ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/2313/23 пров. № А/857/14125/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.
суддів- Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі № 140/2313/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДІМСЕРВІС» до Волинської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя у І -ій інстанції Ковальчук В.Д.,
час винесення рішення не зазначено,
місце винесення рішення м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення не зазначена,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДІМСЕРВІС» (на далі також ТЗОВ «АВТОДІМСЕРВІС», позивач) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці ( на далі також митниця, відповідач ) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30 грудня 2022 року №UA205050/2022/000149/2.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТЗОВ «АВТОДІМСЕРВІС» з метою декларування та митним оформленням імпорту товару уповноважено митного брокера ПП «СІА-БРОК» 29.12.2022 подати електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №22UA205050082931U0, згідно якої задекларовано ввезення в Україну позивачем в митному режимі «імпорт» партію товару у кількості 84 товарних позицій торгівельної марки QH, а саме автомобільних запчастин, які поставлялися відповідно до умов контракту від 07.05.2018 № 07/05/18, укладеного з іноземною компанією «QUINTON HAZELL FRANCE». Митна вартість декларантом визначена за основним методом щодо товарів, які імпортуються, додавши до митної декларації документи на підтвердження митної вартості. Заявлена загальна митна вартість товару була визначена у розмірі 1865674,74 грн, до її складових включено, крім фактурної вартості, також вартість транспортування товару в сумі 3866 грн. За наслідком розгляду вищевказаних документів 29.12.2022 відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, у зв'язку з чим запропоновано надати додаткові документи на підтвердження митної вартості. У відповідь на вказане повідомлення 30.12.2022 позивач надав митниці додаткові документи, однак відповідач прийняв рішення від 30.12.2022 №UA205050/2022/000149/2 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30 грудня 2022 року №UA205050/2022/000149/2.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вартість товару в експортній декларації не відповідає вартості товару, вказаній в рахунках-фактурі, даний факт призвів до обґрунтованих сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товарів й необхідності витребувати додаткові документи. Також апелянт зазначає що позивач решту витребуваних документів відмовився надавати, тому митна вартість товарів була скоригована по 6-ти товарним позиціям з 84 у зв'язку із тим, що саме по цим товарам відбулося спрацювання ризиків в системі АСАУР.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТЗОВ «Автодімсервіс» придбало на умовах контракту від 07.05.2018 № 07/05/18 у компанії «QUINTON HAZELL FRANCE» автомобільні запчастини загальною вартістю 1 865 674,74 грн, що підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами) від 01.12.2022 №QHFR/872031, №QHFR/872032.
Виконувати дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера ПП «СІА-БРОК».
З метою митного оформлення вказаного товару 29.12.2022 декларантом в інтересах позивача було подано митну декларацію №22UA205050082931U0 на 84 товарні позиції (автозапчастини), у якій вартість була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту).
Згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 01.12.2022 №QHFR/872031 передбачено оплату за товари на загальну суму 26898,50 євро до 31.12.2022, тобто протягом 30 днів з дня складення інвойсу.
Відповідно до інвойсу від 01.12.2022 №QHFR/872032 передбачено оплату (передоплату) за товари на загальну суму 20 909,20 євро 01.12.2022, тобто на день складення інвойсу.
До митної декларації декларантом додано:
рахунок-фактуру від 01.12.2022 №QHFR/872031;
рахунок-фактуру від 01.12.2022 №QHFR/872032;
автотранспортну накладну від 28.12.2022 №704096;
декларацію про походження товару від 01.12.2022 №QHFR/872031;
декларацію про походження товару від 01.12.2022 №QHFR/872032;
сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1 А 5124215 від 12.12.2022;
рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 29.12.2022 №СФ-0001164;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.12.2022 №239;
прейскурант від 01.12.2022;
доповнення до зовнішньоекономічного договору від 18.06.2022 №2;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 07.05.2018 №07/05/18;
договір про надання послуг митного брокера від 25.05.2012 №75;
договір (контракт) про перевезення від 16.08.2021 №1/16082021;
заявку від 26.12.2022 №26/12/22;
копію митної декларації країни відправлення від 16.12.2022 №22FRD5350119353460.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивачу 29.12.2022 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: додатки (додаткові угоди) до контракту від 07.05.2018 №07/05/18; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.
У відповідь на вказане повідомлення позивач 30.12.2022 листом надіслав відповідачу наступні документи: картки рахунку 281 по товарах «QUINTON HAZELL FRANCE» від 01.12.2022 року; видаткові накладні від 2021 та 2022 років по оцінюваних товарах; повний прайс-лист від 2022 року; пакувальні листи до інвойсів; додаткову угоду №2 від 18.06.2020 до контракту №07/05/2018 від 07.05.2018; інвойси, за які сплачено кошти наданим платіжним дорученням від 08.12.2022 №29; лист від продавця від 12.12.2022 року б/н; оформлену митну декларацію відправника від 15.12.2022 № 2211935346; експортну декларацію країни відправлення №22FRD5350119353460; заяви від ТзОВ «Автодімсервіс» б/н від 29.12.2022 року та від 30.12.2022.
Водночас у цьому листі товариство зазначило, що в експортній декларації №22FRD535011953460 помилково вказана вартість товару - 47283,00 євро, яка є статистичною вартістю товару згідно графи 46 митної декларації відправника №2211935346. В митній декларації відправника №2211935346 в графі 42 вказана правильна вартість товару - 47807,70 євро. Декларантом для розрахунку митних платежів була подана вірна вартість товарів згідно інвойсів №QHFR/872031 та №QHFR/872032 - 47807,70 євро.
Крім цього, ТЗОВ «Автодімсервіс» у цьому листі просило прийняти рішення по митній вартості товарів під брендом QUINTON HAZELL без врахування 10-ти денного терміну, по причині відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару.
В цей же день, 30.12.2022, відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000149/2, яке обґрунтоване наступним.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності. А саме: вартість товарів, вказана в копії митної декларації країни відправлення від 16.12.2022 №22FRD5350119353460, не відповідає вартості товарів згідно інвойсів від 01.12.2022 №QHFR/872031 та №QHFR/872032. Окрім того, було встановлено, що надане декларантом платіжне доручення від 08.12.2022 року №29 містить посилання на раніше оформлені митні декларації, та не стосується оцінюваних товарів. Також, в графі 44 митної декларації було зазначено за кодом 4103 Додаткову угоду 2 від 18.06.2022, проте даний документ не було надано. Згідно п.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) додатки (додаткові угоди) до Контракту від 07.05.2018 №07/05/18; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.
Декларантом додатково було надано: картки рахунку від 2021 року, видаткові накладні від 2021 та 2022 років, повний прайс-лист від 2022 року, пакувальні листи до інвойсів, додаткову угоду №2 від 18.06.2020 року, інвойси, за які сплачено наданим платіжним дорученням від 08.12.2022 року №29, лист від продавця від 12.12.2022 року б/н, оформлену митну декларацію відправника від 15.12.2022 року № 2211935346, заяви від ТЗОВ «Автодімсервіс» б/н від 29.12.2022 та від 30.12.2022. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві б/н від 30.12.2022 року. Під час опрацювання наданих декларантом документів було становлено наступне. В інвойсі від 01.12.2022 №QHFR/872032 передбачена передоплата за товари, та вказано дату платежу: 01.12.2022. Декларантом надано лист від продавця від 12.12.2022 року б/н, де вказано, що оплата за платіжним дорученням від 08.12.2022 року №29 була зарахована як оплата за поточними борговими зобов'язаннями, так і оплата за інвойс від 01.12.2022 №QHFR/872032. При цьому, сума оплати в наданому платіжному дорученні є навіть меншою, ніж вартість товарів, оформлених за митними деклараціями, які вказані в графі «Призначення платежу» даного платіжного доручення. Окрім того, дане платіжне доручення оформлене 08.12.2022 року, а дата платежу за товари, вказана в інвойсі від 01.12.2022 року № QHFR/872032- 01.12.2022. Окрім того, вартість товарів, згідно наданої копії митної декларації країни відправлення від 16.12.2022 №22FRD5350119353460 та графи 46 оформленої митної декларації відправника від 15.12.2022 року № 2211935346, не відповідає вартості товарів згідно інвойсів від 01.12.2022 №QHFR/872031 та №QHFR/872032. Крім того, декларантом надано додаткову угоду №2 від 18.06.2020 року, а в графі 44 митної декларації вказано додаткову угоду №2 від 18.06.2022 року. Також, надані декларантом картки рахунку від 2021 року та видаткові накладні від 2021-2022 років, не стосуються оцінюваних товарів, та не можуть вважатися документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно ст.53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: товар №2 - 4,234 євро за кг; товар №3 - 4,234 євро за кг; товар №4 - 4,214 євро за кг; товар №72 - 8,0176 євро за кг; товар №75 - 8,0176 євро за кг; товар №76 - 6,1659 євро за кг (МД від 05.09.2022 №UA205140/2022/62510). Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України. Також зазначено, що декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку.
Крім того, митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/002128.
Декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг згідно МД від 30.12.2022 №205050083159U8 з наданням гарантій, передбачених статтею 55 МК України.
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру від 01.12.2022 №QHFR/872031; рахунок-фактуру від 01.12.2022 №QHFR/872032; автотранспортну накладну від 28.12.2022 №704096; декларацію про походження товару від 01.12.2022 №QHFR/872031; декларацію про походження товару від 01.12.2022 №QHFR/872032; сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1 А 5124215 від 12.12.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 29.12.2022 №СФ-0001164; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.12.2022 №239; прейскурант від 01.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 18.06.2022 №2; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 07.05.2018 №07/05/18; договір про надання послуг митного брокера від 25.05.2012 №75; договір (контракт) про перевезення від 16.08.2021 №1/16082021; заявку від 26.12.2022 №26/12/22; копію митної декларації країни відправлення від 16.12.2022 №22FRD5350119353460.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення , в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
З огляду на фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі № 140/2313/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року