Справа № 487/5297/13-ц
Провадження № 6/487/224/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 , заінтересована особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому провадженні,
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2023 року до Заводського районного суду м. Миколаєва суду надійшла заява ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 , заінтересована особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у справі № 487/5297/13-ц (провадження № 2/487/2192/2013).
22 листопада 2023 року зазначена заява прийнята до розгляду, призначено судове засідання.
Представник заявника - адвокат Іванова Т.В. надіслала до суду заяву в якій просила про розгляд справи без її участі та заявника. Заяву підтримує у повному обсязі.
ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що не заперечує про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Представник Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення заяви не заперечує.
ОСОБА_3 надіслала заяву про розгляд справи без її участі. Також зазначила, що їй відомо про укладення договору про відступлення прав вимоги за її боргами на користь ОСОБА_1 , не заперечує щодо задоволення заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи № 487/5297/13-ц, провадження № 2/487/2192/13, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що 04 грудня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення, яким вирішено: Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 106100,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 1061,00 грн.
Ухвалою суду від 03.12.2015 року заяву відповідача ОСОБА_3 про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 01.03.2016 р. заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2013 року залишено без змін.
26 червня 2019 року постановою Верховного Суду Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 01 березня 2016 року залишено без змін.
15 червня 2021 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Буділовською О.О. відкрито виконавче провадження № 65778659 з виконання виконавчого листа № 2/487/2192/13 від 29.01.2014, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 106100,00 грн. та судового збору у сумі 1061,00 грн.
10 листопада 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_1 набув право вимоги до боржника ОСОБА_3 , яке виникло на підставі, зокрема, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 грудня 2013 року по справі № 487/5297/13-ц, провадження № 2/487/2192/13, за яким 29 січня 2014 року видано виконавчий лист № 2/487/2192/13 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 106100,00 грн. та судового збору у сумі 1061,00 грн.
Факт набуття прав вимоги підтверджується Договором про відступлення прав вимоги.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).
Згідно із ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець.Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).
Враховуючи наведене, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, наявність відомостей про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 258, 261, 354, 355, 442 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2/487/2192/2013 виданого 29.01.2014 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики у розмірі 106100,00 грн. та судового збору у сумі 1061,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 30 листопада 2023 року.
Суддя З.М. Сухаревич