Справа № 712/8856/23
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
30 листопада 2023 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши матеріали заяви ТОВ «Дебт Форс», заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Чупис Тетяна Петрівна, ТОВ «Кампсіс Фінанс», про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
ВСТАНОВИВ:
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, за підсудністю, для розгляду, надійшла заява ТОВ «Дебт форс» (далі - заявник) про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Чупис Тетяна Петрівна, ТОВ «Кампсіс Фінанс», про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 442 ЦПК України уразі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Частиною 1 ст. 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб'єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).
Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц (провадження № 14-117цс18)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у своїй постанові від 29 жовтня 2020 року в справі № 263/14171/19 Верховний Суд зазначив наступне: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження'місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. За наведених обставин доводи касаційної скарги, що місце проведення виконавчих дій та місце виконання рішення не є тотожним поняттями, тому належною підсудністю позову є суд за місцем виконання виконавчого напису у відповідному виконавчому окрузі, у якому відкрито виконавче провадження, Верховний Суд визнає помилковим тлумаченням вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частини дванадцятої статті 28 ЦПК України. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі та її підсудність Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області, що узгоджується з правилами ЦПК України. Позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувані судові рішення в частині визначення правил територіальної підсудності позову ОСОБА_1 ухвалені з дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм цивільного процесуального законодавства, Закону України «Про виконавче провадження» та зводяться до незгоди заявника з підставними висновками судів».
Отже, виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового/несудового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання.
Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна.
Так, заявником у даній заяві вказано місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Проте, із наданої Виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області інформації (лист за № 260 від 24 листопада 2023 року) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає на території
с. Ревбинці, знятий з реєстрації 11 листопада 2021 року та вибув у с. Бузуків, Черкаський район, Черкаська область.
Отже, із наявних у суді відомостей, боржник ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає у с. Ревбинці Золотоніського району Черкаської області. Крім цього, заявником не надано інших відомостей про місце роботи та місце знаходження майна боржника, що у свою чергу, позбавляє суд можливості пересвідчитися у підсудності даної заяви саме Чорнобаївському районному суді Черкаської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ТОВ «Дебт Форс», заінтересовані особи: ТОВ «Вердикт капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Чупис Тетяна Петрівна, ТОВ «Кампсіс Фінанс», про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Романова