Постанова від 04.12.2023 по справі 922/1286/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/1286/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику представників сторін за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи" (вх. № 1947 Х/1) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Лавренюк Т.А. 02.06.2023 у справі №922/1286/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА-ТАЙФУН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА-ТАЙФУН" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 36190,00грн та неустойку за користування орендованим об'єктом у розмірі 24816,00грн, а також покласти на відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди № 22/01-А від 30.12.2021 не здійснив орендну плату за період з березня по грудень 2022 року. Вимоги в частині стягнення неустойки обґрунтовані ч. 2 ст. 785 ЦК України та тим, що відповідач своєчасно не повернув об'єкт оренди та не звільнив його від власного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області, ухваленим в порядку спрощеного позовного провадження 02.06.2023, позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи" (61112, м. Харків, Салтівське шосе, 141, кв. 247, код ЄДРПОУ 33676287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група-Тайфун" (61072, м. Харків, пр. Науки, 58, код ЄДРПОУ 34630793) - 36190,00грн основного боргу, 24816,00грн неустойки, 2684,00грн судового збору.

20.09.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи". У скарзі просить суд:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі №922/1286/23;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі №922/1286/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю;

- на період розгляду апеляційної скарги зупинити дію наказу Господарського суду Харківської області від 28.06.2023 у справі №922/1286/23;

- стягнути з позивача судові витрати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 у справі №922/1286/23 справу (апеляційну скаргу) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2023 витребувано матеріали справи №922/1286/23 з Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги.

29.09.2023 справа №922/1286/23 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, крім іншого, задоволено клопотання апелянта та поновлено пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі №922/1286/23; відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про зупинення дії наказу Господарського суду Харківської області від 28.06.2023 у справі №922/1286/23; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі №922/1286/23; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги вх. 1947Х ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи" без повідомлення /виклику учасників справи.

19.10.2023 від ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" надійшло клопотання, в якому просить витребувати у ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи" оригінали доказів, а саме: документ про те, що директор ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи" відсутній в Україні, листування директора ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи" Галкіна О.Б. з директором ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" Абсалямовим Д.Ю.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує на те, що до наданої апелянтом копії паспорту фізичної особи не додано перекладу на українську мову, тому, на думку заявника, не можливо встановити які саме дані підтверджує надана копія паспорту. Крім того, звертає увагу, що до апеляційної скарги додані роздруківки електронного листування та скріни, з яких, на думку заявника клопотання не можливо встановити/ідентифікувати учасників листування. Заявник клопотання зауважує на тому, що апелянт вказує про те, що його директор знаходиться у Польщі, при цьому, додані до апеляційної скарги копії документів засвідчені підписом адвоката Князєва В.О. Заявник клопотання ставить під сумнів можливість адвоката Князєва В.О. засвідчити зазначені копії. Так, позивач зауважує, що поставивши на копіях відмітку "Згідно з оригіналом", адвокат Князєв В.О. знаходився в Україні, а директор апелянта в Польщі.

19.10.2023 від ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. Наполягає на наявності у відповідача обов'язку сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому Договором. Також зауважує на обов'язку Відповідача звільнити орендоване приміщення після направлення повідомлення про розірвання Договору та після закінчення строку його дії. Повідомляє суду про те, що з доказів, які надані апелянтом, у вигляді електронних листів та скринів не можливо ідентифікувати з ким саме велось листування. Крім того, звертає увагу на те, що Абсалямов Д.Ю. призначений директором ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" з 01.08.2023. Отже, твердження апелянта про те, що електронне листування, копії якого додані до апеляційної скарги, відбувалось між директорами товариств не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на дату листів 10.05.2022 директором ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" був не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 .

Додатково повідомляє суд про те, що 28.07.2022 відкрито кримінальне провадження за фактом несанкціонованого підключення до електромережі в обхід лічильника з нежитлового приміщення №№ 707,708 за адресою АДРЕСА_1 . В межах кримінального провадження проведено огляд приміщень, які перебували у користуванні відповідача та вилучено обладнання, задля користування яким викрадалась електрична енергія (а саме для підігріву плат кріптовалюти). Наведені обставини, на думку позивача, підтверджують факт користування відповідачем орендованим приміщенням. Просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заперечень щодо розгляду апеляційної скарги в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження від сторін не надходило.

Розглянувши клопотання ТОВ "ГРУПА-ТАЙФУН" про витребування оригіналів доказів, які були подані заявником апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно частини 6 статті 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Отже, вирішення питання про необхідність витребування оригіналу доказу належить до компетенції суду та не є його обов'язком.

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги апелянтом, крім іншого, додано роздруківку скріну сторінки екрану монітору з електронним листуванням. Отже, таке листування не існує в паперовому вигляді, що виключає можливість надати відповідний оригінал. Зайти на сторінку електронної пошти є можливість з будь якого електронного пристрою з доступом до мережі Інтернет, роздрукувати електронну переписку також можливо з будь якого пристрою з доступом до мережі Інтернет.

Щодо витребування у апелянта документів, які підтверджують перебування директора апелянта за кордоном, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апелянтом подано копію закордонного паспорту ОСОБА_3 , який є директором ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи", та сторінок паспорту з відмітками про перетинання кордону.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що Договір оренди укладено не з фізичною особою ОСОБА_4 , а з юридичною особою ТОВ "Телекомунікаційні незалежні системи", тому заявником клопотання не наведено та не доведено, що обставини перебування директора товариства відповідача за кордоном України мають значення для вирішення спору про стягнення заборгованості та неустойки, які стосуються виконання Договору оренди, укладеного з юридичною особою відповідача. При цьому, апелянтом не надано доказів того, що директор є єдиним працівником товариства та товариство припинило (зупинило) свою діяльність під час виїзду керівництва. Отже, апелянтом не наведено обставин, які доводять зв'язок виїзду директора товариства з виконанням Договору оренди приміщення.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група-Тайфун" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи" (відповідач) укладено договір № 22/01-А (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 18,5кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, проспект Науки, 58, кімнати №706-7,4кв.м, №708 - 9,5кв.м, тех. приміщення 1,6кв.м (далі - орендований об'єкт) та сплачувати позивачу орендну плату.

Передача орендованого об'єкта в оренду, за умовами п.1.3 договору, не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на нього.

Орендований об'єкт передається в оренду з метою розміщення в ньому офісу відповідача (п.2.1 договору).

За умовами п.3.1 договору прийом-передача орендованого об'єкта здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом трьох календарних днів з моменту набрання чинності цього договору, але не раніше надходження до позивача орендної плати за перший місяць оренди, перерахованої відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

При передачі орендованого об'єкта складається акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору. Орендований об'єкт вважається переданим в оренду і прийнятим відповідачем з моменту підписання акта прийому-передачі (п.3.3, п.3.4 договору).

У п.4.1 договору сторони погодили строк оренди а саме: з моменту прийняття орендованого об'єкту за актом прийому-передачі та по 31.12.2022 включно.

Розмір орендної плати за весь орендований об'єкт в цілому, за умовами п.5.1 договору, є договірним та на момент укладення цього договору становить 4136,00грн за місяць. Сторони погодили, що орендна плата включає в себе плату за користування орендованим об'єктом, а також компенсацію витрат позивача на обслуговування і експлуатацію нежитлових приміщень пропорційно займаній відповідачем площі, за винятком витрат по оплаті електричної енергії.

Пунктом 5.5 Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця у формі 100% попередньої оплати, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який перераховується орендна плата.

Згідно пункту 5.7 Договору при закінченні строку оренди або при достроковому розірванні цього Договору, орендна плата сплачується за день фактичного повернення орендованого об'єкта Орендодавцю, оформленого Актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що повернення Орендодавцю об'єкта, що орендується, здійснюється Орендарем не пізніше останнього дня терміну дії Договору, а при достроковому розірванні - не пізніше дня, з якого договір вважається розірваним, але у будь-якому випадку не пізніше 3-х календарних днів, наступних за днем припинення договору оренди (якщо інший строк не встановлений чинним законодавством України).

Відповідно до п. 8.2 Договору до настання строку, зазначеного у п. 8.1 Договору, Орендар зобов'язаний звільнити орендований об'єкт і підготувати його до передачі Орендодавцю.

У п. 8.3 Договору визначено, що при поверненні об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 11.4 Договору сторони закріпили, що всі зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу лише при їх письмовому оформленні у вигляді додаткових угод до цього Договору, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п.10.4 договору сторони погодили, що у разі виникнення необхідності використання орендованого об'єкта для потреб позивача, він має право достроково розірвати договір оренди, про що письмово повідомляє відповідача за 15 календарних днів.

30.12.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщень, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв з 01.01.2022 відповідно до умов договору нежитлові приміщення загальною площею 18,5кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, проспект Науки, 58, кімнати №706, №708 та частину тех. приміщень.

Даний акт підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

02.10.2022 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №4788, в якому, посилаючись на п.10.4 договору, повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди з 25.12.2022, необхідність звільнити орендовані приміщення та погасити заборгованість з орендної плати з розрахунку 4136,00грн в місяць до моменту повернення нежитлових приміщень, а саме до 25.12.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідач не надав відповіді на вимогу орендодавця.

Відсутність реакції орендаря на вимогу від 02.10.2022, не звільнення орендованого приміщення та наявність заборгованості з орендної плати стали підставою для звернення позивача (орендодавця) з позовом до суду у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених вимог.

В апеляційнійскарзі відповідач наводить наступні доводи.

Директор орендаря через початок повномасштабної військової агресії РФ перебував у Польщі та не мав змоги відреагувати на вимоги Орендаря про припинення договору оренди.

На думку апелянта факт направлення вимоги /повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку не є доказом та не є достатньою підставою для припинення договору оренди.

Висновок суду про заборгованість за договором оренди не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в електронному листуванні сторони погодили інший розмір орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та доводам апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України, а також п.7.1 Договору.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, тому Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня по грудень 2022 року в розмірі 36190,00грн.

Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставними та необґрунтованими заперечення апелянта про те, що в електронному листуванні сторонами був змінений розмір орендної плати.

Так, як встановлено та зазначено вище, відповідно до п. 11.4 Договору сторони закріпили, що всі зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу лише при їх письмовому оформленні у вигляді додаткових угод до цього Договору, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Заявником апеляційної скарги не надано, а матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткових угод до Договору оренди, якими б сторони змінили розмір орендної плати. Отже, посилання апелянта на електронне листування є безпідставним.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим зауваження позивача про те, що з наданих апелянтом скринів електронного листування не можливо ідентифікувати осіб з якими саме велось таке листування та те, що воно має юридичну силу та офіційний характер. Листи не мають електронного цифрового підпису.

Посилання апелянта на відсутність на території України директора Орендаря на час направлення Орендодавцем повідомлення про розірвання Договору також не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про обов'язок Орендодавця звільнити приміщення протягом встановленого у Договорі строку.

Так, у Договорі оренди зазначені адреси та реквізити сторін. У п. 11.10 закріплено обов'язок Орендаря повідомляти Орендодавця про зміну своїх персональних даних, вказаних у Договорі протягом 5 календарних днів з моменту таких змін.

Крім того, п. 9.7 Договору Сторона, яка опинилась під впливом непереборної сили (форс-мажор), зобов'язана терміново повідомляти іншу сторону про виникнення, характер дії неперборної сили (форс-мажор), і додати довідку з Торгово-промислової палати м. Харкова.

Як вбачається з Договору під терміном "Обставини непереборної сили" для цілей цього Договору, крім іншого, сторони передбачили військові маневри чи/або бойові дії.

При цьому, матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів повідомлення Орендодавця про зміну персональних даних (адреси тощо), настання обставин непереборної сили, які б перешкоджали або унеможливлювали використання об'єкту оренди.

Як встановлено та зазначено вище, сторони у п.10.4 договору погодили, що у разі виникнення необхідності використання орендованого об'єкта для потреб позивача, останній має право достроково розірвати договір оренди, про що письмово повідомляє відповідача за 15 календарних днів.

Оскільки позивач 02.10.2022 листом за вих. №4788 повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди з 25.12.2022 та необхідність звільнити орендовані приміщення з посиланням на п.10.4 договору, договір № 22/01-А від 30.12.2021 припинив свою дію, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок звільнити орендовані приміщення та повернути їх позивачу.

Так, у п.8.1 договору сторони погодили, що повернення позивачу об'єкта, що орендується, здійснюється відповідачем не пізніше останнього дня терміну дії договору, а при достроковому розірванні - не пізніше дня, з якого договір вважається розірваним, але у будь-якому випадку не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем припинення договору оренди (якщо інший строк не встановлений чинним законодавством України).

До настання строку, зазначеного у п.8.1 цього договору, орендар зобов'язаний звільнити орендований об'єкт і підготувати його до передачі орендодавцю. При поверненні орендованого майна складається акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п.8.2, п.8.3 договору).

Відповідач в порушення умов договору орендовані приміщення не звільнив, за актом приймання-передачі орендоване майно позивачу не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Апелянт також не спростовує того, що повернення об'єкту оренди у строки, закріплені сторонами у Договорі та в передбаченому Договором порядку не відбулось.

За приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до умов Договору строк його дії до 31.12.2022.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення неустойка за не виконання обов'язку повернення орендованого майна з січня 2023 по березень 2023 у розмірі 24816,00грн. Отже, з наведеного вище вбачається, що в будь якому випадку, відповідач повинен був у січні 2023 року звільнити орендоване приміщення.

Вимоги в зазначеній частині визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та задоволені повністю.

Східний апеляційний господарський суд з огляду на вищевикладене, вважає, що апелянтом не спростовано законні та підставні висновки суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області у даній справі є законним та обґрунтованим, судом належним чином досліджені обставини справи та надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні правові підстави для його скасування чи зміни.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, а обставини, на які посилається апелянт, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, відсутні підстави для її задоволення.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору, понесені апелянтом за звернення зі скаргою, покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні незалежні системи" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі №922/1286/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Попередній документ
115369970
Наступний документ
115369972
Інформація про рішення:
№ рішення: 115369971
№ справи: 922/1286/23
Дата рішення: 04.12.2023
Дата публікації: 06.12.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.06.2023)
Дата надходження: 05.04.2023
Предмет позову: стягнення коштів