СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/4054/23
ун. № 759/22882/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Стеблецького В.В.
розглянувши у підготовчому засіданні у м. Києв справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном і вселення , -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного суду від 14.06.2023 р. скасовано рішення Святошинського районнго суду м. Києва від 28.07.2022 р. та постанову Київського апеляційного суд від 08.02.2023 р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
29.06.2023р. справа надійшла до Святошинського районного суду м.Києва.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023р. визначено суддю Бабич Н.Д. та передано судді.
Ухвалою судді від 18.07.2023 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
03.10.2023 р. до суду надійшло клопотання представника позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним ОСОБА_3 про залишення зустрічного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 07.12.2023 вказане клопотання задоволено, зустрічний позов залишено без розгляду.
В підготовче засідання 07.12.2023 р. представник позивача повторно не з'явився (повторні неявки представника позивача мали місце 19.10.2023р., 14.11.2023р. (а.с.90, 94), подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю в іншому процесі при цьому доказів зайнятості в іншому процесі суду не надав (а.с.101).
Ні позивач, ні відповідач та його представник до суду також не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном і вселення, -без розгляду виходячи з наступного .
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з'явився до суду, як і не з'явився його представник, який вкотре подав клопотання про відкладення з посилання на зайнятість в іншому процесі, однак доказів поважності причин неявки суду не надає.
Так, 19.10.2023 р в підготовче засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд підготовчого засідання за його відсутності (а.с. 90), яая подана в електронній формі на електронну адресу суду, та у відповідності до вимог ст. 14 ЦПК України не може бути прийнята судом до уваги, оскільки подана не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Представник позивача Бекіров С.Н. є адвокатом та має бути зареєстрований в вказаній системі з 18.10.2023 р. та має право подавати будь-які заяви в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. В зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 14.11.2023 р.
В підготовче засідання 14.11.2023 р. представник позивача повторно не з'явився, подав до суду заяву про відкладення підготовчого засідання (а.с. 94). Дана заява подана в електронній формі на електронну адресу суду, та у відповідності до вимог ст. 14 ЦПК України не може бути прийнята судом до уваги, оскільки подана не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В зв'язку з неявкою сторін у справі підготовче засідання було відкладено на 07.12.2023 р.
В підготовче засідання 07.12.2023 р. представник позивача не з'явився, подав до суду аналогічне клопотання про відкладення підготовчого засідання в аналогічному вище порядку ігноруючивимоги до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) (а.с. 101).
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 197 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
За нормою частини 5 ст. 223; пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач (його представник) повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділ XIII Перехідних положень встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 275 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Однак заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та/або його представника і у випадкуйого повторної неявк, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
Як зазначено вище, позивач та/або його представник в підготовче засідання не з'явились повторно, були належним чином повідомлені про розгляд справи, їх неявка має ознаки повторності без поважних причин, заяви про розгляд справи у відсутності позивача в установленому законом порядку до суду не надходили.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання своїми процесуальними правами (Постанова ВС від 19.10.2022 № 500/3087/18).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач та/або представник повторно не з'явився у підготовче засідання, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, що дає підстави дійти висновку про недобросовісне користування стороною у справі своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а тому зважаючи на повторну неявку позивача та його представника в судове засідання, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Визнати дії представника позивача - адвоката Бекірова С.Н. щодо подання неодноразово заяв про відкладення підготовчого засідання, зловживанням процесуальними правами.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном і вселення , - залишити без розгляду.
Роз'яснити наслідки залишення позовної заяви без розгляду, а саме відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Бабич Н.Д.