Справа № 567/2073/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м.Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , одруженого, тимчасово непрацюючого, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Острозьким РВ УМВС України в Рівненстькій області 04.12.2003 року
за ч.1 ст.89 КУпАП, -
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені), -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09.10.2023 року близько 15 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 порушив правила утримання собаки, а саме залишив домашню тварину прив'язаною на прив'язі, довжина якого становить менше 10м, не забезпечивши відповідні умови утримання, передбачені ст.7 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", що спричинило його мучення та не спричинило його загибелі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі, проте свою провину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 04 жовтня 2023 року на сайті "ОLХ" звернув увагу на оголошення про те, що в с.Гільча віддають безкоштовно собаку у добрі руки. Він з дружиною поїхав в дане село та забрав собаку. Приїхавши додому він посадив тварину на ланцюг, довжина якого становила близько 4,5 м. Зазначив, що собака був у хворобливому стані, на тілі якої були численні кліщі, та він з дружиною мав намір її вилікувати. Вказав, що 09.10.2023 року по місцю його проживання приїхали троє невідомих осіб, які представились волонтерами, та звинуватили його у неналежному утриманні тварини та забрали її.
Допитана в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_1 та малолітньою донькою. 04 жовтня 2023 року на сайті ОLХ вона з чоловіком побачила оголошення про те, що в с.Гільча віддаються безкоштовно собаку в добрі руки, яку вони вирішили забрати. Після того як привезли додому собаку, чоловік посадив його на ланцюг, довжина якого становила приблизно 2 м. Пояснила, що вона з чоловіком мала намір вилікувати собаку, так як в останнього були блохи та кліщі. 09.10.2023 року до них додому прийшли волонтери, які звинуватили їх у неналежному утриманні собаки, з приводу чого між ними виник конфлікт. В подальшому вони віддали для волонтерів собаку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №940058 від 02.11.2023р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 іншими матеріалами справи.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що вона є волонтером в притулку для бездомних тварин. Вона прилаштувала одну із собак в домогосподарство за адресою : АДРЕСА_1 . В подальшому, коли вона приїхала провідати дану тварину то помітила, що собака утримується у неналежних умовах, так як тварина була прив'язана на короткий ланцюг, була відсутня вода, будка напіврозвалена. В собаки був дерматит по тілу від великої кількості бліх та рани на вухах.
З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що вона приїхала за адресою : АДРЕСА_1 , щоб забрати прилаштованого нею собаку, якого господарі утримували у неналежних умовах. Вказала, що тварина була на ланцюгу довжиною близько 1 м, будка була з дірками, окрім того у тварини була відсутня вода.
Визначення поняття жорстокого поводження з тваринами міститься в Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та включає в себе знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин. Статтею 35 згаданого Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
Нормами Кримінального кодексу (КК) України та КУпАП розмежована відповідальність за жорстоке поводження з тваринами в залежності від наслідків, що настали.
Так, диспозиція ч.1 ст.89 КУпАП передбачає відповідальність за знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Об'єктом вказаного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу (Закони України "Про тваринний світ", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про ветеринарну медицину", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб" тощо).
Безпосередній об'єкт - встановлений порядок поводження з тваринами. Предмет посягання тварини, що знаходяться на волі, в напіввільних умовах або тримаються у неволі.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" тварини - це біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові; дикі тварини - тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах; домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі; сільськогосподарські тварини - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження; безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у жорстокому поводженні з тваринами, мордуванні тварин, вчиненні інших дій, які призвели до мучення, каліцтва чи загибелі тварин. Відповідно до статі 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також на цькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів.
Стаття 7 зазначеного Закону встановлює загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість. Так, відповідно до положень цієї статті Закону, умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог закону. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно - вологічний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Згідно ст.22 Закону при поводженні з домашньою твариною особі, яка її утримує, забороняється залишати домашню тварину прив'язаною, якщо довжина прив'язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, повністю підтверджуються обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи.
Згідно довідки відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 08.11.2023р. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст.125, ч.1 ст.123, ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, доведеною повністю.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
При цьому, згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Встановлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Враховуючи характер правопорушення, особливості й обставини його вчинення, особу ОСОБА_1 , вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.89 КУпАП, обмежитись усним зауваженням, роз'яснивши протиправний характер його поведінки й неприпустимість у майбутньому допускати вчинення подібних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
В свою чергу, суд враховує, що відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.24, ч.2 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, а відтак суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.22, ч.1 ст. 89, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.89 КУпАП, та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.