Справа № 276/2532/23
Провадження по справі 2/276/513/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника за довіреністю ОСОБА_3 01.12.2023 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 область, вулиця Карла Маркса (Героїв України), будинок 40/48.
Проаналізувавши матеріали справи та поданої заяви, суд встановив обставини, що перешкоджають судовому розгляду та зазначає наступне.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах.
Згідно з ч. 2 ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст.131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ч. 6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.1ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 2 ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Разом з тим, предметом позову у даній справі є спір щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем у позові визначено ціну позову в сумі 57800 грн., однак доказів на підтвердження визначеної ціни позову на день звернення до суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Разом з тим, згідно даних відкритих джерел в мережі Інтернет щодо продажу подібних об'єктів нерухомого майна на території смт. Хорошів вартість таких об'єктів складає не менше 350 тис. грн.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки №354273360 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, спірне майно передано в іпотеку з метою забезпечення основного зобов'язання в розмірі 52 тис. дол. США, що значно перевищує, встановлений ч. 6 ст.19 ЦПК України розмір у сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб для віднесення вказаної справи до категорії малозначних справ.
Також, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи.
Так, у позовній заяві позивачем визначено двох відповідачів - ОСОБА_2 та Хорошівський відділ ДВС у Житомирському районі.
У той же час, спірний об'єкт нерухомого майна перебуває в іпотеці та питання про залучення іпотекодержателя до участі у справі позивачем не вирішено, що також свідчить про складність справи, а також обсяг доказів, що підлягають дослідженню.
Враховуючи предмет позову, його ціну, а також вимоги ч.3 ст. 274 ЦПК України дана цивільна справа не є малозначною, що виключає можливість представництва позивача у суді особою, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката.
Частина 4 статті 62 ЦПК України передбачає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
З матеріалів заяви вбачається, що згідно копії Довіреності від 4 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 бути її представником та представляти її інтереси, у тому числі в усіх органах державної влади та управління, а також вести справи в усіх судах України.
Проте, жодних підтверджуючих документів, що підтверджують статус ОСОБА_3 , як адвоката до суду не надано.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_3 , не значиться, як діючий адвокат на території України.
Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності підписано особою, яка не має права її підписувати (не є адвокатом).
Відповідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заяву належить вважати неподаною та повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 10, 19, 60, 62, 185, 260, 274 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.О. Бобер