ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року Справа № 160/22302/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1395к від 27.07.2023, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №548 о/с від 08.08.2023, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1395к від 27.07.2023 про застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП ДРУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №548 о/с від 08.08.2023 про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції, з 08.08.2023.
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірний наказ №1395к в частині п.3 та спірний наказ №548 о/с є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесенню вказаних наказів передувало проведення службового розслідування, за висновком якого та за матеріалами, зібраними дисциплінарною комісією під час його проведення, не встановлено порушень ОСОБА_1 службової дисципліни в тій мірі та обсязі, що призвели до вручення йому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні від 02.03.2023 №62023170030000258 та проведенні обшуків у службових кабінетах ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в межах цього провадження. У висновку службового розслідування від 27.07.2023 вказано, що з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин події дисциплінарною комісією було направлено запит до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава, з метою надання останнім, копій документів вищевказаного кримінального провадження, необхідних для проведення службового розслідування (запит від 24.07.2023 вих.№50/2-656). Однак на день складання висновку від 27.07.2023 року про результати службового розслідування відповідь до ГУНП не надходила, а тому, позивачу незрозуміло джерело отримання дисциплінарною комісією матеріалів кримінального провадження, що свідчить, на його думку, про допущене дисциплінарною комісією порушення в частині самостійного збирання доказів з інтернет-джерел.
На думку позивача, відсутність відповіді Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава на звернення від 24.07.2023 вих.№50/2-656 «Про сприяння в проведення службового розслідування» свідчить про відсутність порушень службової дисципліни, які призвели до обставин щодо оголошення повідомлень про підозру окремим поліцейським ДРУП ГУНП 22.07.2023 та проведення обшуків в службових кабінетах ДРУП ГУНП.
Також, зауважено, що дисциплінарна комісія не наділена повноваженнями розпочинати та проводити службове розслідування на власний розсуд. Позивач вважає, що на початку службового розслідування доказів наявності підстав для його проведення відповідач не мав.
На думку позивача, виявлені недоліки в службовій діяльності ОСОБА_2 жодним чином не пов'язані із врученням йому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62023170030000258 та/або проведенні обшуків у службових кабінетах поліцейських ВКП ДРУП ГУНП. Наведене узгоджується із відсутністю у висновку службового розслідування висновку дисциплінарної комісії про наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з допущеними позивачем порушеннями в службовій діяльності, як то несвоєчасне направлення за належністю звернень громадян та не заведення СКПС.
Позивач вважає, що оскільки були відсутні правові підстави вважати, що виявленими в службовій діяльності позивача порушеннями службової дисципліни принижується авторитет Національної поліції України, підривається довіра до нього як до правоохоронця та носія влади, то у відповідача не було законних підстав приймати спірні накази.
Також, позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, зокрема, на те, що позивач не був повідомлений про початок здійснення з 24.07.2023 року службового розслідування, про склад дисциплінарної комісії, про права та обов'язки особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, що свідчить, на думку позивача, про формальний підхід до об'єктивного та всебічного службового розслідування, та про те, що висновки службового розслідування зроблені на припущеннях, оскільки жодні покази опитаних дисциплінарною комісією свідків не містять доказу причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення та зв'язку між його службовою діяльністю та пред'явленою підозрою у кримінальному проваджені.
Позивач вважає, що протягом службового розслідування дисциплінарною комісією не було виявлено жодних обставин на підтвердження причетності ОСОБА_1 до злочинної діяльності.
Окрім цього, позивач посилається на те, що він був звільнений зі служби в поліції в період перебування у відпустці з 5 до 14 серпня 2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року задоволено клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про продовження процесуального строку для надання відзиву. Відповідачу продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву.
05.10.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних наказів.
В обґрунтування заперечень зазначено, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стали матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП від 24.07.2023 № 1565, щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, що призвели до оголошення повідомлення про підозру окремим поліцейським Дніпровського РУП ГУНП 22.07.2023 та проведення обшуків в службових кабінетах Дніпровського РУП ГУНП, при цьому, позивач відмовився надавати будь-які пояснення щодо виявлених порушень, обставин проведення обшуків та оголошення повідомлення про підозру під час службового розслідування.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування було встановлено, що позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Також відповідачем зауважено, що наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення останнього від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто з дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього. У ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП перевіряла саме дотримання позивачем вимог, які пред'являються до поліцейських, та наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Окремо звернуто увагу на те, що поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця, та не повинна підривати ділову репутацію та авторитет правоохоронного органу. Тому, позивач в силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер.
Відповідач вважає, що тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку та рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах.
За таких обставин, зважаючи на скоєння позивачем дисциплінарного проступку, відповідач вважає прийняття спірних наказів правомірним та накази є такими, що скасуванню не підлягають.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.07.2020 року № 180 о/с був призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 05.07.2020 року.
Наказом ГУНП від 29.01.2021 року № 25 о/с ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» було переміщено (у зв'язку з проведенням реорганізації) на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції з 01.02.2021 року.
На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 24.07.2023 №1565 «Про організацію проведення службового розслідування» було розпочато службове розслідування за фактом проведення обшуків в службових кабінетах поліцейських відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження від 02.03.2023 №62023170030000258 за ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України, а також за фактом повідомлення про підозру у вказаному вище кримінальному провадженні оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту вказаного вище наказу, метою цього службового розслідування було повна та всебічна перевірка діяльності ОСОБА_1 , у т.ч. встановлення можливих порушень службової дисципліни, що призвели до вищевказаної події.
27.07.2023 року дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області було складено висновок про результати проведення службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, що призвели до оголошення повідомлення про підозру окремим поліцейським Дніпровської РУП ГУНП 22.07.2023 та проведення обшуків в службових кабінетах Дніпровського РУП ГУНП.
На підставі цього висновку п.3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2023 №1395к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНН старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, ст.7 Закону України «Про звернення громадян», доручення ДРУП ГУНП від 19.04.2023 №43/3-1802, що виразилось у порушенні строків направлення за належністю матеріалів єдиного обліку за зверненнями громадян, не здійсненні накопичування та аналізу інформації за закріпленим напрямком роботи, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 08.08.2023 №548 о/с «По особовому складу» за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнено з посади оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції, з 08.08.2023.
Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У своїй діяльності поліція відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 1 цього Статуту, у тому числі, основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей наказ прийнятий відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку № 893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: - висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку).
Наведені приписи узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з абз. 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
При цьому, одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі № 815/4478/16.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
В свою чергу, суб'єкт владних повноважень, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/9717/19.
Згідно з висновком службового розслідування від 27.07.2023 року членами комісії, зокрема, встановлено, що 22.07.2023 до управління головної інспекції ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, спільно з працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НП України, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2023 справа № 203/2261/23, в рамках кримінального провадження від 02.03.2023 № 62023170030000258 за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, відкритого за заявою громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення відносно нього психічного та фізичного насильства, а також заволодіння грошовими коштами останнього у сумі 36 000 грн. та 8 800 доларів США окремими поліцейськими Дніпровського РУП ГУНП, проводились обшуки в службових кабінетах поліцейських відділу кримінальної поліції цього ж районного управління поліції, а саме, - начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 ; заступника начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції Колбуна В.В.; заступника начальника сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП капітана поліції Захарова А.О.; оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1
В рамках кримінального провадження № 62023170030000258 за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 365 КК України, капітану поліції ОСОБА_5 , капітану поліції ОСОБА_2 та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було оголошено повідомлення про підозру.
Відповідно до тексту повідомлень про підозру встановлено, що 27.02.2023 приблизно о 18.00 заступник начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб із заступником начальника сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції Захаровим А.О., оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та невстановленими слідством працівниками поліції, прибули за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом проведення оперативно-розшукових заходів в рамках не встановленого слідством кримінального провадження.
По прибуттю за місцем мешкання ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб із капітаном поліції ОСОБА_5 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та невстановленими слідством працівниками поліції, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень працівників поліції, перевищуючи владу та службові повноваження, діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою власного збагачення, незаконно проникли до домоволодіння, де мешкає ОСОБА_3 , та з метою залякування останнього, капітан поліції ОСОБА_2 почав демонструвати ОСОБА_3 фотознімки на не встановленому слідством мобільному телефоні, які зі слів капітана поліції ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та невстановлених слідством співробітників поліції підтверджують причетність ОСОБА_3 до протиправних операцій із криптовалютними активами, з метою залякування останнього шляхом психологічного тиску та створення уявлення про можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
Діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих прав та повноважень працівників поліції, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , розуміючи відсутність належних для цього правових підстав, примусово затримали ОСОБА_3 та на автомобілі «Тойота» із несправжнім імітаційним номерним знаком НОМЕР_1 , у супроводі автомобіля марки «Тойота», із несправжнім імітаційним номерним знаком НОМЕР_2 , доставили до Дніпровського районного управління поліції ГУНП.
Також, дисциплінарною комісією встановлено, що, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та невстановлені слідством працівники поліції, перебуваючи у невстановленому кабінеті на четвертому поверсі Дніпровського РУП ГУНП, діючи умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих прав та повноважень, перевищуючи владу та службові повноваження, із погрозою застосування насильства, почали вимагати надати їм неправомірну вигоду в розмірі 25000 доларів США за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності під надуманим приводом, на що останній зазначив, що у нього відсутні грошові кошти у такій сумі, після чого капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та невстановлені слідством працівники поліції, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно, в порушення вимог статей 208, 233, 234 КПК України, статей 29 та 30 Конституції України, не маючи законних підстав здійснили особистий обшук ОСОБА_3 , під час якого виявили 36000 грн.
Після цього, капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та невстановлені слідством працівники поліції, застосовуючи психологічний тиск та погрози відносно ОСОБА_3 , примусили останнього показати наявні у нього криптогаманці на криптобіржах «Binance» і «ByBit» та у криптогаманці «ByBit», що належить ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 виявив належні ОСОБА_3 грошові кошти, конвертовані у криптовалюту «Teather» (USDT) у сумі 8800 USDT, що відповідно до курсу на криптобіржі «Binance», станом на 27.02.2023 складає 8800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2023 складає 321803 грн.).
Капітан поліції ОСОБА_2 , діючи зі спільним умислом за попередньою змовою групою осіб із капітаном поліції ОСОБА_5 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та невстановленими слідством працівниками поліції, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, виходячи за межі наданих службових прав та повноважень, керуючись корисливим мотивом, після проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , заволоділи грошовими коштами останнього у сумі 26000 грн., після чого капітан поліції ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 «Teather» рахунок № НОМЕР_3 , на який наказав ОСОБА_3 перерахувати наявні у нього криптовалютні активи, конвертовані у криптовалюту «Teather» (USDT) у сумі 8800 USDT, що відповідно до курсу на криптобіржі «Binance» станом на 27.02.2023 складає 8800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2023 складає 321803 грн.), що ОСОБА_3 виконав, побоюючись за своє життя та здоров'я, та, перебуваючи у пригніченому психологічному стані, здійснив перерахування власних криптовалютних активів із «Teather» рахунку № НОМЕР_4 на рахунок «Teather» № НОМЕР_3 , тим самим капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та невстановлені слідством працівники поліції, довели свій злочинний умисел до кінця та заволоділи належними ОСОБА_3 грошовими коштами у сумі 347803 грн., що станом на 27.02.2023 є тяжкими наслідками.
Зокрема, умисні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які виразились у перевищені влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися погрозою застосування насильства, за відсутності ознак катування, що спричинило тяжкі наслідки за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.
28.07.2023 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 54 доби, тобто до 19 вересня 2023 року (із застосуванням електронного засобу контролю).
Дисциплінарною комісією у висновку зазначено, що вищевикладені обставини проведення обшуків та оголошення повідомлень про підозру окремим працівникам ВКП Дніпровського РУП ГУНП дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет поліції в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набувають суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, оскільки в мережі Інтернет опубліковано значну кількість інформації, в різній текстовій формі (подачі), щодо причетності останніх за вчинення тяжких злочинів, яка має кричущі заголовки та зміст, зокрема: «Правоохоронців із Дніпра підозрюють у відбиранні в містян криптовалюти на $120 тисяч», «Відбирали криптовалюту на 120 тисяч доларів: ДБР повідомило про підозру трьом правоохоронцям з Дніпра. Зловмисники знаходили ділків, які займаються операціями з криптою. Вони влаштовували фіктивні обшуки та погрозами змушували перераховувати кошти на спеціальні рахунки, а також вимагали регулярну данину за безперешкодну роботу бізнесу. Таким чином, встигли заволодіти криптою мешканців міста на понад 120 тис. доларів США», «У Дніпрі затримали банду поліцейських, які відбирали у дніпрян криптовалюту». Зазначені обставини були описані в наступних веб-посиланнях:
- https://t.me/dneproperatyv/68812?single);
- https://hromadske.ua/posts/pravoohoronciv-z-dnipra-pidozryuyut-u-vidbiranni-v-mistyan-kriptovalyuti-na-dollar120-tisyach;
- https://hromadske.ua/posts/pravoohoronciv-z-dnipra-pidozryuyut-u-vidbiranni-v-mistyan-kriptovalyuti-na-dollar120-tisyach;
- https://dv-gazeta.info/dneprnews/u-dnipri-zatrimali-bandu-politseyskih-yaki-vidbirali-u-dnipryan-kriptovalyutu.html;
- https://www.tiktok.com/@dnipro11tv/video/7259406908434451718;
- https://hromadske.ua/posts/pravoohoronciv-z-dnipra-pidozryuyut-u-vidbiranni-v-mistyan-kriptovalyuti-na-dollar120-tisyach#tag=kryptovaliuta.
У висновку зазначено, що вказані посилання не є вичерпним переліком публікацій критичного змісту, оскільки інформація, яка в них зазначена, також продубльована в багатьох інших місцевих виданнях.
З метою надання повної, всебічної та об'єктивної оцінки ставлення до служби останніх, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації даних правоохоронців поліцейськими управління головної інспекції ГУНП було проведено перевірку службової діяльності відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП. Службовим розслідуванням було встановлено порушення статті 7 Закону України «Про звернення громадян».
Так, як вбачається із висновку від 27.07.2023 року, дисциплінарною комісією було встановлено, що 28.03.2023 року до ДРУП ГУНП поштою надійшло звернення ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_7 та інших осіб (вх. № З - 760).
Тієї ж доби вказане звернення було зареєстровано до ІКС ІПНП за № 10320 та його розгляд відповідно до Закону України «Про звернення громадян» керівництвом районного управління поліції було доручено оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти особи ВКП ДРУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , який в порушення вимог статті 7 Закону України « Про звернення громадян» лише 13.04.2023 року ( тобто через 16 діб після його реєстрації до ІКС ІПНП) супровідним листом надіслав вищезазначений матеріал за належністю до відділення поліції № 7 ДРУП (вих. РУП № 433-760).
10.05.2023 до ДРУП ГУНП поштою надійшло звернення ОСОБА_8 щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_7 та інших осіб (вх.В-1080), яке тієї ж доби було зареєстровано до ІКС ІПНП за № 15056 та його розгляд відповідно до Закону України «Про звернення громадян» керівництвом районного управління поліції було доручено оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти особи ВКП Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
При цьому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» лише 17.05.2023 (тобто через 7 діб після його реєстрації до ІКС ІПНП) супровідним листом надіслав вищезазначений матеріал за належністю до відділення поліції №7 Дніпровського РУП ГУНП (вих. РУП № 43В -1080).
21.06.2013 до ДРУП ГУНП поштою надійшло звернення ОСОБА_9 (вх. РУП П-1614) та після його реєстрації до ІКС ІПНП (№ 20398) керівництвом районного управління поліції розгляд вказаного звернення було доручено старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
У свою чергу, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» лише 04.07.2023 (тобто через 12 діб після його реєстрації до ІКС ІПНП) супровідним листом надіслав матеріал за зверненням ОСОБА_9 за належністю до ВП №7 ДРУП (вих. РУП № 43 П -1614).
04.07.2023 до єдиного обліку ДРУП за № 21718 було зареєстровано звернення адвоката Збарської І.В. в інтересах ОСОБА_10 щодо пошкодження майна останнього.
При цьому, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи ВКП ДРУП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , якому керівництвом районного управління поліції було доручено розгляд вказаного звернення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у порушення вимог статті 7 вказаного закону лише 12.07.2023 ( тобто через 8 діб після його реєстрації до ІКС ІПНП) супровідним листом надіслав вище зазначений матеріал за фактом пошкодження майна ОСОБА_11 за належністю до ВП №7 ДРУП ГУНП (вих. РУП № 43/6936).
Також у висновку дисциплінарною комісією зазначено, що відповідно до доручення начальника ДРУП ГУНП полковника поліції Вячеслава Клешні від 19.04.2023 № 43/3-1802 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 закріплено за лінією роботи щодо документування злочинної діяльності організованих злочинних груп на території оперативного обслуговування, а також накопиченням та аналізу інформації за даним напрямком оперативно- службової діяльності з послідуючою її реалізацією.
З висновку вбачається, що у ході службового розслідування опитати старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не виявилося можливим, оскільки останній на зв'язок не виходив.
Разом з цим, 25.07.2023 за вих. №50/2-658 на номер мобільного телефону НОМЕР_5 , який належить старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , через месенджер WhatsApp було направлено листа щодо необхідності прибуття 27.07.2023 о 10.00 до ГУНП для надання пояснень за вищезазначеними обставинами, з яким останній ознайомився, про що свідчать відповідні позначки ( відмітки) синіх кольорів, а також його відповідь знак «+», однак, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на зазначений у виклику час та взагалі протягом дня до ГУНП не з'явився, про що складено відповідний Акт від 27.07.2023 № 50/2- 668, в якому зазначено, що оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , викликаний уповноваженою особою у визначеному статтею 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України порядку (лист-виклик від 25.07.2023 № 50/2-658), 27.07.2023 для надання пояснень з приводу обставин, можливого необ'єктивного та упередженого проведення службового розслідування, організованого наказом ГУНП від 24.07.2023 № 1565 за фактом порушення службової дисципліни та законності останнім, до Головного управління (м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20А) не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття.
Дисциплінарною комісією також було враховано, що встановлені службовим розслідуванням проступки, а також обставини настання надзвичайної події за участю окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП були допущені незважаючи на неодноразові вимоги керівництва управління карного розшуку ГУНП, Головного управління та Національної поліції України щодо недопущення випадків порушень поліцейськими службової дисципліни і законності, у тому числі, поза службою: службова телеграма ГУНП від 23.05.2022 № 1924/103/01-2022; службова телеграма УКР ГУНП від 14.07.2022 № 3/34-1855; наказ Національної поліції України від 19.07.2022 № 507; доповідна записка ДГІ Національної поліції України від 25.07.2022 № 1056/15-2022; доповідна записка УГІ ГУНП від 26.07.2022 № 50/2-315; службова телеграма ГУНП від 26.10.2022 № 4715/103/01-2022; доповідна записка УГІ ГУНП від 24.02.2023 № 50/2-158; службова телеграма ГУНП від 19.05.2023 № 2833/103/01- 2023; службова телеграма ГУНП від 08.06.2023 № 3379/103/01-2023.
Дисциплінарною комісією ГУНП було встановлено, що старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь-яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та, як наслідок, до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.
Отже, за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, який пов'язаний із наступним: звернення громадян ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також адвоката Збарської І.В. в порушення ст.7 Закону України «Про звернення громадян» були надіслані за належністю понад встановлений цим законом строк (тобто, через 16, 7, 12 та 8 діб відповідно); не заведення СКПС за лінією роботи щодо документування злочинної діяльності організованих злочинних груп на території оперативного обслуговування, за якою ОСОБА_1 був закріплений дорученням начальника ДРУП ГУНП від 19.04.2023 №43/3-1802.
Позивачем під час судового розгляду справи не надано суду доказів, які б спростовували інформацію, яка наведена у вказаних вище письмових документах.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Також п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що поліцейський зобов'язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Суд, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлював наявність порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), коли у процесі одержання доказів обмежувалися права і свободи, гарантовані Конвенцією, зокрема її статтею 6 "Право на справедливий суд", статтею 8 "Право на повагу до приватного і сімейного життя". Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Крім того, у пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. ), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.
Суд зазначає, що присягу працівника Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_1 склав з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
З аналізу викладених у Висновку службового розслідування обставин вбачається, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення службової дисципліни. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Окремо варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.
Суд також враховує, що дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Встановлені в ході службового розслідування обставини дійсно свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач публічно допустив дії, з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу. Тобто така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (стаття 64 Закону України "Про Національну поліцію"), а натомість допустив порушення службової дисципліни, яке дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому.
Таким чином, під час судового розгляду справи підтвердився факт порушення службової дисципліни з боку позивача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення останнього від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто з дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього.
Окрім цього, суд зазначає, що під час службового розслідування комісія не вирішувала питання про обґрунтованість вчиненого кримінального правопорушення позивача, яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, які пред'являються до поліцейських, та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейські, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Дисциплінарним статутом.
Суд зазначає, що наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з поліції останнього.
Суд враховує, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято в тому числі на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, однак, ґрунтується на самостійних правових підставах.
Порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення, зокрема, позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції.
Таким чином, позивача звільнено не за підозру у вчиненні злочину, а за порушення службової дисципліни.
Суд також акцентує увагу, що в матеріалах службового розслідування зібрано достатню кількість доказів, які у своїй сукупності надають суду можливість стверджувати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, який детально описано у висновку службового розслідування. В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, варто зазначити, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Також суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов'язок щодо ознайомлення поліцейського, стосовно якого призначено проводити службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.
Разом з цим, матеріалами справи підтверджено факт відмови позивача від надання пояснень з приводу обставин можливого необ'єктивного та упередженого проведення службового розслідування.
Таким чином, порядок проведення службового розслідування відповідачем не порушено та службове розслідування здійснено відповідно до приписів Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.20128. Отже, доводи позивача щодо порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Суд також не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 у позові на те, що він був звільнений зі служби в поліції в період перебування у відпустці відповідно до Наказу від 17.07.2023 року №48в о/с, а саме, з 5 до 14 серпня 2023 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.07.2023 року № 504 о/с «По особовому складу» було внесено зміни до Наказу ГУНП від 17.07.2023 року №48 в о/с: пункт про надання відповідно до статей 92, 93 Закону України «Про Національну поліцію» частини невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0151422), оперуповноваженому сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції, на 10 діб, з 5 до 14 серпня 2023 року, скасувати. Підстава: наказ ГУНП від 27 липня 2023 року № 1395к.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі.
Також суд зауважує, що позивач був діючим працівником поліції, мав спеціальне звання старший лейтенант та про наслідки вчинення будь-яких порушень з його боку мав знати.
Суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов'язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022р. на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов'язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов'язки.
З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022 року.
Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності.
Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 у справі № 826/7830/17.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції є співмірним до вчиненого проступку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме, звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, підстави для їх задоволення також відсутні.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1395к від 27.07.2023, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №548 о/с від 08.08.2023, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник