ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"30" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/899/22
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М., розглянувши у судовому засіданні
заяву ОСОБА_1
про визнання кредиторських грошових вимог у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (вул. Біохімічна,1, смт Немішаєве, Бородянського району Київської області, 07854; код ЄДРПОУ 40544482)
У судовому засіданні брали участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 30.11.2023.
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 17.07.2023 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця) із заявою (вх. №13859/23 від 19.07.2023) про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник) у розмірі 974 914,49грн - основне зобов'язання, 5 368,00грн - судові витрати.
Заяву обґрунтовує ст.ст.533, 656, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що боржником не виконано умови договору про купівлю-продаж майнових прав на об'єкт нерухомості (квартири) в частині передачі відповідних прав заявниці, у зв'язку з чим у неї виникло право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати.
На підтвердження своїх кредиторських вимог заявницею надано суду копії: договору купівлі-продажу майнових прав від 23.12.2020 із додатками до нього, квитанцій до прибуткових касових ордерів у кількості 16шт.
1.2. 17.10.2023 ТОВ «Софія буд груп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Козловської Діани Валеріївни (далі - ліквідатор) надано суду заперечення (вх.3683/23) на заяву разом із клопотанням про визнання причин пропуску строку, встановленого судом, поважними та поновлення відповідного строку.
Розглянувши клопотання та заслухавши присутніх учасників справи суд, на підставі ст.119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визнав причини пропуску строку поважними та продовжив строк для надання відповідних заперечень (протокол судового засідання від 30.11.2023).
Так, у запереченнях ліквідатор просить відмовити повністю у задоволені заяви з грошовими вимогами до боржника, оскільки: відповідно до отриманих виписок по банківських рахунках боржника, в установленому порядку і строк, вказані суми, зазначені в наданих заявницею копіях квитанцій до прибуткових касових ордерів, не були внесені на відповідні розрахункові рахунки; в результаті інвентаризації, в одному з приміщень, що належали на праві власності боржника було виявлено заповнені прибуткові касові ордери; проте, виходячи із змісту отриманих документів, вони не охоплюють період, який відображений в наданих заявником копіях квитанцій до прибуткових касових ордерів. Вважає, що заявницею не доведено в установленому порядку належними та допустимим доказами наявність саме у боржника грошових зобов'язань перед нею. Вказує, що положення чинного законодавства передбачають відповідальність інших осіб, до яких у встановленому порядку мають бути пред'явлені відповідні вимоги.
1.3. 24.10.2023, 29.11.2023 представником заявниці Андрієнком С.В. надані суду заперечення (вх.3865/23, вх.5016/23 від 30.11.2023) на заперечення ліквідатора, які за своїм змістом є аналогічними змісту заяви про визнання кредиторських вимог.
1.4. 30.11.2023 від ліквідатора надійшли додаткові пояснення (вх.5031/23) до заперечень на заяву з кредиторськими вимогами до боржника, які за своїм змістом є аналогічними запереченням від 17.10.2023.
1.5. Інших заперечень/письмових пояснень від інших учасників справи до суду не надходило.
2. Процесуальні дії у справі
2.1. Ухвалою суду від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/899/22 про банкрутство ТОВ «Софія буд груп»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс); введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В. (свідоцтво №484 від 15.03.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання.
Постановою суду від 20.04.2023, зокрема: визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором ТОВ «Софія буд груп» арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну.
20.04.2023 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 70454.
2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, ухвалою суду від 11.08.2023, після усунення недоліків кредиторської заяви, остання призначена до розгляду у судове засідання на 31.08.2023, в якому на підставі ст.216 ГПК України (за клопотанням ліквідатора) оголошено перерву до 11.09.2023 та до 16.10.2023 (протокол судового засідання від 31.08.2023 та від 11.09.2023).
Водночас, у період з 09.10.2023 по 18.10.2023 суддя Янюк О.С. перебувала на лікарняному, у зв'язку із чим засідання призначене на 16.10.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 20.10.2023 заява Коденець О.С. призначена до розгляду у судове засідання на 09.11.2023.
Ухвалою суду 09.11.2023, на підставі ст.216 ГПК України (за заявою представника заявниці), відкладено судове засідання на 30.11.2023 та запропоновано заявниці надати суду письмові пояснення і докази на їх підтвердження щодо джерела походження грошових коштів, які були сплачені за договором купівлі-продажу майнових прав.
2.3. 10.10.2023 до суду звернулась ліквідатор із клопотанням (вх.8045 від 11.10.2023) про призначення комплексної (почеркознавчої та технічної) експертизи. Клопотання обґрунтовує ст.99 ГПК України та зазначає, що має сумніви щодо поданих заявницею доказів та вимагає проведення додаткових заходів перевірки, в тому числі і на предмет підписання відповідного договору та додатків до нього, саме заявницею, та встановлення часу/послідовності виготовлення квитанцій до прибуткових касових ордерів.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників справи та дослідивши надані докази суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Так, із матеріалів заяви вбачається, що на підтвердження своїх кредиторських вимог заявницею надано копії договору купівлі-продажу майнових прав №363-174 від 23.12.2020 із додатками та квитанції до прибуткових касових ордерів у кількості 16 шт., оригінали яких надані суду на дослідження у судовому засіданні.
Як зазначає ліквідатор у своєму клопотанні на розгляд почеркознавчої експертизи пропонує поставити питання, зокрема: 1) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу майнових прав та додатках до нього тією особою, від імені якої він зазначений чи іншою особою? 2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу майнових прав та додатках до нього під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? 3) чи виконано підпис від імені головного бухгалтера/касира ТОВ «Софія буд груп» Мірчева Є.С. в квитанціях до прибуткових касових ордерів? 4) чи виконані підпис та відбиток печатки у квитанціях до прибуткових касових ордерів у час, який в них зазначений? 5) у якій послідовності виконувались реквізити в квитанціях до прибуткових касових ордерів, підпис, відтиск печатки?
2.3.1. Щодо питання 1) та 2), то суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так, у судовому засіданні 30.11.2023 була присутня особисто ОСОБА_1 , яка підтвердила те, що нею особисто підписувалися відповідні документи добровільно, без будь-якого тиску (протокол судового засідання від 30.11.2023).
2.3.2. Щодо питання 3) - 5), то суд зазначає, що в клопотанні ліквідатором не наведено конкретних обставин, які б реально давали підстави для сумніву щодо достовірності наданих заявницею квитанцій. Відсутність відповідних коштів на банківських рахунках боржника є відповідальністю уповноваженого органу (посадової особи), який здійснював керівництво товариством, або власника відповідно до законодавства та установчих документів. В частині не охоплення періоду (грудень 2020, січень 2021 рік) в отриманих ліквідатором документах, то останньою не зазначено, в чому саме полягає невідповідність наданих заявником квитанцій квитанціям, наданих іншими кредиторами, вимоги як розглянуті та визнані судом (ухвали суду від 08.09.2022, від 15.09.2022, від 03.10.2022, від 30.11.2023).
2.3.3. Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для призначення судової експертизи, з тих обставини, які зазначені ліквідатором у своєму клопотанні.
2.4. У судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву та просила її задовольнити. Ліквідатор проти задоволення заперечила, та просила відповідні кредиторські вимоги відхилити.
3. Щодо заяви про визнання кредиторських вимог
3.1. Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
3.2. Як встановлено судом, 23.12.2020 ТОВ «Софія буд груп» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) підписали Договір купівлі-продажу майнових прав № 336-174 (далі-Договір) відповідно до п.2.1 та додатку №1 (специфікація) якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об'єкт нерухомості, який розташований: АДРЕСА_1 , №174.
Із змісту Договору, вбачається, що «Об'єкт нерухомості» - квартира або нежитлове приміщення, що є частиною Об'єкту будівництва та має особливі характеристики, визначені сторонами у специфікації - додаток №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.2); «Майнові права» - права покупця на отримання у власність Об'єкта нерухомості після введення об'єкта будівництва в експлуатацію (п.1.7).
Загальна проектна площа об'єкта нерухомості та житлова проектна площа об'єкта нерухомості визначається у додатку №1 до даного Договору. Загальна фактична площа Об'єкта нерухомості та житлова фактична площа Об'єкта нерухомості може бути уточнена на підставі даних технічної інвентаризації, проведеної спеціалізованим суб'єктом господарювання, який відповідно до законодавства має відповідні повноваження (п.2.3).
Із змісту п. 2.4 Договору вбачається, зокрема, що у випадку, якщо за результатами обміру БТІ фактична загальна площа Об'єкта нерухомості виявиться більшою від проектної площі, що визначена у додатку №1 до даного Договору, більше ніж на 0,5 квадратного метра, покупець зобов'язаний здійснити доплату продавцю у розмірі визначеному за відповідною формулою.
Як визначено п.2.5 Договору покупці зобов'язується сплатити продавцю кошти, у розмірі, що буде визначений згідно п. 2.4 Договору, до моменту підписання акту приймання-передачі майнових прав за цим Договором.
У п.2.11 Договору зазначено, що здача об'єкта будівництва в експлуатацію: ІІ квартал 2022 року.
Продавець зобов'язаний передати покупцю майнові права на об'єкт нерухомості, визначений у додатку №1 до даного Договору (п.3.1).
Продавець здійснює передачу майнових прав на Об'єкт нерухомості в порядку та на умовах, визначених в розділі 5 цього Договору, за умови належного і повного виконання покупцем всіх прийнятих на себе зобов'язань за Договором (п. 3.3).
Вартість майнових прав на об'єкт нерухомості, на дату підписання даного Договору визначена у розділі 4 даного Договору (п.2.12).
Із змісту п. 4.1 Договору та додатку №2 (протокол погодження договірної ціни) вбачається, що: ціна одного метра квадратної площі майнових прав становить 15 500,00грн, що за курсом НБУ на день укладення Договору (28,25грн/USD) становить еквівалент 548,67 доларів США в т.ч. ПДВ; вартість загальної проектної площі Об'єкта нерухомості становить еквівалент 26 659,88 доларів США (площа 48,59м.кв.*548,67).
Як зазначено у п.4.3 Договору та додатку №3 (графік погашення платежів): порядок внесення платежів - 1 внесок у розмірі 26 659,88 доларів США або 753 140,00грн; термін сплати коштів - 23.12.2020.
Додатково, п.4.1 Договору, зокрема, визначено, що загальну вартість майнових прав за даним Договором буде уточнено «Уточненням Протоколу погодження договірної ціни та Графіку платежів» (додаток №4 до Договору, який є його невід'ємною частиною) на підставі п.п.2.4 -2.7 даного Договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що внесення грошових коштів, зазначених в п.4.1 Договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця, або через касу ТОВ «Софія буд груп».
Передача майнових прав на об'єкт нерухомості у власність покупцю здійснюється після виконання ним своїх зобов'язань щодо сплати вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, передбаченої п.4.1 даного Договору, по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості - додаток №4, який підписується повноважними представниками сторін. У разі укладення «Уточнення протоколу погодження договірної ціни та графіку платежів», «Уточнення…» є додатком №4, а «Акт…» отримує номер додаток №5 (п.5.1).
Відповідно до п.5.2 Договору продавець зобов'язаний передати покупцеві майнові права на об'єкт нерухомості у власність по акту приймання-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості в день остаточного розрахунку покупцем за даним Договором.
Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору на підставах, визначених п. 6.3. цього Договору або з інших підстав по ініціативі покупця, продавець повертає покупцю на його вимогу раніше фактично внесені грошові кошти за винятком неустойки, яка підлягає сплаті згідно п.6.2 Договору.
Договір діє з дня його підписання та скріплення печаткою продавця і до належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Дострокове розірвання цього Договору можливе у випадку передбачених його умовами та чинним законодавством. Одностороннє розірвання Договору забороняється (п.п. 7.1-7.3).
Так, на підтвердження виконання умов Договору заявницею надано суду квитанції до прибуткового касового ордера від грудня 2020 року у кількості 6 шт. на загальну суму 300 000,00грн, від січня 2021 року у кількості 10 шт. на загальну суму 453 140,00грн. Усього на суму 753 140,00грн. Крім того, на пропозицію суду заявницею надано суду форму ОК-7 (відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), виданої Пенсійним фондом України, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (чоловік заявниці) із змісту якої вбачається, що сукупний дохід останніх за 2019 рік становить не менше 575 028,17грн, у 2020 році - 626 138,38грн. Доказів, у розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України, які б спростовували зазначені обставини, учасниками справи суду надано не було.
3.3. У свою чергу, доказів виконання своїх зобов'язань за Договором ТОВ «Софія буд груп» ані до відкриття провадження у справі про банкрутство, ані під час процедури розпорядження майном суду надано не було.
3.4. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Як зазначено у постанові ВП ВС від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
Частиною 1 ст.693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Так, ч.2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (аналогічна правова позиція викладені, зокрема, у постановах КГС ВС від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 14.12.2021 у справі №910/18796/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналізуючи зміст Договору можна зробити висновок, що самим Договором чи його додатками не передбачені конкретні строки передачі майнових прав покупцю. Проте, у зазначених договорах встановлений строк введення Об'єкта нерухомості в експлуатацію, що у свою чергу є основним для отримання у власність відповідних майнових прав. Так, відповідно до ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Ураховуючи зазначене та відсутність доказів введення Об'єкта нерухомості в експлуатацію, у строк встановленого Договором, суд вважає, що боржником порушене взяте на себе відповідне зобов'язання (до відкриття провадження у справі про банкрутство) за що, відповідно до закону настають правові наслідки, у тому числі право вимоги кредитора виконати умови договору або повернути грошові кошти.
Разом з тим, відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Із змісту ч.2 ст. 524 та ч.2 ст.533 ЦК України вбачається, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Крім того, ч.2 ст.45 Кодексу визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Отже, у разі здійснення кредитором предоплати у гривнях, що становить відповідний еквівалент доларів США як це передбачено Договором, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України, оскільки грошове зобов'язання кредитора триває, офіційний курс гривні до долара США змінився (близька за змістом правова позиція ВП ВС викладена у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц).
Із змісту Договору вбачається, що в останньому вартість майнових прав визначена саме в іноземній валюті (долар США), і розрахунок за Договором здійснюється з урахуванням його еквівалента у гривнях за відповідним курсом, а тому, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку для визначення розміру кредиторських вимог підлягає застосуванню ч.2 ст.533 ЦК України.
Як встановлено судом заявницею на виконання умов Договору, попередньо внесено ТОВ «Софія буд груп» у передбачений п.4.2 Договору спосіб грошові кошти у відповідному розмірі. Проте, ТОВ «Софія буд груп» свої зобов'язання за Договором не виконало та відповідні майнові права в установленому порядку кредитору не передало. Доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було, а тому ураховуючи зазначене, суд вважає, що у заявниці наявні правові підстави, зокрема, для повернення сплачених грошових коштів.
Так, на день звернення із відповідною заявою до суду офіційний курс гривні щодо долара США становив 36,5686грн за долар США (https://bank.gov.ua/ua). Отже, зважаючи на умови Договору розмір заборгованості становить 974 914,49грн (26 659,88 доларів США *36,5686грн).
Ураховуючи зазначене суд вважає кредиторські вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню у заявленому нею розмірі.
4. Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Водночас, як зазначено у постанові КГС ВС від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 норми Кодексу не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі.
Згідно ч.6 ст. 45 Кодексу за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 2, 45 Кодексу, ст.ст. 12, 234-235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» в особі ліквідатора Козловської Діани Валеріївни про призначення експертизи від 10.10.2023 (вх.8045/23 від 11.10.2023) - залишити без задоволення.
2. Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог від 17.07.2023 (вх.13859/23 від 19.07.2023) - задовольнити.
Визнати вимоги (з правом дорадчого голосу) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» у загальному розмірі 980 282,49грн, з яких: 5 368,00грн - судовий збір; 974 914,49грн - основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 30.11.2023 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 07.12.2023.