ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19960/23
провадження № 3/753/7703/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, працюючого вантажником, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 641637, ОСОБА_1 , 19.10.2023 року о 16 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. О. Мішуги, 3-В, в порушення вимог п. п. 1.5, 32.1 а) ПДР, самовільно встановив на тротуарі предмети, які не відносяться до засобів регулювання дорожнього руху, а саме пересувний торгівельний пункт, створивши перешкоду в русі учасникам дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 139 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою провину за обставин, викладених у протоколі не визнав. Зазначив, що неофіційно працює вантажником і лише виконував розпорядження начальника щодо вигрузки товару. Таким чином вважав, що його вини у даному порушенні немає і тому просив закрити провадження відносно нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Частина 1 статті 139 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Пункт 1.5 ПДР визначає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 самовільно встановив пересувний торгівельний пункт, чим створив перешкоду для дорожнього руху.
При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів, які би підтверджували факт умисного створення ОСОБА_1 перешкоди для руху учасників дорожнього руху, в матеріалах справи немає, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду справи.
Згідно з актом від 19.10.2023 року проведено обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та встановлено факт самовільного встановлення на тротуарі пересувного торгівельного пункту, при цьому вказаний акт підписаний ОСОБА_1 , але не як особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Також обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються і даними відеозапису, долученого до матеріалів справи та відтвореного в судовому засіданні, із якого вбачається, що ОСОБА_1 послідовно зазначає, що він є лише найманим працівником і є власник, розпорядження якого він виконував.
Інших доказів на обґрунтування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адмінправопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.
Керуючись ст. ст. 139 ч. 1, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя