Справа № 761/21184/23
Провадження № 1-кп/761/3120/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №№32023100130000382 від 11.03.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки судовий розгляд на даний час неможливо завершити з об'єктивних причин, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують діяти.
Захисник ОСОБА_4 просив вирішити питання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема заставу, обґрунтовуючи свої доводи тим, що обвинувачений має місце проживання, на утриманні має неповнолітню дитину.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні матеріали кримінального провадження, судом встановлене наступне.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави, який в ході судового провадження продовжено відповідно до ухвали суду до 01.12.2023 року.
Так, під час вирішення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який проходить службу у Збройних Силах України, раніше судимий, його вік, а також, враховується тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою в зв'язку із станом здоров'я.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 на утриманні неповнолітньої дитини, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки на теперішній час в Україні діє воєнний стан та останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.331, 372 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визначити до 21 січня 2024 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення,а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя