Справа № 357/8853/23
1-кп/357/1007/23
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою
24 листопада 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 ,
у режимі відеоконференції з Октябрського районного суду міста Полтави:
захисників - адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12023111030002904, яке внесене до ЄРДР 10 червня 2023 року, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року, вирішено продовжити застосовувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 листопада 2023 року, включно, із альтернативою у виді застави, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. та покладенням таких обов'язків: з'являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим - ОСОБА_7 .
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання, у якому просив: продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
Мотивував це тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.
На його думку, про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_4 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_4 місця проживання, соціальних зв'язків.
На його думку, про ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_4 з іншим обвинуваченим ОСОБА_7 , який надав викривальні показання; фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, що може вплинути на правдивість наданих обвинуваченим ОСОБА_7 показів.
На його думку, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчать: наявність у ОСОБА_4 судимостей, факт вчинення злочину, зазначеного в обвинувальному акті у період відбуття іспитового строку.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , вік та стан здоров'я ОСОБА_4 , репутацію останнього, який раніше судимий, вважала, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, більш м'якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.
У судовому засіданні, ОСОБА_4 не заперечував проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив тільки, щоб його утримували не в СІЗО, а в приміщенні ІТТ, оскільки у першому є загроза його життю.
Його захисник - ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного.
Захисник ОСОБА_6 при вирішенні клопотання стосовно ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.
Суд вирішує питання щодо продовження запобіжного заходу, посилаючись на таке.
Судом установлено, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 листопада 2023 року, включно.
Також, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 214 720 грн. та покладені обов'язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим - ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Отже, для продовження строку тримання під вартою, прокурор має довести, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові.
У судовому засіданні, прокурор заявлено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що вони належним чином обґрунтовані та доведені.
Суд зазначає, що про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_4 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_4 місця проживання, соціальних зв'язків.
Суд вважає, що про ризик незаконного впливу на іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_4 з іншим обвинуваченим ОСОБА_7 , який надав викривальні показання; фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, що може вплинути на правдивість наданих обвинуваченим ОСОБА_7 показів.
На думку суду, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчать: наявність у ОСОБА_4 судимостей, факт вчинення злочину, зазначеного в обвинувальному акті у період відбуття іспитового строку.
У зв'язку з викладеним, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , вік та стан здоров'я ОСОБА_4 , репутацію останнього, який раніше судимий, суд вважає, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, більш м'якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 648 грн.
Суд вважає, що з огляду на розмір заявленої, в обвинувальному акті, шкоди, вище встановлених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , йому необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд зазначає, що такий розмір застави гарантуватиме виконання ним покладених на нього КПК України обов'язків та не буде завідомо непомірним.
Суд вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: з'являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим - ОСОБА_7 .
Суд зазначає, що покладення таких обов'язків є необхідним для досягнення мети запобіжного заходу, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, суд клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольняє.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, з урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.
Отже, з метою забезпечення безпеки обвинуваченого, який тримається під вартою, його може бути переведено з слідчого ізолятора в інше місце з спеціальним режимом тримання.
Отож, з огляду на наведені у судовому засіданні обставини, суд вважає за необхідне забезпечити безпеку обвинуваченого ОСОБА_4 , шляхом утримування його не у слідчому ізолятора, а в Ізоляторі тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Київської області.
Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 січня 2024 року, включно.
Утримувати ОСОБА_4 в умовах Ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Київської області.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214 720 грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем). Обвинувачений або заставодавець мають право внести заставу в будь-який момент протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки: з'являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим - ОСОБА_7 .
Установити двохмісячний строк дії покладених судом обов'язків, який обчислювати починаючи з дня внесення застави.
Строк дії обов'язків, в разі внесення застави, рахувати з дня звільнення обвинуваченого з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, прокурором, обвинуваченим, захисником, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів, з дня її оголошення, лише в частині продовження строку тримання під вартою
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала виконується негайно, після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 29 листопада 2023 року о 08:30 год.
Суддя Білоцерківського міськрайонний суду Київської області ОСОБА_1