ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04 грудня 2023 року Справа № 903/1035/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
до відповідача: фізичної особи - підприємця Дейни Сергія Ростиславовича
про стягнення 34 835.62 грн.
Суддя Шум М.С.
Без виклику (повідомлення) представників сторін
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Дейни Сергія Ростиславовича 33 185,62 грн., з яких: 11 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 22 185,62 грн. - суми прострочених платежів по процентах та витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору про надання кредиту №451608-КС-003 від 27.09.2022, в частині своєчасного повернення отриманих грошових коштів.
Ухвалою суду від 03.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме: 34 835.62 грн., з яких: 11 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 22 185,62 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 1 650,00 грн. - прострочених платежів за комісією.
Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвала суду від 03.10.2023 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача - 45602, Волинська обл., Луцький р-он, с. Підгайці, вул. Довженка, 4.
Судова повістка повернута об'єктом поштового зв'язку 16.10.2023 з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 41-43).
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив відповідача на адресу суду станом на 04.12.2023 не надходив.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд вважає, що відповідна заява сторони є підставною та підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог розуміється відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 34 835.62 грн., виходячи з якої й вирішується спір.
Враховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
27.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (Позивач, Позикодавець) та фізичною особою - підприємцем Дейна Сергієм Ростиславовичем (Відповідач, Позичальник) укладено договір № 451608-КС-003 про надання кредиту.
Договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України “Про електронну комерцію” і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ “БІЗПОЗИКА” (надалі за текстом - “Правила”), через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Відповідно до п. 1 договору ТОВ “БІЗПОЗИКА” надає позичальнику грошові кошти у сумі 11 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - договір).
Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 16 тижнів.
Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою, комісія за надання кредиту - 1 650.00 грн. Термін дії договору до 17.01.2023.
Пунктом 2 договору сторони погодили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховується за ставкою вказаною у п. Договору на залишок заборгованості по Кредиту наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в заложності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.
Позивач зазначає, що надав позичальнику грошові кошти в сумі 11 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням) (а.с. 17).
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За розрахунком позивача (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), у боржника утворилась заборгованість за договором №451608-КС-003 від 27.09.2022 про надання кредиту в сумі , що складаєтьсяз 1 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 22 185,62 грн. - суми прострочених платежів по процентах та 1 650,00 грн. - прострочених платежів за комісією..
Статтею 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис” передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію” електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію” встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію” визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
З матеріалів справи судом додатково встановлено, щоФОП Дейна С.Р. через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету ввійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
ТОВ “БІЗПОЗИКА” 26.09.2022 направлено ФОП Дейні С.Р. пропозицію (оферту) укласти договір №451608 -КС-003 про надання кредиту.
26.09.2022 ФОП Дейна С.Р. прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 451608 -КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою (а.с. 14-15).
Тобто, 26.09.2022 між ТОВ “БІЗПОЗИКА та ФОП Дейна С.Р. укладено договір № 451608 -КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про електронну комерцію”.
Контррозрахунок заборгованості відповідачем станом на 04.12.2023 суду не подано.
В матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами договору переносилися строки виконання грошових зобов'язань позичальника та зміни графіку платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 договору визначений графік обов'язкових платежів, відповідно до якого встановлені періоди користування кредитом, розмір плати за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми та загальний платіж.
Судом встановлено, що відповідач при розгляді справи не повідомляв про сплату ним заборгованості за отриманим кредитом, за нарахованими процентами за користування кредитом. Позивач у позовній заяві зазначає про сплату відповідачем 21 000 грн на виконання умов договору, на підтвердження чого подав розрахунок заборгованості за кредитом, інформаційні довідки по платежах.
У зв'язку з зазначеним вище, за розрахунком позивача у боржника утворилась заборгованість за договором № 451608 - КС-003 про надання кредиту в сумі 34 835,62 грн., з яких: 1 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 22 185,62 грн. - суми прострочених платежів по процентах та 1 650,00 грн. - прострочених платежів за комісією, яка підставна та підлягає до стягнення повністю.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Дейни Сергія Ростиславовича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (бул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) 34 835,62 грн., з яких: 11 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 22 185,62 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 1 650, 00 грн. - суми прострочених платежів за комісією та 1 932,48 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Шум М.С.