Справа № 385/1741/23
Провадження № 2/385/544/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого - судді Венгрина М.В.,
за участю секретаря судових засідань - Шевченко Л.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів в якому просить визначити йому додатковий строк, для подання, до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
В обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після нього залишилося спадкове майно, що складається з права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на території Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 за законом. 02.10.2023 позивач звернувся в Гайворонську державну нотаріальну контору з метою отримати свідоцтво про право на спадщину на свою частку спадкового майна після смерті батька ОСОБА_5 , але отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ним пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. Вважає причину пропуску строку поважною, тому що з 08.04.2021 по теперішній час перебуває на строковій службі у складі Збройних Сил України. Крім того, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , через 16 днів після повномасштабного вторгнення рф та введення військового стану на території Україні, а він будучи солдатом ЗСУ не мав можливості покинути військову частину та з'явитися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. Тому просить надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
позиція відповідачів
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, однак надіслали до суду письмові заяви, в яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою від 17.10.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
19.10.2023 від державного нотаріуса Сімчук В.І. до суду надійшла копія спадкової справи № 127/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 , 24.10.2023 та 30.11.2023 надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо винесення заочного рішення у справі.
24.10.2023 та 30.11.2023 до суду надійшли клопотання від відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи у її відсутності та визнання позову.
14.11.2023 відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та визнання позову.
14.11.2023 та 16.11.2023 до суду надійшли клопотання від відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутності та визнання позову.
Ухвалою від 14.11.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
12.03.2022 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Гайворонським відділом реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 17.03.2023 серія НОМЕР_1 (а.с.8).
Згідно копії державного акту Серії ІІІ-КР № 013931, ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 1,30 га, кадастровий номер 3521185100:02:000:0239, яка розташована території Соломіївської сільської Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 9).
23.04.2016 ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 23.04.2016 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області ( а.с. 20).
Згідно свідоцтв про народження Серії НОМЕР_3 , Серії НОМЕР_4 , Серії НОМЕР_5 та Серії НОМЕР_6 , ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно ( а.с. 10, 15, 21-22).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.10.2023 державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Ковбасюк Н. Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с. 7).
За змістом довідки № 4064 від 28.09.2023, солдат ОСОБА_1 з 08.04.2021 по теперішній час перебуває на військовій строковій службі у складі Збройних Сил України (а.с. 14).
Відповідно до листа Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області № 232 від 19.10.2023 після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкривалась спадкова справа № 127/2022. З копії даної спадкова справа вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після його смерті звернулися: мати ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Окрім них до державного нотаріуса з подібними заявами ніхто не звертався. Відповідно даних довідки Гайворонської міської ради Кіровоградської області № 129 від 05.05.2022, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 12.03.2022, за вищевказаною адресою на постійне місце проживання були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ч. 1 ст. 1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
У силу ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК Українивизначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 3 п. 24 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Позивач, як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вказує на його перебування на військовій строковій службі в лавах Збройних Сил України.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже суд доходить висновку, що позивач довів наявність перешкоди, яка впливала на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом.
Згідно положення ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, приймаючи до уваги визнання відповідачами позову, що в даному випадку не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов слід задовольнити та це буде відповідати принципам розумності і справедливості.
Визначаючи тривалість додаткового строку для звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини, суд вважає, що строк в два місяці з часу набрання рішенням законної сили в даному випадку є розумним та достатнім.
Керуючись ст. 4, 10, 200, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 ), та ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 06.12.2023.
Суддя: М. В. Венгрин
Дата документу 06.12.2023