30.09.10р.Справа № 35/207-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод
"Павлоградспецмаш",
м. Павлоград Дніпропетровська область
про стягнення 443 475,06 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Завод "Павлоградспецмаш",
м. Павлоград Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку
"Надра", м. Київ
про стягнення 55 232,38 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: Бериндя О.О., представник, дов. б/н від 06.08.2010р.,
Деревенець С.С., головний економіст,
Від відповідача: Притула С.В., представник, дов. № 4 від 20.03.2010р.
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за кредитом - 382979,01 грн, борг за відсотками - 5713,48 грн, пеню за порушення строку сплати відсотків - 277,37 грн, пеню за порушення строку сплати кредиту у сумі - 28780,73 грн, інфляційні втрати - 25774,47 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором № 8/2007/980-К-4/К від 12.04.2007р.
Представники Позивача позовні вимоги підтримали, просилив позов задовольнити, надали розрахунки заборгованості станом на час розгляду справи.
Відповідач з позовними вимогами погоджувався частково в сумі заборгованості за кредитом - 267 979,01 грн, посилаючись на здійснені оплати. Вказує на повну сплату відсотків, виходячи з відсоткової ставки 45%. З нарахуванням санкцій не погоджується, посилаючись на те, що Позивачем не надано жодних доказів прострочення платежів, на які нараховуються штрафні санкції. Оскільки виникла кризова ситуація на державному рівні, а також у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства просить розстрочити виконання рішення суду до 30.11.2010р.
В подальшому Відповідач вказав на повну сплату заборгованості за кредитом та відсотками, що також підтверджено Позивачем в наданих суду розрахунках.
29.07.2010р. від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить прийняти її до сумісного розгляду з первісним позовом у справі №35/207-10 та стягнути з ВАТ КБ "Надра" надлишково сплачені відсотки по кредитному договору (збитки) в сумі 55 232,38 грн. Свої вимоги обґрунтовує безпідставним збільшенням Позивачем відсоткової ставки за користування кредитними коштами по кредитному договору №8/2007/980-К-4/К від 12.04.2007р. в односторонньому порядку, посилаючись також на неправомірні вимоги банку щодо користування іншими послугами банку, за невиконання яких банком збільшувалася плата за кредит.
Відповідач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що збільшення відсоткових ставок здійснювалося лише на підставі узгоджених сторонами умов договору та в зв'язку з порушенням Відповідачем цих умов, а саме п. 3.2.10 договору, п. 7 додаткової угоди №4 до договору, тощо.
За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 01.10.2010р.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" - банк (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" -позичальник (надалі відповідач) було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №8/2007/980-К-4/К від 12.04.2007р. з додатками та додатковими угодами.
За умовами вказаного договору банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію з лімітом заборгованості 650 000,00 грн зі сплатою за користування коштами 18,9% річних з терміном користування з 12.04.2007р. по 11.04.2009р. (п. п. 1.1.1.- 1.1.3. договору).
В свою чергу позичальник зобов'язався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за кредитною лінією в строк -до 5-го числа місяця, наступного за звітним та здійснювати погашення отриманих траншів кредиту в обумовлені договором строки (п. п. 2.3., 2.4., 3.2.4, 3.2.5. договору).
Згідно положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За період дії кредитного договору банк надав позичальнику кредитних коштів в загальній сумі 7 125 304,97 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 46-78 т.1) та не заперечується відповідачем.
Згідно додаткових угод сторонами неодноразово встановлювалися терміни повернення грошових коштів, зокрема, в п. 1 Додаткової угоди №3 від 19.06.2009р. сторони встановили, що строк користування кредитною лінією встановлюється до 10.12.2009р., та в п. 7 цієї угоди узгодили графік погашення суми заборгованості за кредитом -639 057,95 грн з 29.05.2009р. по 10.12.2009р.
Додатковою угодою №4 сторони продовжили термін користування кредитом до 30.04.2010р. з графіком погашення залишкової суми боргу за кредитом -325 724,95 грн в період з 29.01. по 30.04.2010р.
На час розгляду справи відповідач повністю повернув банку позичені грошові кошти в сумі 7 125 304,97 грн, що підтверджується розрахунком банку від 25.09.2010р., наданими відповідачем копіями платіжних доручень та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.
Спірна сума боргу 382 979,01 грн сплачена позичальником наступним чином: згідно платіжних доручень №983 від 27.05.2010р., №699 від 06.05.2010р. та №664 від 30.04.2010р., тобто до звернення позивача з позовом, сплачено 25 000,00 грн та в цій частині вимог слід відмовити. Решта заборгованості в сумі 357 979,01 грн сплачено в період з 03.06.2010р. по 30.07.2010р., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 7 -15, 51 т.2 ), та в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.
Нараховані банком відсотки за користування кредитними коштами в загальній сумі 454 328,70 грн відповідачем сплачені повністю в сумі 454366,38 грн, що підтверджується розрахунком банку на 25.09.2010р.
Разом з тим, відповідач не погоджується з нарахованими банком та сплаченими ним відсотками на суму 55 232,38 грн, про стягнення яких заявив зустрічний позов. Вимоги обґрунтовує безпідставним збільшенням банком відсоткової ставки.
Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визна-чаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпе-чення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Вказані положення ст. 1056-1 Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно яких, зокрема, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг та банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
За домовленістю сторін на протязі дії кредитного договору були встановлені наступні відсоткові ставки за користування коштами:
- з 12.04.2007р. -18,9% річних (п. 1.1.3 договору);
- з 15.07.2008р. - 25,0% річних (п. 1.1.3 в редакції додаткової угоди №1
від 15.07.2008р.)
- з 19.06.2009р. - 27,0% річних (п. 1.1.3 в редакції додаткової угоди №3
від 19.06.2009р.)
- з 28.01.2010р. - 35,0% річних (п. 1.1.3 в редакції додаткової угоди №4
від 28.01.2010р.)
У п. 3.2.10 договору міститься умова, відповідно до якої позичальник зобов'язаний відкрити в банку поточні рахунки та проводити через них не менш як 10% всіх своїх розрахунків на протязі двох місяців, 25% всіх своїх розрахунків на протязі трьох місяців. У разі невиконання цієї умови банк має право підняти відсоткову ставку на 2%.
З огляду на це положення договору, банк з 01.02.2008р.по 14.07.2008р. проводив нарахування відсотків за ставкою 20,9% річних (узгоджена сторонами 18,9% річних); з 01.09.2008р. по 19.06.2009р. -27% річних (узгоджена сторонами 25% річних).
В цій частині суд погоджується з доводами відповідача про неправомірне збільшення банком відсоткової ставки з огляду на заборону, встановлену ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, суд зауважує, що на підтвердження порушення умов договору в цій частині позивачем надано розпорядження про зміну відсоткових ставок, інші докази, що складені банком в односторонньому порядку, не містять достовірних доказів порушення позичальником цієї умови договору, та не можуть бути належними доказами правомірності дій банку щодо збільшення відсотків за кредитом. За вище вказаний період банком нараховано, а позичальником сплачено надмірно 15 654,05 грн.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача про неправомірне застосування плати 25% річних з 15.07.2008р. (відповідач вважає, що вказана ставка повинна діяти з 14.10.2008р.), оскільки сторонами підписана Додаткова угода №1 від 15.07.2008р., в якій зазначено, що вона набирає чинності з часу підписання.
З тих же самих підстав суд вважає безпідставним збільшення зі сторони банку відсоткової ставки до 32% з 01.07.2009р. по 27.01.2010р. (замість узгодженої 27%) на підставі п. 3.2.10 договору в редакції додаткової угоди №3 від 19.06.2009р., в якому передбачався обов'язок позичальника підтримувати надходження грошових коштів через поточні рахунки банку не менше 200 000,00 грн на місяць.
За вказаний період надмірно сплачені відсотки 15 443,06 грн.
В період з 01.02.2010р. по 30.06.2010р. банком була застосована ставка за користування кредитними коштами 40% та 45% (узгоджена сторонами 35,0% річних). В цій частині суд частково погоджується з доводами відповідача та вважає, що правомірним є застосування ставки за користування кредитними коштами 40,0% річних, виходячи з наступного.
В п. 7 додаткової угоди №4 сторони визначили графік погашення заборгованості за кредитом та встановили, що в разі порушення позичальником цього графіку підвищується відсоткова ставка за користування кредитними коштами на 5% річних, починаючи з місяця, наступного за порушенням. Вказана умова договору не суперечить положенням ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підвищення відсоткової ставки узгоджено сторонами, факт порушення строків сплати кредиту встановлено вище судом та не заперечується відповідачем. Підвищення ставки ще на 5% (до 45% - за недотримання умови щодо надходження грошових коштів через поточні рахунки банку не менше як 120 000,00 грн на місяць) суперечить умовам додаткової угоди №4 (вбачається можливість лише одноразового підвищення) та положенням ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
За період з 01.02.2010р. по 30.06.2010р. надмірно сплачені відсотки 7146,72 грн. Всього відповідачем сплачено надміру відсотків 38243,83 грн.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Надмірно сплачені з вини банку відсотки в сумі 38243,83 грн є збитками позичальника та підлягають стягненню з банку. В решті вимоги зустрічного позову в сумі 16 988,55 грн задоволенню не підлягають з вище наведених підстав.
В зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками на час розгляду справи в сумі 5713,48 грн задоволенню не підлягають із-за відсутності такого боргу.
Умовами п. 4.1. договору за несвоєчасне повернення кредитної лінії або відсотків передбачена сплата позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Як встановлено вище, відповідач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, разом з тим з порушенням термінів, обумовлених договором. Банк просить стягнути пеню за період прострочення платежів по кредиту з 11.12.2009р. по 31.03.2010р., по процентах -з 12.04.2009р. по 28.02.2010р. (розрахунки від 01.04.2010р.). В розрахунках від 25.09.2010р. позивач збільшив період нарахування, разом з тим в установленому законом порядку свої вимоги не змінював.
При розгляді зустрічного позову судом встановлено надмірну сплату відсотків в період з 01.09.2008р. по 30.06.2010р. в сумі 38243,83 грн, в зв'язку з чим нарахування пені та інфляційних втрат за прострочення сплати відсотків неправомірне, оскільки була наявна щомісячна переплата, та в цій частині вимоги банку судом відхиляються.
Пеня за прострочення погашення кредиту з 01.02.2010р. по 31.03.2010р. (в межах заявленого позивачем періоду з врахуванням розрахунку від 25.09.2010р.) становитиме 4245,88 грн. В решті вимоги про стягнення пені судом відхиляються в зв'язку з невірним розрахунком.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Інфляційні втрати за період прострочення платежів по кредиту з врахуванням індексу інфляції за серпень 2009р. березень 2010р. становлять 26 260,47 грн та підлягають задоволенню в межах позовних вимог -25 466,52 грн.
Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду відхиляється в зв'язку із повним погашенням заборгованості.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача за первісним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі пені - 4245,88 грн, інфляційних втрат - 25 466,52 грн. В решті первісного слід позову відмовити. Зустрічний позов задовольнити частково в сумі збитків 38243,83 грн, в решті зустрічного позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
В частині стягнення за первісним позовом боргу 357 979,01 грн провадження у справі припинити.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" - 51400, м. Павлоград Дніпропетровська область, вул. Леніна, 103, код ЄДРПОУ 20303352 (р/р 26005005098001 в філії ВАТ КБ «Надра», Дніпропетровське регіональне управління, МФО 306016) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" -04053, м. Київ, вул. Артема,15, код ЄДРПОУ 20025456 (р/р невідомі) інфляційні втрати - 25 466,52 грн (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят шість грн 52 коп), пеню - 4245,88 грн (чотири тисячі двісті сорок п'ять грн 88 коп), витрати по сплаті державного мита -3 876,91 грн (три тисячі вісімсот сімдесят шість грн 91 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 206,26 грн (двісті шість грн 26 коп).
В решті первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" -04053, м. Київ, вул. Артема,15, код ЄДРПОУ 20025456 (р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" - 51400, м. Павлоград Дніпропетровська область, вул. Леніна, 103, код ЄДРПОУ 20303352 (р/р 26005005098001 в філії ВАТ КБ «Надра», Дніпропетровське регіональне управління, МФО 306016) збитки -38 243,83 грн (тридцять вісім тисяч двісті сорок три грн 83 коп), витрати по сплаті державного мита -382,44 грн (триста вісімдесят дві грн 44 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 163,31 грн (сто шістдесят три грн 31 коп).
В решті зустрічного позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Рішення підписано 04.10.2010р.