КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 534/2636/23
Провадження № 1-кп/534/190/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 рокум. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12023170520000850 від 16.11.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Миргород Полтавської області, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, з середньою освітою, є особою з інвалідністю ІІІ групу, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
-за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2023 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд з приміщенням магазину «АТБ», який розташований по проспекту Героїв Дніпра, 37-А у м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, помітила на підлозі банківську картку, емітовану ПАТ КБ «АКОРДБАНК», яка лежала неподалік входу до приміщення магазину, в цей час у неї виник умисел направлений на привласнення вказаної картки, яка є офіційним документом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу піднявши з підлоги, привласнила собі банківську картку ПАТ КБ «АКОРДБАНК» з номером карткового рахунку НОМЕР_1 , який відкрито на ім?я ОСОБА_5 , яка є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носієві та утворює собою офіційний документ, що дає право знімати кошти з рахунку ОСОБА_5 .
В подальшому 15 листопада 2023 року о 10 год. 03 хв. ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибула до приміщення магазину «Аврора», який знаходиться по просп. Героїв Дніпра, 37 у м.Горішні Плавні, де, шляхом здійснення безготівкового розрахунку за товар, з використанням банківської картки ПАТ КБ «АКОРДБАНК» НОМЕР_1 , яка є доступом до банківського рахунку, відкритого на ім?я ОСОБА_5 викрала 399 гривень, спричинивши ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України визнала повністю, при цьому не оспорювала фактичних обставин та доказів по справі за фактом викрадення майна та у привласненні офіційного документу. Об'єм викраденого майна не заперечувала. Пояснила, що вона дійсно вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, просила її суворо не карати.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , думку прокурора, потерпілого, обвинуваченої, яка пояснила, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.
Суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують її особистість.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченою показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні умисних кримінальних правопорушень щодо викрадення майна та привласнення офіційного документу. Її дії суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, так як вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує також і за ч.1 ст.357 КК України, оскільки вона привласнила офіційний документ.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею правопорушень, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченої, її вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Інших обставин, які б обтяжували або пом'якшували покарання, судом не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Враховуючи всі обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також особу обвинуваченої, її вік і стан здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання, маючи на меті досягнення цілей, визначених ч.2 ст.50 КК України, суд вважає, що для виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.4 ст.185 та ч. 1 ст. 357 КК України.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , відсутність у неї негативних характеристик та негативних наслідків вчинених кримінальних правопорушень, її ставлення до вчиненого, суд доходить висновку про необхідність призначення їй покарання у виді штрафу за ч. 1 ст. 357 КК України та позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України, що передбачене санкціями цих статей.
Тільки таке покарання, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень та принципу індивідуалізації покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити її від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
Цивільний позов у справі, процесуальні витрати у справі відсутні.
Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 373,374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання:
за ч.4 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від цього покарання, якщо вона протягом однорічного строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї такі обов'язки:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання
або роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- фен для сушіння волосся марки ЕТСЕО модель ЕТ-8600 - залишити ОСОБА_4 ;
- товарний чек на придбання № 844379738ксо01А360 -залишити в матеріалах кримінального провадження, що знаходиться у сторони обвинувачення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1