Справа № 302/1642/23
2/302/288/23
Номер рядка звіту 68
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
05.09.2023 року позивач подав суду вищенаведений позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 03.09.1998 року сторони уклали шлюб. У шлюбі сторони народили двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З часу реєстрації шлюбу сторони проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який зараз належить позивачу на праві особистої приватної власності. Протягом останнього року відносини між сторонами погіршилися, як зазначає позивач через подружню зраду відповідачки. Будь-які спроби примиритися не дали жодних бажаних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейні цінності. Наразі сторони проживають разом, проте шлюбних відносин фактично не підтримують. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача та дітей сторін. Позивач зазначає, що діти після розірвання шлюбу бажають залишитися з ним. Враховуючи вищенаведене, позивач просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачкою.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.09.2023 року прийнято позов ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.10.2023 року надано сторонам строк для примирення терміном два місяці, провадження на цей строк зупинено.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.12.2023 року відновлено провадження у цій цивільній справі.
02.10.2023 року ОСОБА_2 подала суду відзив на позов, в якому просить прийняти визнання нею позову та задовільнити позов. Свою позицію обґрунтовує наступним. Вона не заперечує обставини щодо реєстрації шлюбу між нею і позивачем та народження у шлюбі дітей та ту обставину, що сторони проживають у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її померлим батькам. Відповідачка заперечує, що причиною розлучення є її подружні зради. Відповідачка зазначає, що сторони віддалилися одне від одного, втратили взаємні почуття, кожен з них живе окремим життям і сторони не підтримують подружніх стосунків. Причиною розлучення, на переконання відповідачки, є безпідставні ревнощі позивача, які виливалися у постійні сімейні сварки, приниження останнім її гідності. Відповідачка наголошує, що не має іншого житла, а тому не може припинити стосунки з позивачем остаточно. Також відповідачка заперечує той факт, що після розлучення діти сторін виявили бажання проживати з позивачем, адже вони хочуть проживати з обома батьками, а позивач вчиняє психологічний тиск стосовно дітей, який виявляється у ставленні дітей перед вибором з ким з сторін вони мають залишитися проживати.
13.10.2023 року позивач подав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Позивач заперечує обставини, викладені відповідачкою, що стосуються причини їхнього розлучення. Крім того, він зазначає, що менший син залишається проживати з ним, і при необхідності це може підтвердити сама дитина.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяв сторін по суті справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачкою слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити повністю виходячи з такого.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 03.09.1998 року у виконавчому комітеті Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 03.09.1998 року зроблено запис за №3. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища : чоловікові - ОСОБА_6 ; дружині- ОСОБА_6 .
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Позивач зазначив, що він з відповідачкою спільно у шлюбі не проживають, шлюбних відносин та стосунків з ознаками сім'ї сторони не підтримують. Ці обставини відповідачкою не заперечені. Суд надав сторонам строк для примирення, однак вони не примирилися.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
За наведених обставин суд вважає, що відновлення шлюбу між сторонами є неможливим, оскільки жодна сторона не бажає примирення у шлюбі. Встановлене дає підстави визнати, що подружнє життя сторін фактично припинене і застосувати ст.112 СК України.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідачка визнала позов до розгляду справи по суті, а тому є підстави у застосуванні ч.1 ст.142 ЦПК України та у поверненні позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду.
Керуючись ст.ст. 142, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Визнання позову відповідачкою прийняти.
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстрований 03.09.1998 року у виконавчому комітеті Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 03.09.1998 року зроблено запис за №3 (три).
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп, сплаченого ним при поданні позову до суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка