СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Справа № 480/9950/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9950/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 з урахуванням уточнень позовних вимог від 15.09.2023 просить суд:
- визнати протиправними дії Сумського апеляційного суду та Державної судової адміністрації щодо не забезпечення її - ОСОБА_1 , під час здійснення правосуддя на посаді судді Сумському апеляційному суді, у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 28.07.2023; допомоги на оздоровлення, виплаченої їй у 2021-2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв'язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 грн, в порушення ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів";
- зобов'язати Сумський апеляційний суд за рахунок бюджетних асигнувань на проведення видатків з виплати оплати праці, з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання судді та сум які підлягають утриманню, як податки і обов'язкові платежі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- суми недоплаченої у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270 грн;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481 грн;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 грн;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію Україну забезпечити фінансування за рахунок бюджетних асигнувань виплати ОСОБА_1 утвореної заборгованості по суддівській винагороді за період з 01.01.2021 по 28.07.2023 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а саме з 01.01.2021 в розмірі 2270 гривні; з 01.01.2022 - 2481 грн; з 01.01.2023 - 2684 грн, допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки в сумі 62095 грн, вихідної допомоги у зв'язку із звільненням у відставку в сумі 172854 грн;
- допустити до негайного виконання у межах місячної суми виплати: по суддівській винагороді за 2021 рік в сумі 16632 грн, за 2022 рік - в сумі 37521 грн; за 2023 рік - в сумі 57618 грн; допомоги на оздоровлення - недоплаченої суми місячного посадового окладу за 2003 рік - у розмірі 32010 грн та вихідної допомоги за 1 місяць в розмірі - 57618 грн;
- зобов'язати Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в розмірі 265716 грн, у тому числі: посадовий оклад 147620 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096 грн.
Вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що з 12 грудня 2018 по 06.07.2023 вона здійснювала правосуддя на посаді судді Сумського апеляційного суду з 12 грудня 2018 року по 28 липня 2023 року. Згідно рішення Вищої ради правосуддя від 06.07.2023 № 691/0/15-23 її було звільнено із цієї посади у зв'язку із поданням заяви про відставку.
За наказом голови Сумського апеляційного суду від 27.07.2023 № 6-ОСГ позивачку звільнено і відраховано зі штату Сумського апеляційного суду 28.07.2023, в останній день наданої щорічної основної відпустки тривалістю 30 робочих днів з 16 червня по 28 липня 2023 року. При надані даної відпустки була проведена виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 115610 грн.
В період з 01.01.2021 і по час відрахування зі штату розмір суддівської винагороди був незмінним і становив 208098 грн, складовою якої є посадовий оклад - 115610 грн, доплата за вислугу років 80 % - 92488 грн.
В день звільнення апеляційним судом позивачці була видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.07.2023 № 21, де вказано, що розмір її суддівської винагороди становив 208098 грн, в тому числі: посадового оклад - 115610 грн, доплати за вислугу років 80 % - 92488 грн.
У зв'язку із звільненням у відставку 29 липня 2023 року була виплачена вихідна допомога у розмірі 3-х суддівських винагород, виходячи із її щомісячного розміру 208098 грн, на загальну суму 624294 грн.
31.07.2023 ОСОБА_1 через сервісний центр ГУ ПФУ в Сумській області була подана заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці разом із оригіналами документів, серед яких довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.07.2023 № 21, із розмір суддівської винагороди - 208098 грн, в тому числі: посадовий оклад - 115610 грн, доплата за вислугу років 80 % - 92488 грн.
Відповідно до протоколу про призначення/перерахунок від 03.08.2023 і рішення № 959230822101 від 04.08.2023, ГУ ПФУ в Запорізькій області призначено позивачці щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 31.07.2023 по 08.10.2023, а з 09.10.2023 довічно, яке обраховано у відсотках суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.07.2023 № 21. Після призначення, виплата даної соціальної виплати проводиться ГУ ПФУ у Сумській області.
Позивачка вказує, що загальна сума та складові суддівської винагороди, зазначені у даній довідці свідчать проте, що базовий посадовий оклад було обраховано як 50 прожиткових мінімумів і як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді брався розмір в сумі 2102 грн.
Внаслідок зазначеного розмір суддівської винагороди не відповідав розміру, установленому спеціальним Законом, що призвело до порушення її права.
Ухвалою суду від 15.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10.10.2023 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі в судовому засідання, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник Сумського апеляційного суду в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву справу просив розглядати без його участі та у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що Сумський апеляційний суд здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Сумський апеляційний суд як розпорядник коштів нижчого рівня не має правових підстав для самостійного нарахування та визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021-2023 роки поза межами видатків державного бюджету.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що базовий розмір для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102 гривні.
Положення статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не визнавались неконституційними, а отже підлягають обов'язковому виконанню.
Представником Державної судової адміністрації України суду надано відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що жодними своїми рішеннями, діяннями чи бездіяльністю не здійснювали дій, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивачки.
Щодо бюджетних асигнувань на виплату суддям Сумського апеляційного суду суддівської винагороди у 2021, 2022 та 2023 роках повідомляє, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2021, 2022, 2023 роках був встановлений на ріні 2102 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Так, розпорядники бюджетних коштів при затвердженні бюджетного кошторису керувалися нормами Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний та з урахуванням граничних показників видатків державного бюджету, що були доведені Міністерством фінансів України.
Відповідно бюджетні асигнування у 2021, 2022 та у 2023 роках на виплату суддівської винагороди не зменшувалися, а здійснювалися у відповідності до бюджетного законодавства України. У задоволенні позову ОСОБА_1 . Сумський апеляційний суд просить відмовити.
Представник третьої особи по справ, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його у часті у письмових пояснення наданих до суду зазначив, що позивачка з 10.04.2016 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсійні виплати.
З 31.07.2023 позивачці на підставі особистої заяви було призначено щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці у розмірі 50% від суддівської винагороди призначене згідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII.
За наданими документами розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислено на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.07.2023 № 21, виданої Сумським апеляційним судом, у розмірі 50% від грошової суддівської винагороди судді. Розмір суддівської винагороди зазначеної в довідці становить на 28.07.2023 становить 208098 грн, у тому числі: посадовий оклад - 115610 грн, доплата за вислугу років 80% - 92488 грн.
Питання щодо розмір суддівської винагороди для обчислення призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII. Так частинами 1-3 зазначеної статті передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Так ст. 7 Закону № 2710 встановлено, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;
працездатних осіб - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, як окремому розмірі, який не співпадає з прожитковий мінімум працездатних осіб. Положення ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710 є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 розраховано згідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, правом на подання пояснень, передбачених ст. 165 КАС України, не скористалась, свою позицію стосовно позову не висловила.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 12 грудня 2018 по 06.07.2023 ОСОБА_1 здійснювала правосуддя на посаді судді Сумського апеляційного суду. Згідно рішення Вищої ради правосуддя від 06.07.2023 № 691/0/15-23 її було звільнено із цієї посади у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Наказом голови Сумського апеляційного суду від 27.07.2023 № 6-ОСГ позивачку відраховано зі штату Сумського апеляційного суду 28 липня 2023 року. При надані даної відпустки була проведена виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 115610 грн.
В період з 01.01.2021 і по час відрахування зі штату розмір суддівської винагороди був незмінним і становив 208098 грн, яка складалася з посадового окладу в сумі - 115610 грн та вісімдесятивідсоткової доплати за вислугу років - 92488 грн.
Сумським апеляційним судом при звільненні ОСОБА_1 було видано 28.07.2023 довідка № 21 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій вказано, що розмір її суддівської винагороди становив 208098 грн, в тому числі: посадового оклад - 115610 грн, доплати за вислугу років 80 % - 92488 грн.
У зв'язку із звільненням у відставку 29 липня 2023 року була виплачена вихідна допомога у розмірі 3-х суддівських винагород, виходячи із її щомісячного розміру 208098 грн, на загальну суму 624294 грн.
31.07.2023 ОСОБА_1 подано через сервісний центр ГУ ПФУ в Сумській області заяву про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці разом із оригіналами документів, серед яких і довідка від 28.07.2023 № 21 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до протоколу про призначення/перерахунок від 03.08.2023 і рішення 959230822101 від 04.08.2023, ГУ ПФУ в Запорізькій області призначено позивачці щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 31.07.2023 по 08.10.2023, а з 09.10.2023 довічно, яке обраховано у відсотках суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.07.2023 № 21. Після призначення, виплата даної соціальної виплати проводиться ГУ ПФУ у Сумській області.
Загальна сума та складові суддівської винагороди, зазначені у даній довідці обраховано як 50 прожиткових мінімумів виходячи із розміру прожиткового мінімуму в 2102 гривні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За змістом частин першої, другої статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою вказаної статті суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону № 1774-VIII) визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави для однозначних висновків про те, що розмір винагороди судді встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів" і не може визначатись (змінюватись) іншими законами України.
Крім того, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 2393 гривень, з 1 липня - 2508 гривні, з 1 грудня - 2589 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає 2 589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність - 2093 гривні.
Отже, норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлювали прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в сумі 2 102 грн.
Спосіб визначення розміру суддівської винагороди закріплений у статті 130 Конституції України, відповідно до якої, "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".
З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які у поєднанні (системному зв'язку) дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".
Наявність в Конституції України згаданої норми дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) Закон України "Про судоустрій і статус суддів" є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що позаяк Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує беззаперечним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, з яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).
Крім того, норми Конституції України є нормами прямої дії, а отже, на виконання частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить.
Як уже зазначалось, розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України і тому відсутні правові підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, оскільки відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" № 966-XIV від 15.07.1999 (далі - Закон № 966-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Суд зазначає, що у змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Водночас, цей Закон не відносить суддів до соціальної демографічної групи населення стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, статтями 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік", разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270 грн (станом на 01.01.2021), в розмірі 2481 грн (станом на 01.01.2022) та в розмірі 2684 грн (станом на 01.01.2023), був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого визначено в сумі 2102 грн в той час, коли ні до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, ні до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.
Доводи відповідача щодо статей 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та як наслідок, необхідності їх застосування до спірних правовідносин, суд визнає такими, що не відповідають діючому законодавству і не приймає до уваги, з огляду на таке.
Розмір суддівської винагороди встановлюється виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Тобто, для спірних правовідносин спеціальними є норми, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
За змістом Рішення Конституційного Суду України № 5-рп(II)/2020 від 18.06.2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Водночас Закони України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Закони України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.
Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 1402-VIII, а положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" необхідно вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині вимог щодо визначення базового розміру прожиткового мінімуму, що повинен бути застосований при обчисленні суддівської винагороди і виплат судді.
Щодо вимог: зобов'язати ДСА України забезпечити фінансування виплати заборгованості по суддівській винагороді, допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки та вихідної допомоги у зв'язку із звільненням у відставку; а також щодо допуску до негайного виконання у межах місячної суми виплати, суд визнає ці вимоги безпідставними оскільки згідно про Положення "Державну судову адміністрацію України", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, фінансування виплати суддівської винагороди окремо взятому судді не передбачена, грошове забезпечення ОСОБА_1 отримувала під час здійснення професійна діяльність судді в Сумському апеляційному суді. Виконання рішення щодо стягнення коштів на користь стягувача передбачено інший механізм, ніж зобов'язання за рішенням суду у цій справі ДСА України забезпечити фінансування виплати заборгованості по суддівській винагороді, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку.
В статті 371 КАС України визначено випадки, коли судові рішення виконуються негайно, серед вказаних підстав для звернення судового рішення до негайного виконання як в обов'язковому порядку так і на за заявою учасників справи або з власної ініціативи не зазначено про таку підставу, як виплата винагороди не в повному розмірі і належить вважати, що у вказаній статті може застосовуватися негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць у випадку повної відсутності виплат позивачеві за період, більш тривалий, ніж один місяць.
Тому в цій частині позовних вимог належить ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Сумського апеляційного суду щодо не забезпечення ОСОБА_1 , під час здійснення професійної діяльності судді на посаді судді Сумського апеляційного суду, у повному обсязі виплати суддівської винагороди у період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2023 року; допомоги на оздоровлення, що була виплачена у 2021, 2022 і 2023 роках і вихідною допомогою при звільненні у відставку у зв'язку із обчисленням посадового окладу із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 гривень.
Зобов'язати Сумський апеляційний суд, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання судді, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- суми недоплаченої у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2021 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2270 гривень;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 суддівської винагороди і допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2481 гривень;
- суми недоплаченої у період з 01.01.2023 по 28.07.2023 суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення за 2023 рік і вихідної допомоги при звільненні у відставку із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року в сумі - 2684 гривень.
Зобов'язати Сумській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням суддівської винагороди станом на 28 липня 2023 року, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, в загальній сумі 265716 грн, із них: посадовий оклад 147620 грн; доплата за вислугу років 80 % - 118096 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал