Справа № 202/20103/23
Провадження № 1-кс/202/9667/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023041110000450 від 09.11.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у м. Павлограді, Дніпропетровської області, неодруженому, раніше не судимому, який є учасником бойових дій, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023041110000450 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.209 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
Під час проведення досудового розслідування, встановлено, що група осіб на території Дніпропетровської області, спільно із військовослужбовцями одного з військових формувань, здійснюють збут вогнепальної зброї.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 ку № 64/2022, будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, вибуховими пристроями, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, спрямованих проти громадської безпеки, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, вибуховими пристроями, в тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, придбав, зберігав, вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу, з метою збуту.
Так, ОСОБА_5 протягом поточного року, але не пізніше січня 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), знайшов на території України канал постачання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин, при цьому вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими особами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а також з метою збуту, розподілили ролі кожного при скоєнні кримінального правопорушення проти громадської безпеки.
Відповідно розподілення ролей ОСОБА_8 визначає джерела придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин, з метою їх подальшого збуту, підшукує потенційних покупців, обговорює з покупцями ціни та спосіб розрахування за придбання бойових припасів разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , та іншими невстановленими особами підшукують (визначаються) місця розміщення («схованок»), виконують інші спільні узгоджені дії, спрямовані на досягнення спільної мети. Злочинна роль ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , та інших невстановлених осіб також полягає у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, з метою збуту.
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , та іншими невстановленими особами, відповідно до заздалегідь розподілених функцій та ролей, задля досягнення їх спільної злочинної мети, - отримання незаконного прибутку в наслідок скоєння тяжкого злочину, проти громадської безпеки.
У невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше січня 2023 року, з невстановленого органами досудового розслідування джерела без передбаченого законом дозволу ОСОБА_8 , за попередньою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , та іншими невстановленими особами придбав та перевіз в обумовлене місце зберігання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, дотримуючись умов попередньої змови, діючи умисно, відповідно до розподілених функцій та ролей.
В подальшому протиправна, злочинна діяльність ОСОБА_5 , пов'язана із незаконним придбанням та зберіганням бойових припасів, з метою збуту, була припинена співробітниками ГУНП в Дніпропетровській області, якими 01.12.2023 в період часу з 17 год.30 хв. до 05 год. 32хв. 02.12.2023, в ході санкціонованого обшуку за місцем перебування ОСОБА_5 , в автомобілі марки «TOYOTA HIGHLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , найбільш ймовірно конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових речовин, відповідно до висновку №СЕ-19/104-23/43817-ВТХ від 02.12.2023; пістолет який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю 7.62, мм, самозарядним пістолетом, конструкції Токарева зразка 1930/33 р.р. (ТТ), заводський серійний номер № 6534, 1949 року, виготовлення, виготовленим промисловим способом (виробництва Радомського збройового завода «Лучник»), Польша, ( польск. Fabryka Broni, Lucznik - Radom). 8 предметів є бойовими припасами - 7,62мм. Пістолетними патронами, зразка 1930 р,з кулею зі сталевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом. Патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї пістолетів «ТТ», пістолетів -кулеметів «ППД», «ППШ», «ППС», та інш. Патрони виготовлені промисловим способом, який відповідно до висновку експерта СЕ-19/104-23/43814-БЛ від 02.12.2023, а також: запал УЗРГМ з маркуванням 287-74-УЗРГМ 583; пластичну вибухову речовину різної форми (тротил) по 200гр - 4 шт, пластичну вибухову речовину різної форми (тротил) 400гр - 1 шт; предмети, розділена на 7 частин та шматок вогнепровідного шнура, предмет схожий на МУВ зеленого кольору - 1 шт, та предмет схожий на МУВ-3 - 1 шт; 3 одиниці РПГ-22; 1 одиниця РПГ - 18; 5 пострілів РПГ-7С, які у заводському пакуванні, 5 вишибних зарядів до пострілів ПГ-7, 32 набої калібру 9*18 мм та два набої калібру 7,62 мм; 60 набоїв калібру 5,45 мм; 48 патронів калібру 9.18 мм; електродетонатор ЕДПР; боєприпаси калібру .338LAPUA MAGNUM в кількості 870 шт., пістолет з маркуванням АПБ НОМЕР_2 з кобурою та магазином.
02.12.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, з метою збуту, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Також зазначив, що у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, є необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що і просив слідчого суддю.
Крім того, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 74 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 958 000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні прокурори доводи клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні. Додатково пояснили, що ОСОБА_5 був затриманий безпосередньо під час вчинення злочину, а саме коли перебував у гаражі, який використовувався як сховище, та готувався до перевезення зброї.
ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу, оскільки він не погоджується з обґрунтованістю підозри щодо нього і вважає, що не вчиняв ніяких злочинних дій. Ніякого відношення до збуту та зберігання зброї не має. Просив у задоволенні клопотання відмовити або обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник підтримав позицію підозрюваного та додатково пояснив, що прокурорами не доведена а ні обґрунтованість підозри, а ні наявність ризиків. Зазначив, що вилучена під час обшуку в автомобілі та гаражі зброя не належить ОСОБА_5 . Крім того, просив слідчого суддю під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу врахувати, що додані до клопотання матеріали спростовують доводи клопотання. Просили у задоволенні клопотання відмовити або обрати більш м'який запобіжний захід. Щодо розміру застави зазначив, що він є завідомо непомірним для підозрюваного.
Заслухавши прокурорів, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023041110000450 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.209 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
02.12.2023 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 , за обставин викладених вище.
Крім ОСОБА_5 підозрюваними у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
У судовому засіданні прокурорами доведено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме: даними протоколів обшуків, показаннями свідка, висновками вибухово-технічних експертиз тощо.
Отже, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин.
При цьому слідчий суддя зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.
Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з'ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Саме з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов'язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.
Крім того, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про відсутність перешкод для нього покинути територію України свідчить те, що він звільнений з військової служби за сімейними обставинами, неодружений, дітей на утриманні не має, як і не має будь-якого нерухомого майна на праві власності, що дає йому змогу у будь-яких час змінити місце проживання (як на території України так і за її межами) з метою переховування.
Крім того, обґрунтовано існує ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення пов'язаного з незаконним обігом зброї, оскільки він є учасником бойових дій, а отже має широке коло знайомств серед діючих військовослужбовців, які потенційно мають можливість надавати підозрюваному зброю для її подальшого збуту. Враховуючи дані про особу підозрюваного та фактичні обставини вчиненого злочину можна стверджувати, що вони дають підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення підозрюваним спроб вчинити інший злочин аналогічної спрямованості.
Щодо ризику впливу на свідків слідчий суддя зазначає, що він свого підтвердження не знайшов, але існує ризик впливу ОСОБА_5 на інших підозрюваних за провадженням, оскільки йому відомі їх анкетні дані, а тому він без будь-яких перешкод, шляхом підкупу або умовлять, зможе змусити їх давати необхідні йому показання, які будуть заважати встановленню об'єктивної істини у справі.
Існування відповідного ризику обумовлено і тим, що показання інших підозрюваних щодо обставин вчинення злочину мають значення для кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Інших ризиків слідчим суддею не встановлено.
Також слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків за місцем постійного проживання; відсутність судимостей.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурорами доведено, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 без будь-яких перешкод зможе переховуватися від слідства та суду та впливати на інших підозрюваних та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: вік та нормальний стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки за місцем мешкання; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, приходжу до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У даному випадку слідчий суддя вважає, що застава ОСОБА_5 може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки має місце виключність випадку, яка полягає у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, з метою збуту, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При цьому загальновідомими та такими, що не потребують доказування, є обставини, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.
Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, зокрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бригади, НОМЕР_3 та 98-ї дивізій повітряно-десантних військ Збройних Сил Російської Федерації. Задіяння регулярних Збройних Сил Російської Федерації у збройній агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: "За жодних обставин не чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та особовий склад)".
Четверта фаза збройної агресії розпочалася 24 лютого 2022 року повномасштабним вторгненням агресора на суверенну територію України.
Станом на 04.12.2023 Україна залишається об'єктом збройної військової агресії з боку РФ, яку остання здійснює.
Крім того загальновідомим є також той факт, що Україна та її громадяни здійснюють все можливе за для відсічі збройної військової агресії з боку РФ, у тому числі звертаються до міжнародних партнерів по допомогу в озброєнні та належному забезпеченні військовослужбовців ЗСУ. Громадяни України активно допомагають державі та збирають гроші на купівлю зброї, амуніції та автомобілів для ЗСУ.
У той же час, під час проведення обшуків у даному кримінальному провадженні, у тому числі гаражі та автомобілі, яким користується підозрюваний, була виявлена велика кількість різноманітної зброї та набоїв до неї, яка могла бути використана військовослужбовцями ЗСУ для відсічі збройної агресії РФ. Відсутність зброї у військовослужбовців об'єктивно могла вплинути на зниження обороноздатності окремих підрозділів ЗСУ.
Отже, з урахуванням фактичних обставин вчиненого злочину, а саме кількості вилученої зброї у підозрюваних за провадженням, до підозрюваного необхідно застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 24 833 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку слідчого судді, такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, роллю підозрюваного у вчиненні злочину, та зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього з урахуванням вчинення кримінального правопорушення протягом тривалого часу.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу рахувати - з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , а саме з 17 год. 11 хв. 01.12.2023. (протокол затримання в порядку ст.208 КПК України від 02.12.2023)
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з одночасним визначенням розміру застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)» підозрюваному ОСОБА_5 на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 01 грудня 2023 року по 29 січня 2024 року.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 30.01.2024 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Одночасно обрати ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 24 833 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66 651 772 грн. 00 коп. (шістдесят шість мільйонів шістсот п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дві тисячі грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;
не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними за даним кримінальним провадженням;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)».
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений слідчим суддею 04.12.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1