Справа №:755/13052/22
Провадження №: 2-ві/755/23/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: судді Катющенко В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Багінського Андрія Михайловича про відвід судді Салук Т.В., подану у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
24.11.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Багінського А.М. про відвід судді Савлук Т.В., яка обґрунтована тим, що за час провадження розгляду цивільної справи Дніпровським районним судом м. Києва були непоодинокі випадки коли суд безпідставно відкладав розгляд справи та переносив судові засідання, крім того зазначав в ухвалах, що позивач та його представник у судове засідання не з'явились про час місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак це не відповідало дійсності. Представник позивача Багінський А.М. заявляв неодноразово клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Так були подані письмові клопотання через електронний кабінет Єдиної судової системи 02.02.2023, 27.03.2023, 27.04.2023, 08.06.2023, які були зареєстровані Дніпровським районним судом м. Києва. Відповідні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції направлялись також і іншим учасникам справи. Однак, Дніпровським районним судом м. Києва відповідних ухвал щодо проведення судових засідань у режимі відеоконференцій прийнято не було. Більш того, Дніпровський суд м. Києва з власної ініціативи переніс час слухання справи з 12 години на 13 годину 18.07.2023, не попередивши заздалегідь позивача та його представника, розглянув з власної ініціативи у цьому засіданні клопотання представника про призначення експертизи та повернув клопотання представнику позивача, закрив підготовче засідання у справі, чим позбавив позивача на судовий захист, а в ухвалі про повернення клопотання судом було вказано, що «інші учасники цивільного процесу в підготовче судове засідання не з'явились, про дату слухання справи повідомлені належним чином.», що не відповідало дійсності. Позивач вважає, що таким чином Дніпровський районний суд м. Києва (суддя Савлук Т.В.) обмежив його право на судовій захист, надав перевагу іншій стороні у справі, чим порушив ст. 2 ЦПК України. Позивач вважає, що в подальшому Дніпровський районний суд м. Києва (суддя Савлук Т.В.) буде перешкоджати у безсторонньому розгляді справи, може поставити під сумнів на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 вирішення питання про відвід передано судді Катющенко В.П.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про відвід та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначних ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень у діях судді Савлук Т.В.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивача.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.
Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.
Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, заявник не звільнений від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами для звернення з заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про відвід судді Савлук Т.В., оскільки доводи та міркування викладені у заяві про відвід не підтверджуються матеріалами справи. Ба більше, судом в межах розгляду заяви про відвід судді не було встановлено порушень права позивача на судовий захист та права на справедливий суд.
З огляду на вищевикладене, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Багінського Андрія Михайловича про відвід судді Салук Т.В., подану у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 38-40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Багінського Андрія Михайловича про відвід судді Салук Т.В., подану у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: