ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
07.12.2023Справа № 910/9791/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові мережі України»
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові мережі України», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізко», м. Київ
про стягнення 3 593 700,00 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові мережі України» (далі - ТзОВ «Нові мережі України»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізко" (далі - ТзОВ «Лізко»/відповідач) про стягнення 3 593 700,00 грн - заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1233 від 25.01.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
Господарський суд міста Києва рішенням від 13.11.2023 позовні вимоги ТзОВ «Нові мережі України» задовольнив, присудив до стягнення із ТзОВ «Лізко» на користь ТзОВ «Нові мережі України» 3 593 700,00 грн - заборгованості та 53 905,50 грн - судового збору.
15.11.2023 до суду від ТзОВ «Нові мережі України» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9791/23 про стягнення із ТзОВ «Лізко» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 180 688,43 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.11.2023 розгляд заяви ТзОВ «Нові мережі України» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9791/23 призначив на 27.11.2023.
20.11.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Нові мережі України» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
22.11.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Лізко» надійшло клопотання, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу з огляду на необґрунтованість заявленої суми та невідповідність критерію реальної необхідності таких витрат.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 27.11.2023 присудив до стягнення із ТзОВ «Лізко» на користь ТзОВ «Нові мережі України» 90 344,21 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
06.12.2023 ТзОВ «Нові мережі України» подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «Лізко» у сумі 3 737 949,71 грн, які обліковуються на рахунках у банках та інших фінансових установах.
Ознайомившись із поданою ТзОВ «Нові мережі України» заявою про забезпечення позову, суд зазначає таке.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що після ухвалення рішення у справі ТзОВ «Лізко» продовжує направляти ТзОВ «Нові мережі України» листи, в яких не визнає надання позивачем послуг за спірним договором та стверджує, що договір є розірваним. Крім того, заявник вказує про те, що відповідно до відомостей Державної служби статистики стосовно фінансової звітності підприємства за 2022 рік при доході 46 485 300000 грн ТзОВ «Лізко» має прибуток, що становить мінусове значення - 10 181 300,00 грн, тобто боржник має заборгованість не лише перед заявником, а й перед іншими особами, що ставить під загрозу виконання зобов'язань.
Дослідивши наведені ТзОВ «Нові мережі України» обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 6 ст. 327 ГПК України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені ст. 137 цього Кодексу.
Згідно із п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Разом із тим, до поданої ТзОВ «Нові мережі України» заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема, підготовки/вчинення ТзОВ «Лізко» будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх зобов'язань. Заява ТзОВ «Нові мережі України» мотивована лише припущенням заявника про потенційну можливість невиконання судового рішення у майбутньому.
Більше того, сам заявник у поданій заяві про забезпечення позову звертає увагу на те, що посилання відповідача на розірвання договору та/або неналежне надання позивачем послуг не впливає на стягнення заборгованості відповідно до рішення.
Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТзОВ «Нові мережі України» про вжиття заходів забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові мережі України» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук