Справа № 199/6588/23
(2/199/2480/23)
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
28 листопада 2023 року
м. Дніпро
справа №199/6588/23
провадження № 2/199/2480/23
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона проживає за адресою - АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрованим є і відповідач по справі, проте з середини 2014 року не проживає за зазначеною адресою, не сплачує комунальні платежі, не отримує кореспонденцію за даною адресою, її особистих речей в квартирі не має, і взагалі житлом вона не цікавиться.
Перешкод в користуванні жилим приміщенням відповідачу не чинили та не чинять, вона добровільно визначила собі інше місце проживання і жилим приміщенням не користується.
За таких обставин, посилаючись на ст.ст.71,72 ЖК України, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
У судове засідання позивачем надано заяву щодо розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалася правом надання відзиву на позов, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі Ордеру №1872 від 25 травня 1984 року квартира АДРЕСА_2 ) була надана ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (син).
Наразі зареєстрованими за адресою - АДРЕСА_1 , є позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (син), ОСОБА_2 (невістка).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням суду встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинені з квітня 2013 року, сторони спільне господарство не ведуть, проживають окремо.
ОСОБА_2 з 2014 року в зазначеній квартирі не мешкає, особистих речей в ній не має, оплату комунальних послуг не здійснює.
Дані обставини також підтверджені в судовому засіданні наданим актом від 27.06.2023.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло, як одного з природних і невід'ємних прав людини. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Відповідач не проживає у спірній квартирі тривалий час без поважних причин, не є членом сім'ї наймача ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , що є підставою зняття з реєстрації ОСОБА_2 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 04 грудня 2023 року.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання - АДРЕСА_3 .
Суддя О.Б.Подорець