ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 916/100/20(916/1695/23)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників сторін у справі:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» - адвокат Захандревич О.В.
ОСОБА_1 - особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022»
на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023, суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 21.08.2023
по справі №916/100/20 (916/1695/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022»
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса»
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення зборів акціонерів товариства
в межах справи про банкрутство №916/100/20
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Партнер»
до боржника Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса»
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Музиченка В. В.
25.04.2023 ТОВ «Оптіматорг 2022» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» про визнання недійсним рішення зборів акціонерів товариства.
В своїй позовній заяві ТОВ «Оптіматорг 2022» посилається на те, що на Зборах акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020 голосували акціонери, які не мали голосуючих акцій, а відтак збори були неправомочними, оскільки кворуму не було; Збори були скликані та проведені з порушеннями положень Статуту ПАТ «АПК «Одеса» та Закону України «Про акціонерні товариства»; Протокол №3 зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020 оформлений з численними порушеннями та не відповідає вимогам чинного законодавства України; визнання недійсним рішення зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020 про призначення ОСОБА_1 уповноваженою особою учасників (акціонерів) ПАТ «АПК «Одеса», оформленого Протоколом №3 від 02.07.2020, є єдиним способом захисту порушених прав та інтересів Позивача, оскільки ОСОБА_1 як уповноважена особа акціонерів боржника, на підставі Протоколу №3 Зборів Акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020 пред'явив до «Оптіматорг 2022» позов про витребування майна.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 в задоволенні позовної заяви ТОВ «Оптіматорг 2022» до відповідача Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» про визнання недійсним рішення зборів акціонерів товариства відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що учасником судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень зборів юридичних осіб може бути лише учасник (учасники) або акціонер (акціонери), а ТОВ «Оптіматорг 2022» не є учасником (акціонером, членом) ПАТ «АПК «Одеса», тому рішення Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» про призначення уповноваженою особою учасників (акціонерів) ПАТ «АПК «Одеса» Погорілого Олександра Валентиновича, оформлене Протоколом № 3 Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020, не може бути визнане таким, що порушує корпоративні права позивача.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23).
Апелянт зазначає, що даний спір виник внаслідок неправильної, в порушення законодавства України, реалізації акціонерами боржника наданого їм Кодексом України з процедур банкрутства права на призначення уповноваженої особи, яка могла б представляти їх інтереси в межах справи про банкрутство, і оскаржуване рішення акціонерів про призначення такої уповноваженої особи ніяк не пов'язане із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що даний спір є корпоративним.
Апелянт вказує, що рішенням зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» про призначення ОСОБА_1 уповноваженою особою акціонерів боржника, оформлене протоколом №3 від 02.07.2020, безпосередньо порушуються права та інтереси ТОВ «Оптіматорг 2022», зокрема на мирне володіння своїм майном, право на невтручання у господарську діяльність ТОВ «Оптіматорг 2022», майнові інтереси ТОВ «Оптіматорг 2022», які полягають у понесені значних фінансових витрат на безпідставний судовий процес у справі №916/100/20(916/2423/22). А отже, визнання недійсним рішення зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2023 про призначення ОСОБА_1 уповноваженою особою учасників (акціонерів) ПАТ «АПК «Одеса», оформленого Протоколом №3 від 02.07.2020, є єдиним способом захисту порушених, невизнаних та оспорюваних майнових прав та інтересів Позивача.
Апелянт посилається на те, що рішення акціонерів про призначення ОСОБА_1 уповноваженою особою акціонерів, оформлене Протоколом №3 Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020, було прийняте особами, які не мають голосуючих акцій, а від так їх голоса не мають враховуватися при прийнятті рішень та формуванні кворуму. Саме скликання та проведення Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса», оформлені Протоколом №3 від 02.07.2020, відбувалося без дотримання жодного положення як Статуту ПАТ «АПК «Одеса», так і Закону України «Про акціонерні товариства». Всупереч вимогам ст.44 Закону України «Про акціонерні товариства» під час проведення зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» 02.07.2020 лічильна комісія створена не була.
На думку апелянта, вищенаведені факти свідчать про абсолютне недотримання порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020.
Апелянт також послався на те, що Протокол №3 зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020 оформлений з численними порушеннями та взагалі не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Апелянт доходить до висновку, що ОСОБА_1 не може вважатись особою, яка наділена статусом уповноваженої особи акціонерів ПАТ «АПК «Одеса», бо такий правовий наслідок не наступив, з огляду на відсутність визначеної для нього законодавством підстави. А це означає, що Погорілий О.В. не має повноважень пред'являти в інтересах акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» позов до ТОВ «Оптіматорг 2022» про витребування майна на користь ПАТ «АПК «Одеса».
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 у справі №916/100/20(916/1695/23) у повному обсязі та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022».
Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора ПАТ «АПК «Одеса» арбітражного керуючого Шаргородського Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23).
Ліквідатор зазначив, що акціонери боржника не позбавлені права призначити особу, уповноважену представляти їх інтереси у справі про банкрутство, однак це має бути проведено з дотриманням вимога законодавства.
Ліквідатора вказав, що треті особи у даній справі не надали докази належності проведення зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса», оформлених Протоколом №3 Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020, а у ліквідатора такі документи відсутні.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23).
ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ ««Оптіматорг 2022» не є ані акціонером, ані кредитором, ані будь якою особою, яка знаходилась би у будь яких правовідносинах із ПАТ «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса». Жодних даних про правовідносини між ТОВ «Оптіматорг 2022» та ПАТ «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» підстави позову не містять. Тобто відсутність правовідносин між ТОВ «Оптіматорг 2022» та ПАТ «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» явно свідчить про безпідставність позову з огляду на те, що відсутні данні про порушені права ТОВ «Оптіматорг 2022».
Керуючись викладеним вище, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/100/20 (916/1695/23) від 14 серпня 2023 року залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/100/20 (916/1695/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/100/20 (916/1695/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/100/20 (916/1695/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/100/20 (916/1695/23).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду 1) докази сплати судового за подачу апеляційної скарги у сумі 4 026,00 грн. 2) докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра В'ячеславовича - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано докази судового за подачу апеляційної скарги у сумі 4 026,00 грн. та надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра В'ячеславовича. Таким чином недоліки апеляційної скарги було усунуто.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 03.11.2023; призначено справу № 916/100/20 (916/1695/23) до розгляду на 30 листопада 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
30.11.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» - адвокат Захандревич О.В. та ОСОБА_1 - особисто.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, якою призначено справу № 916/100/20 (916/1695/23) до розгляду на 30 листопада 2023 року о 11:00, була отримана ОСОБА_2 - 27.10.2023, ОСОБА_3 - 27.10.2023.
Крім того, 06.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ліквідатора ПАТ «АПК «Одеса» арбітражного керуючого Шаргородського Д.В. про розгляд справи за його відсутності.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 30.11.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23), до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників учасників по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Музиченка В. В.
Постановою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020, окрім іншого, припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 22; код ЄДРПОУ 05573261) та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Музиченка В.В.; визнано банкрутом ПАТ «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса»; відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ПАТ «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства; призначено ліквідатором ПАТ «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» арбітражного керуючого Музиченка Віталія Вікторовича (свідоцтво №1810 від 23.06.2017).
02.07.2023 були проведені збори акціонерів акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», які були оформлені протоколом №3 від 02.07.2020.
На даних зборах були присутні акціонери Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», які разом володіють 63,93 % акцій товариства, що складає 63,93% голосів.
Як вбачається з даного протоколу №3 від 02.07.2020 на зборах розглядалося одне питання та було прийнято рішення наступного змісту:
«Призначити строком на 3 роки уповноваженою особою учасників (акціонерів) Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» Погорілого Олександра Валентиновича.
Уповноважити Погорілого Олександра Валентиновича представляти інтереси (бути представником) учасником (акціонерів) Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» у державних органах, органах місцевого самоврядування, установах, закладах, місцевих судах, місцевих господарських судах, місцевих (окружних) адміністративних судах, апеляційних судах, апеляційних господарських судах, в Верховному Суді, підприємствах, установах і організаціях, здійснювати всі процесуальні дії з усіма правами, даними законом позивачеві, відповідачеві або третій особі, чи іншій особі, що бере участь у справі, а також виконувати обов'язки та мати інші права згідно з діючим процесуальним законодавством України з усіх питань, пов'язаних із правовим захистом інтересів учасників (акціонерів) Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса».
Повноваження представника учасників (акціонерів) Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса» не можуть бути передані іншим особам, повноваження надати терміном до 01.07.2023.»
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК України).
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Таким чином, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 40-41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, унаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке: порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. При цьому, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Водночас, відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 23.12.2020 у справі №910/7579/16.
У даному випадку предметом спору є визнання недійсним рішення зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса», яке було оформлено протоколом №3 від 02.07.2020.
Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі має корпоративний характер, адже стосується оскарження рішення зборів акціонерів відповідача.
При вирішенні даного спору врахуванню підлягають положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».
Пунктом 1.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Пунктом 1.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 встановлено, що за змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член) у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Пунктом 2.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» врегульовано, що під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.
Згідно п. 2.7. Постанови відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.
Відповідно до п. 2.11. Постанови господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.
У пункті 6.4. Постанови зазначено, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.03.2018 по справі № 902/205/17 зазначив наступне:
«Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Із системного аналізу положень ст.ст. 88, 143 ЦК України, ст. ст. 88, 167 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб, а тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.
Отже, законодавець визначає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.»
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.05.2019 у справі №904/7274/17.
Зідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У даному випадку позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що він є учасником (акціонером, членом) ПАТ «АПК «Одеса».
ТОВ ««Оптіматорг 2022» не є ані акціонером, ані кредитором, ані будь якою особою, яка знаходилась би у будь яких правовідносинах із ПАТ «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса». Жодних даних про правовідносини між ТОВ «Оптіматорг 2022» та ПАТ «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» підстави позову не містять.
В той же час, як було встановлено вище, учасником судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень зборів юридичних осіб може бути лише учасник (учасники) або акціонер (акціонери) таких юридичних осіб, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» про призначення уповноваженою особою учасників (акціонерів) ПАТ «АПК «Одеса» Погорілого Олександра Валентиновича, оформлене Протоколом № 3 Зборів акціонерів ПАТ «АПК «Одеса» від 02.07.2020, не може бути визнане таким, що порушує корпоративні права позивача.
З огляду на викладене вище, права Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» оскаржуваним рішенням жодним чином не порушуються, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача.
Посилання апелянта щодо підстав звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення зборів акціонерів товариства, як способу захисту порушених прав та інтересів, оскільки на підставі оскаржуваного рішення зборів акціонерів ОСОБА_1 пред'явив позов про витребування майна, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки даний спір є корпоративним та оскаржуване рішення зборів акціонерів стосується лише прав та інтересів учасників товариства, тому ніяким чином не може впливати на права позивача та здійснені судом висновки. Питання наявності чи відсутності підстав у Погорілого О.В. діяти від імені акціонерів відповідача може зачіпати права виключно таких акціонерів, а не третіх осіб, які не є акціонерами ПАТ «АПК «Одеса».
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23), за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіматорг 2022» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 по справі №916/100/20 (916/1695/23) - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 05.12.2023.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран