УХВАЛА
01 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 363/2792/20
провадження № 61-16111ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписна представником - адвокатом Вілінським Валентином Вікторовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Вілінського В. В., звернулася з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи наведене, останнім днем звернення до суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, було 26 жовтня 2023 року, однак касаційну скаргу подано представником заявника до відділення поштового зв'язку 11 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
У касаційній скарзі представник заявника зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, яке обґрунтовує тим, що повний текст постанови апеляційного суду отримав 13 жовтня 2023 року.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
На підтвердження дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року заявником не надано жодних доказів.
Перевірка дотримання строку на касаційне оскарження має істотне значення для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати належні докази, що підтверджують отримання копії оскаржуваної постанови саме 13 жовтня 2023 року (довідка суду, конверт суду тощо).
Водночас, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог статті 392 ЦПК України.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Також, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.
Вказана касаційна скарга подана адвокатом Вілінським В. В., наявність електронного кабінету якої у скарзі не зазначено. Разом з цим, починаючи з 18 жовтня 2023 року наявність, зокрема, у адвоката електронного кабінету, за загальним правилом, є обов'язковою.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який діє в інтересах заявника необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписна представником - адвокатом Вілінським Валентином Вікторовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков