Справа № 204/11430/22
Провадження № 2/204/977/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
2 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
представника позивача адвоката Нестеченка Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє представник адвокат Нестеченко Дмитро Сергійович (адреса знаходження: АДРЕСА_2 ) до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради (адреса місця знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 16), третя особа: Дніпропетровська міська рада (адреса знаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро) про зобов'язання змінити умови договору найму житлового приміщення, визнання права на користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в інтересах якого діє представник адвокат НестеченкоД.С. звернувся до суду з урахуванням уточненого позову до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради,третя особа: Дніпропетровська міська рада про зобов'язання змінити умови договору найму житлового приміщення, визнання права на користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 з 25.09.2000. Вказана квартира була передана у користування батькові позивача ОСОБА_2 на підставі договору найму від 2012.1963. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті наймачем квартири стала мати позивача - ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті матері, позивач був зареєстрований за вищевказаною адресою. Після смерті матері позивача, наймачем житла стала сестра позивача - ОСОБА_4 ,яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті сестри позивача - ОСОБА_4 , наймачем житла стала племінниця позивача - ОСОБА_5 , на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету КЖПЕП «Південне» №7\1 від 06.04.2010.У січні 2022 позивач звернувся до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради із заявою про надання дозволу на зміну умов договору найму неприватизованого житла. Проте своєю відповіддю від 26.10.2022 за № 3116-2303 відповідач відмовив позивачеві у зміні умов договору найму неприватизованого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з тим, що позивачем не надано документ який підтверджує набуття ОСОБА_5 статусу наймача квартири на законних підставах. При цьому позивач вказує, що відповідачем було повністю проігноровано той факт,що позивач був членом сім'ї усіх попередніх наймачів квартири за адресою: АДРЕСА_3 починаючи з 2000 року. У зв'язку з вищенаведеним вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.43).
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2023 закрито підготовче провадження по цивільній справі (а.с.72).
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2023 заяву представника позивача адвоката Нестеченко Д.С. про заміну відповідача було задоволено. Суд повернувся на стадію підготовчого провадження. Замінено неналежного відповідача у справі Дніпровську міську раду на належного відповідача Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради (а.с.91).
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24.08.2023року закрито підготовче провадження по цивільній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Нестеченко Д.С.позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити . Представник Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений. Надіслав на адресу суду пояснення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.
Вислухавши пояснення представника позивача адвоката Нестеченко Д.С., дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача - ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_3 з 25.09.2000, що підтверджується копією паспорта позивача та довідкою №4671(а.с.13-16). Вказана квартира була передана у користування батькові позивача ОСОБА_2 на підставі договору найму та акту приймання-передачі від 20.01.1963(а.с.18-24). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с.27). Після його смерті наймачем квартири стала мати позивача - ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с.26).
Після смерті матері позивача, наймачем житла стала сестра позивача - ОСОБА_4 ,яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28). Після смерті сестри позивача - ОСОБА_4 , наймачем житла стала племінниця позивача - ОСОБА_5 , на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету КЖПЕП «Південне» №7\1 від 06.04.2010(а.с.29).
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права та інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 року по справі № 932/3942/20 (провадження № 61-10049св22)
Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку (частина перша та друга статті 106 ЖК).
23.04.2019 Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради ухвалено рішення № 389 «Про затвердження Порядку надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення» (далі - Порядок).
Порядок регламентує питання надання Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу наймодавцю - житлово-експлуатаційній організації, на балансі якої перебуває житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення.
Надання дозволу на зміну умов договору здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом відповідного рішення.
Так, відповідно до пункту 4 Порядку, надання дозволу на зміну умов договору найму здійснюється на підставі пакета документів:
- заява на ім'я міського голови від громадянина, на ім'я якого планується зміна договору, з проханням про зміну умов договору найму зі згодою всіх зареєстрованих повнолітніх членів його родини, чиї підписи засвідчені керівником підприємства з обслуговування житла, за формою згідно з додатком до цього Порядку;
- копія ордера на жиле приміщення або такі документи: копія договору найму, укладеного на ім'я попереднього квартиронаймача; копія попереднього рішення виконавчого комітету про зміну умов договору найму; постанова адміністрації підприємства; архівна довідка бюро обміну;
- копія картки попереднього квартиронаймача або витяг за формою з особистого рахунка на ім'я попереднього квартиронаймача;
- довідка з місця реєстрації наймача та членів його родини;
- інформація про місце перебування осіб, які раніше були зареєстровані у приміщенні та зняті з реєстрації;
- належним чином засвідчені копії документів, які посвідчують особу зареєстрованих членів родини; документів, що підтверджують родинні стосунки між зареєстрованими та вибулими особами; свідоцтв про смерть осіб, які раніше мешкали у квартирі та померли;
- план (викопіювання) жилого приміщення;
- в окремих випадках Департамент може витребувати додаткові документи, які не передбачені цим Порядком.
Позивач у відповідності до частини першої та другої статті 106 ЖК та Порядку надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення», який затверджений рішенням № 389Виконавчого комітету Дніпровської міської ради звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на заміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, відповіддю від 26.10.2022 року № 3116-2303 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на заміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Відмова відповідача мотивована тим, що позивачем не надано документ який підтверджує ОСОБА_5 статусу наймача на законних підставах. Також відповідач у своїй відмові зазначає, що позивачем не надано документ, який підтверджує його родинні стосунки з ОСОБА_5 , яка є останнім наймачем житлового приміщення (а.с.30-31).
Однак твердження які викладенні відповідачем у відповіді від 26.10.2022 року № 3116-2303 спростовуються належними та допустимими доказами які наданні позивачем.
Рішенням адміністрації та профспілкового комітету КЖЕП «Південне» Дніпропетровської міської ради від 06.04.2010 пр. № 7/1 відповідно до якого змінено умови договору найму житлового приміщення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 і переоформити особовий рахунок на дочку ОСОБА_5 на склад родини із чотирьох осіб: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -доньки, ОСОБА_1 -брат (а.с.29).
Факт родинних відносин також підтверджується копією довідки за № 4671 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб(а.с.16),копіями свідоцтва про народження (а.с.32-35).
Окремо суд звертає увагу на той факт, що стаття 106 ЖК визначає право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
У постанові ВСУ від 11.07.2012 року у справі № 6-60цс12 зроблено висновок, що у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК, не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 в справі № 686/15695/15-ц (провадження № 61-344св18).
Для визнання наймачем на підставі статті 106 ЖК іншого члена сім'ї необхідно щоб попередній член сім'ї мав правовий статус «наймача» (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року в справі № 682/933/16-ц (провадження № 61-3248св18).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.06.2022 року в справі № 754/14628/17 (провадження № 61-10210св21) зазначено, що «при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що статті 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11.07.2012 року № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).
Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім'ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім'ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до статті 47Конституції України та статті 1 ЖК України, громадяни мають право на житло. Відповідно ст.106ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. Таким чином, оскільки наймач квартири ОСОБА_8 , 03.09.2021 та 30.08.2021 та усі інші зареєстровані особи, крім позивача були зняті з реєстрації, в спірній квартирі залишився проживати ОСОБА_1 , тому враховуючи тривалість проживання позивача у зазначеній квартирі, сумлінне користування позивача зазначеним приміщенням, суд прийшов до висновку про необхідність визнання позивача наймачем даного житлового приміщення та зміни договору найму на вказану квартиру. Відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів на спростування доказів, наданих позивачем.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Заявлені у цій справі вимоги про визнання права позивача на користування квартирою є належним та ефективним способом захисту невизнаного права відповідно до статті 16 ЦК України.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання змінити умови договору найму житлового приміщення, визнання права на користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, ч. 2 ст.13,16, 81,174, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11,15, 1220,1222,1262,1270,1272, ЦК України ст.ст 61,64,65,106 ЖКУкраїни суд,-
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа: Дніпропетровська міська рада про зобов'язання змінити умови договору найму житлового приміщення, визнання права на користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на користування неприватизованим житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_5 .
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 наймачем неприватизованого житлового приміщення - квартири АДРЕСА_5 за договором найму житла від 20.01.1963 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );
Представник позивача - адвокат Нестеченко Дмитро Сергійович (адреса знаходження: АДРЕСА_2 );
Відповідач -Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ЄДРПОУ: 38114671, (адреса місця знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 16);
Третя особа - Дніпропетровська міська рада, РНОКПП: 26510514, (адреса знаходження: пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро).
Суддя С.В. Чудопалова