Рішення від 06.12.2023 по справі 910/7008/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2023Справа № 910/7008/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23

За позовом Корпорації "ТСМ Груп" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72; ідентифікаційний код 37034171)

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 3 760 676,31 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача за первісним позовом: не з'явився

Від відповідача за первісним позовом: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Корпорації "ТСМ Груп" з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/19 № НАЕК 20-123-08-19-05754 від 05.08.2019 на виконання комплексу робіт у розмірі 3 760 676,31 грн, з яких: 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/7008/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 07.06.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" основну суму боргу у розмірі 2 056 843 грн 45 коп., 3% річних у розмірі 182 417 грн 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 521 415 грн 41 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 410 грн 14 коп.

27.11.2023 до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, в якій останній просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу адвоката у розмірі 41 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 розгляд клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23 призначено на 06.12.2023.

01.12.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на клопотання про стягнення судових витрат.

04.12.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про розгляд справи без участі останнього.

Представники учасників судового процесу у засідання суду 06.12.2023 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Розглянувши клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

06.09.2021 між Корпорацією «ТСМ ГРУП» (далі - клієнт), з однієї сторони та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Сидоренко і Партнери» в особі керуючою партнера Сидоренка Валентина Вадимовича (далі - Адвокатське об'єднання), з іншої сторони укладено договір про надання послуг №06/09/21, за умовами якого Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати клієнтові юридичну допомогу (послуги) щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь клієнта по договору на виконання комплексу робіт № 05/19 (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.1.3 договору сторони погодили, що для виконання умов даного Договору адвокатське об'єднання уповноважує адвоката Сидоренко Валентина Вадимовича (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2726 від 21.12.2006 виданого Радою адвокатів м. Києва) (надалі Адвокат адвокатського об'єднання).

У відповідності до пунктів 4.1-4.4 договору сторони встановили, що послуги, надані адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в гривнах, шляхом перерахування грошових сум на поточний рахунок адвокатського об'єднання.

Вартість послуг, визначених в п. 2.1. даного договору, розраховується шляхом множення кількості годин витрачених Адвокатом адвокатського об'єднання, який надавав юридичну допомогу клієнтові на вартість ставки однієї години роботи Адвоката адвокатського об'єднання, визначеної в п. 4.3. даною договору.

Вартість ставки почасової роботи Адвоката адвокатського об'єднання складає 3000,00 (три тисячі) гривень 00 коп., без ПДВ.

Детальний перелік наданих послуг та час витрачений Адвокатом адвокатського об'єднання зазначається в акті здачі - прийняття наданих послуг, який підписується представниками кожної із сторін даного договору.

На підтвердження витрат у сумі 41 000,00 грн представник позивача надав копію акту здачі - прийняття наданих послуг №1 від 23.11.2023 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА№ 1299472 виданого адвокатським об'єднанням «Адвокатська компанія «Сидоренко і Партнери» адвокату Сидоренко Валентину Вадимовичу.

Крім того, матеріали справи містять копію договору про надання юридичних послуг № 06/09/21 від 06.09.2021 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2726.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В той же час, відповідачем подані заперечення на заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, суд враховує, що наданий акт прийому передачі виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката погоджується з доводами відповідача, оскільки судом встановлено, що дійсно позивачем подано до суду ряд однотипних позовів, представництво позивача здійснюється одним адвокатом, отже не потребує великої затрати часу при підготовці однотипних документів.

Суд відзначає, що враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів позовної заяви, розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн є явно завищеними порівняно зі складністю справи та підлягають зменшенню.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг, а також не співмірність розміру витрат із складністю справи, суд дійшов висновку що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача частково в сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Корпорації "ТСМ Груп" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Корпорації "ТСМ Груп" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72; ідентифікаційний код 37034171) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

3. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 06.12.2023

Суддя І.О. Андреїшина

Попередній документ
115441973
Наступний документ
115441975
Інформація про рішення:
№ рішення: 115441974
№ справи: 910/7008/23
Дата рішення: 06.12.2023
Дата публікації: 08.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (29.11.2023)
Дата надходження: 04.05.2023
Предмет позову: про стягнення 3760676,31 грн.
Розклад засідань:
07.06.2023 10:15 Господарський суд міста Києва
26.06.2023 10:40 Господарський суд міста Києва
09.08.2023 10:10 Господарський суд міста Києва
13.09.2023 12:55 Господарський суд міста Києва
25.09.2023 11:15 Господарський суд міста Києва
23.10.2023 09:30 Господарський суд міста Києва
20.11.2023 09:30 Господарський суд міста Києва
06.12.2023 11:20 Господарський суд міста Києва
13.03.2024 15:00 Північний апеляційний господарський суд
13.03.2024 15:20 Північний апеляційний господарський суд
22.04.2024 12:30 Господарський суд міста Києва
04.06.2024 14:00 Касаційний господарський суд
04.06.2024 14:30 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАГАЙ Н О
ІОННІКОВА І А
суддя-доповідач:
АНДРЕЇШИНА І О
АНДРЕЇШИНА І О
БАГАЙ Н О
ІОННІКОВА І А
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"
АТ" Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
Державне підприємство «Національна атомна унергогенеруюча компанія «Енергоатом»
за участю:
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
заявник:
Корпорація «ТСМ ГРУП»
заявник касаційної інстанції:
АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Корпорація "ТСМ ГРУП"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція»
позивач (заявник):
Корпорація "ТСМ ГРУП"
Корпорація «ТСМ ГРУП»
представник позивача:
Сидоренко Валентин Вадимович
представник скаржника:
Касьянов Максим Геннадійович
суддя-учасник колегії:
ДРОБОТОВА Т Б
ТИЩЕНКО А І
ЧУМАК Ю Я
ШАПТАЛА Є Ю