Справа № 562/3982/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Шуляк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 120317 від 31.10.2023, 29.10.2023 року, о 00 год. 10 хв. в м.Здолбунів по вул.Молодіжна,19, Рівненської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Пежо 508, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб допустив наїзд на автомобіль Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв на парковці. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 120318 від 31.10.2023, 29.10.2023 року, о 00 год. 10 хв. в м.Здолбунів по вул.Молодіжна,19, Рівненської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Пежо 508, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив її місце.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Захисник Януль В.С. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину у скоєній ДТП визнав та щиро розкаюється та просить застосувати щодо нього усне зауваження, а також вказав, що він жодного умислу на залишення місця ДТП не мав, оскільки не відчув зіткнення з припаркованим автомобілем. Просив у цій частині провадження по справі закрити за відсутності події та складу адмінправопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
У відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП, постановою суду від 03.11.2023 року вказані адміністративні протоколи об'єднані в одне провадження та присвоєно спільний реєстраційний номер № 562/3982/23.
Заслухавши захисника Януля В.С., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена ст.124 КУАП.
Як встановлено під час розгляду даного протоколу та підтверджено зібраними матеріалами, водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась ДТП.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст.124 КУпАП, за обставин зазначених у протоколі підтверджується матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 120317, схемою ДТП.
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу. Обставинами, що пом'якшують відповідальність винного, суд визнає, вчинення адміністративного правопорушення вперше, щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначностi вчиненого адмiнiстративного правопорушення суд може звiльнити порушника вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi та обмежитися усним зауваженням.
Викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки його наслідки на даний час не представляють суспільної небезпеки, а тому вважається можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Що стосується порушення п.2.10 ПДР та вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП суд зазначає наступне.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Між тим, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про усвідомлення особою, яка притягається до відповідальності, причетності до ДТП на момент її вчинення, також наявність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, а будь-які докази цього до матеріалів справи не долучені.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи загальне визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно дост. 62 Конституції Україниніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пояснення ОСОБА_1 про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, на переконання суду не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами, а тому беруться судом до уваги.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вищевикладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не знайшла свого підтвердження, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного ст.122-4, ст.124, ст.ст.221,247,280,283,284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на підставі ст.22 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП закрити, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя