Справа № 128/1886/23
РІШЕННЯ
Іменем України
28 листопада 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.
та учасників справи:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Колодійчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» звернулось до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам відповідно до отриманої ліцензії (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №429), починаючи з 01.01.2019. Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Згідно п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. У зв'язку з реформою у сфері енергетики, всі діючі станом на 31.12.2018 побутові споживачі постачальника за регульованим тарифом, які продовжили споживання електричної енергії після 01.01.2019, приєднались до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Згідно з п. 3.2.13 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживання. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3. ПРРЕЕ). Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (пункт 4.19 ПРРЕЕ). Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню (у редакції постанови НКРЕКП від 26.02.2015 №220), що діють з 01 березня 2017 року по сьогодні дорівнює 90 коп. за 1 кВт/год з ПДВ до 100 кВт/год, понад 100 кВт/год 1 грн 68 коп. з ПДВ. Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, що діють з 01 січня 2021 року по сьогодні дорівнюють 1 грн 68 коп. з ПДВ за 1 кВт/год з ПДВ, 1 жовтня 2021 року становитиме 1,44 грн за кВт/год за умови споживання до 250 кВт/год на місяць. Для всіх, хто споживає більше 250 кВт/год на місяць, ціна залишатиметься незмінною - 1,68 грн за весь обсяг споживання відповідно до Постанови КМУ від 5 червня 2019 року №483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії». Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (пункт 5.10 Договору, пункт 4.12 ПРРЕЕ). Оператором системи розподілу на території Вінницької області є Акціонерне товариство «Вінницяобленерго». Тобто АТ «Вінницяобленерго» здійснювало щомісячне нарахування показників відповідачу ОСОБА_2 за адресою об'єкта постачання: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Так, протягом 01.10.2021 - 01.12.2021 відповідач ОСОБА_2 спожив 31856Вт/год на суму 53518,08 грн, 10.02.2022 відповідача відключено, за вказаний період не сплачено жодної суми. 28.03.2023 надіслано запит до АТ «Вінницяобленерго» щодо інформації обсягів розподіленої та спожитої електричної енергії за об'єктом споживача, 26.04.2023 отримано відповідь. Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (пункт 4.21 ПРРЕЕ). Станом на момент подання даного позову відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 53517,70 грн не оплатив. Тому просять стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.10.2021 до 01.12.2021 в сумі 53517,70 грн на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ». Також просять стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
02.06.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Колодійчука О.В. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що згідно з п. 2.1 договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг (TOB «ЕНЕРА ВІННИЦЯ»), постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідно до п. 2.2 договору, обов'язковою умовою для постачання електроенергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Пунктом 13.7 договору визначено, що дія договору також припиняється у разі зміни власника об'єкта споживача. Товариство хоче стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 53517,70 грн, що виникла за період з 01.10.2021 до 01.12.2021. Разом з тим, об'єкт споживання, за яким рахується вказана заборгованість та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не належить ОСОБА_2 ще з 2012 року. На підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2012 №145, власником вказаної вище земельної ділянки є ОСОБА_3 . Ha момент продажу вказаного вище об'єкту споживання жодної заборгованості за ОСОБА_2 не рахувалось. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не є власником об'єкта споживання ( АДРЕСА_1 ), дія договору була припинена. Обгрунтовуючи свої вимоги, ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» зазначає, що дана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_2 , оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання і не повідомив постачальника про зміну власника земельної ділянки і про припинення договору про постачання електроенергії, а інформації про нових власників у ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не було і з ними договори не укладались. Однак листом від 30.03.2022 ОСОБА_2 звертався до ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» із заявою про розірвання договору про постачання електричної енергії №27900231 об'єкта споживання за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з його продажем. Листом від 11.05.2022 ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» підтвердило отримання вказаної вище заяви про розірвання договору про постачання електричної енергії. 01.06.2022 ОСОБА_2 повторно звернувся до ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» з листом, в якому уточнив, що на початку 2012 року він продав об'єкт споживання за адресою: АДРЕСА_1 та не є власником даного об'єкта. 10.06.2022 ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» підтвердило отримання вказаного вище листа та повідомило, що при переході права власності (керування) на об'єкт до нового власника переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії. Також даним листом зазначено, що новому власнику необхідно звернутись до Центру обслуговування клієнтів з переліком документів, визначених ПРРЕЕ. Тобто ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» вказала, що після зміни власника обов'язки за договорами переходять до нового власника об'єкту споживання за адресою АДРЕСА_1 , та на нього покладається обов'язок укладення нового договору. Оскільки майно за адресою: АДРЕСА_1 було продано ОСОБА_2 ще на початку 2012 року, то не зрозуміло, як ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» могли укласти договір з відповідачем про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг. Вказані листи є у ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», але під час подання позову вони про них не вказали та не надали до суду. Крім того, з січня 2012 року ОСОБА_2 , як споживач, не вчинив жодних дій, передбачених у абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положень» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», що засвідчували бажання ОСОБА_2 укласти договір, зокрема: надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника послуги та/або факт споживання електричної енергії; оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги) або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, оскільки з січня 2012 року ОСОБА_2 не здійснював споживання електроенергії, оскільки право власності на об'єкт споживання ( АДРЕСА_1 ) перейшло до іншої особи, жодних дій, що засвідчують бажання ОСОБА_2 укласти договір про постачання електроенергії він не вчиняв, а з 2012 року фактичне споживання здійснював новий власник, просить відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженого відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту в період з 01.10.2021 до 01.12.2021 електроенергію в розмірі 53517,70 грн. Також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
08.06.2023 директор ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» Близнюк О. через електронну пошту суду подав відповідь на відзив, який обґрунтований тим, що 30.03.2022 відповідачем надіслано заяву щодо продажу приміщення в 2011 за адресою: АДРЕСА_1 . 11.05.2022 за №16.1.16-4050 Товариство надіслало відповідь щодо подальших дій відповідача, в якому роз'яснено, що ОСОБА_2 необхідно звернутися з відповідним переліком документів до Центру обслуговування клієнтів №3 за адресою: АДРЕСА_2 . 20.01.2022 за №50.1.02-973 Товариством надіслано службову записку до СО «Вінницьких центральних ЕМ» щодо невиконання договірних зобов'язань споживачами і проведення відключення, по особовому рахунку № НОМЕР_1 не будуть завантажуватись обсяги спожитої електричної енергії. 24.02.2022 отримано відповідь від СО «Вінницьких центральних електричних мереж» про відключення споживача за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 4.27 ПРРЕЕ, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснювати сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору про постачання електричної енергій достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняться в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною синергією споживач зобов'язаний здійснити оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів. Товариство повідомляє, що діяло в межах чинного законодавства та умов Договору, тому просить позову заяву задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 04.10.2023 представник позивача ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» за довіреністю Ясінська І.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Суду зазначила, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» зафіксувало заборгованість за особовим рахунком, який відноситься до ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Заборгованість становила 53517 грн 70 коп. Нараховані кіловати встановило АТ «Вінницяобленерго», яким здійснювалась фотофіксація та контрольне знімання показників лічильника. АТ «Вінницяобленерго» передало показники ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», яке вирахувало заборгованість. Тому ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , за яким зареєстрований особовий рахунок. Заборгованість ОСОБА_2 нарахована з жовтня 2021 року до листопада 2021 року. ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» діє з 01.01.2019, до 2021 року кіловати від АТ «Вінницяобленерго» до ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не надходили. ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» відокремилося і здійснює лише нарахування. Відомості про те, що ОСОБА_2 не являється власником об'єкту споживання, ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» отримало лише у 2022 році. Доказів, які б свідчили про договірні правовідносини між ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» та ОСОБА_2 , АТ «Вінницяобленерго» не передало ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ».
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Колодійчук О.В. в судовому засіданні 04.10.2023 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Суду зазначив, що в січні 2012 року ОСОБА_2 продав належне йому майно за адресою: АДРЕСА_1 , на яке ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» нарахувало йому заборгованість. ОСОБА_2 , не являючись власником об'єкту споживання, не мав права укладати жодних договорів з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», тому позов до відповідача є безпідставним. ОСОБА_2 повідомив ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про те, що він не є власником об'єктом споживання до звернення позивача до суду з даним позовом.
В судовому засіданні 28.11.2023 представник позивача ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» за довіреністю Ясінська І.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Колодійчук О.В. в судовому засіданні 28.11.2023 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підтвердження позовних вимог стороною позивача надано копію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, згідно з яким ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», що діє на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №429, в особі директора ОСОБА_4 , який діє на підставі статуту, та побутовий споживач (далі - споживач), який приєднався до даного договору (далі - сторони), уклали договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір); відповідно до умов договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору (пункт 1.1 Договору); умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 Договору); за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 Договору); обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (пункт 2.2 Договору); додатками до договору є: «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг», «Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством», «Комерційна пропозиція» (пункт 13.1 Договору); дія цього договору припиняється, крім іншого, у разі зміни власника об'єкта споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) - у частині постачання (пункт 13.7 Договору) (а.с. 6-9).
Згідно з умовами, викладеними у Комерційній пропозиції №2.1.1.2 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (а.с. 10).
Інші додатки до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, які зазначені у пункті 13.1 Договору, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до копії довідки про обсяг розподіленої електричної енергії споживачу за о/р НОМЕР_1 ОСОБА_2 за період з січня 2021 року до лютого 2022 року всього нараховано 31856 кВт/год (а.с. 11).
Згідно з копією заявки на виконання робіт в електроустановках ЕМ №13 від 10.02.2022, ОСОБА_2 за адресою: с. Агрономічне, вул. Кооп Авіатор, особовий рахунок № НОМЕР_1 , припинено подачу електричної енергії, заборгованість за спожиту електроенергію на суму 53517,7 грн (а.с. 13).
Відповідно до довідки про споживання за період з жовтня 2021 року до травня 2023 року по особовому рахунку власника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , покази лічильника - 32964, залишок - 53517,70 грн (а.с. 15).
З детальної довідки споживача станом на 11.05.2023 убачається, що власник ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 22.02.2022 відключений від лічильника (а.с. 15 зі звороту).
Судом установлено, що згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000986382023 від 29.05.2023, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:001:0592 за адресою: СТ «Авіатор», ОСТ «Барський масив», 23, Агрономічна сільська рада, Вінницького району Вінницької області є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №145 від 19.01.2012 (49-50).
Відповідно до копії відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; з 11.01.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 34).
З копії заяви ОСОБА_2 , адресованої директору ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» Близнюку О.І., від 30.03.2022 убачається, що ОСОБА_2 просить розірвати договір на постачання електричної енергії №27900231 за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з продажем даного приміщення в 2011 році, оскільки дані кіловати ним використані не були, заборгованість, яка виникла в жовтні 2021 року, належить новим господарям (а.с. 53).
Відповідно до копії заяви від 11.05.2022 №16.116-4050 ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», адресованої ОСОБА_2 , ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» засобами поштового зв'язку 10.05.2022 було отримано заяву; за результатом ретельного та всебічного розгляду заяви та доданих документів, Товариство в межах компетенції повідомляє наступну інформацію та надає відповідне роз'яснення; відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії регулюють Законом України «Про ринок електричної енергії» №2019-VII від 13.04.2017 (надалі - Закон) та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постаново НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ); Товариство здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії, починаючи з 01.01.2019; ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» здійснює постачання електричної енергії до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та з яким відповідно до умов публічного договору приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послу (далі - Договір), за особовим рахунком № НОМЕР_1 ; зазначений особовий рахунок оформлено на ОСОБА_2 ; стало відома, що в 2011 році був проданий об'єкт постачання електричної енергії; за приписом ст. 1 Закону, електрична енергія: енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром призначеним для купівлі-продажу; за змістом п. 1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем, без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами; при переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих правил; таким чином, з метою впорядкування відносин, що склались, необхідно здійснити переоформлення вказаного особового рахунку на нового власника; ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не володіє інформацією і можливу купівлю/продаж об'єкта (а.с. 54-55).
Згідно з копією заяви ОСОБА_2 від 11.05.2022 №16116-4050, близько 16 год 30 хв 30.03.2022 ним була проведена зустріч з ОСОБА_5 у його робочому кабінеті Центру обслуговування (м. Вінниця, вул. Пирогова 131) щодо вирішення питання заборгованості за спожиту електроенергію по домоволодінню; в ході даної зустрічі, ним було поінформовано ОСОБА_5 про те, що власність на дане домоволодіння у 2011 році від нього перейшла до іншої особи шляхом продажі зі складанням акту купівлі-продажу; разом з тим, ним на ім'я директора ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» ОСОБА_4 було написано заяву щодо розірвання договору на постачання електричної енергії згідно з особовим рахунком НОМЕР_1 , яку подано інженеру ОСОБА_6 ; після проведеної зустрічі він перемістився до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Луганській області для подальшого проходження військової служби; також для з'ясування стану справ по боргу за електричну енергію, який незаконно приписують йому, він о 10 год 37 хв 10.05.2022 провів телефонну розмову з оператором Центру обслуговування (м. Вінниця, вул. Пирогова, 131); в ході розмови було з'ясовано, що вищезазначену заяву не було зареєстровано і шукали її півтори години; в результаті дану заяву було знайдено та зареєстровано за вх. №468 від 10.05.2022; після реєстрації цієї заяви ним було отримано лист (від 11.05.2022 №16116-4050) з інформуванням про отримання вищевказаної заяви та готовність до співпраці, у даному листі було вказано недостовірну інформацію, а саме: невірно вказана інформація, зокрема, заява про розірвання договору на постачання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 не направлялась засобами поштового зв'язку 10.05.2022, а була написана та передана 30.03.2022 інженеру ОСОБА_6 (Центр обслуговування, Пирогова 131), про його відвідування Центру обслуговування свідчить спілкування з ОСОБА_7 , реєстраційний номер черги, детальна довідка споживача та дата вказана на заяві; особовий рахунок № НОМЕР_2 не є особовим рахунком до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ»), по якому здійснюється постачання електричної енергії до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , тобто по особовому рахунку № НОМЕР_3 здійснюється постачання електричної енергії до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , (поточна заборгованість - відсутня); по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснювалось постачання електричної енергії до домоволодіння, що знаходиться за адресою (згідно з обліковими даними центру обслуговування ТОВ «ЕНЕРА Вінниця»): АДРЕСА_1 , а фактична адреса станом на 03.08.2011: СТ «Авіатор», ОСТ «Барський масив», діл. 23, Агрономічної сільської ради Вінницького району; для врегулювання питання про відсутність його заборгованості та відсутність його права власності на домоволодіння з особовим рахунком № НОМЕР_1 інформує про те, що перед продажем земельної. ділянки, на якій знаходиться домоволодіння з особовим рахунком № НОМЕР_1 , ним 03.08.2011 було отримано Витяг з Поземельної книги про земельну ділянку, для подання щорічного електронного декларування доходів; 15.03.2016 на його ім'я було отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою щонайменше з 15.03.2016 право власності на відповідну земельну ділянку йому не належало; з моменту появи 01.10.2021 та збільшення заборгованості він приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, за адресою СТ «Авіатор», АДРЕСА_1 його прізвище у власниках ділянки не значиться (а.с. 56-58).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачальник універсальної послуги - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги; універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України; споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до абз. 4 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, упродовж п'яти років з 1 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання.
З матеріалів справи убачається, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам відповідно до отриманої ліцензії (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №429), починаючи з 01.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обов'язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.
Так відповідно до п.п. 74, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово- комунальних послуг належать, в тому числі комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні), 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ визначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Пункт 7 ПРРЕЕ встановлює, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії через особистий кабінет в електронній формі.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що у зв'язку з реформою у сфері енергетики, всі діючі станом на 31.12.2018 побутові споживачі постачальника за регульованим тарифом, які продовжили споживання електричної енергії після 01.01.2019, приєднались до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Так, до позовної заяви додано копію публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 та копію комерційної пропозиції №2.1.1.2.
Однак вказані документи не містять підпису відповідача, а отже, не містять волевиявлення ОСОБА_2 на погодження з умовами договору. Доказів, що свідчать про споживання саме ОСОБА_2 електричної енергії після 01.01.2019, суду не надано.
Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 станом на 31.12.2018 був побутовим споживачем постачальника за регульованим тарифом та що він продовжив споживання електричної енергії після 01.01.2019, тому ОСОБА_2 не приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Крім того, згідно з п. 3.2.13 ПРРЕЕ, споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.
У пункті 13.1 публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 зазначено додатки до цього договору, у яких, крім іншого, наявна заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Однак матеріали справи вказаної заяви-приєднання, яка б свідчила про дійсне волевиявлення ОСОБА_2 на приєднання до умов публічного договору, не містять.
Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача вказує на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що між сторонами існують договірні правовідносини, а також зазначає про те, що ОСОБА_2 не є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
З наданої стороною відповідача копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку убачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:001:0592 за адресою: СТ «Авіатор», ОСТ «Барський масив», 23, Агрономічна сільська рада, Вінницького району Вінницької області є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №145 від 19.01.2012.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, які спростовують вказаний витяг.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 є власником об'єкту споживання за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з постачання електричної енергії.
Вказані обставини були відомі позивачу до звернення з даною позовною заявою до суду, однак жодних дій вчинено не було.
Згідно з п. 2.2 публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Однак жодного договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, укладеного саме між ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» та ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність будь-яких договірних правовідносин між ними.
Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, крім іншого, посилається на пункт 4.27 ПРРЕЕ, яким визначено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Однак суд не приймає до увагу вказану обставину, оскільки стороною позивача взагалі не доведено обов'язку ОСОБА_2 повідомити ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією у зв'язку з відсутністю договірних правовідносин між ними.
Посилаючись на обов'язок ОСОБА_2 повідомити ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією, сторона позивача не обгрунтовує, на підставі чого такий обов'язок виникає, оскільки Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, лише у 14.03.2018, а ОСОБА_2 не є власником об'єкта споживання за адресою: АДРЕСА_1 ще з 2012 року.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 707/2882/19)
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача недоведені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні таких вимог слід відмовити.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» слід відмовити в повному обсязі, тому судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, слід залишити за останнім.
Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача витрати, понесені на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Стаття 59 Конституції України закріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 надано лише договір №05/2023 про надання правової допомоги від 30.05.2023, однак жодних доказів, які б підтверджували витрати в розмірі 3000 грн, зокрема, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, суду не надано.
Варто також вказати, що зазначення у прохальній частині узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правничу допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Таку правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 (справа № 160/16902/20).
З огляду на викладене, вимога сторони відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Пирогова, 131.
Відповідач ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Повне рішення виготовлено 04.12.2023.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА