Справа № 276/2488/23
Провадження по справі 1-кс/276/407/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року смт. Хорошів
Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області
ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
представника скаржника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 03.11.2023 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся зі скаргою, в якій просить скасувати постанову т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 03.11.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про визнання потерпілим ОСОБА_3 укримінальному провадженні №12015060140000532 та надання для ознайомлення матеріалів цього кримінального провадження.
Скарга мотивована тим, що 07 жовтня 2015 року Володарсько-Волинським відділенням поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області, на підставі спільної заяви про злочин ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12015060000000532 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Згідно матеріалів справи Топорищенська сільська рада, яка до належних ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на праві приватної власності земельних ділянок ніякого відношення не має, 26 грудня 2013 року вирішила погодити так зване «переоформлення» гірничого відводу для розробки Лезниківського родовища гранітів.
Внаслідок незаконного погодження так званого «переоформлення» гірничого відводу для розробки Лезниківського родовища гранітів в межах земельних ділянок, належних ОСОБА_3 на праві приватної власності, Топорищенською сільською радою, частини цих земельних ділянок з кадастровими номерами 1821185400:10:003:0467, 1821185400:10:003:0472, 1821185400:10:003:0468 та 1821185400:10:003:0471 були примусово відчужені з мотивів суспільної необхідності та зареєстровані за Хорошівською районною державною адміністрацією Житомирської області, тобто з законного володіння ОСОБА_3 вибули поза його волею, що завдало охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_3 істотної матеріальної та моральної шкоди
У зв'язку із заподіянням ОСОБА_3 істотної матеріальної та моральної шкоди він звернувся до слідчого із клопотанням про визнання його потерпілим та надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, проте постановою слідчого від 03.11.2023 у задоволенні його клопотання безпідставно відмовлено.
В судовому засіданні заявник та його представник скаргу підтримали з підстав, викладених в ній, просили скаргу задоволити. Представник скаржника додатково пояснив, що внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами Топорищенської сільської ради та Держгірпромнагляду у ОСОБА_3 неправомірно вилучено належні земельні ділянки, вартість однієї згідно висновків про експертну грошову оцінку складає близько 50 тис. грн. та до цього часу ОСОБА_3 вартість вилучених земельних ділянок не відшкодована.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин та з урахуванням положень ч.3 ст.306 КПК України, відсутність представника відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 303 КПК України закріплено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора на досудовому провадженні.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
В основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що слідчим відділом ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області розслідується кримінальне провадження №12015060140000532 від 07.10.2015, розпочате за зверненням ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України за фактом зловживання посадовими особами Державної служби геології та надр України своїм службовим становищем та якими порушено порядок видачі гірничого відводу ТОВ «Лезниківський кар'єр».
Зі змісту заяви про злочин, поданої у тому числі ОСОБА_3 07.04.2015 до Генеральної прокуратури України, вбачається, що при виготовленні технічної документації на гірничий відвід для ТОВ «Лезниківський кар'єр» без погодження із суміжними землевласниками частина земельних ділянок, належних ОСОБА_3 були відчуженні на користь держави, а їх вартість оцінена у розмірі 85984,47 грн.
01.11.2023 року ОСОБА_4 , діючи в якості представника потерпілого ОСОБА_3 , подав до СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області клопотання про залучення до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201506014000532 від 07.10.2015 року, ОСОБА_3 , як потерпілого, винесення про це відповідної постанови та ознайомлення з матеріали цього досудового розслідування.
Проте, 03.11.2023 постановою т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 03.11.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Зазначена постанова т.в.о. начальника СВ ВП №4 мотивована тим, що склад злочину за ч.1 ст.364 КК України не передбачає потерпілого як обов'язковий елемент цього складу кримінального правопорушення, а аналізуючи зібрані в ході досулдового розслідування рішення адміністративних судів з'ясовано, що примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності у державну власність земельних ділянок визнано законним, а тому установлено очевидні та достатні підстави того, що ОСОБА_3 не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 ст.55 КПК України.
У відповідності до вимог ст.110КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмову, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не були дотримані слідчим при прийнятті рішення про відмову в задоволенні клопотання.
Частиною першою ст. 55КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим, у частині 5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
При цьому очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження.
Частина 1 статті 364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Частина 2 цієї статті передбачає кримінальну діяльність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Визначення істотної шкоди зазначено у примітці до п.3 примітки до ст.364 КК України, Істотною шкодою устаттях 364,364-1,365,365-2,367вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Пункт 4 цієї примітки визначає, що тяжкими наслідками устаттях 364-367вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Слідчий судя не погоджується з мотивами слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні з тих підстав, що склад злочину за ч.1 ст.364 КК України не передбачає потерпілого як обов'язковий елемент цього складу кримінального правопорушення, оскільки злочин за ч.1 ст. 364 КК України є злочином з матеріальним складом та однією із його ознак є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що полягає також у заподіянні майнової шкоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №1201506014000532 від 07.10.2015 року, зокрема, поданої ОСОБА_3 заяви про кримінальне правопорушення, внаслідок незаконного погодження Топорищенською сільською радою гірничого відводу для розробки Лезниківського родовища гранітів в межах земельних ділянок, належних ОСОБА_3 на праві приватної власності, частини цих земельних ділянок з кадастровими номерами 1821185400:10:003:0467, 1821185400:10:003:0472, 1821185400:10:003:0468 та 1821185400:10:003:0471 були примусово відчужені з мотивів суспільної необхідності та зареєстровані за Хорошівською районною державною адміністрацією Житомирської області, тобто вибули з законного володіння ОСОБА_3 поза його волею.
Разом з тим, земельні ділянки є об'єктами матеріального світу, мають вартісне значення та можуть свідчити про наявність майнової шкоди.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 03.11.2021 є передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, яке розслідується, оскільки під час досудового розслідування слідчим не було зібрано достатніх даних, з метою підтвердження чи спростування фактів завдання потерпілому майнової шкоди та її розміру, що суперечить завданням кримінального провадження, крім того, саме на слідчого, а не потерпілого покладається обов'язок доказування обставин в кримінальному провадженні, проте слідчим не були отримані та оцінені всі необхідні докази по справі.
В оскаржуваній постанові слідчим СВ ВП №4 не наведено очевидних та достатніх підстав вважати, що протиправними діями, які розслідуються в рамках кримінального провадження №12015060140000532 фізичній особі ОСОБА_3 не завдано майнової шкоди.
Слідчий суддя не погоджується з доводами слідчого про те, що рішеннями адміністративних судів надано оцінку законності примусового відчуження земельних ділянок заявника, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 ст.55 КПК України, оскільки наявність рішень судів не звільняє слідчого від обов'язку, передбаченого ст.ст. 9, 92 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, отримання доказів та надання їм самостійної оцінки.
Враховуючи наведені правові норми та перевіривши надані матеріали кримінального провадження №1201506014000532 від 07.10.2015, слідчий судя дійшов до висновку, що постанова т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 03.11.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про визнання потерпілим ОСОБА_3 укримінальному провадженні №12015060140000532 з посиланням на відсутність факту заподіяння ОСОБА_3 шкоди, є передчасною та неналежно мотивованою, а саме процесуальне рішення прийняте без дотримання вимог, передбачених статтями 55, 110 КПК України та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 304, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 03.11.2023 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про визнання потерпілим ОСОБА_3 укримінальному провадженні №12015060140000532 та надання для ознайомлення матеріалів цього кримінального провадження - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 00 хв. 06.12.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1