Справа № 127/13660/23
Провадження № 2-др/127/149/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником яких є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана справа, за результатами розгляду якої рішенням від 15 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником яких є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
При ухвалені цього рішення не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу про вирішення яких було заявлено представником законного представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зубанем О. О.
17 листопада 2023 року до суду надійшла заява законного представника ОСОБА_9 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь витрати пов'язанні з правничою допомогою адвоката в розмірі 8 000,00 грн та в підтвердження надає: договір про надання правничої допомоги від 07 червня 2023 року, акт прийняття-передачі наданих послуг від 11 жовтня 2023 року та квитанцію з прибуткового касового ордеру № 5 від 07 червня 2023 року.
Представник позивача - адвокат Красіловський В. О. заперечував щодо задоволення цієї заяви, вказуючи, що cума у 8000,00 грн є необґрунтованою та завищеною, що фіксується й актом приймання-передачі наданих послуг. Звертає увагу, що адвокатом не було складено ні позовної заяви, ні додаткових пояснень в межах цієї справи, про які вказано в акті-приймання-передачі. Також наголошено на тому, що у позивача на утриманні знаходяться двоє батьків пенсійного віку, її батько потребує лікування, а позивач також має кредитні зобов'язання.
У судовому засіданні законний представник відповідача ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зубань О. О. заяву підтримали та просили її задовольнити, вказуючи на безпідставність заперечень представника позивача та звертали увагу, що витрати відповідача обумовлені саме діями позивача та її поведінкою під час розгляд у справи, зокрема відкладеннями розгляду справи, в тому числі й у зв'язку з її відпочинком за межами держави.
Представник позивача - адвокат Богачук І. Ю. заперечувала щодо задоволення заяви з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 вказаної статті Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
За положеннями п. 4. ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Визначаючись із розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що законний представник відповідача ОСОБА_1 скористалася допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання правової допомоги від 07 червня 2023 року.
Відповідно до п. 3.2 цього договору, вартість правової допомоги наданої адвокатом в рамках даного договору встановлюється в сумі 8 000,00 грн.
Тобто сторони визначили розмір адвокатського гонорару.
З акту приймання-передачі наданих послуг від 11 жовтня 2023 року слідує, що адвокатом була надано наступні юридичні послуги, а саме: консультація, вивчення документів клієнта та матеріалів цивільної справи, складання відзиву на позовну заяву, складання позовної заяви, додаткових пояснень - 4 години, що становить 4000,00 грн, а також участь адвоката у судових засіданнях - 4 години, що становить 4000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 8000,00 грн. Сторони узгодили, що вартість однієї години роботи становить 1000,00 грн.
Вказана сума сплачена відповідачем, про що свідчить квитанція №5 від 07 червня 2023 року.
Разом з тим, суд вважає слушними та частково погоджується із доводами заперечень представника позивача про необґрунтованість включення в склад цих витрат витрат пов'язаних з підготовкою позовної заяви, зважаючи, що сторона відповідача в цій справі такої заяви по суті не подавала. Щодо заперечень про включення у послуги підготовку додаткових пояснень, то суд звертає увагу, що відповідач у формі пояснення надавала заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом до розгляду.
Щодо інших доводів, то наявність батьків-пенсіонерів та кредитних зобов'язань позивача не свідчать про недотримання іншою стороною вимог стосовно співмірності витрат на правничу допомогу зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, з огляду на усі вищевказані норми процесуального законодавства, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що вказаний розмір підлягає зменшенню до 7000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 270, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 127/13660/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником яких є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 7000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідачі:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законним представником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення складений 04.12.2023.
Суддя: