КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 грудня 2023 року Справа № 320/11676/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в місті Києві в порядку письмового провадження заяву представника позивача Хомича І.О. про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70% від сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щорічної суми індексації без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.04.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №320/11676/22 вирішено:
"Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса:м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 04053, код ЄДРПОУ - 42098368), які полягають в обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) максимальним розміром, а також у зменшенні основного розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2021 року № 2872.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса:м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 04053, код ЄДРПОУ - 42098368) здійснити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) перерахунок та виплатити пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром в розмірі 90% суми грошового забезпечення, зазначеного в довідці Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2021 року № 2872, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити."
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто апелянту.
Відповідно, рішення суду в даній справі набрало законної сили 27 квітня 2023 року.
19 червня 2023 року представник позивача Хомич І.О. звернувся до суду у порядку ст.382 КАС України із заявою про встановлення судового контролю та накладення штрафу на відповідача за невиконання рішення суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22, зокрема, просить суд:
1. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду.
2. У разі невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22 або ненадання звіту про його виконання накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 червня 2023 року, заява представника позивача визначена для передачі до розгляду судді Войтович І.І.
Відповідно до акту ВДЗК Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року вбачається, що клопотання представника позивача Хомича І.О. надійшло до суду 19 червня 2023 року та зареєстровано таке клопотання у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 19 червня 2023 року та передана судді Войтович І.І. для розгляду 10 жовтня 2023 року.
Суд зазначає також, що до справи надійшли пояснення від відповідача ГУ ПФУ в м. Києві щодо виконання рішення суду у даній справі, зареєстровані 07.08.2023.
Отримавши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Враховуючи процесуальні строки щодо вирішення отриманих судом заяв, дій які мають бути вчинені судом та за наслідками яких прийняті рішення, суд застосовує та зазначає, що п. 1 ст.6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. У п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Відповідно, враховуючи навантаження судді, забезпечення сторонам по справі достатнього часу для надання пояснень по суті отриманої заяви, суд вважає можливим розглянути заяву у порядку письмового провадження з урахуванням пояснень відповідача.
Таким чином, заяву представника позивача суд розглядає в порядку письмового провадження.
Вирішуючи отриману заяву судом встановлено, що представник позивача в обґрунтування поданої заяви зазначив про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило позивачу перерахунок пенсії позивача, та визначило виплату пенсії у розмірі 25 981,00 гривень. Водночас, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22 Головним управлінням Пенсійного фонду Україні в м. Києві у березні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивачу, внаслідок якої розмір нарахованої пенсійної виплати склав 31 209,35 гривень, але виплата останньої суми не здійснена.
З урахуванням листа ГУ ПФУ в м. Києві від 11.05.2023 пенсія ОСОБА_1 виплачується без обмеження максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок (01.04.2019), та зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру з врахуванням індексації не було покладене на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Як було зазначено, рішенням суду в даній справі, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру відповідно до чинного законодавства. Поруч з цим, у рішенні суду від 17.02.2023 щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати пенсію позивачу з урахуванням індексації з 01.04.2019 року, судом зазначено про їх передчасність та відсутність підстав для задоволення, оскільки у спірних правовідносинах перерахунок пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром ще не проведений, тому задоволення позову у вказав частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.
Всупереч такому рішенню суду, відповідач самостійно, грубо порушуючи спосіб виконання рішення не здійснює виплату позивачу пенсії без обмеження максимального розміру, станом на день звернення до суду із цією заявою рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 у справі №320/11676/22 не виконане у повному обсязі без поважних причин та протягом тривалого часу та представник позивача вважає, що за відсутності судового контролю у справі позивач позбавлений частини своєї власності у розмірі 5 228,35 грн щомісячно через протиправні дії відповідача.
В поданій до суду заяві відповідачем ГУ ПФУ в м. Києві, останнім вказано про те, що пенсійним органом виконано рішення суду у справі № 320/11676/22 в межах зобов'язальної частини, розмір пенсійної виплати з 01.04.2019 становив 259 81,00 грн. та оскільки рішенням суду зобов'язано Головне управління провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з 01.04.2019 року Головним управлінням зафіксовано розмір пенсії саме на цю дату та з урахуванням вимог Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" її розмір не переглядається. Враховуючи положення ст. 8 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" , пункти 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України відповідач вказує, що виплату заборгованості за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 №320/11676/22, за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 нараховані на виконання рішення суду, в сумі 396840,00 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Відповідач просить відмовити в задоволенні заяви представника позивача оскільки для встановлення судового контролю необхідно встановити та довести обставини, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність в діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Відповідно, представник позивача вказує про те, що відповідачем не виконано зобов'язальну частину рішення суду, не виплачено перераховану пенсію з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром в розмірі 90% суми грошового забезпечення, згідно в довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18 травня 2021 року № 2872, та відповідач вказує, що перерахунок пенсії з 01.04.2019 по 31.05.2023 позивачу здійснено але виплата в сумі перерахунку 396 840,00грн. не здійснена, остання має бути нарахована та виплачена в межах визначених бюджетом асигнувань. Вказана позиція відповідача також визначена в листі, що зауважив представник позивача в заяві, від 11.05.2023 № 2600-0202-8/93551.
Зокрема, в даному листі від 11.05.2023 № 2600-0202-8/93551 йдеться про те, що з 01.06.2023 пенсія позивачу буде виплачуватись в сумі 25 981,00 грн.
Відповідно, представник позивача не погоджується із такою сумою пенсії, вказує про її обмеження пенсійним органом, втратою позивачем 5 228,35 грн. щомісяця.
Суд відмічає, що у справі відсутні докази звернення рішення суду до виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Вирішуючи заяву суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому, у разі невиконання особою у добровільному порядку рішення суду визначено примусове виконання судових рішень згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Окрім того, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними важелями впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.
Позивач та його представник не надали інформації щодо реалізації права позивача на звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду у справі №320/11676/22.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
На думку суду, вказана норма додатково свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю, передбачених нормою статті 382 КАС України лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю зазначених у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Отже, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 КАС України.
Тому, з огляду на наведене, суд звертає увагу представника позивача та позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі, зокрема, в порядку, передбаченому статями 287, 382 та 383 КАС України, однак станом на сьогодні, з підстав зазначених вище суд позбавлений можливості вживати заходи судового контролю, передбачені статтею 382 КАС України, оскільки докази невиконання боржником рішення суду в адміністративній справі №320/11676/22 в матеріалах справи відсутні.
Щодо позиції представника позивача, викладеній в заяві з приводу того, що пенсійним органом після здійснення перерахунку пенсії в подальшому вчинено обмеженням розміру пенсії, виплати такої в сумі 25981,00 грн., є підставою для вирішення нового спору в адміністративному чи судовому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Керуючись статтями 246, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача Хомича І.О. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №320/11676/22 - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.