринку, беручи вище викладені міркування вважаємо, що від змісту вказаного затвердженого типового договору, сторони не можуть відступати.
29. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
30. Згідно з пунктом 55 частини першої статті 1 Закону оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
31. Частиною першою статті 31 Закону передбачено, що оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія є оператором системи передачі, на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).
33. Відповідно до частин першої та другої статті 52 Закону адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
34. Частина третя статті 52 Закону передбачає, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку:
1) реєструє учасників ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його;
2) реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри;
3) забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку;
4) створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання, та/або експорту, та/або імпорту учасників ринку;
5) розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки;
6) розраховує платежі за придбані оператором системи передачі допоміжні послуги;
7) надає Регулятору інформацію про роботу ринку електричної енергії в обсягах, межах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та кодексом комерційного обліку.
35. Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
36. В силу приписів статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
37. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
38. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалось сторонами спору те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за Договором.
40. Втім, Компанія послідовно та неодноразово вказувала на те, що Товариством неправильно визначено період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки, акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії були підписані позивачем шляхом накладення КЕП значно пізніше їх оформлення та підписання відповідачем.
41. У цій справі предметом дослідження та оцінки як доказів, що підтверджують позовні вимоги, у судах попередніх інстанцій були саме акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
42. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- з урахуванням приписів Правил ринку та умов Договору відповідач (ОСП/АР) зобов'язаний був оплатити позивачу (ППБ) вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення) рахунку (пункт 7.7.4 Правил ринку). При цьому, частково задовольняючи позов у межах позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували, що позивач, визначивши дати виникнення боргу за кожен місяць з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, а не згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, фактично зменшив період прострочення грошового зобов'язання;
- порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору (на який посилається відповідач) застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів.
43. Однак скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій помилково встановили початок періоду прострочення оплати, оскільки, він має починатися з урахуванням пункту 4.3 Договору, тобто з моменту підписання сторонами акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
44. Відповідно до частини першої статті 75 Закону розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
45. Пунктом 4.2.1 Правил ринку (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин і на даний час) передбачено, що для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті.
46. Слід зазначити, що з лютого по липень 2022 року (період, за який виникла заборгованість за Договором) додаток 7 до Правил ринку зазнавав змін.
47. Так, розділ 4 "Порядок розрахунків" типового договору про участь у балансуючому ринку з моменту укладення Договору (27.05.2019) та до 06.05.2022 (Постанова НКРЕКП від 06.05.2022 №458, якою внесено зміни, зокрема, у додаток №7, була оприлюднена 06.05.2022 та набрала чинності з 07.05.2022) мав таку редакцію:
"4.1. Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
4.2. За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони Акта приймання-передачі наданих послуг з балансування (далі - Акт), який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені.
4.3. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання Сторонами Акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення Акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
4.4. Пункт 4.4 виключено
4.4. Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку.
4.5. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП.
4.6. Оплата платіжного документа здійснюється ППБ на користь ОСП протягом одного робочого дня з дати його направлення до 18:00.
4.7. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта, підписані зі своєї сторони, до 08 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта.
4.8. У разі сплати коштів Сторони зобов'язуються зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.
4.9. Якщо ППБ сплачує кошти на користь ОСП, ОСП зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України".
48. З 07.05.2022 і по даний час Розділ 4 "Порядок розрахунків" типового договору про участь у балансуючому ринку має таку редакцію:
"4.1. Виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Пункт 4.2 глави 4 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022}
Пункт 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022}
4.4. Пункт 4.4 виключено
4.2. Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку.
4.3. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП.
Пункт 4.4 глави 4 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 458 від 06.05.2022}
4.4. ОСП надає ППБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) два примірники Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. Протягом двох робочих днів ППБ розглядає та повертає у паперовому або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП або скановану копію) ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.
4.5. У разі сплати коштів Сторони зобов'язуються зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.
4.6. Якщо ППБ сплачує кошти на користь ОСП, ОСП зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.
4.7. Урегулювання Сторонами взаємних зобов'язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі Сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Не допускається припинення взаємних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог:
1) у випадку виникнення зобов'язань щодо купівлі або продажу балансуючої електричної енергії в різних декадах;
2) за відсутності взаємної згоди Сторін, яка виражається у підписанні Сторонами Акта зарахування зустрічних однорідних вимог".
49. Абзац двадцять сьомий пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил ринку визначає, що платіжний документ - це рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
50. Отже, порядок, процедура та алгоритм розрахунків, за типовим договором про участь у балансуючому ринку у період до 07 травня 2022 року та після 07 травня 2022 року (період виникнення заборгованості, на яку позивачем і нараховано 3 % річних та інфляційні втрати з лютого по липень 2022 року) не є тотожними.
51. Пунктом 1.8.1 розділу I Правил ринку передбачено, що АР реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
52. За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема:
8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку;
9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних;
10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей;
11) інтерфейс і зв'язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР;
….
17) формування актів купівлі-продажу (пункт 1.11.1 глави 1.11 розділу I Правил ринку в редакції згідно з Постановою НКРЕКП від 04.12.2020 №2328, яка була чинна станом на момент виникнення спірного періоду стягнення і до 06.05.2022).
53. Втім, у підпункт 8 пункту 1.11.1 глави 1.11 розділу I внесли Постановою НКРЕКП від 06.05.2022 №458 зміни, та виклали зазначений підпункт у такій редакції: «проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів облікових рахунків учасників ринку».
54. Відповідно до пункту 7.2.1 розділу VII Правил ринку (в редакції до 06.05.2022 ) АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.
55. Втім, у пункт 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку Постановою НКРЕКП від 06.05.2022 №458 внесені зміни та зазначений пункт має таку редакцію: «АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії»
56. Пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII "Цикл рахунків та платежів для розрахунків" Правил ринку передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
57. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
58. Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
59. Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.
60. Підзаконним нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий суб'єктом нормотворчості на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України, спрямований на їх реалізацію, та який не повинен їм суперечити.
61. Правила ринку та Типовий договір про участь у балансуючому ринку, як додаток №7 до них, затверджені одночасно постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, тому вони містять норми одного ієрархічного рівня, які прийняті одночасно. В подальшому (у контексті проаналізованих та вказаних вище норм, зокрема, які зазначені у пунктах 47-48 окремої думки) одночасно Постановою НКРЕКП від 06.05.2022 №458 в них вносились зміни.
62. Укладені на основі такого типового договору, договори підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону, відступити від них сторони не можуть.
63. За таких обставин, НКРЕКП своєю постановою затвердила Правила ринку, додатком до якого є Типовий договір про участь у балансуючому ринку, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою НКРЕКП від 06.05.2022 №458 внесла певні зміни як до окремих положень вказаного типового договору та фактично всіх договорів, укладених на його підставі, так і до Правил ринку.
64. Ураховуючи формулу (принцип) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), зокрема, за спірний період з лютого по 06.05.2022 (включно) сторони мали б керуватися типовим договором про участь у балансуючому ринку, з урахуванням пунктів 4.2/4.7 відповідно та 4.3 для здійснення розрахунків стосовно купівлі-продажу балансуючої електроенергії, яка була передана позивачем відповідачу з лютого по квітень (включно) 2022 року, та в цей період виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку, зокрема, пункту 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку та пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
65. Разом з тим, починаючи з 07.05.2022 з Договору були виключені пункти 4.2 та 4.3, а тому під час розрахунків стосовно купівлі-продажу балансуючої електроенергії, яка була передана позивачем відповідачу у спірний період з травня по липень 2022 року сторони мали б керуватися Правилами ринку, зокрема, пунктом 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку та пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
66. Втім, оскаржувані судові рішення не містять чіткого встановлення дати виникнення заборгованості та періоду її тривалості з огляду на редакцію вище вказаних пунктів Договору та норм Правил ринку з точки зору дії їх в часі, а зі змісту судових рішень не вбачається вмотивованого застосування у даному спорі саме приписів Правил ринку (пункт 7.7.4) стосовно заборгованості, яка виникала у період дії пунктів 4.2 та 4.3 Договору.
67. Вказане вище свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (застосування пункту 7.7.4 Правил ринку у час дії пунктів 4.2 та 4.3 Договору [додаток №7 до Правил ринку]), та порушення статей 86, 236-237 ГПК України.
68. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не був позбавлений права рахувати виникнення заборгованості згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, проте не скористався даним правом та визначив дати виникнення боргу за кожен місяць, з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, що зумовило зменшення періоду прострочення, оскільки, рахунки підлягали оплаті датами раніше, ніж акти.
69. Проте, такий висновок суду першої інстанції суперечить Правилам ринку та Договору, що є типовим договором, який, у свою чергу, є додатком №7 Правил ринку.
70. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не взяв до уваги доводи відповідача про початок (дати) прострочення, з урахуванням приписів пунктів 4.2 та 4.3 Договору станом до 06.05.2022, а саме з дати підписання сторонами актів шляхом накладення КЕП.
71. Зі змісту судових рішень убачається, що предметом дослідження та оцінки як доказів, що підтверджують позовні вимоги у судах попередніх інстанцій були саме акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, які складені відповідачем в електронній формі, підписані КЕП та надіслані за допомогою СУР.
72. Так, сторонами у Договорі (пункти 4.2 та 4.3) узгоджено, що акт має бути підписано як ППБ, так і ОСП. Якщо ж акт складено та направлено у електронному вигляді, то накладається КЕП.
73. Компанія неодноразово та послідовно вказувала на те, що акти надсилалися в електронному вигляді та підписувалися зі сторони позивача шляхом накладення КЕП із значним простроченням.
74. Пункт 1.11.8 глав 11 розділу І Правил ринку визначає, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
75. При цьому пункт 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил ринку визначає, що АР створює та підтримує такі облікові рахунки:
1) A-A - рахунок балансування електричної енергії;
2) A-B - рахунок небалансів електричної енергії;
3) A-C - рахунок фінансових гарантій;
4) A-D - рахунок плати за невідповідність;
5) A-E - рахунок ДП;
6) A-F - рахунок врегулювання;
7) A-G - збірний рахунок;
8) A-H - рахунок загальносуспільних обов'язків;
9) A-I - рахунок послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою.
76. Пункт 5.1.2 глави 5.1 розділу V Правил ринку передбачає, що АР також створює і підтримує ринкові рахунки для кожного учасника з метою здійснення операцій зі списання та зарахування коштів, що випливають з їх участі на ринку електричної енергії.
77. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» регламентує відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів (стаття 2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
78. Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
79. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
80. Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
81. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
82. Отже, накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
83. Згідно з преамбулою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [далі - Закон №996-XIV (у редакції на час виникнення спірних відносин)] цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
84. Статті 1 Закону №996-XIV визначає, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
85. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
86. З наведеного вище вбачається, що норми Закону №996-XIV регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із тим указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом №996-XIV. Отже, такі обставини можуть підтверджуватись також іншими доказами.
87. Згідно з підпунктом 2.1 та підпунктом 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
88. Пункт 2.5 Положення №88 передбачає, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
89. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - це процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.
90. Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №992).
91. Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"). У свою чергу, згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у пункті 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
92. Враховуючи викладені вище норми, акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, як електронні документи, є створеними після накладення електронного підпису.
93. Правові наслідки у вигляді виникнення права на оплату за купівлю-продаж балансуючої енергії наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладеному договорі, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
94. Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
95. У цій справі акти містять підписи як ППБ, так і ОСП, які є обов'язковими реквізитами та без яких такі електронні документи не можуть бути підставою для їх обліку і не матимуть юридичної сили.
96. Слід зазначити, що акти були оформлені відповідачем і підписані та надіслані на підпис позивачу, у свою чергу, позивач підписав вказані акти не одразу, а протягом місяця, через місяць чи більше.
97. Суди першої та апеляційної інстанцій зосередились лише на даті, яка визначена у актах, як дата їх складання Компанією, однак залишили поза увагою доводи Компанії, що Товариство підписало відповідні документи значно пізніше, а тому і строк оплати має визначатися, ураховуючи приписи пунктів 4.2 та 4.3 Договору в редакції, що діяла до 06.05.2022.
98. У цій справі, ураховуючи її обставини, остаточний розрахунок має здійснюватися протягом 7 робочих днів після підписання акта Товариством, як останнім підписантом, адже, він як свідчать матеріали справи, вчасно отримавши від Компанії акти, що були підписані відповідачем, не відмовився та не ухилявся від їх підписання.
99. Суди першої та апеляційної інстанцій є судами встановлення, дослідження та з'ясування питань про факти, і саме вони можуть встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони передбаченої частиною другою статті 300 ГПК України
100. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
101. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
102. Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону (статті 86, 236, 237 ГПК України) не відповідають.
103. Щодо необхідності/відсутності відступлення від правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21
Оскільки колегія суддів, передаючи справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду поставила питання необхідності/відсутності необхідності відступлення від правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, то об'єднана палата в силу вимог частини другої статті 315 ГПК України повинна надати висновок як саме повинна застосовуватися норма права із застосуванням якої не погодилася колегія суддів. Натомість у постанові Верховного Суду у цій справі, за нашим переконанням, відсутні як міркування об'єднаної палати так і правового висновку з вказівкою на відступлення/уточнення/конкретизації або залишення правового висновку без змін викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.
104. Додатково необхідно зазначити, що суд першої інстанції протокольною ухвалою від 01.12.2022 відмовив позивачу у долученні додаткових доказів (рахунків-фактур) та долучив до матеріалів справи додаткові пояснення позивача та докази подані відповідачем. Взагалі позивач обґрунтував період прострочення з дати підписання відповідачем актів, а не надсилання рахунків-фактур, хоча в подальшому суди, в тому числі Верховний Суд, вдався до припущення, що рахунки надсилалися і відповідач був з ними ознайомлений, оскільки це здійснюється через Систему.
Таким чином, Верховний Суд у цій справі мотивував залишення без змін судових рішень попередніх інстанцій тим, що відповідач мав отримати рахунки-фактури позивача, при тому що такі рахунки в матеріалах справи відсутні бо суд першої інстанції відмовився їх приймати, відповідно суди попередніх інстанцій не досліджували і не могли досліджувати ці рахунки за умови їх відсутності в матеріалах справи. При цьому судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, як в цій справі щодо того, що рахунки повинні надсилатися у Системі і відповідач повинен був їх отримати та бути знайомий з їх змістом.
105. З огляду на викладене, вважаємо, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, а тому слід було скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та передати справу у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, адже допущені порушення як норм матеріального права так і норм процесуального права, мають наслідком, беручи до уваги вище вказані міркування, вплив на правову кваліфікацію спірних правовідносин як в матеріальному так і процесуальному аспекті.
Суддя Т.М. Малашенкова
Суддя Ю.Я.Чумак