Вирок від 05.12.2023 по справі 364/631/19

Єдиний унікальний номер: 364/631/19

Провадження № 1-кп/378/5/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретрів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілих -

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 : ОСОБА_8 ,

захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області кримінальне провадження №12019110160000037 від 16.02.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Логвин Володарського району Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, не працюючого, освіта повна вища, раніше не судимого, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 135 ч. 1, ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_11 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст. 135 ч. 1, ст. 286 ч. 2 КК України, за слідуючих обставин.

15 лютого 2019 року, близько 23 години 00 хвилин, водій ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним власним автомобілем марки «ВАЗ», модель «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темну пору доби, рухаючись по асфальтованій проїзній частині вул. 40-річчя Перемоги в напрямку вул. Першотравнева с. Логвин Володарського району Київської області навпроти території приватного домоволодіння №18, в порушення вимог: підпункту б) пункту 2.3. Правил дорожнього руху України, а саме «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»; підпункту а) пункту 2.9. ПДР України «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння»; пункту 12.2. ПДР України «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги» і пункту 12.3. ПДР України «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в лежачому положенні на проїзній частині дороги. Внаслідок отриманих травм пішохід ОСОБА_12 загинув на місці, а водій ОСОБА_11 на вказаному вище автомобілі зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Крім цього, 15 лютого 2019 року, близько 23 години 00 хвилин, водій ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним власним автомобілем марки «ВАЗ», модель «21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в темну пору доби, рухаючись по асфальтованій проїзній частині вул. 40-річчя Перемоги в напрямку вул. Першотравнева с. Логвин Володарського району Київської області навпроти території приватного домоволодіння № 18, в порушення вимог: підпункту б) пункту 2.3. Правил дорожнього руху України, а саме «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»; підпункту а) пункту 2.9. ПДР України «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння»; пункту 12.2. ПДР « України «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги» і пункту 12.3. ПДР України «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити; він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходився в лежачому положенні на проїзній частині дороги. Внаслідок отриманих травм пішохід ОСОБА_12 загинув на місці, а водій ОСОБА_11 , усвідомлюючи що своїми діями, здійснив наїзд на людину, тобто поставив потерпілого в інший безпорадний стан, за якого останній був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, маючи змогу надати допомогу потерпілому, якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, знехтувавши вимогами підпунктів «а», «г» пункту 2.10 ПДР України, відповідно до яких: «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я», на вказаному вище автомобілі зник з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України не визнав, суду надав свої покази у формі вільної розповіді, під час якої зазначив, що 15.02.2019 року він в с. Логвин Володарського району Київської області вирішив зустрітися в вечері із своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 після роботи і відпочити. Для цього, він керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 21093», д. н. з. НОМЕР_2 , поїхав з дому до місцевого сільського магазину «Ярославна». Приїхавши до даного магазину, свій автомобіль він зупинив неподалік від нього. В магазині він зустрівся із своїми вказаними знайомими, до них підійшов ОСОБА_15 , який при собі мав одну пляшку коньяку і одну пляшку безалкогольного напою «Cola». До 21 год. 00 хв. вони в магазині сиділи та вечеряли, його знайомі вживали коньяк, а він тільки пив напій «Cola», спиртних напоїв він не вживав. Коли вони відпочивали в магазині, то до них підійшов знайомий ОСОБА_16 . Після цього, він, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 пішли до магазину «Хижка», що знаходився неподалік в селі та закривається о 22 год. 00 хв.. Вийшовши із магазину «Хижка», він попросив ОСОБА_20 , щоб той підвіз його своїм автомобілем марки «Шкода» до його автомобіля марки «ВАЗ - 21093», що знаходився біля помешкання його тестя. Сівши за кермо свого автомобіля марки «ВАЗ - 21093», а вже було близько 23 год. 00 хв., він увімкнув у ньому світло. Видимість видалась поганою, оскільки на дворі були мряка та туман. Він рухався автомобілем зі швидкістю 35 - 45 км/год. та проїхав близько 200 м - 250 м, і в цей час відчув, що наїхав на якусь вибоїну чи потрапив у яму, бо відбувся невеликий поштовх і він поїхав автомобілем далі по дорозі. Даний поштовх був на вулиці 40 - річчя Перемоги в сторону вулиці Першотравневої с. Логвин. Приїхавши додому, він поставив автомобіль на вулиці поряд з будинком та пішов спати. Вранці йому дружина сказала, що телефонував ОСОБА_17 та повідомив їй, що її чоловік, тобто він збив автомобілем людину. Після почутого від дружини, він вийшов на вулицю та обдивився свій автомобіль і на ньому ніяких ушкоджень не помітив. Згодом він по телефону зв'язався із ОСОБА_21 , і той йому сказав, що він автомобілем збив ОСОБА_12 , так як його бачила дружина загиблого ОСОБА_22 . Почувши про це, він посварився із своєю дружиною та трішки випив спиртного. 17.02.2019 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_23 , щоб він приїхав своїм автомобілем на станцію технічного обслуговування для перевірки на ньому можливих механічних ушкоджень. В той же день його автомобіль поряд з іншими автомобілями, бо їх було кілька, перевірили на наявність можливих технічних ушкоджень і їх виявлено не було. Приїхавши назад додому, він випив пива і вирішив поїхати до ОСОБА_24 та повідомити їй, що він їхав автомобілем дорогою в той момент, коли міг загинути її чоловік, але нікого не збивав. Оскільки він випив пива, то попросив свого тестя відвезти його до ОСОБА_24 . Остання запитала у нього, чи вживав він спиртне, коли їхав по дорозі, де було збито її чоловіка. Він подумав, що вона запитує про вживання спиртного за сьогоднішній день і сказав їй, що пив пиво. Він на потерпілого ОСОБА_12 не наїжджав, бо той 1 м. 90 см. ростом і мав вагу тіла 120 кг, тому при наїзді на нього він міг би втратити керування автомобілем. Згодом його викликали в поліцію до слідчого, який йому повідомив, що якщо він все розповість, то все закінчиться дуже швидко. Але він взяв собі для захисту захисника, з яким він брав участь у слідчих діях, зокрема проводили слідчі експерименти, але погода не відповідала тим умовам, які мали місце під час загибелі ОСОБА_12 ..

Після закінчення в судовому засіданні надання своїх показів у формі вільної розповіді, обвинувачений на запитання учасників кримінального провадження та суду відповідати відмовився.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що вона зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . З нею за цією адресою до часу своєї смерті проживав її чоловік ОСОБА_12 15.02.2019 року, близько 22 год. 00 хв., її чоловік ОСОБА_12 перебував з нею вдома за вказаною адресою. На початку 23 год. 00 хв. ОСОБА_12 встав і вийшов із хати на вулицю, потім, повернувшись у хату, став одягатись, повідомивши її, що зараз повернеться і пішов на двір. Близько через 15 хв. вона вийшла із будинку та пішла до воріт. Зупинившись біля вхідної хвіртки, вона стала чекати повернення свого чоловіка ОСОБА_12 .. На дворі була мряка, йшов дощ із снігом, вулиця не освітлювалась. Перебуваючи біля воріт, вона помітила, що на початок вулиці, на якій вона проживає, тобто вулиці Першотравнева, швидко заїхав легковий автомобіль червоного кольору. Рухаючись по вулиці, він призупинився до того місця, де лежав її чоловік, і в цей час вона почула, як щось на дорозі гупнуло (був глухий звук схожий на звук хлопка), а потім цей червоний автомобіль продовжив рух далі по вулиці Першотравневій. Через кілька хвилин по вулиці їхав автомобілем ОСОБА_17 , який допоміг їй викликати карету «Швидкої медичної допомоги». Остання прибула на місце близько через 20 хв. та повідомила поліцію. Працівники поліції прибули за викликом досить швидко. Її чоловік ОСОБА_12 лежав на дорозі, близько за 50 м. від їх місця проживання в положенні на спині, головою до гори, більш перпендикулярно до проїжджої частини дороги, він ще був живий, бо харчав, у нього йшла кров з рота та носа. Вага тіла її чоловіка становила 110 кг. На другий день після похорон ОСОБА_12 , до неї додому приїхав із своїми тестем та тещею обвинувачений, просив у неї вибачення, зізнався, що це він збив її чоловіка на дорозі, бо був п'яний.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що вона є дочкою загиблого ОСОБА_12 .. На другий день після похорон її батька ОСОБА_12 , вона перебувала за місцем проживання батьків, тобто в АДРЕСА_3 , щоб допомогти та підтримати матір ОСОБА_6 .. В цей день до них додому приїхав із своїми тестем та тещею обвинувачений, просив вибачення у тому що сталось, зізнався, що це він збив ОСОБА_12 на дорозі, бо був п'яний. Вважає, що обвинувачений повинен понести відповідальність згідно закону.

Свідок ОСОБА_25 суду показав, що він проживає в с. Логвин Білоцерківського району Київської області. В середині лютого місяця 2019 року, точної дати не пам'ятає, він у вечері в с. Логвин зустрів у місцевому торгівельному магазині «Ярославна» ОСОБА_11 , який там відпочивав у компанії своїх друзів та знайомих і вони вживали алкогольні напої. В цей же день, близько 20 год. 00 хв., він бачив обвинуваченого біля місцевого торгівельного магазину «Хижка» в с. Логвин, що знаходиться неподалік магазину «Ярославна». В магазині «Хижка» знаходився бар, де можна було випити, в т. ч. і алкогольні напої. У вказаний день в магазині «Хижка», близько 20 год. 00 хв., обвинувачений в компанії із своїми знайомими відпочивав, вони випивали. В цій компанії з ОСОБА_11 був кум останнього ОСОБА_26 та інші особи, які саме уже не пам'ятає, загалом їх компанія налічувала близько трьох - чотирьох осіб. Чи вживав ОСОБА_11 в магазині «Хижка» алкогольні напої, він особисто не бачив. Проте, в цей день, трішки пізніше, він на дворі спілкувався із ОСОБА_11 біля магазину «Хижка» і від обвинуваченого відчувався запах алкоголю. Після відпочинку у магазині «Хижка», близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_11 попросив підвести його до його автомобіля марки «ВАЗ - 21093», червоного кольору, який знаходився на вулиці Новій в с. Логвин. Він погодився підвезти ОСОБА_11 , оскільки приїхав до магазину автомобілем марки «Шкода Октавія». Обвинувачений сидів на передньому пасажирському сидінні його автомобіля і більше в салоні автомобіля нікого не було, тобто вони їхали вдвох. Він підвіз обвинуваченого до помешкання його тестя ОСОБА_27 , ОСОБА_11 вийшов із його автомобіля марки «Шкода Октавія» і сів за кермо у свій автомобіль марки «ВАЗ - 21093», червоного кольору, який стояв на дорозі і поїхав. За весь час, поки він міг бачити автомобіль, керований обвинуваченим, на ньому було увімкнено тільки габаритні сигнали, а гальмівні сигнали не вмикались, тобто не було видно, щоб обвинувачений загальмував рух керованого ним автомобіля. В цей час на дворі була мряка, відлига, лежав сніг та був невеликий туман. Після від'їзду обвинуваченого, він ще стояв автомобілем 5 - 7 хв. на місці на дворі, сидів у автомобілі і говорив по телефону з дружиною, з автомобіля не виходив. За цей час, коли він сидів в автомобілі і говорив по телефону ніхто інший транспортним засобом не їхав в його сторону, ні в зворотну сторону. До місця знаходження загиблого ОСОБА_12 від місця, де сів за кермо свого автомобіля марки «ВАЗ - 21093» обвинувачений і поїхав, відстань була близько 1 км. Нікого на вулиці не було. Він рушив своїм автомобілем марки «Шкода Октавія» і їхав зі швидкістю 20 - 30 км/год. Ям, вибоїн, лежачих сторонніх предметів не було, на дорозі не було слизько. Рухаючись автомобілем, він побачив на дорозі лежачу людину і відразу зупинив рух автомобіля за 5 - 6 м від цієї людини. Вийшовши із свого автомобіля, він підійшов і впізнав, що на дорозі лежав ОСОБА_12 , останній ще хрипів. В цей час до нього підійшла потерпіла ОСОБА_6 - дружина ОСОБА_12 .. Останній лежав на дорозі та не ворушився, ушкоджень на ньому він не бачив, але під ОСОБА_12 була калюжа крові, також кров була біля його голови та на обличчі. Він із ОСОБА_6 відразу викликали карету «Швидкої медичної допомоги», яка прибула на місце, близько через 15 хв.. В цей час ОСОБА_12 ознак життя уже не подавав. До приїзду карети «Швидкої медичної допомоги» ОСОБА_12 допомога ніяка не надавалась, бо вони із ОСОБА_6 не знали, що із ОСОБА_12 .. В цей час він по мобільному телефону зателефонував до ОСОБА_11 і повідомив тому, що сталося на дорозі із ОСОБА_12 , але обвинувачений на це сказав, що коли він їхав, то на дорозі нікого не бачив. ОСОБА_12 лежав на дорозі вулиці 40-річчя Перемоги в с. Логвин перпендикулярно до тротуару, ближче до правої сторони по ходу руху його автомобіля, тобто ОСОБА_12 можна було об'їхати автомобілем. Слідчі експерименти за участі обвинуваченого проведені не були. У лютому та березні місяцях, коли обвинувачений з'являвся на слідчі експерименти, їх проведення було відкладено за несприятливих погодних умов. Слідчий експеримент проведено у квітні місяці, але без участі ОСОБА_11 , оскільки останній перебував під домашнім арештом.

Допитана в якості свідка ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що потерпіла ОСОБА_6 є сестрою її чоловіка. З обвинуваченим вона особисто не знайома. 15.02.2019 року, після 23 год. 00 хв., до неї зателефонувала ОСОБА_22 і повідомила, що її чоловіка збили автомобілем на смерть неподалік від їх будинку в с. Логвин Володарського району. 17.02.2019 року ОСОБА_12 поховали. В цей день, близько 20 - 21 години, до місця проживання ОСОБА_6 прийшов обвинувачений із своїми тестем та тещею і в будинку сказав ОСОБА_6 , що це він збив її чоловіка і попросив у неї вибачення та виразив побажання відшкодувати завдану шкоду. Теща обвинуваченого в цей час стояла в будинку потерпілої та плакала. Вона запитала у ОСОБА_11 , чи був він п'яний, на що обвинувачений відповів, що так він був п'яний, коли збив чоловіка ОСОБА_6 .. Потерпіла ОСОБА_7 після такого зізнання, викликала поліцію. В той же вечір прибули працівники поліції і забрали обвинуваченого. Тобто вона сама спілкувалась із ОСОБА_11 , тиску на нього ніякого не було, бо він сам прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_6 ..

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показав, що потерпіла ОСОБА_6 є його рідною сестрою. 15.02.2019 року, близько 23 год. 00 хв., до нього зателефонувала сестра ОСОБА_22 і повідомила, що її чоловіка переїхав автомобіль на смерть і зник з місця ДТП. Він був на похоронах ОСОБА_12 17.02.2019 року. В цей день, близько 21 години, до місця проживання ОСОБА_6 прийшов обвинувачений із своїми тестем ОСОБА_30 та тещею ОСОБА_31 і в будинку сказав ОСОБА_6 , що це він збив її чоловіка, був у нетверезому стані, злякався та зник з місця ДТП і попросив у неї вибачення, пообіцяв відшкодувати завдану шкоду. Тиску та погроз на ОСОБА_11 ніхто не чинив, він все розповів добровільно. Після цього, потерпіла викликала поліцію.

Допитана в якості свідка ОСОБА_32 в судовому засіданні показала, що вона проживає в с. Логвин Білоцерківського району Київської області, по сусідству з помешканням ОСОБА_6 .. Взимку 2019 року, точної дати не пам'ятає, близько 22 год. 40 хв. - 22 год. 45 хв., вона в себе була вдома. В цей час вона почула, що біля неї по вулиці поїхав автомобіль, двигун якого почав голосно ревіти, потім вона почула хлопок (удар), автомобіль різко рушив з місця і поїхав. Через 5 - 7 хв. проїхала по вулиці ще одна машина, далі вона почула людський галас і вийшла на вулицю. На вулиці в цей час стояла ОСОБА_6 та ОСОБА_17 . Вона повернулась у будинок, розбудила свого чоловіка та брата і вони пішли на двір. На вулицю пішов її чоловік ОСОБА_33 та повернувся через 4 - 5 хв., повідомив, що збили їх сусіда ОСОБА_12 .. На другий день вона на дорозі бачила дворнік від скла автомобіля та скалок від фари. Вказані два автомобілі проїхали в сторону місця проживання ОСОБА_6 ..

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показав, що він проживає в АДРЕСА_4 . Близько 2020 року, точного року не пам'ятає, вночі, було холодно, він приїхав з роботи та ліг спати. Дружина ОСОБА_32 розбудила його, щоб він подивився, що сталось у них на вулиці. Він вийшов на вулицю, було дуже темно, у себе під ногами він нічого не бачив. На вулиці стояв автомобіль марки «Шкода», власник якого знаходився біля свого автомобіля, тобто на відстані 20 - 30 м., також стояла потерпіла ОСОБА_6 і сказала йому, що збили її чоловіка ОСОБА_12 .. Він біля потерпілої трішки постояв і пішов додому. В цей час на вулиці стояли автомобіль «Швидкої медичної допомоги», а за ним автомобіль патрульної поліції навпроти помешкання потерпілої ОСОБА_6 .. Автомобіль марки «Шкода» стояв від вказаних транспортних засобів на відстані, близько 15-ти м.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_34 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_11 є його зятем. 15.02.2019 року, близько 24 год. 20 хв. до нього зателефонувала ОСОБА_6 і сказала, щоб він до неї прийшов, бо в неї збили чоловіка автомобілем на дорозі. Він прийшов до місця проживання ОСОБА_6 .. На дорозі неподалік її будинку були працівники поліції, автомобіля «Швидкої медичної допомоги» не було. Стояв ОСОБА_17 , потерпіла ОСОБА_6 , її сестра, і ще хтось, близько 5 - 6 осіб. На прохання поліцейських він погодився бути в якості понятого. На вулиці поліцейські знайшли осколки світлого кольору від автомобіля. На місці він підписував документи, що були складені працівниками поліції. Під ранок він поїхав у морг. 16.02.2019 року, близько 10 години йому зателефонували з поліції, щоб він підписав нові документи, але він не зміг у поліцію прибути, бо перебував у морзі. Смерть ОСОБА_12 наступила внаслідок збиття транспортним засобом. У морзі від підписував певні документи і чисті листи для подальшого їх заповнення працівниками поліції, щоб його потім ніхто не шукав. 17.02.2019 року, у вечері, після похорону ОСОБА_12 , він із ОСОБА_11 пішли на прохання останнього до ОСОБА_6 , бо обвинувачений боявся, що на ньому підозра. У вдома ОСОБА_6 почався галас, потерпіла викликала поліцію і ОСОБА_11 забрали в поліцію. Він проживає від того місця, де знайшли ОСОБА_12 , близько за 150 м. До цього моменту аварій на вулиці ніяких не було. Коли знайшли ОСОБА_12 на дорозі, то погода була погана, йшов мокрий сніг, була мряка та дуже темно. Із ОСОБА_11 вони проживають за різними адресами. В день аварії він свого зятя не бачив.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що він проживає в с. Логвин Білоцерківського району Київської області. 15 лютого, здається 2017 року, точного року не пам'ятає, у вечері в селі сталася ДТП. 17 лютого до нього приїхали поліцейські, щоб він приїхав до Володарської поліції на експертний огляд свого автомобіля, оскільки автомобілем марки «ВАЗ -2109» червоного кольору вчинено аварію. Саме такий автомобіль є у нього і він ним поїхав до поліції. Його автомобіль підняли на підйомник і з-під низу взяли змиви з нього і по його поверхні вологою тряпкою та запакували для проведення експертизи. Включно з його автомобілем на огляд було чотири легкових автомобілі. По завершенню даного огляду він підписував документ, але не пам'ятає який саме. Прав поліцейські йому не роз'яснювали.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_36 в судовому засіданні показав, що він проживає в с. Надросівка Білоцерківського району Київської області та працює оператором на автозаправці «Мовіл Енерджі». Навесні, близько чотирьох років назад, очного року та дати не пам'ятає, він працював на автозаправці, біля якої по вулиці Зарічна, 100 -б проводили експертизу легкових автомобілів, оскільки там є станція технічного обслуговування автомобілів. На проведення експертизи було заявлено три автомобілі червоного кольору, а саме: марки «ВАЗ - 2108», марки «ВАЗ - 2109» та марки «ВАЗ - 21099». Йому працівники поліції показали пакета та попросили розписатись на ньому, оскільки він був понятим. Під час експертного огляду вказаних автомобілів він періодично відлучався на автозаправку, бо заправляв автомобілі пальним. Права та обов'язки понятого йому поліцейські роз'яснили. Потім працівники поліції гукнули його підписати протокол огляду і він його підписав добровільно, на пакетах він не розписувався. Він був з ОСОБА_37 , який працював касиром на автозаправці. В огляді автомобілів брали участь: слідчий, експерт та інші особи, загалом, близько семи осіб. Огляд проходив близько двох годин. Оглянуті автомобілі ззовні були не пошкодженими. Заяв та зауважень у нього до огляду автомобілів та протоколу не було.

Свідок ОСОБА_38 суду показав, що кілька років назад, в кінці зими, ввечері, точного року, дати та часу не пам'ятає, він знаходився біля магазину «Ярославна» в с. Логвин Білоцерківського району Київської області, вони там з друзями іноді збираються компаніями для відпочинку. Він приїздить в село Логвин до своєї баби. В той вечір з ними був ОСОБА_11 .. Вони в даному магазині пили пиво. Хтось із їхньої компанії, точно хто саме не пам'ятає, купив у магазині пляшку коньяку, а ОСОБА_11 купив стаканчики для розливу коньяку. І вони в магазині вживали алкогольні напої. ОСОБА_11 пив тільки каву, спиртного не вживав, бо перебував за кермом. Через деякий час, в той же вечір вони перейшли в магазин «Хижка», який знаходиться неподалік, через дорогу, від магазину «Ярославна». В магазині «Хижка» з ними також був ОСОБА_11 , останній спиртного не вживав. Вони відпочивали в магазині, близько до 24 год. 00 хв.. Стовідсотково він не бачив, щоб ОСОБА_11 в той вечір вживав в магазинах алкоголь, при ньому цього не було. З магазину «Хижка» ОСОБА_11 поїхав додому з ОСОБА_21 , останній приїхав до магазину своїм автомобілем марки «Шкода Октавія». ОСОБА_17 повіз ОСОБА_11 до місця проживання тестя останнього, оскільки там стояв його автомобіль. На дворі була мряка та темно. В цей вечір, близько 24 год. 00 хв., до магазину «Хижка» приїздили поліцейські і запитували про автомобіль червоного кольору марки «ВАЗ -2109». Саме на такому автомобілі червоного кольору у вказаний вечір приїхав ОСОБА_11 , якого ставить біля місця проживання свого тестя в с. Логвин. Від магазину «Хижка» до місця знаходження автомобіля ОСОБА_11 відстань становить більше 300 м. Близько 20 год. 00 хв., коли вони компанією відпочивали в магазині, він бачив потерпілого, який зайшов у магазин, щось купив і пішов з магазину. Після загибелі потерпілого в аварії, він брав участь у слідчому експерименті та підписував документи. В слідчому експерименті брав участь автомобіль ОСОБА_11 .. Зауважень до проведення слідчого експерименту не було. На досудовому розслідуванні його в якості свідка не допитували.

Винність обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 135 ч. 1, ст. 286 ч. 2 КК України, підтверджується також іншими зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- витягами ЄРДР №12019110160000037 від 16.02.2019р. (т. 1 а.с. 98-100,173- 175, 176);

- рапортом ст. інспектора-чергового Володарського відділу поліції Сквирського відділу ГУНП в Київській області (т. 1 а.с. 177);

- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 16.02.2019 року (Т. 1 а. с. 178 -184), схемою та фототаблицею до нього (Т. 1 а. с. 185, 186-205);

- висновком експертного дослідження №08-ТР від 15.04.2019р., згідно якого смерть ОСОБА_12 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння черепу, крововилову під м'яку мозкову оболонку, що призвело до набряку-набухання головного мозку. При проведені судово-медичної експертизи трупа були виявлені тілесні ушкодження, а саме: рана в проекції лівого лобного пагорба; садно лівої лобно-скроневої області з заходом на вилицю; садно правого лобного пагорба на фоні крововиливу; садно правої вилиці; синець лівої верхньої повіки; садна задньої поверхні шиї; лівої лопатки; садно перенісся; крововилив лівої підпахвової області; садно правого ліктьового суглоба; садно та синець з осадненням правого колінного суглоба; садно та синець з осадненням лівого колінного суглоба; садно лівого ліктьового суглоба; ділянка осаднення, що починається від лівої передньо-бокової поверхні живота та поширюється в ділянку верхньої частини лівої сідниці та проекції крижової кістки; садно лівої кисті, внутрішньошкірний крововилив лівого стегна з заходом на колінний суглоб; переломи правих та лівих ребер; відкрита черепно-мозкова травма (т. 1 а.с. 207-209);

- висновком експерта №37 від 15.04.2019р., згідно якого смерть ОСОБА_12 настала в наслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння черепу, крововиливу під м'яку мозкову оболонку, що призвело до набряку-набухання головного мозку.

Згідно «Висновку експертного дослідження» №596, від 26.02.2019р., при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено етиловий спирт - 3,31 %О, що відноситься до важкого ступеня сп'яніння.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа були виявлені тілесні ушкодження, а саме: рана в проекції лівого лобного пагорба; садно лівої лобно-скроневої області з заходом на вилицю; садно правого лобного пагорба на фоні крововиливу; садно правої вилиці; синець лівої верхньої повіки; садна задньої поверхні шиї; лівої лопатки; садно перенісся; крововилив лівої підпахвової області; садно правого ліктьового суглоба; садно та синець з осадненням правого колінного суглоба; садно та синець з осадненням лівого колінного суглоба; садно лівого ліктьового суглоба; ділянка осаднення, що починається від лівої передньо-бокової поверхні живота та поширюється в ділянку верхньої частини лівої сідниці та проекції крижової кістки; внутрішньошкірний крововилив лівого стегна з заходом на колінний суглоб; переломи правих та лівих ребер; відкрита черепно-мозкова травма.

Описані тілесні ушкодження у вигляді синців та саден відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Описані тілесні ушкодження в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не стоять.

Описанні тілесні ушкодження у вигляді численних переломів ребер, гемотораксу, відкритої черепно-мозкової травми відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми стоять у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Описані тілесні ушкодження могли утворитись від дії стискання тупим предметом задньої поверхні тіла в напрямку зверху донизу.

По часу утворення можуть відповідати даті 15.02.2019р..

ОСОБА_12 міг отримати дані тілесні ушкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої вказані в клопотанні та ухвалі.

Пішохід ОСОБА_12 , знаходився відносно автомобіля в горизонтальному положенні лежачи на животі та передній поверхні грудної клітки на проїжджій частині ногами до автомобіля. Потерпілий контактував з автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди в момент їх первинного контакту задньою поверхнею грудної клітки та шиї, де маються садна зі слідами тертя, що йдуть знизу доверху.

ОСОБА_12 , після дорожньо-транспортної пригоди не міг самостійно вчиняти будь-які дії.

Смерть ОСОБА_12 настала через кілька хвилин після наїзду на нього автомобіля.

Описані тілесні ушкодження у вигляді синців та саден відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Описанні тілесні ушкодження у вигляді численних переломів ребер, гемотораксу, відкритої черепно-мозкової травми відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (т. 1 а.с. 216-219);

- протоколом огляду місця події від 16.02.2019 (т. 1 а.с. 222-225) та ілюстраційною таблицею до нього (т. 1 а.с. 226-239);

- відомостями метеорологічної станції м. Біла Церква №70 від 29.03.2019р., в яких зазначено спостереження метеостанції Біла Церква за 15-16 лютого 2019 року на території м. Біла Церква та району (т. 1 а.с. 244);

- протоколом огляду предмету від 18.02.2019 року, зокрема оптичного носія (компакт-диска) DVD-R «VS», з відеозаписом із камери зовнішнього відеоспостереження магазину «Ярославна», що по вул. Гагаріна в с. Логвин Володарського району Київської області. В ході проведення огляду встановлено, що на даному оптичному носії, а саме, на якому містяться 2 відеофайли. Загальний період відеозапису становить з 19 години 03 хвилин 16 секунд по 23 годину 32 хвилини 24 секунди 15.02.2019р.. Вказана вище камера зовнішнього відеоспостереження є статичною та охоплює ділянку дороги вул. Гагаріна с. Логвин Володарського району Київської області (ліворуч на моніторі зображений напрямок до вул. 40-річчя Перемоги, потім до вул Першотравнева, які розташовані перпендикулярно до проїзної частини вул Гагаріна, а праворуч напрямок до вул. Шевченка), а також прилеглу територію до кафе «Ярославна». В ході перегляду відеозапису встановлено, що о 21:44:45 15.02.2019р., в напрямку від вул. 40-річчя Перемоги до вул. Шевченка с. Логвин пішки рухається особа чоловічої статті, високого зросту, повної тіло будови одягнена в куртку, штани та картуз, зовні схожа на потерпілого ОСОБА_12 , та о 22:01:56 15.02.2019р. вищеописана особа рухається пішки у зворотному напрямку, а саме по узбіччю від вул. Шевченка, потім пересікає проїзну частину вул. Гагаріна та йде в напрямку до вул. 40-річчя Перемоги. Також встановлено, що о 23:01:30 від вул. Шевченка по проїзній частині вул. Гагаріна рухається легковий автомобіль типу седан світлих кольорів. Під час руху на автомобілі вмикається лівий покажчик повороту та о 23:01:40 він здійснює поворот на вул. 40-річчя Перемоги с. Логвин Володарського району Київської області. Встановлено, що після того як особа зовні схожа на потерпілого пішла в напрямку вул. 40-річчя Перемоги с. Логвин Володарського Київської області (о 22:01:56 15.02.2019р.) будь-які транспортні засоби, легкового автомобіля типу седан світлих кольорів (о 23:01:40 15.02.2019р.) не заїздили та не виїздили з вказаної вище вулиці (а.с. 247-248, 249);

- протоколом огляду місця події від 17.02.2019 року (т. 2 а.с. 2-4) та ілюстраційною таблицею до нього (т. 2 а.с. 5-11);

- протоколом огляду місця події від 17.02.2019 року (т. 2 а.с. 13-15) та ілюстраційною таблицею до нього (т. 2 а.с. 16-20);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2019 року (т. 2 а.с. 30-34);

- витягом з ЄРДР №12019110160000040 від 18.02.2019р. (т. 2 а.с. 36-37);

- постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до якої кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР № 12019110160000040 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 135 КК України на ч. 1 ст. 135 КК України (т. 2 а.с. 39-40);

- постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 20.02.2019р., відповідно до якої кримінальне провадження №12019110160000040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України приєднано до кримінального провадження № 12019110160000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (т. 2 а.с. 44-47);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 04.03.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/113/19, про надання тимчасового доступу до речей та документів, зокрема інформації, яка знаходиться в оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфсел» (т. 2 а.с. 83-85);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.03.2019р. (т. 2 а.с. 86-92);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 04.03.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/112/19, про надання тимчасового доступу до речей та документів, зокрема інформації, яка знаходиться в оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» (т. 2 а.с. 97-99);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.03.2019р. (т. 2 а.с. 100-105);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 12.03.2019 по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/128/19, про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи (т. 2 а.с. 109-111);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 28.03.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/150/19, про тимчасовий доступ до зразків крові потерпілого ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 120-122);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.04.2019р. та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (т. 2 а.с. 123, 124);

- висновком експерта №10-603 від 14.05.2019р., відповідно якого у змиві з місця ДТП виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки слідів крові у змиві з місця ДТП, які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (т. 2 а.с. 128-134);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 12.03.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/127/19, про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи (т. 2 а.с. 139-141);

- висновком експерта №10-604 від 15.05.2019р., відповідно якого у змиві з днища автомобіля марки «ВАЗ 21093» виявлено кров людини та клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілого ОСОБА_12 .. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові і клітин з ядрами у змиві з днища автомобіля марки «ВАЗ 21093» не встановлено, у зв'язку з деградацією (руйнуванням ДНК) у даному об'єкті. Провести порівняльне дослідження зі зразком крові потерпілого ОСОБА_12 не вбачається за можливе (т. 2 а.с. 145-155);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 22.02.2019 р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/98/19, про призначення судової автотехнічної експертизи (експертизи технічного стану транспортного засобу) (т. 2 а.с. 162-164);

- висновком експерта №12-2/404 від 28.03.2019р., згідно якого на момент огляду автомобіля «ВАЗ 21093», р.н.з. НОМЕР_2 , несправностей технічного стану гальмівної системи, рульового керування та елементів підвіски не виявлено, тобто вказані системи знаходились в працездатному стані (т. 2 а.с. 168-171);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 22.02.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/97/19, про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи (т. 2 а.с. 175-176);

- висновком експерта № 12-2/403 від 28.03.2019р., згідно якого наїзд автомобілем «ВАЗ 21093», р.н.з НОМЕР_2 , на пішохода, відбувся на проїзній частині вул. 40-річчя Перемоги в с. Логвин Володарського району Київської області, перед «слідами схожими з мозковою речовиною». Встановити більше точне розташування місця наїзду автомобілем «ВАЗ 21093», р.н.з НОМЕР_2 на пішохода відносно елементів дороги, за наявності слідової інформації, не уявляється можливим по причині відсутності для цього необхідного комплексу слідової інформації (т. 2 а.с. 180-182);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2019р. (т. 2 а. с. 205-209);

- відомостями метеорологічної станції Біла Церква №101 від 03.05.2019р., в яких зазначено спостереження метеостанції ОСОБА_39 за 18.02.2019р., 26.02.2019р., 19.03.2019р., 27.03.2019р., 11.04.2019р. та 16.04.2019 року на території м. Біла Церква та району (т. 2 а.с. 211-212);

- копією ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 19.04.2019р. по справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/170/19, про призначення судової автотехнічної експертизи (т. 2 а.с. 219-220);

- висновком експерта №12-1/857 від 10.05.2019р., згідно якого в даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «ВАЗ 21093» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_11 , повинен був керуватись вимогами п. 12.2. та п. 12.3. Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку. Обрана водієм автомобіля «ВАЗ 21093» р.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_11 , швидкість руху відповідала видимості елементів дороги в напрямку руху. В заданій дорожній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «ВАЗ 21093» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_11 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21093» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_11 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а.с. 224-227).

Крім того, в судовому засіданні дослідженний наданий захисником ОСОБА_9 висновок спеціаліста №197/19 від 30.05.2019 року. Згідно вказаного висновку спеціаліста відповідно до представлених матеріалів, при експертизі трупа ОСОБА_12 були виявлені чисельні та розповсюджені тілесні ушкодження, які включали відкриту черепно-мозкову травму, за наявності рани в проекції лівого лобното пагорба, садна та синця лівої лобно-скроневої ділянки, садна та синця правого лобного пагорба, крововиливів в м'які тканини голови в місцях саден та синців, перелому кісток склепіння черепа, крововиливу під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки мозку, численних саден та синців обличчя, а також тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Закрита травма тулуба складалась з численних двобічних переломів ребер, а саме: правих 2-8 по біляхребтовій, 3-4 по лопатковій, 2-6 по середньоключичній лініям та лівих 2-6, 9, по біляхребтовій, 1-10 по передньопахвовій, 2-7 по середньоключичній лініям зліва. На кінцівках відмічалась наявність масивного синця на лівому стегні та колінному суглобі. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів переважно за механізмом удару, а також стиснення і тертя. Багатоскладова політрама у ОСОБА_12 , що включала черепно-мозкову, з переломами кісток мозкового черепа має ознаку тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя 2-5. Згідно відомих обставин справи, труп ОСОБА_12 виявлено на дорозі. У справі також фігурує автомобіль марки «ВАЗ 21093», р.н.з. НОМЕР_2 , на днищі якого знайдено ДНК людини, індивідуальна належність якої не визначена. В цілому, характер та об'єм тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 відповідає тому, що виникає у пішохода при ДТП від контактів з транспортними засобами. Однак, визначення причетності до травмування особи, конкретного автомобіля (автомобілів), відноситься до компетенції комплексної судово-медичної автотехнічної експертизи. Саме з врахуванням технічних параметрів, пошкоджень транспортного засобу (засобів), обстановки та обставин події та інших чинників, здається можливим встановити, яким автомобілем було травмовано особу. А саме ВАЗ 21093, р.н.з. НОМЕР_2 , чи яким іншим, в якому вихідному положенні відносно транспортного засобу (вертикальному, горизонтальному) він перебував при первинному контакті, чи можливе травмування кількох епізодах різними транспортними засобами. Для встановлення особливостей травмування ОСОБА_12 не в повній мірі були використані можливості сучасної судово-медичної експертизи. Зокрема, не проводилися експертиза одягу та взуття, у якому його було травмовано. Для встановлення наявності та особливостей пошкоджень, механізму їх виникнення, нашарувань лакофарбового покриття автомобіля, залишків гуми та інше. При проведення експертизи, результати якої зазначені у висновку експерта №37, експерт одноосібно надав відповіді на питання щодо можливості травмування ОСОБА_12 внаслідок наїзду певного транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21093, р.н.з. НОМЕР_2 . Однак дані висновки були зроблені без врахування технічних параметрів транспортного засобу, його пошкоджень та інших відомостей, що суттєво впливає на рівень обгрунтованості вирішених питань. Ці суттєві недоліки можуть бути усунуті шляхом проведення експертизи речових доказів - одягу і взуття загиблого, а потім комплексної судово-медичної автотехнічної експертизи (т. 3 а. с. 19-32).

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Вказаний висновок спеціаліста №197/19 суд не бере до уваги, оскільки експертами в своїх висновках в повному обсязі надано відповіді на поставленні їм питання, окрім того висновок спеціаліста не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ст. 84 КПК України.

Вказані вище показання потерпілих, свідків та інші досліджені судом докази суд вважає достатніми, вони доповнюють один одного і вцілому відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Із урахуванням цього, а також беручи до уваги, що усі зазначені докази зібрані із дотриманням вимог КПК України, суд приймає дані докази.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності встановлені і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Згідно ч. 1 ст. 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України (ч. 2 цієї статті).

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як зазначено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

За ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ст. 65 КК України вказує на те, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд керується вимогами статей 65 - 67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у п. 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані, які характеризують його особу, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_11 вчинив тяжкий злочин з необережності передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, та нетяжкий умисний злочин передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, вину в скоєнні вказаних злочинів не визнає.

Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 вказує на те, що дані щодо наявності його судимостей в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 вбачається, що у вечері 15.02.2019 року він в компанії з іншими особами відпочивали в магазині «Ярославна» в с. Логвин. З ними був ОСОБА_11 , який алкоголю не вживав, потім в цей же вечір вони компанією перешли до магазину «Хижка», де також відпочивали та вживали алкогольні напої, з ними в цьому магазині був також ОСОБА_11 , який алкоголю не вживав, принаймі при ньому, він цього не бачив. На сто відсотків він не може стверджувати, що в цей вечір у даних магазинах обвинувачений не вживав алкогольних напоїв.

Разом з тим, із показів свідка ОСОБА_25 вбачається, що 15.02.2019 року у вечері, перебуваючи в магазині «Ярославна», він бачив як там у компанії своїх друзів віпочивав ОСОБА_11 та вживав алкоголь. Після цього, в цей вечір він бачив ОСОБА_11 у магазині «Хижка», розмовляв з останнім та віз його своїм автомобілем додому, із ротової порожнини обвинуваченого відчувався запах алкоголю і після чого останній сів за кермо свого автомобіля та поїхав.

Суд вважає покази ОСОБА_25 правдивими і такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам кримінального провадження. До показів свідка ОСОБА_40 в частині невживання обвинуваченим алкоголю, суд відноситься критично, оскільки вони дані суду ОСОБА_41 , який знаходиться в дружніх стосунках з ОСОБА_11 , з метою пом'якшення відповідальності обвинуваченого.

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 01.12.2021 року по справі №672/1402/17, провадження №51-3315км21, вказав, що факт сп'яніння особи може бути встановлено за результатами оцінки всієї сукупності доказів по справі.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вживання обвинуваченим алкоголю у вечері 15.02.2019 року в с. Логвин.

За нормами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті), які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Із урахуванням обставин вчинення злочинів, їх тяжкості, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутності обставин, що пом'якшують його покарання, наявності обставини, що обтяжує його покарання, беручи до уваги, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин з необережності та нетяжкий умисний злочин, враховуючи думку потерпілих та прокурора, які, просять суд призначити обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі,суд вважає, щовиправлення останнього не можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкцій частин статтей, за якими його визнано винним, у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули певні строки давності, і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, ОСОБА_11 вчинив 15 лютого 2019 року і воно відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Частиною 1 ст. 135 КК України передбачає, що завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

На час постановлення вироку, минуло більше трьох років, та, закінчилися строки давності притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 135 ч.1 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_11 не заявляв клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України, хоча таке право йому судом було роз'яснено.

Тому, враховуючи, що з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 не звертався, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на ухилення від суду та слідства, та зважаючи на положення ч. 5 ст. 74 КК України, останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Це узгоджується з позицією Верховного Суду, який у кримінальних провадженнях № 463/5277/16-к, № 729/1480/13-к, № 440/193/13-к, де зазначено, що для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України необхідна згода обвинуваченого на це, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 19.02.2019 року на автомобіль «ВАЗ 21093» реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 2 а. с. 25-26).

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, пов'язані на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.

По даному кримінальному провадженню, заявлено цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 5 а.с. 37-43), просять стягнути з ОСОБА_11 по 150000 гривень моральної шкоди кожній з них та 5000 гривень на користь ОСОБА_6 на відшкодування судових витрат.

Зазначений позов ОСОБА_11 в судовому засіданні не визнав.

Вирішуючи питання цивільного позову, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності із ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

ОСОБА_6 спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що у зв'язку із смертю ОСОБА_12 у неї значно погіршилося фінансове становище. Окрім того, що ОСОБА_12 був годувальником для сім'ї, внаслідок його втрати вона перенесла наряду з матеріальною шкодою, понесеною із витратами на проведенням похорону, поминального обіду тощо, також моральні переживання. В неї відчутно погіршилося здоров'я, стало боліти серце та відчуваються болі в області голови при згадуванні про втрату рідної людини, було порушено звичайний спосіб життя та негативно позначилось на її психічному стані. Для поновлення стану здоров'я необхідно певний час. Значний час знаходилась в дискомфорті, було відсутнє бажання виконувати будь-які роботи по домогосподарству, стала виконувати певні роботи по господарству, які до часу смерті виконував її чоловік, а саме утримання та догляд за домашніми тваринами. По причині збільшення фізичного навантаження, вона відчула погіршення стану здоров'я, в період з 18 березня по 22 квітня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Володарській центральній районній лікарні, де була проведена операція. За весь час перебування в судових засіданнях вона продовжувала переносити моральні страждання, допити свідків, понятих, експертів, працівників поліції примушувало її повертатись в пам'яті до подій 15 лютого 2019 року, що негативно впливало на нервову систему та моральний стан. Після кожного судового засідання їй потрібні були додаткові зусилля для відновлення морального стану. Відповідно, вважає, що заявлений на початку судового розгляду в 2019 році розмір моральної шкоди має бути збільшений із 100 000,00 грн. до 150 000,00 грн.;

ОСОБА_7 спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що на час вчинення дорожньо - транспортної пригоди 15 лютого 2019 року, вона перебувала на обліку у Володарській центральній районній лікарні в зв'язку із вагітністю. В зв'язку із погіршенням стану здоров'я внаслідок отриманої звістки по смерть батька, наявності багаточисленних тілесних ушкоджень на тілі батька, а також послідуючих похоронів, в неї погіршився стан здоров'я - була загроза переривання вагітності, а тому вимушена була перебувати на стаціонарному лікуванні з 19 лютого по 15 березня 2019 року у Володарській ЦРЛ та приймати відповідні медичні препарати для збереження дитини. Таким чином моральна (немайнова) шкода, заподіяна ОСОБА_7 внаслідок втрати рідного батька при дорожньо-транспортній пригоді, вчиненої водієм в стані алкогольного сп'яніння, що призвело в подальшому до реальної загрози втрати плода дитини під час вагітності із строком 20 тижнів, визначається останньою в розмірі 150 000,00 гривень.

Згідно до ч. 1, 2 п. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , беручи до уваги тривалість досудового розслідування, та тривалість судового провадження, їм повинна бути відшкодована ОСОБА_11 моральна шкода в сумі по 150000 гривень кожній та документально підтверджені (т. 1 а.с. 120 -127) судові витрати в розмірі 5000 гривень на користь ОСОБА_6 , в зв'язку із наданням останній професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 372, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_11 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 135 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_11 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 19.02.2019 рокупо справі ЄУН 364/200/19, провадження 1-кс/364/88/19 на речові докази: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , червоного кольору, номер шасі НОМЕР_4 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_11 .

Стягнути із ОСОБА_11 на користь держави судові витрати, понесені на залучення експертів під час проведення судових експертиз по даному кримінальному провадженню в розмірі 20641 (двадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 96 копійок.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , червоного кольору, номер шасі НОМЕР_4 , - повернути власнику ОСОБА_11 ; чоловічий картуз темно-синього кольору, який поміщено до спец пакету INZ300092 та опечатано, зразки крові біля голови трупа ОСОБА_12 , які відібрано на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту після чого до спецпакету INZ3000929 та опечатано (після проведення експертного дослідження поміщено до спецпакету №4032921), відламки фарби червоного кольору, які поміщено до паперового конверту після чого до спецпакету INZ3000928 та опечатано, пластикову частину від двірника поміщено до спецпакету №3606189, пластмасові частинки (уламки) білого кольору, які поміщено до паперового конверту після чого до спецпакету №3606192; вельветову куртку сірого кольору з наявними пошкодженнями у вигляді розривів повздовж тіла, яку поміщено до спецпакету №3280286 та опечатано; чоловічі спортивні штани темно-синього кольору, які поміщено до спецпакету №3280285 та опечатано; галоші з носками, які поміщено до спецпакету №3280284 та опечатано; футболка сірого кольору та реглан темно-синього кольору поміщено до спецпакету № 3280287 та опечатано; змиви на марлевий тампон мікрочасток темного та світло-блискучого кольору, розміром до 1 мм., зроблені із шкіряного покриву в зоні проекції лівої здухвинної кістки лівої ноги трупа ОСОБА_12 , які поміщено до паперового конверту №1 та опечатано; змиви на серветку просочену спиртовим розчином мікрочасток темного та світло-блискучого кольору, розміром до 1мм, зроблені із шкіряного покриву в зоні проекції лівої здухвинної кістки лівої ноги трупа ОСОБА_12 , які поміщено до паперового конверту № 2 та опечатано; зразок крові потерпілого ОСОБА_12 , який запаковано в пакет експертної служби МВС України № 3714118; змив з днища автомобіля марки «ВАЗ 21093», який запаковано в пакет експертної служби МВС України № 3714119 - знищити; оптичний носій (компакт-диск) DVD-R «VS», з відеозаписами камери зовнішнього спостереження магазину «Ярославна», який поміщено до паперового конверту - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди поданий ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень та судові витрати в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
115410536
Наступний документ
115410538
Інформація про рішення:
№ рішення: 115410537
№ справи: 364/631/19
Дата рішення: 05.12.2023
Дата публікації: 07.12.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ставищенський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.09.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 16.09.2025
Розклад засідань:
16.01.2020 10:00 Володарський районний суд Київської області
24.01.2020 10:00 Володарський районний суд Київської області
12.02.2020 14:30 Володарський районний суд Київської області
12.03.2020 14:00 Володарський районний суд Київської області
15.04.2020 10:00 Володарський районний суд Київської області
27.05.2020 14:15 Володарський районний суд Київської області
05.08.2020 10:30 Володарський районний суд Київської області
23.09.2020 14:00 Володарський районний суд Київської області
15.10.2020 10:30 Володарський районний суд Київської області
09.12.2020 10:30 Володарський районний суд Київської області
20.01.2021 10:30 Володарський районний суд Київської області
17.02.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
12.03.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
15.04.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
13.05.2021 10:30 Володарський районний суд Київської області
27.05.2021 11:00 Володарський районний суд Київської області
10.06.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
04.08.2021 14:30 Володарський районний суд Київської області
13.08.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
07.09.2021 11:00 Володарський районний суд Київської області
17.09.2021 10:00 Володарський районний суд Київської області
20.09.2021 14:30 Володарський районний суд Київської області
23.09.2021 14:30 Володарський районний суд Київської області
22.11.2021 11:30 Ставищенський районний суд Київської області
29.11.2021 10:00 Ставищенський районний суд Київської області
04.03.2022 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
25.08.2022 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
19.09.2022 11:30 Ставищенський районний суд Київської області
23.09.2022 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
07.10.2022 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
24.10.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
08.11.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
17.11.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
24.11.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
20.12.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
26.12.2022 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
12.01.2023 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
06.02.2023 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
22.02.2023 14:30 Ставищенський районний суд Київської області
03.03.2023 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
24.03.2023 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
07.04.2023 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
26.04.2023 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
05.05.2023 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
12.05.2023 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
30.05.2023 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
01.06.2023 12:30 Ставищенський районний суд Київської області
12.07.2023 14:00 Ставищенський районний суд Київської області
24.07.2023 11:30 Ставищенський районний суд Київської області
22.08.2023 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
21.09.2023 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
02.11.2023 11:00 Ставищенський районний суд Київської області
05.12.2023 10:30 Ставищенський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУРТОВЕНКО РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ
МАКАРЕНКО Л А
СКОРОХОД ТЕТЯНА НЕСТЕРІВНА
ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ГУРТОВЕНКО РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ
МАКАРЕНКО Л А
СКОРОХОД ТЕТЯНА НЕСТЕРІВНА
ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
ЯНОВСЬКА ОЛЕКСАНДРА ГРИГОРІВНА
експерт:
Ковальчук А.М.
Степаненко В.В.
захисник:
Коротенко Євгенія Олександрівна
Ляшенко Ігор Ігорович
заявник:
Тимофієв Олександр Петрович
потерпілий:
Салтикова Людмила Анатоліївна
Самарчук Віта Олександрівна
представник потерпілого:
Котелевець Олексій Григорович
Котелець Олексій Григорович
прокурор:
Володарський відділл Білоцерківської окружноїї прокуратури Київської області
член колегії:
АНТОНЮК НАТАЛІЯ ОЛЕГІВНА
Антонюк Наталія Олегівна; член колегії
АНТОНЮК НАТАЛІЯ ОЛЕГІВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
БУЩЕНКО АРКАДІЙ ПЕТРОВИЧ
БУЩЕНКО АРКАДІЙ ПЕТРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ГОЛУБИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ САВЕЛІЙОВИЧ