Справа № 175/7608/23
Провадження № 1-кп/175/432/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12023046440000094 від 17.06.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Амур-Нижньодніпровського суду районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2022 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 31.05.2023 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
12.06.2023 року, приблизно о 13:30 год., ОСОБА_5 перебував поруч із магазином «Акація», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, 162Б, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт із ОСОБА_4 ..
В ході даного конфлікту у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , стоячи обличчям до ОСОБА_4 , наніс йому один удар в обличчя правою рукою стиснутою в кулак, а саме в область нижньої щелепи з лівого боку. Від вказаного удару ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на спину.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_4 , нахилився над ним та почав наносити удари двома руками, стиснутими в кулак, в область тулуба та обличчя з двох боків. ОСОБА_4 в цей час прикривав своє обличчя двома руками, внаслідок чого ОСОБА_5 наносив удари по рукам та ногам.
Зазначеними злочинними умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: чотирьох синців - по правій бічній поверхні тулуба на відстані 4,5 см вгору від гребня правої клубової кістки, по передній поверхні лівого стегна у середній третині, по внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині; дванадцяти саден - по задній поверхні ліктьового суглобу по задній та зовнішній поверхням лівого передпліччя у верхній третині, по задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, по зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній та нижній третинах, по передній поверхні правого стегна у середній третині, по внутрішній та задньо-внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
30.10.2023 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення.
Відповідно до угоди про примирення від 30.10.2023 року сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 .. Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_5 у виді 100 годин громадських годин. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому і потерпілому та обмеження права на оскарження вироку.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер інкримінованого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України, розуміє надані йому законом права і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, та просив затвердити зазначену угоду.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , статтею 12 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Суд шляхом опитування переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_5 має непогашену судимість, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Суд перевіривши угоду встановив, що вона складена відповідно до вимог ст. 471 КПК України, її умови не суперечать нормам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе за угодою зобов'язання обвинуваченим можуть бути виконані, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтею 65 КК України.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, пояснення потерпілого, обвинуваченого, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення.
За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за який належить призначити узгоджене сторонами покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Цивільний позов не подавався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 374,468, 469, 473-475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 30 жовтня 2023 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023046440000094 від 17.06.2023 року.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуючий суддя ОСОБА_1