Справа № 703/3368/23
2/703/1054/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Дегтярь Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-
встановив:
В інтересах позивача ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернувся його представник адвокат Кузяков О.В. з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2023 року по справі № 711/1183/23, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України. Позивач у даному кримінальному проваджені був визнаний потерпілим.
Вироком встановлено, що 17 липня 2021 року близько 14 год. 53 хв., перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив пошук через мережу інтернет за допомогою сервісу «OLX», оголошення потерпілого ОСОБА_1 , про продаж його товару, та під приводом купівлі даного товару надіслала потерпілому повідомлення в мобільний месенджер «viber» про намір придбати товар, продаж якого здійснював потерпілий. В ході листування з потерпілим в мобільному месенджері «viber», невстановлена особа надіслала потерпілому заздалегідь створене невстановленим шляхом фішингове (підроблене) посилання зовні схоже на сторінку сервісу «OLX», за яким потерпілий мав перейти та отримати грошові кошти за товар. ОСОБА_1 будучи точно впевненим в тому, що він здійснює продаж власного товару іншій особі, а та має справжній намір його придбати, будучи переконаним, що перейшов за справжнім посиланням, яке веде на сторінку сервісу «OLX», де в потерпілого буде змога оформити послугу безпечної доставки товару OLX, перейшов за надісланим йому фішинговим (підробленим) посиланням, яке було заздалегідь створено невстановленою особою з метою отримання даних банківської картки потерпілого, де останній не підозрюючи злочинних намірів невстановленої особи, не будучи обізнаним про дійсний функціонал надісланого посилання, ввів дані власної платіжної картки № НОМЕР_1 її термін дії та СVV код, після цього отримав смс-повідомлення з кодом підтвердження, який потерпілий ввів в спеціально відведеному полі фішингового посилання, після чого невстановлена особа отримала повні реквізити платіжної картки ОСОБА_1 , які в подальшому невстановленим слідством шляхом передала особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
В подальшому особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, з корисливих мотивів, шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальних машин, за допомогою яких було створено шкідливе фішингове посилання, ззовні схоже на сторінку сервісу «OLX» отримав дані банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , які особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб надала невстановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, додав дані банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 до мобільного телефону, який підтримує функцію NFC (безконтактної оплати), таким чином отримав змогу здійснювати розрахунок за допомогою Apple pay, через будь який банківський POS-термінал, що підтримує функцію безконтактної оплати.
17 липня 2021 року, о 16 год. 53 хв., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами з банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, з корисливих мотивів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, усвідомлюючи, що шахрайським шляхом заволодів даними банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_1 , з корисливих мотивів ввів на POS терміналі № V*520 GPRS CL суму в розмірі 950 грн. та здійснив розрахунок за допомогою мобільного телефону, який підтримує функцію NFC (безконтактної оплати) з банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 , призначення платежів: «продукти магазин продуктів Універсам».відразу ж після цього, ввів на РОS терміналі № V*520 GPRS CL суму в розмірі 16000 грн. та здійснив розрахунок за допомогою мобільного телефону, який підтримує функцію NFS (безконтактної оплати) з банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 , призначення платежу : «Продукти мазанин продуктів Універсам».
Таким чином особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, повторно, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з корисливих мотивів, заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 в сумі 16950 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд, при цьому завдавши потерпілому матеріальної шкоди.
Враховуючи, що вина ОСОБА_2 була доведена у вчиненні кримінального правопорушення, то повторному доведенню не підлягає.
Окрім того, представник позивача вказує, що внаслідок дій ОСОБА_2 позивач отримав душевні та моральні страждання, через порушення нормального ритму життя, викликані необхідністю шукати додаткові кошти для життя, а саме оплата комунальних послуг, оплата їжі, оплата житла та забезпечення всім необхідним для сім'ї. Свої страждання позивач оцінює в 20 000 грн.
Також, в позові зазначено, що позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 16950 грн. матеріальних збитків, 20000 грн моральної шкоди та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2023 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, до суду надійшла заява від адвоката Кузякова А.В. в якій він просить суд проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження по справі та позовну заяву з додатками 13 листопада 2023 року, про що свідчити його розписка, повернута до суду 14 листопада 2023 року.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач у поданій до суду заяві не висловила своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що суд постановляє ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2023 року по справі № 711/1183/23, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Вироком суду встановлено, що 17 липня 2021 року близько 14 год. 53 хв., перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив пошук через мережу інтернет за допомогою сервісу «OLX», оголошення потерпілого ОСОБА_1 , про продаж його товару, та під приводом купівлі даного товару надіслала потерпілому повідомлення в мобільний месенджер «viber» про намір придбати товар, продаж якого здійснював потерпілий. В ході листування з потерпілим в мобільному месенджері «viber», невстановлена особа надіслала потерпілому заздалегідь створене невстановленим шляхом фішингове (підроблене) посилання зовні схоже на сторінку сервісу «OLX», за яким потерпілий мав перейти та отримати грошові кошти за товар. ОСОБА_1 будучи точно впевненим в тому, що він здійснює продаж власного товару іншій особі, а та має справжній намір його придбати, будучи переконаним, що перейшов за справжнім посиланням, яке веде на сторінку сервісу «OLX», де в потерпілого буде змога оформити послугу безпечної доставки товару OLX, перейшов за надісланим йому фішинговим (підробленим) посиланням, яке було заздалегідь створено невстановленою особою з метою отримання даних банківської картки потерпілого, де останній не підозрюючи злочинних намірів невстановленої особи, не будучи обізнаним про дійсний функціонал надісланого посилання, ввів дані власної платіжної картки № НОМЕР_1 її термін дії та СVV код, після цього отримав смс-повідомлення з кодом підтвердження, який потерпілий ввів в спеціально відведеному полі фішингового посилання, після чого невстановлена особа отримала повні реквізити платіжної картки ОСОБА_1 , які в подальшому невстановленим слідством шляхом передала особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
В подальшому особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, з корисливих мотивів, шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальних машин, за допомогою яких було створено шкідливе фішингове посилання, ззовні схоже на сторінку сервісу «OLX» отримав дані банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , які особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб надала невстановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, додав дані банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 до мобільного телефону, який підтримує функцію NFC (безконтактної оплати), таким чином отримав змогу здійснювати розрахунок за допомогою Apple pay, через будь який банківський POS-термінал, що підтримує функцію безконтактної оплати.
17 липня 2021 року, о 16 год. 53 хв., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами з банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, з корисливих мотивів, з використанням електронно-обчислювальної техніки, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, усвідомлюючи, що шахрайським шляхом заволодів даними банківської картки потерпілого ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_1 , з корисливих мотивів ввів на POS терміналі № V*520 GPRS CL суму в розмірі 950 грн. та здійснив розрахунок за допомогою мобільного телефону, який підтримує функцію NFC (безконтактної оплати) з банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 , призначення платежів: «продукти магазин продуктів Універсам».відразу ж після цього, ввів на РОS терміналі № V*520 GPRS CL суму в розмірі 16000 грн. та здійснив розрахунок за допомогою мобільного телефону, який підтримує функцію NFS (безконтактної оплати) з банківської картки № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_1 , призначення платежу : «Продукти мазанин продуктів Універсам».
Таким чином особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, повторно, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з корисливих мотивів, заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 в сумі 16950 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд, при цьому завдавши потерпілому матеріальної шкоди.
У даному кримінальному проваджені ОСОБА_1 визнаний потерпілим.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, враховуючи визначений ч.6 ст.82 ЦПК України принцип обов'язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження не заявляв, правомірно звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 і саме він має нести відповідальність за завдану позивачу майнову та моральну шкоду.
Отже, вироком суду встановлено, що, внаслідок злочинних дій відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 20000 грн., яка не відшкодована, і ця обставина є обов'язковою для суду при розгляді цієї справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказовий процес у цивільному судочинстві має велику значимість через його важливість для вирішення кожної справи і загальнообов'язковість, оскільки без належного підтвердження необхідних обставин особа не отримає бажаного результату та не зможе повною мірою використати надані державою юрисдикційні гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або їх оспорення.
Належність та допустимість доказів визначають ст. ст. 77,78 ЦПК України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи вище викладене, оцінивши наявні докази в їх сукупності, за наявності вироку суду відносно ОСОБА_2 , який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 190 КК України, та вироком суду встановлено факт заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди потерпілому ОСОБА_1 вирок суду набрав законної сили, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення.
У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначено у статті 23 ЦК України.
Так, згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснено судам в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що вчиненим відповідачем кримінального правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, їх тривалості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Моральна шкода завдана позивачу полягає у душевних та моральних стражданнях, через порушення нормального ритму життя позивача, викликані необхідністю шукати додаткові кошти для життя.
Отже, суд, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. Саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої професійної допомоги, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень до суду надано:
- копію договору про надання правової допомоги від 17 травня 2023 року укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Кузяковим О.В.;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3993 від 23 листопада 2018 року;
- попередній розрахунок вартості послуг адвоката;
- копію ордеру серії АЕ № 1206069;
- акт наданих послуг від 19 червня 2023 року.
Статтею 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, враховуючи критерії розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати за надання правничої допомоги понесені позивачем підлягають відшкодуванню в розмірі 5000 грн. Саме така сума коштів, на думку суду, відповідає обсягу виконаних робіт адвокатом.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.
Тому, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13 81, 89, 141, 223, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , (на момент ухвалення рішення відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія, що за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани) РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування матеріальних збитків; 16950 грн., моральної шкоди 20000 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 рн., а всього 41950 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький