ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
06 грудня 2023 року № 903/1211/23
Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут”
до відповідачів: 1) Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”
3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”
про зобов'язання вчинити дії
встановила: позивач - ТОВ “Волиньгаз збут”, м. Луцьк звернувся до суду з позовом до трьох відповідачів: АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз”, м. Луцьк (відповідач 1), ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, м. Київ (відповідач 2), ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, м. Київ (відповідач 3), в якому просить зобов'язати АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз”, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” та ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ “Волиньгаз збут” за Рамковим договором купівлі- продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021р., зазначених в комерційних актах ириймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що Відповідачами неналежним чином виконано зобов'язання по передачі Позивачу природного газу належної якості впродовж жовтня 2021 - квітня 2022 року згідно умов Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, Індивідуального Договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021р., Договору №1910000125 транспортування природного газу від 12.12.2019 р., Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.
При цьому позивач посилається на ст.673, 678 ЦК України та зазначає, що відповідно до ч.1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч.І статті 678 ЦК України).
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 ЦК України).
Позивач зазначає, що в долучених до позовної заяви комерційних актах приймання-передачі природного газу відсутні відомості щодо передання Товариству природного газу, який би відповідав фізико-хімічним показникам газу і вимогам, визначеним розділом III Кодексу ГТС. Враховуючи інформацію, наявну в звітах про якість природного газу за період з 01.10.2021-30.04.2022, AT “Волиньгаз”, ТОВ “ГК Нафтогаз Трейдинг” та ТОВ “Оператор ГТС” в порушення умов Рамкового та Індивідуального договорів, Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ передали Позивачу неякісний природний газ.
Відтак позивач вважає, що AT “Волиньгаз”, ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” та ТОВ “Оператор газотранспортної системи України" зобов'язані безоплатно усунути недоліки переданого товару (природного газу), шляхом здійснення перерахунку обсягів природного газу, переданого ТОВ “Волиньгаз збут” за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу та Індивідуальним Договором до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу, у зв'язку із недотриманням параметрів якості природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 р.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, виходячи з наступного.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі N 922/404/19 роз'яснив, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Згідно ч.1, п.4, 5 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів; виклад обставин на обгрунтування вимог щодо кожного з відповідачів, не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин та правові підстави позову окремо по кожному з відповідачів.
Зокрема, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлена одна вимога до трьох відповідачів: АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз”, ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” та ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” без обгрунтування вимог щодо кожного з відповідачів, які не є солідарними боржниками по відношенню до позивача та не несуть солідарної відповідальності.
Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду щодо об'єднання позовних вимог, викладену в окремих постановах Верховного Суду, є безпідставним, оскільки, в даному випадку, пред'явлення однієї вимоги до кількох відповідачів без обгрунтування підстав такого звернення, не сприятиме оптимізації та ефективності використання процесуальних засобів для відновлення порушених прав, досягненню процесуальної економії, а призведе до зміни територіальної юрисдикції (підсудності справ) та затягування розгляду справи.
Пунктом 2 частини 5 ст.174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч.7 ст.174 ГПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на вищезазначене, позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу.
Керуючись ст.162, 173, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут” (вх.№01-52/1389/23 від 01.12.2023) та додані до неї документи на 158 аркушах, в тому числі платіжну інструкцію в національній валюті від 11.08.2023 №24141 про сплату судового збору на суму 8052грн, повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що у відповідності до приписів ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 06.12.2023.
Суддя О. Г. Слободян