Провадження 1-кп/557/156/2023
Справа 557/1924/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12023181080000242 від 12.09.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Федорівка Гощанського району Рівненської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з професійно-технічною освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий,
за ч.3 ст.286 КК України,
за участю прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 12 вересня 2023 року, приблизно о 09 год. 00 хв. у денну пору доби, керуючи автомобілем Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по лівій смузі руху автодороги Київ-Чоп зі сторони м. Києва у напрямку м.Рівне, поблизу с. Бабин Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, підпункту ґ) пункту 12.6 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), зі швидкістю не менше 129…135,6 км/год, що перевищує допустиму на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (не більше 110 км/год), проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, неправильно її оцінив, в порушення пункту 18.4 Правил дорожнього руху, перед нерегульованим пішохідним переходом, позначеним дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід», на зменшення швидкості руху автомобілем Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Kogel SNCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням третьої особи, який рухався по сусідній правій смузі руху, через наявність на даному пішохідному переході пішоходів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перетинали проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху вказаних транспортних засобів, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та допустив наїзд на них, хоча мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішоходів, тобто уникнути наїзду на пішоходів при своєчасному прийнятті мір до реагування.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 вона померла у КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_5 він помер у КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, а автомобіль Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень.
Порушення ОСОБА_3 вимог пункту 18.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані: - за ч.3 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, та дав зізнавальні показання стосовно обставин скоєння ним кримінального правопорушення, - час, місце, спосіб, мета скоєння кримінального правопорушення.
Зокрема, показав, що він зранку 12.09.2023 на автомобілі віз рубані дрова для товариша, який перебуває в ЗСУ, в с. Бабин Рівненського району. почував себе добре, транспортний засіб був справний. При обгоні вантажного автомобіля по крайній лівій смузі він побачив пішоходів, які рухалися по пішохідному переході, почав екстрене гальмування, пішоходи майже перейшли смугу руху, а потім побігли назад. Після ДТП він відразу зупинився, міряв пульс та намагався одягти джгут, викликав екстрену швидку допомогу, інші учасники викликали поліцію. Від вантажного автомобіля він рухався з невеликим відривом, тому не бачив його стоп-сигналу. Він вживав заходи щодо примирення, оплатив витрати на поховання, відшкодував заподіяну шкоду, уклав договір про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, договір про утримання. Він душе шкодує про скоєне, не бажав таких наслідків. Просив вибачення в потерпілих, не бажав настання таких наслідків, у скоєному розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим в скоєнні кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого доведена також іншими доказами, які було досліджено судом.
Показаннями представника потерпілого підтверджується, що обвинувачений частково відшкодував завдані збитки, також уклав нотаріально посвідчений договір про добровільне відшкодування шкоди від 02.11.2023, потерпіла перебуває за кордоном і не має можливості з'явитися в судове засідання, уповноважила його представляти її інтереси, вважає за можливе суворо не карати обвинуваченого та призначити покарання зі звільненням від його відбуття з іспитовим строком.
Показання допитаного в судовому засіданні обвинуваченого узгоджуються між собою щодо часу, місця вчинення кримінального правопорушення, є послідовними, відтак не викликають сумніву в їх достовірності та суд приймає їх як належні докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення.
Судом досліджено докази, зібрані стороною обвинувачення:
1. Згідно витягу з ЄРДР від 12.09.2023, кримінальне провадження № 12023181080000242 було зареєстровано в ЄРДР слідчим ОСОБА_10 по факту ДТП, яка мала місце поблизу с. Бабин автодороги Київ-Чоп 12.09.2023 о 09 год. 06 хв., правова кваліфікація - ч.3 ст. 286 КК України (т.1 а.п. 1-3).
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.09.2023 з схемою та фото таблицями (т.1 а.п.25-33), складеного слідчим ОСОБА_11 , вбачається, що було оглянуто 312 км автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Дмитрівка Рівненського району Рівненської області, оглянуто дорожню розмітку, дорожні знаки, положення та розташування транспортних засобів - автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В протоколі зафіксовано місце розташування автомобіля, його механічні пошкодження, сліди гальмування, стан дорожнього покриття.
2. З протоколу додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2023 з схемою та фото таблицями (т.1 а.п.34-38), складеного слідчим ОСОБА_10 , вбачається, що було проведено додатковий огляд 312 км автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Дмитрівка Рівненського району Рівненської області, оглянуто дорожню розмітку, дорожні знаки, нерегульований пішохідний перехід. В протоколі описано ділянку 312 км автодороги Київ-Чоп, стан покриття, смуги руху, нерегульований пішохідний перехід, сліди гальмування - два паралельні сліди гальмування чорного кольору, лівий слід починається раніше правого, зафіксовано відстань від початку гальмування до початку дорожньої розмітки 1.14.1 - становить 48, 7 м, описано відстані та розташування слідів гальмування до дорожньої розмітки та інших об'єктів.
3. З висновків щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 12.09.2023, вбачається, що ОСОБА_3 не перебував в стані сп'яніння (т.1 а.п. 49-50).
4. З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.10.2023 з схемою та фото таблицями (т.1 а.п.151-159), складеного слідчим ОСОБА_10 , вбачається, що було проведено слідчий експеримент на 312 км автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Дмитрівка Рівненського району Рівненської області, за участю статиста ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 у присутності понятих. В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_13 на нерегульованому пішохідному переході повідомив про обставини керування ним автомобілем Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Kogel SNCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зі швидкістю 85 км/год, обставини зупинки при виявленні пішоходів, обставини руху пішоходів та наїзд на них автомобілем Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В момент пригоди інші транспортні засоби в безпосередній близькості по смугах не рухалися, проїзна частина була в сухому стані, атмосферні опади не спостерігалися. Свідок показав, з яким боковим інтервалом до елементів проїзної частини він рухався, на якій відстані знаходився автомобіль Volvo, на якій відстані від пішохідного переходу він зупинився. Свідок розмістив автомобіль в тому положенні, в якому перебував на момент пригоди. Також свідок показав місце наїзду, траєкторію руху пішоходів, їх темп руху. Під час слідчої дії проводилося фотографування.
5. З протоколу проведення слідчого експерименту від 06.10.2023 з схемою та фото таблицями (т.1 а.п.160-171), складеного слідчим ОСОБА_10 , вбачається, що було проведено слідчий експеримент на 312 км автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Дмитрівка Рівненського району Рівненської області, за участю статиста ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 у присутності понятих. В ході слідчого експерименту на нерегульованому пішохідному переході ОСОБА_3 повідомив про обставини керування ним автомобілем Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю приблизно 95 км/год. У вантажному відсіці автомобіля перебував вантаж у вигляді дров породи дуб вагою приблизно 1 тонна.
По правій смузі руху у напрямку м. Рівне рухався вантажний автомобіль з тентова ним напівпричепом зі швидкістю приблизно 80-85 км/год. Вкказана вантажівка швидкість не зменшувала і ліхтарі гальмування не горіли. Під час випередження вантажівки він помітив жінку, яка тримала в лівій руці маленьку дитину, та перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху його транспортного засобу та по нерегульованому пішохідному переходу. Він виявив пішоходів на дорожній розмітці, що ділить ліву та праву смуги руху. Темп руху пішоходів був більше наближений до швидкої ходи або до нешвидкого бігу. Він, виявивши пішоходів, застосував гальмування без відвороту керма вліво чи вправо. Жінка з дитиною, перебуваючи на його смузі руху, в районі її середини, розвернулася і почала рухатися назад до правого краю проїзної частини у напрямку м. Рівне. Після розвороту жінка була повернута до нього правим боком, а дитина перебувала ліворуч від неї. За короткий проміжок часу відбувся наїзд передньою частиною його автомобіля на пішоходів. Він далі послабив натиск на гальма та повернув рульове колесо вправо та зупинився за пішохідним переходом, частково на правій і додатковій смугах руху. Наїзд на жінку з дитиною відбувся в межах нерегульованово пішохідного переходу, лівої смуги руху у напрямку м. Рівне і ближче до її правого краю. Він не бачив, щоб вантажівка при наближенні до неї зменшувала швидкість руху та чи горіли ліхтарі гальмування у напівпричепі. Припускає, що водій вантажтвки почав гальмувати, коли він уже порівнявся із задньою частиною напівпричепа, тому ліхтарі гальмування зникли з його поля зору.
ОСОБА_3 показав, з яким боковим інтервалом до елементів проїзної частини він рухався, на якій відстані знаходився автомобіль Volvo, на якій відстані від пішохідного переходу він зупинився, розмістив автомобіль в тому положенні, в якому перебував на момент пригоди, показав місце наїзду, траєкторію руху пішоходів, їх темп руху. Показав місце, де він виявив пішоходів, відстань, яку пішоходи подолали з моменту їх виявлення до місця розвороту в протилежну сторону, відстань, яку пішоходи подолали з місця розвороту до місця наїзду та їх темп руху, показав розташування транспортних засобів на момент пригоди, а також підтвердив, що сліди гальмування коліс на дорожньому покритті залишені автомобілем під його керуванням.
Під час слідчої дії було заміряно відстані між автомобілями, дорожню розмітку, ширину проїзної частини, сліди гальмування коліс, проводилося фотографування.
6. Згідно висновку експерта № 566 від 13.10.2023, проведеного судовим експертом КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради ОСОБА_14 , вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , вивчення медичної документації на її ім'я, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих питань:
При госпіталізації 12.09.2023 о 09:47 год. ОСОБА_8 у КНП «Центральна міська лікарня» РМР (згідно медичної карти № 15435), а також при судово-медичній експертизі її трупа 13.09.2023, у неї були встановлені наступні тілесні ушкодження:
- важка черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток носа, крововиливів в речовину і під оболонки головного мозку, простого садна на правій половині обличчя з раною на його фоні у правій лобно-скроневій ділянці, саден носа, підборіддя та в ділянці лівої очниці, простих крововиливів в м'які тканини голови;
- тупа травма грудей та шийного відділу хребта у вигляді: уламкових переломів 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10-го правих та 1, 2, 3, 9-го лівих ребер, крайового перелому нижнього кута правої лопаткової кістки, перелому тіла грудної кістки, переломів лівих дужок 6,7-го шийних хребців, крововиливів та тріщин тканини легень, що супроводжувалась внутрішньо-грудною кровотечею;
- тупа травма тазу у вигляді уламкових косо-поперечних переломів на рівні верхньої гілки лівої лонної кістки та тіла лівої сідничної кістки;
- відкриті уламкові переломи: лівої плечової кістки у її нижній третині, лівих великогомілкової та малогомілкової кісток у їх середніх третинах лівої малогомілкової кістки у її верхній третині, правої великогомілкової кістки на межі її середньої та верхньої третин, подвійний перелом правої малогомілкової кістки (на межі її середньої і верхньої третин та у верхній третині);
- чисельні синці , садна та рани на тулубі і кінцівках; крововиливи у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішніх органів - в ворота селезінки та нирок, корені легень, зв'язки печінки.
Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до госпіталізації ОСОБА_8 у КНП «Центральна міська лікарня» РМРита цілком могли утворитись у зазначений в постанові слідчого термін - 12 вересня 2023 року близько 09 год. Це підтверджується наведеними у медичній карті № 15435 клінічними даними, а також встановленими при проведенні судово-медичної експертизи трупа морфологічними властивостями зовнішніх ушкоджень, наявністю та темно-червоним забарвленням крововиливів, станом поверхонь саден, відсутністю ознак зрощення переломів та загоєння ран, наявністю ознак зовнішньої та внутрішньої кровотечі тощо.
Види ушкоджень (садно, крововилив, перелом, синець тощо) та встановлені морфологічні властивості ран свідчать про спричинення вищевказаних ушкоджень значною за силою дією тупих предметів (поверхонь). масивність та різноманітний характер ушкоджень, їх переважне лівобічне розташування, локалізація зовнішніх ушкоджень на нижніх кінцівках (синці і садна на лівій нижній кінцівці розташовані по зовнішній поверхні, а на правій - по внутрішній і задньо-внутрішній поверхнях) та встановлені особливості переломів кісток гомілок (з ознаками стиснення по лівих поверхнях кісток та розтягнення - по правих), наявність ознак різкого загального струсу тіла у вигляді крововиливів у фіксуюче-підвішуючий апарат внутрішніх органів (в корені легень, ворота селезінки, зв'язки печінки тощо), в сукупності дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, а саме - наїзд (удар виступаючими частинами) автомобіля на пішохода ОСОБА_8 , яка в момент первинного контакту з транспортним засобом перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні і, найімовірніше, була обернена до автомобіля лівою боковою (чи близькою до цього) поверхнею тіла.
В ході експертизи трупа ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які б свідчили про стиснення її тіла чи переїзд через нього колесом (колесами) транспортного засобу (транспортних засобів) - не встановлено. Судово-медичних даних щодо того, стояла чи рухалася пішохід ОСОБА_8 в момент наїзду на неї транспортного засобу, в ході проведення експертизи не отримано.
Спричинений ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди комплекс ушкоджень в даному випадку розглядається в єдиному механізмі виникнення, і за ознакою небезпеки для життя в момент отримання, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_8 настала від отриманої масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів, що призвела до розвитку важкого незворотного травматичного шоку, який і став безпосередньою причиною смерті. Це підтверджується виявленням при розтині трупа потерпілого вищевказаного комплексу ушкоджень ділянки голови, тулуба та кінцівок, а також наведеними у медичній карті № 15435 даними клінічного спостереження за час перебування ОСОБА_8 12.09.2023 на лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР. Таким чином, між спричиненою ОСОБА_8 12.09.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди масивною травмою тіла і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Згідно медичної карти № 15435, смерть ОСОБА_8 була констатована лікарями 12.09.2023 о 16:30 год., що цілком узгоджується із ступенем розвитку трупних явищ на час секції трупа. У вивченій медичній карті № НОМЕР_4 будь-яких посилань лікарів на перебування ОСОБА_8 в момент госпіталізації у лікарню в стані алкогольного сп'яніння - немає; результатів дослідження крові на наявність алкоголю у медичній карті не містилось (т.1 а.п. 174-179).
7. Згідно висновку експерта № 74 від 12.09.2023, проведеного судовим експертом КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради ОСОБА_15 , вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи дитини ОСОБА_9 , 2019 року народження, відомих обставин справи та у відповідності з поставленими запитаннями:
Згідно наданих медичних документів у дитини ОСОБА_9 лікарями відмічено наявність наступних тілесних ушкоджень:
- закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдального крововиливу, відкритих ран голови, закритий перелом верхньої третини обох кісток правої гомілки із зміщенням відломків, гемартроз лівого колінного суглобу, підшкірні гематоми обох стегон, множинні садна обох кистей передпліччя, тулуба, обличчя, які оцінюються в сукупності як за єдиним механізмом виникнення в результаті дорожньо-транспортної пригоди і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя згідно П. 2.1.3. «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 (т.1 а.п. 182).
8. Згідно висновку експерта № 67 від 26.10.2023, проведеного судовим експертом КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради ОСОБА_15 , вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_9 , даних судово-гістологічної експертизи (висновок експерта № 1089 від 24.10.2023), враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих питань:
При судово-медичній експертизі дитини ОСОБА_9 були встановлені такі травматичні зміни:
- закрита черепно-мозкова травма з просторими крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, які виражені в глибині борозен по базальних і латеральних поверхнях лівої лобної, скроневої потиличної часток, з послідуючим набряком-набуханням та компресією головного мозку, забійна рана лобної ділянки справи, садна, синці голови, крововиливів у м'які тканини голови;
- закритий перелом верхньої третини правого плеча, садна тильної поверхні обох кистей;
- закрита травма грудей у вигляді неповних косо-поперечних переломів 6, 7, 8-го правих та 2, 3-го лівих ребер по серединних пахвових лініях, синець грудної клітки справа;
- закритий перелом обох кісток правої гомілки у її верхній третині, синець лівого стегна, садна лівої клубової кістки, лівого коліна.
Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до поступлення в лікувальний наклад, що підтверджується встановленими при проведенні судово-медичного дослідження його трупа їх морфологічними властивостями (рана в стадії загоєння, поверхнею саден, які вкриті бурими кірочками вище рівня непошкодженої шкіри, які частково відшарувались по периферії, відсутністю ознак консолідації (зрощення) в краях переломів кісток), наявністю крововиливів навколо ушкоджень і їх темно-червоним забарвленням.
Види ушкоджень (рана, синці, садна, крововиливи) свідчать про спричинення їх внаслідок відносно значної за силою дією тупих предметів, або співударяння об такі. Диференційних особливостей травмуючи знарядь в тілесних ушкодженнях не відобразились.
Масивність, чисельність, різноманітний характер пошкоджень (рани, садна, синці, крововиливи, переломи кісток тощо), розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність ознак загального струсу тіла у вигляді крововиливів у зв'язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, цілком можливо за обставин, вказаних у постанові слідчого.
Встановлений у ОСОБА_9 комплекс травматичних змін оцінюється в сукупності як за єдиним механізмом виникнення в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому в сукупності ці ушкодження згідно П. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Переважна правобічна локалізація ушкоджень, висота розташування та характер перелому правої малогомілкової та правої великогомілкових кісток (в верхній третині малогомілкової кістки з ознаками стиснення по зовнішній поверхні кістки, а розтягнення - по внутрішній поверхні; та великогомілкової кістки з ознаками розтягнення по внутрішній поверхні, а стиснення по зовнішній з утворення уламка трикутної форми, який своєю основою спрямований до зовнішньої поверхні) в сукупності, дають підстави стверджувати, що в даному випадку мав місце наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу на ОСОБА_9 , який в момент первинного контакту з транспортним засобом перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернений до автомобіля правою боковою поверхнею тіла, або в положенні, близькому до цього.
3.4. Смерть дитини ОСОБА_9 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з просторими крововиливами під оболонки та речовину головного мозку з послідуючим набряком-набуханням та компресією головного мозку, що встановлено в ході проведення судово-медичної експертизи його трупа і цілком узгоджується з даними, наведеними в медичній карті стаціонарного хворого № 9277 КП «РОДЛ», а також при мікроскопічному дослідженні вилучених при розтині шматочків внутрішніх органів (нерівномірне кровонаповнення судин в досліджених внутрішніх органах з ознаками гострого порушення кровообігу, дрібно вогнищеві субарахноїдальні крововиливи, в стадії формування молодої рубцевої тканини, з ділянкою формування гліально-мезинхімального рубця, в корі головного мозку, ділянки некрозу тканини з дрібно вогнищевими внутрішньо мозковими крововиливами, в шматочку стовбура мозку, з початковими реактивними змінами, різко виражений набряк та нерівномірно виражені дистрофічні зміни в головному мозку, незначна гіпертрофія та нерівномірно виражені дистрофічні зміни в серці, деякі ознаки інтерстиційного міокардиту, різко виражений набряк легень та інтерстиційна пневмонія.
Таким чином, між отриманими ОСОБА_9 тілесними ушкодженнями в результаті дорожньо-транспортної пригоди та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
При судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_9 характерних для стиснення тіла чи переїзду через нього колесом (колесами) транспортного засобу, слідів повторного контактування з ним іншого автомобіля, слідів волочіння тіла по дорожньому покритті - не встановлено (т.1 а.п. 184-187).
9. Згідно висновку експерта № СЕ-19/118-23/10470-ІТ від 23.10.2023, проведеного судовим експертом Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 на підставі постанови слідчого від 27.09.2023, вбачається, що на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилася в працездатному стані, система рульового керування знаходилася в стані часткової відмови, несправність, яка призвела до часткової відмови системи рульового керування, виникла під час дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.п. 188-196).
10. Згідно висновку експерта № СЕ-19/118-23/10472-ІТ від 24.10.2023, проведеного судовим експертом Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 на підставі постанови слідчого від 27.09.2023, вбачається, що контактування автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 з перешкодою (пішоходами) відбулося передньою частиною (передній реєстраційний номерний знак, рамка решітки радіатора, решітка радіатора, капот, права блок-фара) на відстані близько 30-140 см від правого бокового габариту кузова автомобіля.
Наїзд автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перешкоду (пішоходів) відбувся на проїзній частині автодороги Київ-Чоп, на 312 км, зі сторони м. Київ в напрямку м. Рівне в межах слідів гальмування, що зафіксовані у наданих на експертизу копіях протоколу огляду місця події від 12.09.2023 і схеми до нього (т.1 а.п. 197-205).
11. Згідно висновку експерта № СЕ-19/118-23/10473-ІТ від 25.10.2023, проведеного судовим експертом Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_17 на підставі постанови слідчого від 28.09.2023, вбачається, що швидкість руху автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 перед початком гальмування становила не менше 129…135, 6 км/год.
Відстань до початку нерегульованого пішохідного переходу (дорожньої розмітки 1.14.1, на якій знаходився автомобіль Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 за різні проміжки часу від 0,2 с до 5,0 с з інтервалом 0,2 с та визначеній швидкості руху при вирішенні запитання 1, складає відповідно не менше від 5,3…183,1 м (т.1 а.п. 206-214).
12. Згідно висновку експерта № СЕ-19/118-23/10883-ІТ від 27.10.2023, проведеного судовим експертом Рівненського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_17 , на підставі постанови слідчого від 09.10.2023, вбачається, що в заданій дорожній обстановці, водій автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися в межах допустимої швидкості руху, не більше 110 км/год, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу та якщо перед ним зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, що рухався по сусідній смузі справа, він повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і міг продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог: п. 12.6 ґ) та 18.4 Правил дорожнього руху України.
2. Оцінка дій пішохода ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не потребує спеціальних пізнань в області експертизи обставин і механізму ДТП, а тому виходить за межі компетенції експерта, в зв'язку з чим може бути здійснена органами слідства, суду самостійно, відповідно до вимог розділу 4 «Права та обов'язки пішоходів» Правил дорожнього руху України.
3. При заданому слідством комплексі вихідних даних, у відповідності до Варіанту 1 розвитку події, у заданий слідчим момент виникнення небезпеки для руху, в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішоходів, тобто уникнути наїзду на пішоходів при своєчасному прийнятті мір до реагування, як того вимагають вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України.
4. В заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.6 ґ) та п. 18.4 Правил дорожнього руху України, при чому невідповідність вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з виникненням події даної пригоди (т. 1 а.п. 215-232).
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого:
1. Характеристика виконкому Великомежирицької сільської ради № 734 від 13.09.2023, згідно якої ОСОБА_3 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе з позитивної сторони, скарги в сільську раду не надходили. Користується авторитетом, допомагає одиноким громадянам похилого віку, алкогольними напоями не зловживає, приймає активну участь у громадському житті села, після розлучення батьків з 14 років виконує по домашньому господарству чоловічу роботу, допомагає матері у вихованні 2 неповнолітніх дітей, також здійснює догляд за своєю бабусею, 1941 року народження (т. 1 а.п. 90.)
2. Згідно довідки виконкому Великомежирицької сільської ради № 736 від 13.09.2023, склад сім'ї ОСОБА_3 : мати, сестра 1995 року народження, два брати 2008 року народження, племінниця 2021 року народження та баба 1941 року народження (т.1 а.п. 91).
3. Згідно листа КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради № 671 від 20.09.2023, ОСОБА_3 на «Д»-обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.п. 94-96).
4. Згідно відповіді на вимогу № 4852/203/01-23 від 12.09.2023, інформація про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 відсутня (т.1 а.п. 97).
5. Згідно відповіді Відділення поліції № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 12.09.2023, інформація про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 відсутня (т.1 а.п. 98).
Судом досліджено копію нотаріально посвідченого договору про добровільне відшкодування шкоди від 02.11.2023, згідно якого обвинувачений взяв на себе зобов'язання виплачувати щомісячно на утримання дітей загиблої ОСОБА_8 з 01.01.2024 до досягнення ними повноліття 100 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку в зв'язку з втратою годувальника, а також обвинувачений передав кошти в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 616 400 грн. та взяв на себе зобов'язання в строк до 31.12.2024 сплатити решту суми в розмірі 183 600 грн.
Згідно досудової доповіді, складеної представником Рівненського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області від 17.11.2023, вбачається, що існує низький рівень вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, за умови здійснення з боку органів пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого, які узгоджуються між собою, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винність обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення.
Порушень вимог КПК України під час отримання доказів по даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, які мали б наслідком визнання їх неналежними або недопустимими, судом не встановлено.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (зі змінами і доповненнями) №14 від 23.12.2005 року, при призначенні покарання суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
Обставинами, що пом'якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, не одружений, не перебуває на «Д»-обліку у лікаря-нарколога та психіатра, допомагає в утриманні неповнолітніх дітей своєї матері та бабусі похилого віку, обвинувачений взяв на себе зобов'язання виплачувати щомісячно на утримання дітей загиблої ОСОБА_8 з 01.01.2024 до досягнення ними повноліття 100 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку в зв'язку з втратою годувальника, а також обвинувачений передав кошти в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 616 400 грн. та взяв на себе зобов'язання в строк до 31.12.2024 сплатити решту суми в розмірі 183 600 грн., а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої сторони, дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов'язків, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні 21.11.2023 в даному кримінальному провадженні подав цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, на суму 56463 грн. 63 коп.
Суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», до питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 (545-93-п) від 16 липня 1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Як вбачається із листа КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» від 30.10.2023 № 1279/0109/23, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» з 12.09.2023 по 27.09.2023 у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (загальна кількість ліжко-днів 16). Загальна вартість лікування становить 56463 грн. 63 коп., які Національною службою здоров'я України, оплачено (т.1 а.п. 257-258).
Оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, є підстави для стягнення з винної особи на користь Державного бюджету витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», які підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань.
Тому також підлягає стягненню з обвинуваченого сума судового збору в розмірі, передбаченому законом.
Суд, враховуючи обставини справи, не вбачає підстав для відстрочки або розстрочки суми, яка стягується, зазначеної в цивільному позові.
Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, які підтверджуються довідками про вартість проведених експертиз (а.п.196, 205, 214, 232).
Суд, враховуючи обставини справи, не вбачає підстав для відстрочки або розстрочки суми судових витрат, яка стягується.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Суд вважає за можливе зняти арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 14.09.2023, а саме на автомобіль Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 є ОСОБА_3 .
Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не надали суду додаткових доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для необхідності обрання такого запобіжного заходу. Однак з метою запобігання зазначеним у ст. 177 КПК України ризикам суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 3 (три) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Комунальне підприємство «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, на суму 56463 грн. 63 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Державного бюджету України витрати, понесені Комунальним підприємством «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради, в розмірі 56 463 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят три) гривень 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь Державного бюджету України процесуальні витрати по справі - судовий збір за подачу цивільного позову в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у сумі 7648 (сім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 00 коп. в дохід держави.
Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_3 , у виді цілодобового домашнього арешту до дня набрання вироком законної сили, заборонивши йому цілодобово залишати житло за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками, експертами та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України та в'їзд в Україну.
Виконання вироку в частині продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у виді цілодобового домашнього арешту покласти на відділення поліції № 7 Рівненського РУП ГУНП України в Рівненській області.
Скасувати арешт на майно, а саме автомобіль Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , житель: АДРЕСА_1 , який було накладено 14.09.2023 ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області у кримінальному провадженні №12023181080000242 від 12.09.2023 року, місце зберігання - територія спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Рівненській області, вул. Барона Штейнгеля, 76 с. Городок Рівненського району Рівненської області.
Речові докази по справі:
-вантажний автомобіль марки Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_7 - повернути ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.
Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику та потерпілій негайно після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1