ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 рокуСправа №160/25743/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21, яка належала ОСОБА_2 та виплаті її ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21, починаючи з 01.12.2019 по 18.05.2022 (день смерті).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” №33/24/С-5453 від 25.11.2021 року, з урахуванням зазначених у ній складових та основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21 набрало законної сили 12.05.2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), який мешкав разом з позивачем за вищевказаною адресою. 30.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18790-13473/Ж-01/8-0400/22 від 29.06.2022 року відповідач повідомив позивача про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21, не підлягає виконанню, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19598-19622/Ж-03/8-2800/22 від 16.08.2022 року відповідач на скаргу повідомив позивача про те, що оскільки на дату смерті ОСОБА_2 судове рішення, як таке, що набрало законної сили, на виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходило, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. 14.08.2023 року позивач знову звернувся до відповідача з питання надання інформації щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010508-8/129953 від 23.08.2023 року повідомлено позивача про те, що відповідно до статті 61 Закону №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Недоотримана пенсія відсутня. На підставі викладеного, позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті суми пенсії, які підлягали виплаті покійному чоловікові позивача на підставі рішення суду, що набрало законної сили, і залишилася недоодержаною ним у зв'язку з його смертю, є протиправною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 року вручена відповідачу 31.10.2023 року в приміщенні суду, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21 позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-5453 від 25.11.2021 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” №33/24/С-5453 від 25.11.2021 року, з урахуванням зазначених у ній складових та основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21 набрало законної сили 12.05.2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
30.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18790-13473/Ж-01/8-0400/22 від 29.06.2022 року відповідач повідомив позивача про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21, не підлягає виконанню, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2
12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №19598-19622/Ж-03/8-2800/22 від 16.08.2022 року відповідач на скаргу повідомив позивача про те, що оскільки на дату смерті ОСОБА_2 судове рішення, як таке, що набрало законної сили, на виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходило, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
14.08.2023 року позивач знову звернувся до відповідача з питання надання інформації щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010508-8/129953 від 23.08.2023 року повідомлено позивача про те, що відповідно до статті 61 Закону №2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Недоотримана пенсія відсутня.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті суми пенсії, які підлягали виплаті покійному чоловікові позивача на підставі рішення суду, що набрало законної сили, і залишилася недоодержаною ним у зв'язку з його смертю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз.1 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 30.05.2022 року з питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 у строк, встановлений статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На підставі викладеного вище, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі №160/27688/21 набрало законної сили, однак нарахування не було проведене та не виплачено заборгованість, позивач має право на виплату неодержаної пенсії ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю.
Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що станом на дату смерті ОСОБА_2 судове рішення, що набрало законної сили на виконання до Головного управління не надходило, як на підставу для відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу, суд вважає безпідставними, оскільки вказаним рішенням суд встановив наявність порушеного права та відновив його шляхом зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та провести виплати. Право ОСОБА_2 на ці виплати виникло задовго до проведення перерахунку .
Суд зазначає, що набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21 означає юридичну констатацію факту права ОСОБА_2 на підвищений внаслідок перерахунку розмір пенсії з 01.12.2019 року. Відповідно факт перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року має відбутися й після його смерті, а члени сім'ї померлого, що є спадкоємцями, мають право на ті суми пенсії, які повинні були бути виплачені ОСОБА_2 , але виплачені не були.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі «Золотас проти Греції», про те, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок також викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року та від 25 листопада 2008 року у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, в яких ЄСПЛ наголосив, що саме на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.
Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії, невиплаченої ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, є "законними сподіваннями", оскільки така виплата передбачена національним законодавством. Таке майнове право підпадає під поняття "майно" у значенні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що така відмова відповідача є втручанням в право на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідачем жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження, надано не було.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч статті 61 Закону №2262-ХІІ за зверненням позивача не виплатив йому суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 , але залишилися неодержаними ним у зв'язку з його смертю.
Спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб'єктом владних повноважень, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21, починаючи з 01.12.2019 по 18.05.2022 (день смерті).
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім цього позивач заявив до відшкодування судові витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги адвоката Шевцової Вікторії Валеріївни, що оцінені нею у 8 000,00 грн.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи відсутність доказів фактичної оплати ОСОБА_1 послуг адвоката, підстави для відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з отриманням правничої допомоги, відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у непроведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21, яка належала ОСОБА_2 та виплаті її ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/27688/21, починаючи з 01.12.2019 по 18.05.2022 (день смерті).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник