ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/18526/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.11.2023:
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги та про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заяву ОСОБА_2 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, матеріали апеляційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023
у справі № 910/18526/21 (суддя - Демидов В.О.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1: ОСОБА_5
2: ОСОБА_6
3: ОСОБА_7
4: ОСОБА_8
5: ОСОБА_9
6: ОСОБА_10
7: ОСОБА_11
8: ОСОБА_12
9: ОСОБА_13
10: ОСОБА_14
11: ОСОБА_15
12: ОСОБА_16
13: ОСОБА_17
14: ОСОБА_18
15: ОСОБА_19
16: ОСОБА_20
17: ОСОБА_21
18: ОСОБА_22
19: ОСОБА_23
20: ОСОБА_24
21: ОСОБА_25
22: ОСОБА_26
23: ОСОБА_27
24: ОСОБА_28
25: ОСОБА_29
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача: Національний Банк України
про стягнення 2 679 888 731,86 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач, ФГВФО, Фонд, скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач-1), ОСОБА_6 (далі - відповідач-2), ОСОБА_7 (далі - відповідач-3), ОСОБА_8 (далі - відповідач-4), ОСОБА_9 (далі - відповідач-5), ОСОБА_10 (далі - відповідач-6), ОСОБА_11 (далі - відповідач-7), ОСОБА_12 (далі - відповідач-8), ОСОБА_13 (далі - відповідач-9), ОСОБА_14 (далі - відповідач-10), ОСОБА_15 (далі - відповідач-11), ОСОБА_16 (далі - відповідач-12), ОСОБА_17 (далі - відповідач-13), ОСОБА_18 (далі - відповідач-14), ОСОБА_19 (далі - відповідач-15), ОСОБА_20 (далі - відповідач-16), ОСОБА_21 (далі - відповідач-17), ОСОБА_22 (далі - відповідач-18), ОСОБА_23 (далі - відповідач-19), ОСОБА_24 (далі - відповідач-20), ОСОБА_25 (далі - відповідач-21), ОСОБА_26 (далі - відповідач-22), ОСОБА_27 (далі - відповідач-23), ОСОБА_28 (далі - відповідач-24), ОСОБА_29 (далі - відповідач-25) про солідарне стягнення шкоди (збитків) у розмірі 2679888731, 86 грн. у порядку ч. 5 ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ч. 5 ст. 58 Закону «Про банки і банківську діяльність».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - Банк), а саме: внаслідок неплатоспроможності та ліквідації Банку у 2012 році залишилися незадоволеними вимоги його кредиторів на суму 2679888731, 86 грн; у справі № 910/12803/18 судами встановлено факт доведення відповідачами Банку до неплатоспроможності, приховування реального фінансового стану банківської установи, а також остаточний обсяг незадоволених вимог кредиторів, який становив 2 679 888 731, 86 грн; у задоволенні позовних вимог Фонду було відмовлено через пропуск позовної давності; позов у справі № 910/12803/18 було подано у порядку ч. 5 ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; позов подавався від імені та в інтересах неплатоспроможного банку; 30.06.2021 прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків», яким доповнено ст. 53 ГПК України, внесено зміни до абз. 15 ч. 1 ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Фонду надане право після припинення неплатоспроможного банку пред'являти позови в інтересах його кредиторів.
Підставою для звернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з даним позовом до суду зокрема слугувало те, що відповідачі, як керівники, особи, які приймали рішення щодо діяльності Акціонерного товариства «Банк «Таврика» володіли повною інформацією про стан Банку, порушення, які виявлялися тривалий час, вчиняли дії,які не лише не покращували ситуацію, що склалася, не усували допущені порушення, а навпаки були спрямовані на задоволення інтересів конкретних юридичних осіб.
Зважаючи на те, що після припинення АТ «БАНК «ТАВРИКА» вимоги 6898 кредиторів цього банку, в т.ч. і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишились незадоволеними на загальну суму 2679888731,86 грн., а також те, що, на думку позивача, саме відповідачі довели AT «БАНК «ТАВРИКА» до неплатоспроможності, що призвело до заподіяння шкоди (збитків) його кредиторам, Фонд просить відшкодувати заподіяну шкоду (збитки) в розмірі незадоволених кредиторських вимог, що залишились після завершення ліквідації Банку.
Як зазначає позивач, суд має встановити факт здійснення відповідачами завідомо збиткових активних операцій з надання кредитних коштів (що не повернуті банку), що призвело до завдання збитків Банку в розмірі 2 679 888 731,86 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2023, ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати протокольні ухвали Господарського суду міста Києва у справі №910/18526/21 щодо відмови залучення ОСОБА_3 у якості позивача та третьої особи та постановити нову ухвалу, якою залучити ОСОБА_3 до справи №910/18526/21 у якості позивача або третьої особи на стороні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18526/21 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначає, що він є кредитором банка Таврика і позивачем у адміністративній справі №826/20212/13-а про бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У зв'язку із тим, що даний позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Таврика», останній просить залучити його у якості третьої особи та позивача із самостійними вимогами у сумі 119 118,55 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 залишена без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
11.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 подав заяву про усунення недоліків, а саме: докази, які підтверджують надсилання копій апеляційної скарги учасникам справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023, у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., на лікарняному з 21.08.2023, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Однак, у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 28.08.2023, здійснити процесуальні дії неможливо, тому згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 задоволено клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Поновлено ОСОБА_3 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Об'єднати апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг відбудеться у судовому засіданні на 28.09.2023.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_4 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд залишити позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без розгляду з підстав, передбачених статтею 226 та п. 4 ч.3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_4 зазначає, що в будь-якому разі кредитори ліквідованого банку в зазначеній ситуації, в силу положень ст. 50 ГПК України є третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, адже рішення у справі обов'язково вплине на їхні права та обов'язки, зокрема Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як сторони.
Відповідно до протоколу передачі справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів - Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
18.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 була подана заява про усунення недоліків, а саме: докази, які підтверджують надсилання копії скарги учасникам справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023, у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., на лікарняному з 21.08.2023, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Однак, у зв'язку з перебуванням судді Майданевич А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 28.08.2023, здійснити наступні процесуальні дії неможливо, тому згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 задоволено клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Поновлено ОСОБА_4 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Об'єднано апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг відбудеться у судовому засіданні на 28.09.2023
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023, у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., у відпустці, для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 прийнято апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Суліма В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкладено розгляд справи №910/18526/21 на 26.10.2023
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18526/21 від 18.05.2023. Вручити копію рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18526/21 від 18.05.2023 та надати додатковий строк для подачі апеляційної скарги. Залишити позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без розгляду з підстав, передбачених статтею 226 та п. 4) ч.3 ст. 277 ГПК України.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції була допущена очевидна упередженість в питанні допуску до справи осіб, які в силу ГПК України є позивачами в даній категорії справ і взагалі не потребують окремих рішень суду щодо їх залучення до справи.
Відповідно до протоколу передачі справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 28.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів - Майданевича А.Г., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
20.10.2023 ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків у якій надав докази направляння апеляційної скарги сторонам по справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Об'єднано апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі №910/18526/21. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційних скарг відбудеться у судовому засіданні 26.10.2023
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 відкладено розгляд справи №910/18526/21 на 09.11.2023.
24.08.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення останнього, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі №910/18526/21.
В обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішення у справі №910/18526/21 буде впливати на його права як власника коштів, розміщених на рахунку ПАТ «Банк «Таврика», а також учасника судового провадження №826/20212/13-а.
Також заявник зазначає, що останній є Головою громадської організації «Союз захисту прав вкладників банку «Таврика», створеної у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 10.04.2013 шляхом легалізації (реєстраційний номер 1400877).
28.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання останнього до апеляційної скарги ОСОБА_4 у справі №910/18526/21.
23.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника відповідачів 1-5, 7-10, 13-16, 18-20, 22-25 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній просить відмовити у залученні ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в залученні до участі до справи.
26.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ФГВФО надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Фонд просить закрити апеляційній провадження за апеляційними скаргами колишніх вкладників АТ «Банк «Таврика» в порядку п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, а також відмовити в задоволенні клопотань колишніх вкладників АТ «Банк «Таврика» про їх залучення до участі у справі в якості третіх осіб.
08.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення останнього у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі №910/18526/21.
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що рішення у справі №910/18526/21 буде впливати на права останнього як власника коштів, розміщених на рахунку ПАТ «Банк «Таврика», вимоги про повернення яких залишилися незадоволеними після процедури ліквідації Банку.
09.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення ОСОБА_1 до справи, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що абсолютна більшість коштів, які перебували на рахунках ПАТ «Банк «Таврика» належали сину заявника - ОСОБА_1 , та були розміщені на ім'я ОСОБА_4 на підставі домовленості, оформленої договором між останніми.
09.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника відповідачів 1-5, 7-10, 13-16, 18-20, 22-25 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначає, що право Фонду після припинення неплатоспроможного банку пред'являти позови в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку передбачає звернення Фонду з позовом у інтересах кредиторів від власного імені, тобто, позивачем виступає саме Фонд.
Головуючим ставиться на обговорення питання щодо заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги та про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заяву ОСОБА_2 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, апеляційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Учасники апеляційного провадження, які відповідно до протоколу судового засідання від 09.11.2023 з'явились у судове засідання, надали пояснення по суті апеляційних скарг, а також висловили свою правову позицію щодо вищевикладених клопотань.
Учасники апеляційного провадження, які відповідно до протоколу судового засідання від 09.11.2023 не з'явились у судове засідання, у свою чергу, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг та справи повідомлялися належним чином.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представників інших учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційних скарг по суті.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційних скарг - відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги та про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заяву ОСОБА_2 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, матеріали апеляційних скарг ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , заслухавши представників учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 не можуть бути розглянуті апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід закрити, а в задоволенні заяв слід відмовити, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Поряд із цим, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами («Рябих проти Росії», заява №52854/99, пп.51 і 52, ECHR 2003-X).
Також у справі «Голуб проти України» ЕСПЛ визначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд в своїй практиці наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 09.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 910/2635/17, від 19.06.2018 у справі №904/1192/16.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.
Як зазначалося колегією суддів вище, в обґрунтування наявності права на апеляційне оскарження скаржники вказують, що даний позов подано в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Таврика», а тому останні мають бути залучені до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду в межах справи №910/18526/21, які були наведені в п. 22 постанови Верховного Суду від 12.06.2023 у справі №910/18526/21, в цій категорії справ (в позовах, які подаються Фондом після припинення банку) Фонд звертається з позовом від власного імені, але в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку (ч. 6 ст. 53 ГПК України). Тобто позивачем у справі є Фонд.
Тобто, колегія суддів зазначає, що законодавством визначено спеціального суб'єкта, який наділений правом подавати позови до осіб, які законодавства несуть субсидіарну відповідальність, і це ліквідатор.
У даному випадку, в ліквідаційній процедурі таким правом наділений Фонд гарантування, як ліквідатор неплатоспроможного банку, проте, на відміну від процедури банкрутства, Фонд гарантування наділений правом подавати такі позови, в т.ч. після завершення ліквідаційної процедури.
Фонд діє як спеціально уповноважений суб'єкт, на якого Законом покладено обов'язок захищати інтереси кредиторів, чиї вимоги не було задоволено в ліквідації.
Колегія суддів зазначає, що всі заяви вкладників про те, що останні є позивачами в даній справі спростовуються висновками Верховного Суду.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з пов'язаних (а також інших причетних до заподіяння збитків) осіб, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, в порядку черговості, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків).
Як зазначалось вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Підсумовуючи все вищевикладене у сукупності, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для скаржників жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для скаржників будь-яких обов'язків.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).
Враховуючи те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржників, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Заява ОСОБА_4 про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору колегією суддів не розглядалась, у зв'язку із закриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Щодо заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 , колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
Згідно частини 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки ОСОБА_1 не є учасником справи, а також те, що як зазначено колегією суддів вище, судом першої інстанції не вирішувалися питання про права та обов'язки ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду вказану вище заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21.
Щодо заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Дослідивши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає, що залучення вкладників неплатоспроможних банків до участі у справах за позовами Фонду до пов'язаних осіб цих банків у якості третіх осіб не є виправданим з точки зору ефективності судового процесу. Існують ризики значного затягування розгляду справи через значну кількість вкладників Банку (теоретично, кожен вкладник Банку може подати таке клопотання, що може просто унеможливити подальше проведення судового процесу), необхідність надсилання залученим особам документів у справі, обсяг яких є значним (виготовлення копій документів та їх поштова відправка займатимуть не тільки час, а і значні матеріальні ресурси), зриву судових засідань через неявку залучених осіб, тощо.
На переконання колегії суддів, невиправдане збільшення учасників судового процесу не матиме жодного позитивного ефекту для справи та не сприятиме поверненню коштів вкладникам Банку.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що, відповідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою цього Закону (тобто, всієї системи гарантування вкладів фізичних осіб, в т.ч. запровадженого механізму притягнення до відповідальності пов'язаних осіб неплатоспроможних банків) є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Колегія суддів повторно зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з пов'язаних (а також інших причетних до заподіяння збитків) осіб, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, в порядку черговості, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків).
Зважаючи на вищевикладене колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення останніх до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Керуючись статтями 234, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 - закрити.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 - закрити.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21 - закрити.
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/18526/21.
У задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у справі №910/18526/21 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст підписано 30.11.2023.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім