Справа № 289/2424/23
Номер провадження 1-кс/289/396/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023060450000238, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратуризвернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що скоїв тяжкий злочин. Так, в середині вересня місяця 2023 року, близько 15-00 години, точну дату в ході досудового розслідування встановити не вдалося, в лісовому масиві, що розташований на околиці с. Краснобірка Радомишльської ТІ Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_5 знайшов бойову автоматичну нарізну стрілецьку вогнепальну зброю - 12,7 мм кулемет «УТЕС» серії та номер екземпляру якого «БУ 350» в конструкції якого використовується газовий циліндр від іншого екземпляра - 12,7 мм кулемета «УТЕС» серійний номер якого «ББ 874», боєприпаси стрілецької вогнепальної зброї в кількості 34 штуки придатні для стрільби з яких 31 шт. являються бойовими 7,62 мм гвинтівковими патронами з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям та 3 шт. бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям, 74 боєприпаси стрілецької вогнепальної зброї, які являються бойовими великокаліберними 12,7 мм (12,7x108) патронами з бронебійно-запалювально-трасуючою кулею, 18-ть 40 мм постріли ВОГ-25 П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, 6-ть пострілів «ПГ-7Л» до гранатомета «РПГ-7» з 6-ма метальними зарядами до них. які останній, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 року і «Положення про дозвільну систему», таким чином незаконно придбав і в подальшому гужовою повозкою перевіз до свого місця проживання по АДРЕСА_1 та достовірно знаючи, що дозволу на зберігання бойової автоматичної нарізної стрілецької вогнепальної зброї - 12,7 мм кулемета «УТЕС» серії та номер екземпляру якого «БУ 350» в конструкції якою використовується газовий циліндр від іншого екземпляра - 12.7 мм кулемета «УТЕС» серійний номер якого «ББ 874». боєприпасів стрілецької вогнепальної зброї в кількості 34 штуки і яких 31 шт., являються бойовими 7.62 мм гвинтівковими патронами з кулею «ЛПС» зі сталевим осердям та 3 шт., бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям, 74 боєприпаси стрілецької вогнепальної зброї, які являються бойовими великокаліберними 12,7 мм (12,7x108) патронами з бронебійно-запалювально-трасуючою кулею, 18-ти 40 мм пострілів ВОГ-25 П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та 6-ти пострілів «ПГ-7JI» до гранатомета «РПГ-7» з 6-ма метальними зарядами до них, у нього не має. Усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, протягом тривалого часу, незаконно зберігав за місцем свого проживання, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
6 жовтня 2023 року о 15 годині 44 хвилин під час обшуку, який було проведено до постановления ухвали слідчого судді Радомишльського районного суду в господарстві по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено вищевказану бойову автоматичну нарізну стрілецьку вогнепальну зброю, набої та метальні заряди до них.
Ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 09.10.2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.12.2023 року.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищувати, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність ризику щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання.
За час тримання під вартою ОСОБА_5 вказані ризики не зменшились, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, а тому вищевказані обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 199 КК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане до суду клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав зазначених в ньому. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу не зменшились та не відпали.
ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечили. Зазначили, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, має постійне місце проживання де позитивно характеризується. Злочин вчинив вперше і у молодому віці. Також, 04.12.2023 уклав із стороною обвинувачення Угоду про визнання винуватості, в якій узгоджена міра покарання із застосуванням ст.. 75 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників процесу, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що 06 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років.
06 жовтня 2023 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
07 жовтня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та допитано в якості підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді від 09.10.2023 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні №12023060450000238, строком на 60 діб, а саме по 07 грудня 2023 року включно.
Згідно Обвинувального акту, затвердженого начальником Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури 04.12.2023, в середині вересня місяця 2023 року, близько 15-00 години, точну дату в ході досудового розслідування встановити не вдалося, в лісовому масиві, що розташований на околиці с. Краснобірка Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_5 знайшов 18 пострілів «ВОГ-25», 6 пострілів «ПГ-7Л» до гранатомета «РПГ-7» з 6-ма метальними зарядами до них, 34 патрони калібру 7,62 та 5,45 мм, 74 патрони калібру 12,7 мм, 1 кулемет з маркуванням «БУ350», які останній, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998 року і «Положення про дозвільну систему», таким чином незаконно придбав і в подальшому переніс до свого місця проживання по АДРЕСА_1 та достовірно знаючи, що дозволу на зберігання 18 пострілів «ВОГ-25», 6 пострілів «ПГ-7Л» до гранатомета «РПГ-7» з 6-ма метальними зарядами до них, 34 патронів калібру 7,62 та 5,45 мм, 74 патронів калібру 12,7 мм. та 1 кулемету з маркуванням «БУ350» у нього не має, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, протягом тривалого часу, незаконно зберігав за місцем свого проживання, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , тобто до 15 години 44 хвилин 6 жовтня 2023 року.
В цей же день, між начальником Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, у якій узгоджена міра покарання із застосуванням статті 75 КК України.
05 грудня 2023 року обвинувальний акт разом із угодою надійшов до Радомишльського районного суду і підготовче засідання на даний час не проведено.
Задовольняючи клопотання частково слідчий суддя виходить з того, що згідно положень ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається прокурор у судовому засіданні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, ОСОБА_5 причетний до цієї події та обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
В той же час, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.
Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому, стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не наведено жодних реальних обставин, які б свідчили про наявність ризику переховуватися ОСОБА_5 від суду, впливу на свідків, також не вказано конкретних дій обвинуваченого, які він вчиняв з цією метою.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 (позбавлення волі на строк від трьох до семи років), дані про особу обвинуваченого, його сталі соціальні зв'язки, процесуальну поведінку, повноту проведених по справі слідчих дій та укладення угоди про визнання винуватості.
Слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого. Матеріали надані учасниками не містять об'єктивних даних про неналежну процесуальну поведінку, впливу на свідків, намагання знищити докази, вчинити інший злочин.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 04 лютого 2024 року включно, цілодобово без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
1. Прибувати за першим викликом до прокурора та суду, які здійснюють розгляд у даному кримінальному провадженні.
2. Цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.
3. Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4. Утриматись від спілкування з свідками, експертами у вищевказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити обвинуваченого з-під варти у залі суду негайно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання відділенню поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали проголошено 07.12.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1