Справа № 202/12946/23
Провадження № 2/202/2535/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
30 листопада 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_3 в особі представника через систему «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, відповідно до якої просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 30 травня 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 495. Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, через протилежні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Сторони проживають окремо та шлюбно-сімейні відносини припинено. Спроби зберегти родину були невдалими, шлюб існує формально. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечить інтересам сторін. Дитина, яка проживає разом з позивачем, перебуває майже на повному її утриманні. Відповідач в свою чергу неналежним чином виконує свій обов'язок по утриманню спільної дитини. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2023 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 20 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитиниприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, адвокат Старіов Є.О., в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Просив після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30 травня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ») уклали шлюб, який зареєстровано Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 495, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 10).
Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є відповідач у справі, що підтверджено відповідним записом в графі «Батько» свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 9).
Також встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, між ними примирення неможливе.
На даний час між позивачем та відповідачем відсутній майновий спір.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає.
З приводу позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім'ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім'ї є протилежні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про залишення її прізвища після розірвання шлюбу без змін, суд вважає необхідним залишити його без змін.
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини 2 статті 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Суд, із врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, та у зв'язку із визнанням відповідачем позову, дійшов висновку, що для забезпечення гармонійного розвитку дитини та забезпечення її потреб, вважає за доцільне визначити розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви, а саме з 03 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі суд керується вимогами ст.141 ЦПК України та ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн., оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, оскільки предметом розгляду було дві позовні вимоги, судовий збір за кожну з яких становить по 1 073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 1-2, 7, 13, 15, 18, 56, 105, 112, 113, 141, 155, 157, 180-183, Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ») та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 травня 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 495 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 03 липня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )на користь держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 05 грудня 2023 року.
Суддя Л.П. Слюсар