ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1389/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Герасимова Тетяна Ігорівна (далі - представник позивача), до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУ НП в Луганській області), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Луганській області щодо ненарахування та невиплати начальнику управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за період з 29 серпня 2022 року по 15 травня 2023 року, під час виконання обов'язків інспектора взводу № 2 роти № 2 БПОП ГУ НП в Луганській області;
- зобов'язати ГУ НП в Луганській області нарахувати та виплатити начальнику управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за період з 29 серпня 2022 року по 15 травня 2023 року.
За положеннями пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
У частині першій статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати начальнику управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1 різниці в грошовому забезпеченні за період з 29 серпня 2022 року по 15 травня 2023 року, під час виконання обов'язків інспектора взводу № 2 роти № 2 БПОП ГУ НП в Луганській області.
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини врегульовані положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, до 19 липня 2022 року строк звернення до суду з позовом про стягнення належного працівникові, зокрема, грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.
Однак, 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю, зокрема, частини першої і другої статті 233 КЗпП України викладено у наступній редакції (пункт 18 частини 1 Розділу І Закону № 2352-IX):
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у Рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX вказаних змін, частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, Главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:
«1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 382 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» продовжено дію карантину на всій території України до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, визначені у статті 233 КЗпП України строки продовжувались на строк дії карантину до 30 червня 2023 року.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 360/474/22 наказом (витяг) ГУ НП в Луганській області від 15 травня 2023 № 109о/с «По особовому складу» скасовано наказ ГУ НП в Луганській області від 20 грудня 2021 року № 460о/с «По особовому складу» в частині звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області з 21 грудня 2021 року.
Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 15 травня 2023 № 110о/с «По особовому складу» пункт наказу ГУ НП в Луганській області від 29 серпня 2022 року № 321о/с викладено в наступній редакції по батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Луганській області, встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» посадовий оклад 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади начальника управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області.
Листом ГУ НП в Луганській області від 15 травня 2023 року позивача було оповіщено, що оскільки наказом ГУ НП в Луганській області від 29 серпня 2022 року № 321о/с позивача було призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 2 БПОП ГУ НП в Луганській області, за його особистою ініціативою, то він все одно вважається звільненим згідно з наказом від 15 травня 2023 року № 110о/с. До листа додані зазначені вище накази (витяги).
Проте, представник позивача до суду із цим позовом звернувся лише 27 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтями 233 і 234 КЗпП України.
Заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, на виконання вимог частини першої статті 123 КАС України позивач протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали має право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати представнику позивача - адвокату Герасимовій Тетяні Ігорівні протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль