СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/594/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,
представники учасників справи не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича, м.Харків,
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.08.2023, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Харкові, повний текст якої складений та підписаний 28.08.2023 (суддя Хотенець П.В.), за результатами розгляду скарги боржника на дії старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. у виконавчому провадженні,
у справі №922/594/21
за позовом: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича, м.Харків,
про стягнення заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію у сумі 58891,76грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 у справі №922/594/21 у задоволенні скарги ФОП Шаркова О.О. на дії державного виконавця Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". Суд зазначив, що керуючись п. 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про визначення Шаркову О.О. поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту. Таким чином згідно пункту 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем надана боржнику можливість здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, та узгоджується з загальноприйнятою європейською практикою.
Не погодившись з ухвалою, постановленою господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ФОП Шарков О.О., який просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 у справі №922/594/21; постановити нову ухвалу, якою визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. у виконавчому провадженні №67296313 при прийнятті постанови від 28.10.2021 про арешт коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 58125,88грн та зняти арешт з коштів, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому на ім?я ОСОБА_1 за цільовим призначенням для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні №67296313.
Скаржник зазначає, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд не надав відповідну правову оцінку. Апелянт наголошує, що рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритий на його ім'я, є поточним рахунком для зарахування, коштів цільового призначення, а саме заробітної плати, та підпадає під випадок "іншого рахунку боржника, накладення арешту на кошти на якому заборонено законом". Скаржник наголошує, що державний виконавець, при отриманні звернення відповідача з документальними підтвердженнями, що рахунок відповідача відкритий за цільовим призначенням, а саме для отримання заробітної плати, повинен був скасувати арешт на грошові кошти на вказаному рахунку відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", та посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 №756/8815/20.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 23.11.2023, встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій іншим учасникам справи; встановлено державному виконавцю Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з копіями виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/594/21 та доказами надсилання його копій іншим учасникам справи.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, а саме, ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023, вбачається, що вона доставлена до електронних кабінетів КП "Харківські теплові мережі" та Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04.11.2023 о 00:37 годині.
Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023, що надсилалася на адресу апелянта ФОП Шаркова О.О., яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена в апеляційній скарзі, повернулася до апеляційного суду неврученою у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
15.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" від КП "Харківські теплові мережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що на даний час рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/594/21 щодо стягнення з ФОП Шаркова О.О. на користь КП "Харківські теплові мережі" боргу у сумі 52582,62грн не виконано, заборгованість не погашена. Оскаржувану ухвалу позивач вважає законною, обґрунтованою та такою, що прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
До Східного апеляційного господарського суду через канцелярію суду 20.11.2023 від ФОП Шаркова О.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності скаржника.
22.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду через канцелярію суду від Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив з проханням відмовити боржнику ФОП Шаркову О.О. в задоволенні скарги на дії державного виконавця повністю, обгрунтовуючи тим, що на виконанні в ДВС перебували та перебувають виконавчі провадження щодо боржника Шаркова О.О., в межах яких виносились постанови про арешт коштів боржника. Враховуючи відсутність відомостей щодо сплати заборгованості за вищезазначеними виконавчими провадженнями, станом на дату надання відповіді у Відділу відсутні підстави для зняття виконавцями арештів з усього майна (коштів) боржника за вищевказаними провадженнями. Зазначає, що керуючись пунктом 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про визначення ОСОБА_1 поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту.
Судова колегія зауважує, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 встановлено державному виконавцю Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з копіями виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 16.09.2021 у справі №922/594/21 та доказами надсилання його копій іншим учасникам справи.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 доставлена до електронного кабінету Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04.11.2023 о 00:37 годині.
Згідно з ч. ч. 5, 6, 11 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Враховуючи, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 вважається врученою Основ?янсько-Слобідському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.11.2023, то строк на подання відзиву та копій матеріалів виконавчого провадження закінчується 16.11.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, з відзивом орган ДВС звернувся 22.11.2023, тобто з пропуском строку, встановленого судом на подання відзиву.
Положеннями ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що Основ?янсько-Слобідський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з відзивом звернувся з пропуском встановленого судом строку та ним не порушується питання щодо поновлення такого строку, судова колегія дійшла висновку про залишення відзиву без розгляду.
23.11.2023 до початку судового засідання за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відділу.
Розглянувши заяву ФОП Шаркова О.О. про розгляд справи за його відсутності та клопотання Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд справи за відсутності представника відділу, судова колегія зазначає, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе задовольнити вказані заяву апелянта та клопотання органу ДВС.
Представники учасників провадження до судового засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа позивачу та органу ДВС, а також поштове повернення (у зв'язку з відсутністю адресата), що надсилалося скаржнику.
Оскільки матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін та органу ДВС.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
КП "Харківські теплові мережі" у лютому 2021 року звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Шаркова О.О., в якому просило стягнути з останнього вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 58891,76грн за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2021 у справі №922/594/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Шаркова О.О. на користь КП "Харківські теплові мережі" вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 50631,03грн за період з березня 2017 року по лютий 2019 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1951,59грн. В решті позову відмовлено.
16.09.2021 на виконання судового рішення видано наказ.
28.10.2021 на підставі виданого судом наказу постановою старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. відкрито виконавче провадження № ВП 67296313.
З автоматизованої системи виконавчого провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.10.2021 старшим державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, та встановлено їх у розмірі 285,00грн, та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 5258,26грн.
В той же день, постановою старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. в межах виконавчого провадження № ВП 67296313 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 58125,88 грн.
Також з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що постановою головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко В.О. від 30.06.2022 приєднано виконавче провадження №67296313 з примусового виконання наказу №922/594/21, виданого 16.09.2021 Господарським судом Харківської області, про стягнення з ФОП Шаркова О.О. на користь КП "Харківські теплові мережі" боргу у розмірі 52582,62 грн до зведеного виконавчого провадження №69319642, яке веде Основ?янсько-Слобідський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
З матеріалів справи судом встановлено, що 18.07.2023 ФОП Шарков О.О. звернувся до Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з клопотанням, в якому просив скасувати арешти, накладені Основ'янсько-Слобідським ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рахунок 262016400938672681, IBAN НОМЕР_3 , який відкрито за цільовим призначенням - для отримання заробітної плати, у виконавчих провадженнях № АСВП 6765338, № АСВП 67296313, № АСВП 66891403, № АСВП 66890985, № АСВП 60857326, № АСВП 59251563, № АСВП 58019080, № АСВП 50275707.
Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" від 17.07.2023 №GSQ9OFK03UPBEQI6, виданої на ім'я боржника, відкрито рахунок НОМЕР_3 , за період з 01.01.2023 по 17.07.2023 на вказаний рахунок надходили: зарплата В/Ч НОМЕР_4 ; зарплата ДНІПР.ОБЛ.ТЕРИТ.ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАНН.; зарплата ХАРКІВСЬКИЙ ОТЦК ТА СП.
У відповідь на клопотання боржника листом від 03.08.2023 №72583 начальником ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчуком М. зазначено про відсутність підстав для зняття виконавцями арештів з усього майна (коштів) боржника у зв'язку з відсутністю відомостей щодо сплати боржником заборгованості за виконавчими провадженнями. Також ВДВС зазначено, що керуючись п. 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про визначення ОСОБА_1 поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту. Додатково повідомлено, що суми коштів до стягнення, з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за виконавчими провадженнями ВП № 58019080 складає 1135,00грн; за ВП 59251563 складає 88670,26грн; ВП №66891403 складає 1309,00грн; ВП 66890985 складає 935,00грн; ВП № 67296313 складає 58125,88грн; ВП № 67655338 складає 31330,08грн.
До Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця звернувся відповідач ФОП Шарков О.О., який просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. у виконавчому провадженні №67296313 при прийнятті постанови від 28.10.2021 про арешт коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 58125,88грн та зняти арешт з коштів, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 за цільовим призначенням для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні №67296313.
В обґрунтування вимог скарги відповідач зазначав, що про наявність постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника не був повідомлений. У липні 2023 року скаржник дізнався про накладення арешту в межах виконавчого провадження ВП№67296313 на рахунок, який використовується для нарахування заробітної плати. 18.07.2023 відповідач звертався до органу ДВС зі зверненням про скасування арешту з коштів, що містяться на вказаному рахунку, проте отримав відмову у зв'язку з відсутністю у виконавчої служби відомостей щодо сплати заборгованості за виконавчим провадженням. За доводами скаржника, ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту. ФОП Шарков О.О. вважає, що встановлення ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" обмеження утримань із заробітної плати боржника у виконавчому провадженні свідчить про заборону на накладення арешту на заробітну плату. Відповідач наголошує, що накладення арешту на кошти понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Апелянт вважає, що не може бути накладений арешт на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. За твердженням скаржника, рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритий на його ім'я, є поточним рахунком для зарахування коштів цільового призначення, а саме заробітної плати, та підпадає під випадок "іншого рахунку боржника, накладення арешту на кошти на якому заборонено законом". Таким чином, державний виконавець, при отриманні звернення відповідача з документальними підтвердженнями, а саме довідкою з АТ КБ "Приватбанк", що рахунок НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 відкритий за цільовим призначенням, а саме для отримання заробітної плати, повинен був скасувати арешт на грошові кошти на вказаному рахунку відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 у справі №922/594/21 у задоволенні скарги відмовлено з підстав, що викладені вище.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
За приписами ст. 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У рішеннях Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти Україні", "ПМП "Фея" та інші проти України" зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов'язком держави.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Згідно приписів статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності.
У частині першій статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Права та обов'язки виконавців визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Положеннями пункту 7 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Частино 8 розділу VIII Інструкції визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках, визначених Законами, зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частиною 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з п. 10 Розділу VIII Інструкції після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Пунктами 3, 14, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 зазначено, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають, як наслідок, обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та розділу VIII Інструкції. Державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
За умовами абзацу 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
За умовами п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19).
Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20).
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до державного виконавця з клопотанням про зняття арешту з коштів на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я Шаркова О.О., боржником надано довідку АТ КБ "Приватбанк" від 17.07.2023 №GSQ9OFK03UPBEQI6, відповідно до якої за період з 01.01.2023 по 17.07.2023 на вказаний рахунок боржника надходили: зарплата В/Ч НОМЕР_4 ; зарплата ДНІПР.ОБЛ.ТЕРИТ.ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАНН.; зарплата ХАРКІВСЬКИЙ ОТЦК ТА СП.
Тобто, на вказаний рахунок зараховувалась виключно заробітна плата боржника.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Частиною 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Положеннями ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 зроблено висновок, що встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Залишення арешту на коштах, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ФОП Шарковим О.О. будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела та порушує його право на отримання винагороди за працю.
Враховуючи, що ФОП Шарков О.О. надав державному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт накладено на кошти, які є його заробітною платою та розміщені на рахунку, призначеному для зарахування заробітної плати, бездіяльність органу ДВС, що полягає у незнятті арешту із цих коштів, є незаконною.
З матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що відповідач просить суд зняти арешт з коштів, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому на ім?я ОСОБА_1 за цільовим призначенням для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні №67296313.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Тобто, чинним процесуальним законодавством не передбачено право суду апеляційної інстанції на зняття арешту з рахунків боржника в межах виконавчого провадження, оскільки суд не може підміняти повноваження державного виконавця. Повноваженнями на вчинення виконавчих дій наділені державні та приватні виконавці.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено незаконність бездіяльності органу ДВС щодо незняття арешту з грошових коштів боржника, що містяться на рахунку для отримання заробітної плати, керуючись положеннями ч. 2 ст. 343 ГПК України судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення скарги боржника шляхом зобов'язання державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав боржника шляхом скасування арешту з коштів ФОП Шаркова О.О., що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому у АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 за цільовим призначенням - для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67296313.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Харківської області відмовляючи у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця послався на ту обставину, що керуючись п. 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про визначення ОСОБА_1 поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту.
В той же час в матеріалах справи така постанова державного виконавця відсутня.
Інформація про прийняття постанови про визначення ОСОБА_1 поточного рахунку для здійснення видаткових операцій в Автоматизованій системи виконавчого провадження щодо виконавчого провадження ВП №67296313 не міститься.
Щодо вимоги відповідача про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. у виконавчому провадженні №67296313 при прийнятті постанови від 28.10.2021 про арешт коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 58125,88грн, судова колегія зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій А.В. від 28.10.2021 ВП №67296313 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 58125,88 грн.
При цьому державний виконавець визначила порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що у державного виконавця на момент винесення постанови про накладення арешту були відомості, що рахунок боржника № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ "ПриватБанк", є таким, що на нього зараховується заробітна плата, та кошти, що на ньому знаходяться відносяться саме до заробітної плати.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимог скарги ФОП Шаркова О.О. про визнання неправомірними дій державного виконавця при прийнятті постанови від 28.10.2021 про арешт коштів боржника.
З урахуванням наведеного оскаржувана ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а скарга відповідача на дії державного виконавця - частковому задоволенню.
Оскільки апеляційна скарга ФОП Шаркова О.О. підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що апелянт був звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, виходячи з положень ч. 2 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00грн підлягають стягненню з Основ?янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в дохід Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 у справі №922/594/21 скасувати та прийняти нове рішення.
Скаргу Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича на дії державного виконавця задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з коштів Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому у Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 за цільовим призначення для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій Анною Вікторівною про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67296313.
Зобов'язати державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав боржника шляхом скасування арешту з коштів Фізичної особи-підприємця Шаркова Олександра Олександровича, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , відкритому у Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 за цільовим призначенням - для отримання заробітної плати, що накладений постановою старшого державного виконавця Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бублій Анною Вікторівною про арешт коштів боржника від 28.10.2021 у виконавчому провадженні № 67296313.
Стягнути з Основ'янсько-Слобідського відділу держаної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (61001, м. Харків, майдан Захисників України, буд. 7/8, Код ЄДРПОУ 41430683) на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1342,00грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 04.12.2023.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза