ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
04 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1185/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 122950002557 від 12.07.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно заяву позивача про призначення йому пенсії від 04.07.2023 з врахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, зарахувавши до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV наступні періоди стажу позивача: з 25.05.1998 по 10.11.1999 - строкова військова служба; з 01.08.2003 по 31.12.2003; з 22.09.2006 по 31.12.2006- гірник очисного забою з повним робочим днем під землею; з 16.12.2008 по 31.12.2008; з 01.07.2009 по 31.07.2009; з 17.12.2009 по 31.12.2009 - гірничомонтажник підземний; з 31.12.2010 по 31.12.2010 - учень прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 26.12.2011 по 31.12.2011, з 28.12.2012 по 02.02.2013, з 28.12.2015 по 31.12.2015, з 15.12.2016 по 31.12.2016, з 28.12.2017 по 31.12.2017, з 17.12.2018 по 31.12.2018, з 19.12.2019 по 31.12.2019, з 29.12.2020 по 31.12.2020, з 25.09.2021 по 31.03.2022 - прохідник підземний з повним робочим днем під землею; з 23.01.2023 по 30.01.2023 - учень гірника підземного з повним робочим днем під землею.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.07.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, так як на момент звернення набув необхідний пільговий підземний стаж понад 25 років, що передбачено ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення йому пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності відповідачем у цій справі, Головним управлінням ПФУ в Житомирській області, який при розгляді документів всупереч відомостям трудової книжки та належним чином засвідченої копії військового квитка не врахував до пільгового підземного стажу періоди роботи позивача, які повністю підтверджуються його трудовою книжкою, а саме: з 25.05.1998 по 10.11.1999 - строкова військова служба; з 01.08.2003 по 31.12.2003; з 22.09.2006 по 31.12.2006- гірником очисного забою з повним робочим днем під землею; з 16.12.2008 по 31.12.2008; з 01.07.2009 по 31.07.2009; з 17.12.2009 по 31.12.2009 - гірничомонтажником підземним; з 31.12.2010 по 31.12.2010 - учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 26.12.2011 по 31.12.2011, з 28.12.2012 по 02.02.2013, з 28.12.2015 по 31.12.2015, з 15.12.2016 по 31.12.2016, з 28.12.2017 по 31.12.2017, з 17.12.2018 по 31.12.2018, з 19.12.2019 по 31.12.2019, з 29.12.2020 по 31.12.2020, з 25.09.2021 по 31.03.2022 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею; з 23.01.2023 по 30.01.2023 - учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею. Таким чином загалом до пільгового підземного стажу не було враховано: 3 роки 1 місяць 13 днів.
В тому числі позивач працював на провідних підземних професіях (гірник очисного забою, прохідник) понад 16 повних років, а тому має право на додаткове зарахування по 3 місяці за кожен відпрацьований рік на провідній професії, тобто додатково (16 х 3) - 48 місяців, що дорівнює 4 роки.
Всі вищеозначені періоди не враховані відповідачем до пільгового підземного стажу, що підтверджується розрахунком стажу, який є невід'ємною частиною оскаржуваного рішення. В обґрунтування невраховування спірних періодів відповідач у своєму рішенні зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999, оскільки до заяви долучено копію військового квитка, що суперечить вимогам згідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846, документи про стаж подаються тільки в оригіналах. Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637.
В результаті розгляду заяви про призначення пенсії та неврахування вказаних вище періодів, відповідачем було прийняте протиправне рішення № 122950002557 від 12.07.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Таким чином, вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.07.2023 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 12.07.2023 № 122950002557 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, згідно частини третьої ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
У разі, коли право на призначення пенсії заявнику визначається за нормами абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058, уточнюючі довідки також додатково повинні мати посилання на відповідні норми законодавства (абзац 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058 - робота за провідними професіями; Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від в віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202).
Відповідно до п. 20 постанови № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2019 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п), атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі не підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Зміст вищевказаних приписів законодавства засвідчує, що умовами, за яких можлива реалізація права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1; досягнення 50 років; наявність стажу роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах; підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Документального підтвердження повної зайнятості за періоди роботи з 01.08.2003 по 31.12.2003; з 22.09.2006 по 31.12.2006; з 16.12.2008 по 31.12.2008; з 01.07.2009 по 31.07.2009; з 17.12.2009 по 31.12.2009; з 31.12.2010 по 31.12.2010 з 26.12.2011 по 31.12.2011, з 28.12.2012 по 02.02.2013, з 28.12.2015 по 31.12.2015, з 15.12.2016 по 31.12.2016, з 28.12.2017 по 31.12.2017, з 17.12.2018 по 31.12.2018, з 19.12.2019 по 31.12.2019, з 29.12.2020 по 31.12.2020, з 25.09.2021 по 31.03.2022; з 23.01.2023 по 30.01.2023 (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями позивачем не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 637 від 12.08.1993 та відсутня атестація робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці також з 01.07.2009 по 31.07.2009, з 01.10.2021 по 31.03.2022; з 23.01.2023 по 30.01.2023 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
До страхового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999, оскільки до заяви долучено копію військового квитка, що суперечить вимогам згідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846, документи про стаж подаються тільки в оригіналах.
Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності необхідно надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пільговий стаж на роботах підземних професій за Постановою 202(25) згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування становить 18 років 04 місяці 25 днів.
До пільгового стажу враховано всі періоди згідно відомостей по спеціальному стажу відповідно до індивідуальних відомосте про застраховану особу.
Загальний страховий стаж з урахуванням пільгової роботи становить 40 років 09 місяців 02 дні.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача надав відповідь на відзив, у якій зазначив наступне.
Роботу у спірні періоди маються всі записи у трудовій книжці про роботу повний робочий день під землею. Щодо роботи гірничомонтажником підземним, де роботодавцем помилково не зазначено про роботу повний робочий день під землею, то вказаний характер праці з повним робочим днем підтверджено відомостями з Реєстру застрахованих осіб.
Відомості про проходження військової служби підтверджено як належним чином засвідченим військовим квитком (оригінал якого було передано до Саксаганського ТЦК та СП) для вчинення необхідних дій щодо постановки на військовий облік, так і записами у трудовій книжці.
Щодо відсутності у трудовій книжці запису про звільнення з ВП шахта «Карбоніт» і позовних вимог в частині зарахування до пільгового підземного стажу періоду по 31.03.2022 включно - позивач проживав у Луганській області. З посиленням ворожих обстрілів та наступом окупаційних військ у квітні НОМЕР_1 був вимушений виїхати з м. Золоте Луганської області без належного оформлення розірвання трудового договору, однак відомості про роботу по 31.03.2022 підтверджено Реєстром застрахованих осіб, а несплата страховиком страхових внесків не може бути підставою для неврахування стажу та позбавлення позивача права на пенсію через неналежного виконання роботодавцем своїх обов'язків.
Так як трудова книжка має всі належні записи про трудову діяльність позивач не був зобов'язаний надавати відповідачу будь-які інші додаткові документи для підтвердження свого стажу, а відповідач, відповідно, не мав права вимагати такі додаткові документи.
В усі зазначені позивачем періоди він працював з повним робочим днем під землею, що підтверджується даними трудової книжки, в якій містяться відповідні записи щодо кожного з вказаних позивачем спірних періодів та з посиланням на витяг з наказу про атестацію робочих місць з року, в якому запроваджено обов'язкову атестацію.
В той же час, слід зазначити, що необхідність проведення атестації робочого місця для зарахування до пільгового стажу періодів роботи законодавчо передбачена з 21.08.1992 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
З посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 має статус внутрішньо-переміщеної особи, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями паспорту громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо - переміщеної особи від 01.08.2022 № 1242-5001969438.
04.07.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.
Заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУПФУ в Житомирській області.
Рішенням ГУПФУ в Житомирській області від 12.07.2023 № 122950002557 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатністю необхідного стажу.
В обґрунтування рішення зазначено, що документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями заявником не надано, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993року та відсутня атестація робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999, оскільки до заяви долучено копію військового квитка, що суперечить вимогам згідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846, документи про стаж подаються тільки в оригіналах. Для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637. До пільгового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності згідно реєстру застрахованих осіб зокрема з 1999 року.
Відповідно до вищезазначеного рішення страховий стаж позивача складає 22 роки 10 місяців 07 днів; страховий стаж позивача з урахуванням пільгового обчислення становить 40 років 09 місяців 2 дні; пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202(25) становить 18 років 04 місяці 25 днів.
Трудова книжка на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_3 від 25.09.2000 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
1- 01.09.1995 - 25.03.1998 - навчання в ПТУ № 85 за спецільністю помічник теплотягу, паротягу, диплом ДБ ВН № 007800 від 25.03.1998;
2 - 25.05.1998 - 28.12.1999 - служба в Збройних Силах України, військовий квиток № НОМЕР_4 ;
Державне відкрите товариство «Карбоніт»
3 - 28.12.1999 - прийнятий учнем машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 231-к від 27.12.1999;
4 - 02.02.2000 - направлений на курси машиністів підземних установок, наказ № 20-к від 02.02.2000;
5 - 17.03.2000 - присвоєний 2 розряд машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею, наказ № 51-к від 15.03.2000;
6 - 31.08.2000 - проведена атестація робочого місця машиніста підземних установок та відповідності займаної професії Списку № 1, наказ № 170-к від 31.08.2000;
7 - 27.09.2000 - звільнений у зв'язку з інвалдністю відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, наказ № 203-к від 03.10.2000;
Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Карбоніт» ДХК «Первомайськвугілля»
8 - 05.11.2001 - прийнятий машиністом підземної установки 2 розрядку з повним робочим днем під землею, наказ № 222-к від 01.11.2001;
9 - 14.08.2002 - переведений учнем гірника очисного забою 1 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 155-к від 14.08.2002;
10 - 12.02.2003 - ДВАТ шахта «Карбоніт» ДХК «Первомайськвугілля» перейменоване в структурний підрозділ шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», наказ № 71-к від 12.02.2023;
11 - 24.04.2003 - присвоєний 4 розряд гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, наказ № 276-К від 24.04.2003;
12 - 29.08.2000 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці, професія гірник очисного забою вважається пільговою для пенсійного забезпечення за Списком № 1, наказ № 2175-к від 29.08.2000;
13 - 16.07.2005 - звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 163-к від 16.07.2005;
ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля»
14 - 26.07.2005 - прийнятий гірником очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем під землею, наказ № 118-к від 26.07.2005;
15 - 07.03.2006 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 56-к від 07.03.2006;
ВП «шахта Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля»
16 - 10.04.2006 - прийнятий гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, наказ № 294-к від 07.04.2006;
17 - на підставі атестації робочих місць професію гірник очисного забою вважати пільговою для пенсійного забезпечення за списком № 1, наказ № 2292 від 04.09.2005;
18 - 22.03.2007 - звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 85-к від 22.01.2007;
ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління»
21 - 05.12.2007 - прийнятий на гірничо-прохідну ділянку гірничномонтажником 4 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 58/о від 05.12.2007;
22 - 24.09.2008 - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 44/о від 24.09.2008;
ВП «Шахта Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля»
21 - 08.10.2008 - прийнятий машиністом підземних установок 2-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 249-к від 03.10.2008;
22 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці професію машиніста підземних установок вважати пільговою для пенсійного забезпечення за Списком № 1, наказ № 292 від 04.09.2005;
23 - 19.11.2008 - звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;
24 - 16.12.2008 - прийнятий г/монтажником підземним, наказ № 59/к від 15.12.2008;
25 - 02.08.2010 - звільнений за ст. 40 КЗпП України (скорочення штату), наказ № 17/к від 02.08.2010;
26 - 03.08.2010 - прийнятий учнем прохідника підземного 1 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 205к від 02.08.2010;
27 - 18.10.2010 - направлений на курси у ВП УКК ДП «Первомайськугілля» на навчання за професією прохідник, наказ № 281К від 15.10.2010;
28 - 13.12.2010 - 10.04.2011 - виробнича практика за професією прохідник підземний з повним робочим днем під землею, наказ № 338 к від 13.12.2010;
29 - 13.04.2011 - присвоєний 4-й розряд прохідника підземного з повним робочим днем під землею, наказ № 97к від 12.04.2011;
30 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці професію прохідника вважати пільговою для пенсійного забезпечення за Списком № 1, наказ № 205 від 16.04.2010;
31 - 16.04.2015 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, наказ № 74 від 16.04.2015;
32 - 20.04.2017 - присвоєний 5 розряд прохідника з повним робочим днем під землею, наказ № 203к від 19.04.2017;
33 - 13.04.2020 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умова за Списком № 1, наказ № 547 від 13.04.2020;
34 - 23.01.2023 - прийняти учнем гірника підземного дільниці змішаних робіт за сумісництвом з повним робочим днем під землею на підземних роботах згідно результатів атестації робочих місць за умовами праці, наказ № 29 о/с від 19.01.2023;
35 - на підставі атестації робочих місць за умовами праці по професії підтверджено право пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 1, наказ № 235 від 27.07.2022;
36 - 30.01.2023 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ № 43 о/с від 30.01.2023.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).
Відповідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).
16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).
Зазначеною постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, зокрема, передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Згідно із розділом IV п. 4.2 Порядку 22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача щодо призначення пенсії розглянуто ГУПФУ в Житомирській області з урахуванням принципу екстериторіальності.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно статті 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
ГУПФУ в Житомирській області встановлено, що страховий стаж позивача складає 22 роки 10 місяців 07 днів, страховий стаж з урахуванням пільгового обчислення становить 40 років 09 місяців 2 дні, пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202(25) становить 18 років 04 місяці 25 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999, оскільки до заяви долучено копію військового квитка. За висновками пенсійного органу для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637.
До пільгового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності згідно реєстру застрахованих осіб зокрема з 1999 року.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), зокрема, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пункт 20 Порядку №637 передбачає, зокрема, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи (служби) є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №415/4914/16-а, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 16.06.2020 у справі №682/967/17 та від 19.06.2020 у справі №359/2076/17, від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.
Сторонами не оспорюється факт надання позивачем трудової книжки, при зверненні до органу пенсійного фонду з питання призначення пенсії.
Записи в трудовій книжці, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день на пільгових роботах, та що є безперервним трудовим стажем. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.
В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди на посаді, що віднесена до відповідного списку, що не потребує надання уточнюючих довідок.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують пільговий характер роботи позивача у спірні періоди, що надає право на включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 у справі №127/9289/17, висновки яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п'ята статті 242 КАС України).
Незарахування спірного стажу позивача суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29.06.2010 № 1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду проходження військової служби в лавах Збройних Сил України з 25.05.1998 по 10.11.1999 суд зазначає таке.
Пунктами в) та д) частини третьої 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний орган не зарахував період проходження строкової військової служби по страхового стажу оскільки позивачем надано копію військового квитка, що суперечить вимогам згідно до пункту 2.23 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Період проходження позивачем військової служби з 25.05.1998 по 10.11.1999 підтверджується записом в трудовій книжці, оригінал якої надано останнім при зверненні за призначенням пенсії.
Відтак, період проходження позивачем строкової служби в Збройних Силах України підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування періоду проходження строкової служби до пільгового стажу з огляду на таке.
Позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах України з 25.05.1998 по 10.11.1999, тому при вирішенні питання щодо зарахування зазначеного періоду до його стажу застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991, який був чинним на час проходження служби. Отже, помилковим є посилання позивача на п. «к» ч. 1 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972, яким передбачено можливість зарахування служби у складі Збройних сил СРСР до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за його закінченням.
Оскільки позивача призвано на строкову військову службу 25.05.1998 після закінчення навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза, паровоза 25.03.1998, період його строкової військової служби не підлягає зарахуванню до пільгового стажу у відповідності до вимог Закону № 20110-ХІІ.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Посилання позивача на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.10.2022 у справі № 200/591/19-а.
Оцінюючи правомірність спірного рішення про відмову у призначенні пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Абзацом сьомим пункту 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у період з 2001 страхувальниками застрахованої особи ОСОБА_2 були: 00177313 - ШАХТА "КАРБОНІТ", ДЕРЖАВНЕ ВІДКРИТЕ ТОВАРИСТВО ДЕРЖАВНОЇ ХОЛДИНГОВОЇ КОМПАНІЇ "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ"; 00181131 - ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРВОМАЙСЬКЕ ШАХТОБУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"; 26349183 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА ІМЕНІ Д.Ф. МЕЛЬНИКОВА" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛИСИЧАНСЬКВУГІЛЛЯ"; 26402902 - ПЕРВОМАЙСЬКВАНТАЖТРАНС" ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО; 26402983 - ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ШАХТА "КАРБОНІТ"ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ", Ш.КАРБОНІТ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПЕРВОМАЙСЬКВУГІЛЛЯ"; 37262160 - НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ".
У відомостях по спеціальному стажу за періоди з 1999 по 2023 облік спецстажу позивача проведено за кодом підстави ЗПЗ013А1, який відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі - Довідник), встановлено для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Разом з тим, при визначенні права позивача на пенсію згідно зі статтею 114 Закону № 1058, вирішення питання щодо включення до пільгового стажу відповідачем не прийнято до уваги відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо спецстажу позивача, і в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав такого неврахування, що свідчить про протиправність останнього.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що рішення відповідача від 12.07.2023 вмотивовано виключно відсутністю оригіналу військового квита, та уточнюючих довідок для підтвердження наявного трудового стажу, при цьому відповідачем не враховано трудовий стаж згідно записів в трудовій книжці, не обраховано пільговий стаж позивача за період з 2001 по 2022 на підставі відомостей з Реєстру застрахованих осіб, а відповідну оцінку можливості призначення пенсії на підставі наданих позивачем документів в їх сукупності повинен надавати саме відповідач з огляду на його дискреційні повноваження щодо вирішення питань про призначення пенсій, суд не може самостійно обчислювати пільговий стаж позивача, перебираючи на себе повноваження органу ПФУ.
Фактично зазначені обставини свідчать про необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, що є недотриманням вимог, визначених пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, та є підставою для його скасування.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 122950002557 від 12.07.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 04.07.2023 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 05.10.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення у справі у сумі 858,88 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 858,88 грн на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича буд.7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 122950002557 від 12.07.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 04.07.2023 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн (вісімсот вісімдесят вісім грн 88 коп.) на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Г. Секірська